Сценарій свята «Ми – діти твої, Україно!»

Мета: збагатити і розширити уявлення дітей про свій рідний край, його історичне минуле, про звичаї та  обряди українського народу; розвивати творчі здібності, мовлення, пам'ять, увагу учнів; виховувати патріотичні почуття до рідної землі,  бажання берегти народні звичаї, традиції

Ведучий1.Шановні батьки, дорогі гості!

Ми раді  зустрічі із вами на святі:

«Ми – діти твої , Україно!»

 1.   Що то, діти, за країна – неба синього блакить,

На ланах у серпні жито стиглим золотом блищить?

2.   У якій, скажіть, країні клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії, негаразди всіх стихій?

3.   У якій іще країні земля родить так охоче?

Наче пісня солов’їна – мова ніжна і співоча?

4.   Гори є і полонини, є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна невимовної краси!

5.   Люди мудрі, працьовиті у країні тій живуть

На чуже не зазіхають і свого не віддадуть.

6.   Гордо, голосно, дитино, ти назви ім’я країни

У якій разом із нами народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином і, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу, розбудовувать державу.

7. Отже, зветься ця країна, незалежна і єдина – Наша ненька –

ДІТИ:   Україна!

 Ведучий 2: 

-  Україна – наша рідна країна, це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Древня легенда розповідає, що на світанку нашої Землі Бог оглядав творіння рук своїх, і, притомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив Він зі своїми супутниками – всюди їх зустрічали хлібом і сіллю. Так сподобалася Богові та місцевість, що Він став часто навідуватися зі словами:

-  Рушаймо у край!

-  Кажуть, що з того часу і пішла назва нашої держави – Україна.

8.Ми малі, та всі ми друзі,

Ми одна родина.

А найбільша наша мати-

Рідна Україна.

9.Моя Україна- скільки тепла

В цьому слові,  ніжності рідної неньки.

 

10.Україна- рідний край!

Поле. Річка.  Синій гай.

Любо стежкою іти

Тут живемо я і ти

 Пісня «Україночка»
У садочку, у саду

Яблунька цвіте,

Навкруги весна,

Грай, музико! Грай!

Посміхаючись собі,

Дівчинка іде,

Пісеньку співа

Про свій рідний край.

 

Приспів:

Україночка мала,

Україночка,

Наче зірочка зійшла,

Наче зірочка!

Заплітала в коси

Стрічки і квітоньку,

Розхвалила свою неньку

Лебідоньку!

 

В небо синє-голубе

Пісенька летить,

Понад золоті ниви і поля

Голос мій, мов чарівний,

Мов струна бринить

І співа разом

Вся її земля!

 

Приспів. (2)

Ведучий1.Україна – це безкраї лани пшениці,

Квітучі поля льону, вишневі сади,

Це гори Карпати і шахти Донбасу.

Це широкий Дніпро-Славутич,

Який несе свої води в Чорне море.

 

Ведучий 2. Україна –це і той край, де ви  народились, де ви живете!

Яким словом можна замінити слово «Україна?»

 

Батьківщина, Вітчизна, рідний край.

 

11. Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре про те знаєм,

Що зовемось українці

Й українських предків маєм.

12.Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду-

Всі належать до одного

Українського народу

13. Бо родитись українцем -

Це велика честь і слава,

Рідний край свій полюбити-

Найважливіша з усіх справа.

 

14. Українці й українки,

Всі кохають до загину

Славну землю батьків своїх,

Свою рідну Україну.

Пісня «Краю мій краю»

Де трава зелена,де ростуть дерева

Де почуєш пісню солов'я

Де гучніші роси,як прозорі сльози

Нам дарує матінка земля.

 

Край мій, край ,калиновий край

Дзвінко пісню з нами заспівай

Звеселись ,щоб уся земля

В щасті і мирі жили ти і я.

 

Зірочка засяє пташечка злітає

До небес у синю височінь.

Полетить далеко  мов ота лелека

Калиновий край у  далечінь.

 

Край мій край

Дзвінко пісню з нами заспівай.

На –на на-на…….

15.Але щоб цю землю свою

Міцно, щиро покохати,

Треба все її минуле

Добре вивчити, пізнати

 

16. Як за волю і за долю

Йшли у бій, як на забаву,

Здобували собі рани,

Україні своїй – славу.

 

17.Як невпинно працювали

І боролись всі завзято,

Щоб їх люба Україна

Була дужа і багата

 

18.Хай не буде ні одної

Української дитини,

Щоб не вміла розказати

Про минуле України.

. Ведучий1. - Хлопці, а чи знаєте ви, хто такі козаки?

Пісня «Ми маленькі козачата»

Ми маленькі козачата

Станем  справжніми людьми

Ми кохаєм рідну пісню

Україну любим ми.

 

Україна – наша мати,

І про неї вільний спів

Ми веселі козачата

МИ нащадки козаків.

 

Ми шануєм рідне слово

В ньому вірність і краса

Ми маленькі козачата

Наша пісня не згаса.

 

Хай злітає рідна пісня

Наче чайка в небеса

В ній ясна душа народу

В ній надія і краса.

 

 

1 хл.: Козак – це чесна, смілива людина,

Найдорожча йому – Батьківщина.

2 хл.: Козак – слабкому захисник,

Цінити побратимів звик.

3 хл.: Козак – усім народам друг

І лицарський у нього дух.

4 хл.: Козак – завжди борець за волю

І за народну добру долю.

5 хл.: Козак вкраїнську любить мову,

Він завжди держить своє слово.

Ведучий2: І веселі, і завзяті підростають козачата,

А тепер прийшов вже час

Таланти  виявить для нас.

Гей, музико, гучно грайте,

Пісню дзвінко заспівайте!

Пісня «Гей ви браття»

Навкруги лунає спів        

Ми нащадки козаків

Збережем минулу славу

Славу прадідів своїх 2р.

 

Гей,ви браття,хай ми не багаті

Все  що треба нам дали батьки.

Є в нас воля жде щаслива доля

Ми нащадки славних козаків.

Жовтий степ ,небес блакить

На горі вогонь горить

Наша зірка не згасає

Нашу правду не змінить. 2р.

 

1 дів.: Не дивися, ненько, що я ще маленька,

Пройде час швиденько – підросту, як слід.

По своєму роду я – козачка зроду –

Хай гордиться мною весь козацький рід.

2 дів.: Заплету в косичку я червону стрічку,

Одягну віночок – буде добрий знак, –

Вишиту сорочку, плахту на шнурочку,

Та й почну веселий запальний гопак.

Пісня «Одягну в неділю рано…»

Одягну в неділю рано
Вишиту сорочку,
Вийду з хати, закружляю,
Запалю в таночку!
Засміється, заспіває
Сонце над ланами,
Прийме землю калинове
З дивними піснями.

Приспів:
В кожнім серці синьоока мрія,
Що для Тебе розквітає знов,
Україно, ми - Твоя надія!
Україно, ми - Твоя любов!

Ми веселі і завзяті,
Ми - одна родина,
Пригортає нас до серця
Мати Україна.
Під блакитним вічним небом
Розквітають квіти
І зростають у любові
Українські діти!

Приспів. (2)

Батьківщино наша рідна,
Красна і багата,
Тебе люблять українські
Хлопці та дівчата!
І від краю і до краю
Дзвінко пісня лине,
Бо її співає дружно
Наша Україна!

 19.   Я – син України, з козацького роду.

20.   І я українкою змалку зовуся. І цим я пишаюся й щиро горджуся.

21.   Всі ми – дути українські, хлопчики й дівчатка,

       Хоч іще не дуже сильні, та душа завзята.

Ведучий 1:  Так, ми українці. А чи знаєте ви, які риси характеру притаманні українцям? Пропоную стати у коло, передавати ось цей віночок з рук у руки і називати риси наших співвітчизників.

 ГРА «ЯКІ МИ?»

ДІТИ:    (добрі, розумні, привітні, щирі, веселі, культурні, виховані, усміхнені, сильні, дужі, завзяті, працьовиті, співучі, щедрі, гостинні, чепурні,).

 

 

 

Ведучий2. У кожного народу є святині,

Святині є і в рідній Україні:

Батьківська хата, материнська пісня,

Рушник на образах пречистих,

Дівочий віночок, червона калина,

І хліб український – наша святиня.

Вони – наша спадщина, наш оберіг.

Вони – наша гордість на весь білий світ!

Пісня «Віночок-прапорець»

Назбираю кульбаб я жовтеньких в долині

І волошок синеньких де  спить ще  блакить

Я віночок сплету в дар своїй Україні

Заспіваю їй пісню у вранішню мить.

 

Блакитне з жовтим з’єднане на прапорі надій

Дві стрічечки заплетені в одній косі моїй

Блакитно-жовта пісня ця летить мов вітерець

І з піснею шепочеться віночок- прапорець.

 

У серденьку моїм ніби сонечко гріє

Свій віночок вплету і молитву й любов

Заспіваю Вкраїні я пісню надії

 

22. Подивись на квіти України.

Скільки квітів у її саду!

Кожна квітка – справжняя перлина.

Як намисто я вінок сплету.

23. Виберу найкращі з усіх квітів,

Душу квітів зможу прочитати

І вінок найкращий в світі

Буде ненька-Україна мати.

ПІСНЯ «Український віночок»

У віночку нашім різнобарвні квіти

Символ України і дарунок літа

У вінок вплітають колосочки жита

Щоб могли багато і в достатку жити.

Гей….

Так що всім на нього подивитись любо

Гілочку зелену узяли у дуба

Квіточку любистку, щоб усі любили

У барвінку листя,аби довго жили.

 

Чорнобривці-квіти,щоб чорніли брови

Кетяги калини для краси й любові

А червоні маки,що цвіте у полі

Кров людей пролита у боях за волю.

Гей…

Є ще різні квіти в нашім ріднім краї

Їх веселе літо у вінок вплітає.

Ведучий1. Український рушник… З вишитими квітами, зірками, птахами… Від сивої давнини і до наших днів, у радості й горі він був і є невід’ємною часткою нашого життя та побуту. Його порівнюють з піснею, вишитою нитками на полотні.

 

ТАНОК З РУШНИКАМИ («Пісня про рушник»)

Ведучий.2 Що ви, хлопці, зажурились?

Та невже ви притомились?

Годі думати, гадати,

Нумо до дівчат гуляти!

Хлопчик: Дівчата! Знаємо ми, які ви гарні господині, то, може, ви нас почастуєте?

Дівчинка: Почастувати можемо! І улюблені страви знаємо! Одну страву ми приготували. Відгадайте яку.

Місили, місили, ліпили, ліпили,

А тоді – хіп та в окріп,

В масло та сметану.

Хто зуміє відгадати,

Того будемо частувати!

Хлопці: Та це ж вареники!

Ведучий1. Так-так, це вареники. То ви хочете вареників?

Хлопці: Хочемо!

Ведучий2. Тоді виходьте, дівчата вас почастують варениками.

ТАНОК «ВАРЕНИЧКИ МОЇ» (М.Поплавський)

Виставляється екран

ДІТИ ВИХОДЯТЬ НА ШИКУВАННЯ

1 дит.: Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна – і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

2 дит.: Я – твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.

Моя свята і рідна, Україно мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

3 дит.: Я хочу, щоб сонце світило яскраве,

Купало обличчя у водах Дніпра.

Буяли шовкові, уквітчані трави

І мирно вставала щоранку зоря.

4 дит.: „Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!” –

Говорять сьогодні дорослі й малі,

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас – єдина,

Немає другої такої землі!

Діти (на фоні музики):

· Я – україночка!

· Це – моя рідна земля.

· Тут мої любі мама і тато.

· Тут я зростаю щасливим.

· Нехай у кожної дитини буде любляча сім’я.

· Хай небо буде завжди чисте.

· Хай золотом колосяться наші поля.

· Хай серця повняться добром.

· Хай лихо оминає наш край.

· Хай злагода й добре увійде в кожен дім.

· Я безмежно люблю свою країну.

· Я гордий тим, що я українець.

· Ми твоє майбутнє, Україно.

Ведучий1. Любіть свою країну,

пам’ятайте її минуле,

творіть щасливе сьогодні

і вірте в краще майбутнє!

Ведучий2. Ось і добігає кінця наше свято.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Шануй, люби, оберігай

Усе, що зветься…

Діти: Україна!

Пісня «Україно-краю»

Там, де лине пісня ця,

Верби і тополі,

Заслухавшись солов'я

Сплять річки та гори.

 

Приспів:

Україно-краю,

Цвіт краси розмаю.

В світі наймиліша

І рідніша ти.

 

Тут стежки мої, поля,

Сонце променисте,

Друзі милі, вся сім'я –

Чарівне намисто.

 

Приспів.

 

Запитати хочу я

У цілого світу:

Де ще є така краса,

Зеленії квіти?..

 

Приспів.