Свято рідної мови у 4 класі

Свято рідної мови у 4 класі

 Мета заходу: формувати в учнів розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; розширювати  знання  школярів про красу і багатство української мови, ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями; 

виховувати  любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, пробудити почуття національної гідності.

Обладнання: вишивані рушники, хліб, калина, малюнки герба, прапора України, портрети українських письменників, плакати "Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема", "Пісня - душа народу", "Кажуть, дитино, що мова наша - солов’їна", музичний супровід, мультимедійна презентація, відеоролики.

Хід заходу

(На сцену виходять  хлопчик і дівчинка в українських костюмах

 з хлібом і сіллю на вишитому рушнику)
 

Дівчинка1
Добрий день вам,
добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
Хлопчик 2
Для людей відкрита
хата наша біла,
Тільки б жодна кривда
в неї не забігла.

(Виходять ведучі свята в українських костюмах)

 Класовод

 Шановні  діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

Ведуча

 Кращої, ніж рідна мова, не буває... Це свято державне, адже 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови.

(танок під відеокліп «Пісня про рідну мову»)

(Виходять хлопчик і дівчинка, які розігрують сценку)

 Хто ти, дівчинко маленька?                              Де орел буйний літає,

 Доня я Вкраїни-неньки.                                     Де Карпат вершин високі,

 Українкою зовуся                                               Де потоків дна глибокі,

 Й тою назвою горджуся.                                   Де Дністер і хвилі Прута,

 А по чім тебе впізнаю?                                      Де Дніпро — старий Славута,

 По вкраїнському звичаю.                                  Де високії могили,

 В мене вдача щира й сміла,                              Що в них голови зложили

 І відвага духу й тіла.                                          Мої предки в лютім бою

 І душа моя здорова —                                       За Вкраїну любу свою.

 Українська в мене мова.                                   Як поможеш свому люду?

 А скажи, де край твій рідний?                         Пильно все учити буду,

 Там де неба круг погідний,                              Щоб свої мене любили,

 Там де сонце сяє  ясне                                      А чужі щоби цінили

  На вкраїнські діти красні.                               Щоб про мій народ питали

  Де лани, степи безкраї,                                   І Вкраїну шанували.

( учні виконують пісню «Рушничок»)

Ведуча

 Опановувати мову людина починає з дня народження. Спочатку прислуха­ючись до слів матері, рідних, згодом — вимовляючи звуки, склади, слова. Про­тягом життя — змалку і до останнього подиху — людину супроводжує мова.

Класовод

А зараз  учні 4 класу продемонструють, як вони знають, люблять, шанують рідну мову. Вітайте, група «Мова кольорова», група «Рідне слово», група                                  «Гостре словечко».

1 завдання

Гра «Асоціації»  (скласти асоціативний кущ до слів мова, пісня, Україна)

(поки учні працюють звучить   «Пісня про мову»)

Ведуча

Щасливі ми і горді, що маємо можливість читати твори видатних українських письменників  незрівнянною українською мовою.

2 завдання

Прочитати поетичні рядки, в яких  на вашу думку найкраще передається  любов до рідної мови.

   1. Ну що б здавалося, слова…                           2. Слово моє – тимогутняя зброє.

    Слова та голос – більш нічого…                      Ми не повинні загинуть обоє,

    А серце б’ється, ожива,                                     Слово моє, послужи воякам,     

     Як їхпочує!                                                        Краще, ніж служиш ти хворим рукам.

3. Ой, яка чудова українська мова!             

 І така ж розкішна і гнучка, як мрія,

    Де береться все це, звідкіля і як?                    Звідкіля і звідки,

  Є в ній ліс — лісок — лісочок   ,                     Можна і звідкіль.

  Пуща, гай, діброва,                                           € у ній хурделиця, віхола, завія,

  Бір, перелісок, чорноліс,                                  Завірюха, хуртовина, хуга,

   Є ще і байрак.                                                   заметіль...

4. Та не в тому справа, що така багата.

Помагало слово нам у боротьбі,

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плеката...

І за все це, мово, дякуєм тобі.

5. ЛюбітьУкраїну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.

6. Слова летять у душу, як лебідки,
І пахнуть п’янко житом і росою,
Калиною, цілющою травою,
Вербички юної дівочою красою.
 

7. Зневажати мову мамину - біда,
Котра пустими зробить наші  душі,
І ми нащадкам зможем передать
Лиш те, що корені калині сушить.
 

8. О, не згуби  свого народу,
Безсмертна мово, рідна і терпка.
Ти є душа співучого народу,
Що був і є, і буде у віках. 

3 завдання 

Ведучий

А зараз я запрошую представників від кожної групи на галявину мудрих думок, щоб узяти участь у грі «Я так думаю»  Поговоримо про мову.

1 учень

 Для мене Батьківщина починається з батька і матері, з нашої хати, з мови, якою розмовляють рідні, з подвір’я, по якому я ходжу, з Баратівки. А ще – зі спілкування з братом і однокласниками. Мова поряд зі мною все  життя, коли  вчуся у школі, граюся, співаю, думаю.

2 учень

Я також думаю, що Батьківщина і мова  - це  те, що має жити у серці кожного. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

3 учень

Рідна мово! Вона нам рідна, як і мама, як та земля, на якій ми  зростаємо. Щоранку я  чую теплі й радісні слова, якими будить мене матуся. Хіба ще хтось уміє
промовляти такі слова, як наші  рідні мами? Любов до рідної мами та її мови, до свого краю розпочинається  ще з народження .

4 учень

А я гадаю, що все, шо нас оточує і є мова. Бо коли я чую якісь слова, то щось уявляю. Говорять слово «рідний», а я уявляю своїх сестричок. А коли вимовляють слово «кумедний», у мою уяву чомусь приходить наш кіт, який часто потрапляє у кумедні ситуації.

Ведучий

Діти, ви  вже знаєте багато укра­їнських пісень. Адже пісня — це душа народу.

4 завдання 

Проінсценувати українську народну пісню.

Ведучий

У нашому класі сьогодні тепло, світло, весело. Запрошую до гри «Смійтеся на здоров’я».

5 завдання 

Прочитати гуморески, що  висміюють людей, які забули рідну мову.

Ведучий

Український народ дуже лю­бить жарти, усмішки.

6 завдання 

Прочитати усмішки

СХОЖІ

Зайшов ослик до садка І зірвав листок з дубка. А Іванко із городу:

—Нащо нищиш ти природу? І мерщій побіг в садок, вирвав з коренем дубок, Замахнувся на осла:

—Не підходь до саду й близько! А осел з-за огорожі:

—Ми з тобою, хлопче, схожі!

ХТО КРИЧАВ?

Йшов з лікарні Гнат селом, а дружки й спитали:

—Що, брат, боляче було, коли зуба рвали?

—Ні,—хлопчина їм сказав,— не дуже боліло...

—А чого ж ти так горлав в лікаря щосили?

—Так то ж лікар заволав, бо я став брикаться, йому щипці поламав і... вкусив за пальця!

ФУТБОЛІСТИ

Грали на подвір'ї хлопчаки в футбол. Петрик як ударив і відразу — «гол»! М'яч в чужу квартиру тільки зашумів: пауза у хлопців, Петрик занімів. Йде дідусь Кирило і несе м'яча:

—Чий це, признавайтесь! — та гравці мовчать.

—А вікно розбилось? — зваживсяАндрій.

Дід мугикнув: — ціле.

— Ціле? Значить, мій!

ПОТРІБНИЙ МАЙСТЕР

Підійшла до мами Ліда-щебетуха:

—Вередує лялька! Вже мене не слуха... Скільки не просила, мов не чує Ната, навіть і не дума  очі відкривати. Мама доні: — завтра понесем до діда, він відремонтує...

—Добре,—каже Ліда,— хай відремонтує і мене, як схоче, бо розплющить вранці теж не можу очі.

Ведуча

Якою б заслуженою не була людина, а почувши дотепний жарт, посміхається. Ось деякі з них.

• Іване, ходи робити!
• Ноги болять.
• Іване, ходи їсти.
• Іду, іду!

• Мамо! Чи ви знаєте, яка в нас оказія була? У діжку з березовим квасом миша впала.
• Ох, Боже мій! Чи ти ж її витяг?
• Еге! Буду я витягати! Щоб вона мене вкусила?! Я впіймав кота і вкинув у діжку, щоб він її з’їв.

• Дядьку! Чи Ви у лісі народилися?
• Чого так питаєш?

• Бо тато казали: «Знов преться до нас старий пень».

Ведуча

7 завдання

У нас є ро­машка з прислів’ями. Вам треба  зірвати пелюсточку і по­яснити значення прислів’я.

• Від доброго слова і лід розмерзає.
• Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш.
• Шабля ранить голову, а слово — душу.
• І від солодких слів гірко буває.
• Не кидай слова на вітер.
• Мова – душа народу.
• Хто говорить – сіє, хто  слухає – жне.
• Слово до слова – зложиться мова.

Ведуча

В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. Спосте­режлива людина завжди відгадає загадку. Перевіримо, чи спостережливі ви.

8 завдання

    (На столі картки з номерами загадок, перевернуті дого­ри. Підходять діти, тягнуть номери загадок і під цими но­мерами вчитель їм загадує загадки.)                                    

1. Чорне насіння, по білому полю,

   Той його сіє, хто розуміє. (Букви, письмо)

2.Снігові поля, чорні грачі.

   Хочеш розумним бути,

   То бери та вчи. (Книга)

3.Чорні, криві, від роду німі,

  А як стануть вряд,

  Враз загомонять. (Букви)

4.Красивий, щедрий, рідний край

   І мова наша солов’їна.

  Люби, шануй, оберігай

  Усе, що зветься ... (Україна).

5.Що ти, донечко, шепочеш

   І чому це ти не спиш?

   — Я, матусю, спати хочу,

   Але треба вивчить ... (вірш).

 Ведуча

Оце молодці! І все-таки добре, що ми живемо в Україні, які ми веселі й завзяті.

Класовод

9 завдання

А зараз, діти,  пока­жемо свої знання рідної мови. Треба дібрати слова-рими, щоб вийшов вірш.

Українська рідна мова

Мелодійна (світанкова)!

Ти від серця йдеш до серця                                                                                           

І дзвениш, як те (джерельце).

Щира, світла і казкова,

Ніжна-ніжна, (пелюсткова).

Ти багата і барвиста,

І дзвінка, і (промениста).

І буденна, і святкова

Мово наша (калинова).

І свята, і найрідніша,

І для слуху (наймиліша).

У тобі лани світання,

Є любов, а є (кохання).

Ти така ясна, чудова,

Мова наша (веселкова).

У тобі глибінь кринична,

Ти близька для нас і (звична).

І весела, і завзята,

Ти дотепна і (крилата).

Ведуча

 Ми б були дуже раді, якщо б від сьогоднішнього свята ви залишили у своєму серці хоча б одну краплину пошани до українськоїмови, до своєї країни, бо тут наше коріння, без якого не можна жити у світі.

1. Не цурайтесь мови, люди.
Рідного джерельця,
Хай вона струмочком буде.
Хай дійде до серця.

2. Хай вона в піснях лунає
Кожен день і в свято.
Соловейком хай співає
В українській хаті.

3.Бо ж вона така багата,
Українська мова,
Неповторна, і крилата
І така чудова!

 4.Не цурайтесь, люди, мови,
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово,
Не буде народу.

Звучить пісня «Живемо на Україні»

Класовод

Прикрасимо дерево знань власноруч виготовленими квітами.

(Учні прикрашають символічне дерево знань)

Перегляд відеокліпа «Я хочу, щоб земля була красива»

Ми у фотооб’єктиві.