Свято-розвага "Як зима з весною зустрічалися"

Свято-розвага

з елементами театралізованого дійства

«Як Зима з Весною сперечалися»

Вчитель:   Доброго дня, шановні гості! Сьогодні ми хочемо розказати вам про свято, яке завершує зимовий цикл народних обрядів. На зламі між зимою і ранньою весною, ми святкуємо день Стрітення. Це свято початку весни. У цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо – де була зима. За повір’ям саме 15 лютого зима зустрічається з весною. Звідси і назва – Стрітення. Щороку ми з нетерпін­ням чекаємо приходу весни. Ми рахуємо дні, виглядаємо, коли пташ­ки на своїх крилах принесуть її з далекого краю. Весна... Уже сама згадка про неї збуджує в серці не­земну радість, світлі очікування.

Це свято оновлення і відро­дження природи. Його відчувають і по-своєму переживають дорослі й діти, тварини й рослини — усе, що є на землі. Весна — це сонце і тепло. Весна — це зелень і пахощі квітів. Весна — це надія на кра­ще життя.

 

Ведуча. Весна... Вже сама згадка про неї будить у серці безмежну радість. Це свято оновлення і відродження природи. Його відчувають і по-своєму переживають дорослі й діти, тварини і рослини - усе, що суще на землі.
Ведучий. Коли приходить весна, кожному з нас здається, що народжується на світ удруге, що весна ця особлива, краща, ніж були попередні.
Ведуча. Сьогодні наше свято присвячене зустрічі весни. Ми пригадаємо все, що знаємо, заспіваємо веснянки та пограємо у весняні ігри.
Ведучий . А чи знаєте ви що то за веснянки?
Відповідають діти . Веснянки – це пісні, які співають навесні, пісні, з якими люди зустрічали весну.
Ведуча. Отже, сьогодні ми пригадаємо, як зустрічали її наші предки – давні українці. Помандруємо у минуле, аж у Київську Русь. Тоді люди вірили в те, що можуть вплинути на сили природи: словом, піснею, магічною дією.
Ведуча. Вірили, що й весна прийде, якщо її покликати. Коли ще є сніг, коли холод, треба вже кликати весну, бо природа починає пробуджуватися, й українські дівчата розпочинали обряд закликання весни.
Ведучий.
- Раніше казали, чим веселіше свято, тим швидше розтане сніг. Чим голосніше співали – тим швидше весна почує і птахи принесуть її на своїх крилах.
 

Разом. Тож будемо сьогодні веселитися та співати,
Жартувати й танцювати.

Усі разом весну закликати.

Учитель.    А  зараз в  казку чарівну пірнаєм, Зиму й Весну зустрічаєм.

 

                                       Дід  з  бабою  сидять на  лавці

Ведучий: Бабця з дідом вийшли посидіти.

Ведуча: Весну хочуть швидше вже зустріти.

 

Бабуся  Діду, завтра радість буде,

Перемогу як здобуде

Весна красна у двобої.

 

Дід  Що, бабусю, знов з тобою?

Знов сороки прилітали?

Щось тобі наскрекотали?

 

Бабуся Та які там ще сороки?

  Завтра Стрітення, дідусю!

 

Дід  Ой! Забувся! Подивлюся.

                                     Бере календар, читає:

 Цього дня Зима з Весною 

 Зустрічаються в двобої.

  Перемогу хто здобуде,

  Панувати далі буде.

 

  -     Так, бабусю, вибачаюсь

І на Весну сподіваюсь.

Хочеться кістки погріти,

На травичці посидіти.

 

(виходить зима)

Зима                                   

Із пліток я дізнаюсь,

Що суперниця іде.

 Не прийде Весна сюди!

Всюди будуть холоди!

 Ви збирайтесь, хмари чорні,

  Снігом засипайте все:

  Всі дороги, всі стежини,

  Всі поля і всі хатини.

 

Ведучий: Потонуло все в імлі.

 Сипле снігом вдень і вночі,

А на сонці сліпить очі.                                         

 

Ведуча: І мороз такий лютує,

Що ніхто з ним не жартує.

 

Ведучий: Люди в хаті всі сидять.

Лиш у вікна виглядають,

На Весну уже чекають.

Ведучий:  Бач, як розійшлась Зима.

Хоче царювать сама.

І нікого не боїться...

Ох і лютая сестриця!

СКРИП   СНІГУ

(виходять дід з бабою на  двір)

 

Бабуся   Подивись в вікно!                            

Яка морока!

Добре, діти привезли

З міста нам лопату,

Будеш, діду, завтра вранці

Сніжок відкидати.

 

Дід Так, лопата, звісно, добра,

Та здоров'я вже немає...

Що ж Весна все зволікає?

 Зиму чом не проганяє?

 

(На сцену виходять дівчата під веснянку «Вийди, вийди Іванку заспівай нам веснянку»)

 

Дівчинка: Снігами вкрилася земля

Метелиця гуляє,

Малює вікна морозець                                                                                                    Та носики щипає.

Дівчинка: Сьогодні весело у нас –

Ми зиму проводжаємо.

Усіх, хто в залі є в цей час,

Ми гаряче вітаємо.

Дівчинка: Зима нас вдосталь розважала:

Ми взимку Новий рік стрічали,

Біля ялинки були ігри, жарти, сміх…

Та ще й катались з гірок снігових.

Дівчинка: Прийшла  пора  зимі на північ повертатись,

Тож  час  із нею попрощатись.

Дівчинка: Раді ми весну стрічати, та ось не пускає нас мати.
Дівчина: Треба її попросити, нехай нас благословить. 

            Дівчинка: Благослови мати

          Весну закликати,

          Весну закликати –

          Зиму проводжати.

Мама: Благословляю вас, діти,

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!

З веселою посмішкою

Із жайворонком-пташкою,

З водою свяченою,

З хліба колоском

 і в серці з добром.

Дівчинка: Весно, Весно, Весняночко!

Прийди до нас, паняночко!  

ПІСНЯ

«Прийди,прийди,весно красна»

Прийди, прийди, весно красна,

Чепури наш рідний край,

Там, там, та-ба-да-ба...

 

Приспів:

Принеси, весно, нам

Рясні дощі, рясні дощі.

Принеси, весно, нам

Радощі, радощі.

Хай всюди пісня луна,

Пісня луна, пісня луна.

Хай нам зустрінеться

Дівчинонька гарна.

 

Прийди, весно, в наші села,

Принеси нам дивних див –

Очі синії веселок

З хуртовинами садів.

Там, там, та-ба-да-ба...

 

Приспів.

 

Прийди, прийди, весно красна,

Чепури наш рідний край,

Засвіти нам сонце ясне,

                                                          З нами в гурті погуляй.

Дівчинка: Ясне сонечко усміхається,

Зима лютая ховається.

Дівчинка: Ясне сонечко зустрічаємо

Весну красну вітаємо.                                        

 

(Під музику «Дівчина-весна» виходить Весна , дівчина з пишним вінком)

Весна. А ось і я – Весна-красна!

Куди ступаю – сонце сяє,

Усе навколо оживає,

А ще пробуджую від сну

Я нашу землю чарівну!

Я весна-весняночка

Весняночка-співаночка

Край доріжки зупиняюся,

І до діток привітаюся.

( Співає пісню)

Весна : Я сьогодні вас всіх порадую

І своєю весняною владою наказую всім:

 радіти, співати, хороводи водити, танці танцювати,

Закликати сонце, дощик,щоб родило жито,

Щоб прийшло тепло на Землю й краще стало жити.

 

(діти звертаються до Весни, обступають її )

Дівчинка: Ой весна – красна

залишайся з нами,

покличемо сонце ясне

ставай в коло з нами.

Дівчинка: Вийди, вийди сонечко

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко.

Дівчинка: На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Тут вони граються,

Тебе дожидаються.

 (ПІСНЯ «А вже красне сонечко припекло»)

«А вже красне сонечко припекло»
А вже красне сонечко

Припекло, припекло,

Ясно щире золото

Розлило, розлило.

 

На вулиці струмені

Воркотять, воркотять,

Журавлі курликають

Та летять, та летять.

 

Засиніли проліски

У ліску, у ліску.

Швидко буде земленька

Вся в вінку, вся в вінку.

 

Ой сонечко-батечку,

Догоди, догоди!

А ти, земле-матінко,

Уроди, уроди!

Дівчинка: Ой весна – весна ти красна,

Що ж ти нам, весно, принесла?

 

Весна: Принесла вам літечко, ще й запашне зіллячко,

Великодні крашанки і величні паски.

А ще три парубки красні – три місяці ясні:

 Місяць Березень – перший красень ,

Місяць Квітень - квітами вітає

І нарешті Травень –тішить вас розмаєм.    

 

( виходять хлопці у вишиванках  , у руках одного глек, другого – квіти, третього – гілочки штучні)

Березень: Перший місяць я весни.

Я пережив зимові сни,

Струмками землю напоїв, щоб Квітень квіти розстелив. (імітує вилив води)

Квітень.

Я – квітень, славний квітникар,

Сонячно і рясно

Уквітчав вам календар

Першим цвітом – рястом.

Травень: Я місяць Травень, між братами славен.

Ковром зеленим Землю застеляю

І в шати весняні дерева одягаю.   ( гілочки з листям )

 

Зима. Ой-ой-ой! Яка ж ти в нас,Весно, хороша.

Треба мені свою силу зібрати,

щоб з тобою до бою стати.

Насуплю брови – і вітер з морозом повіє

Усе скрізь загине – рятунку нема!

Під снігом замре, заніміє.

 

 

Весна. А я засміюся -  і сонце ласкаве засяє.

Прокинуться луки, ліси і поля.

Усе розцвіте, заспіває!

Доброго дня тобі, бабусю Зима!

 

Зима.  Рано ти прийшла, ой рано… Ще твоєму царюванню час не настав!

 

Весна. Ти поглянь на себе, Зимонько! Яка з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють. А у тебе тиснуться по закутках і ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.

Зима. У мене люди не трусяться, бо я всіх одягаю в кожухи.

Весна. А я, куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

Зима. Бачу, ви мене зовсім не боїтеся. Твоя, Весно, взяла. Збиратимуся я в дорогу. Та через рік знову до вас завітаю, снігом землю вкрию, морозу напущу! Чекайте на мене. Готуйте лижі і санчата.

                                               ( Зима виходить з залу.)

 

                                         ПІСНЯ  Ой  минула  вже  зима

 

Ой минула вже зима,

Снігу, льоду вже нема.

Ой нема, ой нема,

Снігу, льоду вже нема. (2)

 

Прилетіли журавлі,

І великі, і малі.

Журавлі, журавлі,

І великі, і малі. (2)

 

Ми цю пісеньку співаєм

І весноньку викликаєм.

Ой весна, ой красна,

   Ти прийшла до нас, весна. (2)

 

Весна: Дякую, за щиру зустріч та гарні пісні!
 

Дівчина:  Люблю весну, та хто ж її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
І мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат.

Дівчинка: Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
Коли рида од щастя соловей
І заглядає сонце під повіки
У тишині задуманих алей...

Дівчинка: Люблю, коли блукає місяць в травах,
Хатини білить променем своїм
І п”є тепло ночей ласкавих,
А на лугах пливе туманів дим...

Дівчинка: Весна вдягла у зелень віти в дуба,
Уже курличуть в небі журавлі,
Люблю весну, та хто її не любить,
На цій чудесній, радісній землі!

 

Дівчинка: Піде весна лугами, лісами

Встелятиме землю килимами

Заквітчає усе зелом,

Щоб усім було весело.

Всіх людей теплом зігріє

І здоров’я всім навіє.

 

Дівчинка: А я хочу, щоб наші діти

З рідним словом зростали.

Україну нашу рідну усім серцем кохали.

Щоб звичаї свого народу пам’ятали

Традиції святкувань не забували!

 

(Фінальна пісня Н.Матвієнко «Квітка душа»)