Ведуча. Стоїть хатка небагата,
Солом’яна стріха.
Присілочки у китицях,
Мальовані вікна.
Тут чистенько і гарненько,
Тут усе в порядку,
Сам Бог дбає, доглядає
Цю маленьку хатку.
Ведуча. І Бог дбає, доглядає,
І сини, і доньки,
Бо ще з давніх-давен
Так повелося,
Що українська хата
Завжди сяяла чистотою,
Завжди була чепурною,
Особливо в свято.
Ведуча. А яке сьогодні свято?
Ведуча. Зима з Весною зустрічається,
Про володіння свої домовляється.
В цей день сонце повертає на літо,
Все в природі прокидається.
Ведуча.На Стрітення в церквах святять воду. Хто стрітенську воду буде пити, той не буде хворіти. Разом з водою в цей день святили і свічки, які називали «громничними», бо вони оберігали людей і худобу від грому. Давайте й ми запалимо таку свічку, нехай вона захистить нас усіх, наш край, нашу рідну землю від біди.
Запалю я свічку,
Щоб горіла,
Щоб вогняна громовиця Оселю не спалила.
Ведуча.Зима - чудова пора! Які свята вона нам подарувала! День святого Миколая, Новий Рік, Різдво, Водохреща. Скільки радощів принесла зимонька дітям. Але час їй відступати і весні чергу віддавати. У народі кажуть, що в цей день, 15 лютого, зима з весною зустрічаються і сперечаються.
Ведуча. А зараз в казку чарівну пірнаєм, Зиму й Весну зустрічаєм.
Дід з бабою сидять на лавці
Ведучий: Бабця з дідом вийшли посидіти.
Ведуча: Весну хочуть швидше вже зустріти.
Бабуся Діду, завтра радість буде,
Перемогу як здобуде
Весна красна у двобої.
Дід Що, бабусю, знов з тобою?
Знов сороки прилітали?
Щось тобі наскрекотали?
Бабуся Та які там ще сороки?
Завтра Стрітення, дідусю!
Дід Ой! Забувся! Подивлюся.
Бере календар, читає:
Цього дня Зима з Весною
Зустрічаються в двобої.
Перемогу хто здобуде,
Панувати далі буде.
- Так, бабусю, вибачаюсь
І на Весну сподіваюсь.
Хочеться кістки погріти,
На травичці посидіти.
(звуить завиванн хуртовини, виходить зима)
Зима
Із пліток я дізнаюсь,
Що суперниця іде.
Не прийде Весна сюди!
Всюди будуть холоди!
Ви збирайтесь, хмари чорні,
Снігом засипайте все:
Всі дороги, всі стежини,
Всі поля і всі хатини.
Ведучий: Потонуло все в імлі.
Сипле снігом вдень і вночі,
А на сонці сліпить очі.
Ведуча: І мороз такий лютує,
Що ніхто з ним не жартує.
Ведучий: Люди в хаті всі сидять.
Лиш у вікна виглядають,
На Весну уже чекають.
Ведучий: Бач, як розійшлась Зима.
Хоче царювать сама.
І нікого не боїться...
Ох і лютая сестриця!
СКРИП СНІГУ
(виходять дід з бабою на двір)
Бабуся Подивись!
Яка морока!
Добре, діти привезли
З міста нам лопату,
Будеш, діду, завтра вранці
Сніжок відкидати.
Дід Так, лопата, звісно, добра,
Та здоров'я вже немає...
Що ж Весна все зволікає?
Зиму чом не проганяє?
Ведучий:Снігами вкрилася земля
Метелиця гуляє,
Малює вікна морозець
Та носики щипає.
Ведучий: Зима нас вдосталь розважала:
Ми взимку Новий рік стрічали,
Біля ялинки були ігри, жарти, сміх…
Та ще й катались з гірок снігових.
Ведучий: Прийшла пора зимі на північ повертатись,
Тож час із нею попрощатись.
Зима. Хіба прийшов час мені з Весною зустрічатись?
Ведуча. Аякже! Сьогодні ж Стрітення! Саме сьогодні зима з весною зустрічається і міряються силами.
Зима. Ой! Я й забула зовсім,що сьогодні такий день. Ну що ж , позмагаємось з Весню. Подивимось, чия візьме. Кличте Весну!
(Під музику «А ми дівчата з України» виходить Весна , дівчина з пишним вінком. Танок )
Весна. А ось і я – Весна-красна!
Принесла вам літечко, ще й запашне зіллячко,
Великодні крашанки і величні паски.
А ще три парубки красні – три місяці ясні:
Місяць Березень – перший красень ,
Місяць Квітень - квітами вітає
І нарешті Травень –тішить вас розмаєм.
Зима. Ой-ой-ой! Яка ж ти в нас,Весно, хороша.
Треба мені свою силу зібрати,
щоб з тобою до бою стати.
Насуплю брови – і вітер з морозом повіє
Усе скрізь загине – рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
Весна. А я засміюся - і сонце ласкаве засяє.
Прокинуться луки, ліси і поля.
Усе розцвіте, заспіває!
Доброго дня тобі, бабусю Зима!
Зима. Рано ти прийшла, ой рано… Ще твоєму царюванню час не настав!
Весна. Ти поглянь на себе, Зимонько! Яка з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють. А у тебе тиснуться по закутках і ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.
Зима. У мене люди не трусяться, бо я всіх одягаю в кожухи.
Весна. А я, куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!
Ведуча. Зимо, Весно, не сперечайтеся, а краще позмагайтеся.
Заходять команди під псню Новий день. Виконують зарядку.
Весна. Добре, позмагаємось, але відгадайте мою загадку
Він веселий стрибунець,
В нього сірий комірець,
Він не плаває – літає,
Він пшениченьку збирає.
Гра «Горобчики» (стрибки на одній нозі)
Зима. Бачу, мене ви зовсім не боїтесь. Та я напущу на вас звіра страшного. Бачите, ось він сидить під дубком.
Ведуча. Почекай, Зимо, зараз прибіжать лісові звірята. А разом їм твій звір не страшний.
Естафета
Весна. Бачиш, Зимо, і страшний звір тобі не допоміг. Бо прийшов час тобі вирушати в дорогу – у далекий північний край, де морози сніги. А в Україні я господарюватиму, рідну землю прикрашатиму зеленню і квітами, високими хлібами.
Зима. Твоя, Весно, взяла. Збиратимуся я в дорогу. Та через рік знову до вас завітаю, снігом землю вкрию, морозу напущу! Чекайте на мене. Готуйте лижі і санчата.
ПІСНЯ Ой минула вже зима
Ой минула вже зима,
Снігу, льоду вже нема.
Ой нема, ой нема,
Снігу, льоду вже нема. (2)
Прилетіли журавлі,
І великі, і малі.
Журавлі, журавлі,
І великі, і малі. (2)
Ми цю пісеньку співаєм
І весноньку викликаєм.
Ой весна, ой красна,
Ти прийшла до нас, весна. (2)
Весна: Дякую, за щиру зустріч та гарні пісні!
Дівчинка: Піде весна лугами, лісами
Встелятиме землю килимами
Заквітчає усе зелом,
Щоб усім було весело.
Всіх людей теплом зігріє
І здоров’я всім навіє.
Дівчинка: А я хочу, щоб наші діти
З рідним словом зростали.
Україну нашу рідну усім серцем кохали.
Щоб звичаї свого народу пам’ятали
Традиції святкувань не забували!
(Фінальна пісня Моя Україна)