Взаємодія класного керівника з родиною школяра. Обмін досвідом

Вчитель: Городенська М.В.

Доповідь на тему:

Взаємодія класного керівника з родиною школяра. Обмін досвідом

У роботі майже кожного вчителя є важка, але дуже важлива місія - бути класним керівником. Одні вчителі вважають цю роботу додатковим навантаженням до своєї викладацької діяльності, інші називають її найголовнішою. Як би не була складна робота класного керівника, без сумніву, вона потрібна дітям, оскільки основним структурним ланкою в школі є клас. Саме тут організовується пізнавальна діяльність, формуються соціальні відносини між учнями. У класах реалізується турбота про соціальне благополуччя дітей, вирішуються проблеми їхнього дозвілля, здійснюється первинне згуртування колективів, формується відповідна емоційна атмосфера. 
Організатором діяльності учнів у класі та координатором виховних впливів є класний керівник. Класний керівник виконує дуже важливі і відповідальні завдання. Він є організатором виховної роботи в класі і наставником учнів, організовує і виховує учнівський колектив, об'єднує виховні зусилля вчителів, батьків і громадськості. 

Метою даної контрольної роботи є найбільш глибоке, докладне й точне розгляд діяльності класного керівника. Безпосередньо, об'єктом, що вивчаються в даному педагогічному дослідженні, буде весь процес діяльності класного керівника. Предмет - особливості цієї діяльності, її головні сторони. Основні завдання: проаналізувати літературу з даної теми, дати визначення основним поняттям. Визначити сутність діяльності, головні функції класного керівника, взаємодія класного керівника з сім'єю школяра. 
Розглядаючи докладним чином всі сторони діяльності та особистості класного керівника, спробуємо вникнути і усвідомити не тільки всю складність посади класного керівника, але і звичайно її необхідність. 

За своїм статусом класний керівник у школі - основний суб'єкт виховної роботи з батьками учнів. Він виробляє основну стратегію і тактику взаємодії школи і сім'ї у вихованні особистості школяра; будучи фахівцем, в галузі педагогіки і психології, він допомагає батькам у вирішенні протиріч сімейного виховання. У коригуванні виховних впливів навколишнього соціального середовища. Ці завдання визначені статусом класного керівника. 
Не можна забувати про те, що сімейне виховання - справа особиста, інтимно-сімейне. Батьки самі визначають долю своєї дитини. Мають порожнисте право на власну педагогічну позицію, свій стиль і тон взаємин з дитиною, своє власне ставлення до педагогічних впливів суспільства і відповідно школи. Тому класний керівник, керуючись почуттям педагогічного такту, у взаєминах з батьками учнів виступає в ролі порадника, консультанта-спеціаліста, безпосереднього представника навчально-виховного процесу, здійснюваного школою. Для нього робота з батьками - одна з його турбот, а саме - створення виховує середовища для оптимального розвитку учнів. Крім того, статусом класного керівника юридично визначено його правове становище в якості третьої особи при захисті прав дитини у випадках позбавлення батька або матері батьківських прав, вирішення спорів про права на дитину, захисту дитини від фізичного насильства, невиправданого психологічного або морального тиску дорослих, залучення дітей у протиправну діяльність. У цих випадках права класного керівника визначаються законодавством (цивільним, кримінальним, і кримінально-процесуальним). 

Згідно виховної позиції у взаємодії школи та сім'ї можна виділити п'ять основних функцій класного керівника:

1. ознайомлення батьків з утриманням і методикою навчально-виховного процесу, організованого школою; 
2. психолого-педагогічна освіта батьків; 
3. залучення батьків до спільного з дітьми діяльність; 
4. коригування виховання в сім'ях окремих учнів; 
5. взаємодія з громадськими організаціями батьків. 

Про знакомленіе батьків зі змістом та методикою навчально-виховного процесу, організованого школою, обумовлено необхідністю вироблення єдиних вимог. Загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, відбору його змісту і організаційних форм у сімейному вихованні та у навчально-виховному процесі школи. Так на перших батьківських зборах класний керівник тільки що отримав клас, знайомить батьків з власної життєвої та педагогічної позицією, з метою, завданнями та програмою своєї майбутньої діяльності, знайомить їх з планом виховної роботи. Спільно з батьками вишукуються можливі шляхи реалізації цієї програми в сімейному вихованні. Всі проблеми класний керівник тримає в полі зору батьків протягом усього навчального року, коректуючи їх, підбиваючи підсумки, ставлячи нові завдання, радячись з батьками. 

Психолого-педагогічна освіта. Протиріччя цієї проблеми сучасної школи походять з того, що загальний освітній рівень батьків неухильно зростає, а це тягне за собою впевненість у непогрішності їх педагогічної позиції. І тим не менш, дослідження педагогів і психологів постійно фіксують низький рівень психолого-педагогічної культури батьків і зростаючий інтерес до неї в суспільстві. У школі накопичено багатий і цікавий досвід педагогічного всеобучу батьків. Завдання кожної школи, кожного класного керівника вибрати для себе найбільш підходящу форму його, зручну для школи і цікаву для батьків. Застосовуються практичні форми психолого-педагогічної освіти батьків: 

· Народні Університети; 
· Шкільний лекторій; 
· Шкільні та класні тематичні конференції для батьків; 
· Батьківські лекторії з микрогруппам батьків на основі їх групових інтересів; 
· Поклассное освіта батьків; 
· Індивідуальні консультації (психологічні, педагогічні, медичні, юридичні); 
· Різного роду читацькі конференції, огляди, і виставки літератури для батьків. 

Залучення батьків до спільного з дітьми діяльність - ця форма широко практикується в сучасній школі. Мотивується це завданнями розширення виховує позаурочної діяльності, поліпшення взаємин учителів, батьків і дітей у ході цієї діяльності. Деякі форми взаємодії батьків, учнів і вчителів у спільній діяльності. 

Участь у всіх видах позаурочної діяльності, яку організує класним керівником - походи, екскурсії, вечори, турніри, змагання, ремонт і благоустрій школи. Підготовка та шкільних таборів праці і отдуха, далеких походів вищої категорії складності, поїздок по містах країни. Участь у профорієнтаційній роботі школи: зустрічі з учнями, екскурсії на підприємства, профконсультації. Ведення факультативів та гуртків згідно з профілем своєї професійної діяльності. Участь у роботі Рад школи, шкільних і класних батьківських комітетів. Надання матеріальної допомоги в реалізації різних шкільних і класних справ через встановлення зв'язку школи зі своїми підприємствами, фірмами. Участь батьків у підготовці свята Останнього дзвінка, змагань типу «КВК», «Що? Де? Коли? »,« Тато, мама і я - спортивна сім'я ». 

Коригування виховання в сім'ях окремих учнів - перший аспект - надання психолого-педагогічної допомоги учням (обдарованим, котрі виявляють схильність до вивчення окремих навчальних предметів, або інтерес до будь-яких форм позаурочної діяльності). Інший напрям турботи класного керівника - це надання батькам психолого-педагогічної допомоги у вирішенні складних проблем сімейного виховання: розв'язання суперечностей підліткового віку, подолання труднощів виховання дівчаток і хлопчиків у пубертатний період, профілактика формування шкідливих звичок. Допомога в подоланні поганого впливу асоціальних і антисоціальних неформальних об'єднань молоді профілактика правопорушень. Індивідуальна робота з неблагополучними сім'ями учнів: аморальними і протиправними; залучати дітей у пияцтво і злочинну діяльність; сім'ями з підвищеною конфліктністю; сім'ями, не забезпечують належного розвитку та виховання дітей - ця робота ведеться спільно з правоохоронними органами: інспекціями і комісіями у справах неповнолітніх. Відділами охорони прав дитини і опіки департаментів освіти. 
Взаємодія з громадськими організаціями батьків-з батьківськими комітетами школи і класу, шкільними Радами, Жіночими Радами військових організацій і т.д. Зміст спільної діяльності визначається статусом і становищем (або статутом) відповідної громадської організації. У їх компетентність може входити: 

· Надання матеріальної допомоги школі, окремим сім'ям та учням; 
· Зв'язок з адміністративними і правоохоронними органами; 
· Колегіальне рішення окремих питань життя школи; 
· Допомога школі і класах в проведенні виховної роботи з учнями; 
· Участь у роботі з батьками учнів (проведення батьківських зборів, конференцій, лекторіїв, надання матеріальної допомоги та правовий вплив на батьків, недбало відносяться до виховання дітей). 

Всі перераховані функції роботи школи, і зокрема класного керівника, сприяють створенню нормальної виховує середовища для організації шкільного виховного процесу. 

Однією з головних і найбільш поширених форм з усіма батьками є батьківські збори. 
Батьківські збори можуть бути: 
· Організаційними; 
· Поточними або тематичними; 
· Підсумковими; 
· Загальношкільними і класними. 

Батьківські збори закономірно вважається в середовищі вчителів не менш складним «жанром», ніж уроки або позакласна робота. Тут зустрічаються дві сторони - педагоги і батьки - для того, щоб вислухати один одного і обговорити основні проблеми третьою. Найголовнішою боку - дітей. 

Етапи батьківських зборів. 
1 етап. Організація батьківських зборів. 
2 етап. Підготовка сценарію і проведення зборів. Будь-які збори повинно включати в себе 5 обов'язкових компонентів: 
- Аналіз навчальних досягнень учнів класу. 
- Ознайомлення батьків зі станом соціально-емоційного клімату в класі. 
- Психолого-педагогічна освіта. 
- Обговорення організаційних питань. 
- Особисті бесіди з батьками. 
3 етап. Осмислення підсумків батьківських зборів.