Свято талантів "Співуча пір'їнка"

                      Співуча пір’їнка

Мета: сприяти розвитку творчості школярів;  ознайомити з різними уподобаннями однокласників; виховувати дружні відносини, бажання поділитися творчими здобутками, повагу один до одного; розвивати комунікативні навички дітей.

Обладнання: дитячі вироби, нагороди , ілюстрації картин .

(В класі імітація старовинних замків. Приміщення розділене на зони: «Акторів», «Фантазія», «Нотка», «Акварелі», «Грація», «Каблучок», «Футбол».)

                 (Звучить пісня «Квітуча Україна»)

Фея Таланту : - Які ж великі мої володіння!  Скрізь палаци, в яких живуть мої маленькі зірочки. Вони горять  у думках, серці, почуттях талановитих діток. Моя чарівна паличка допоможе зазирнути  у палаци . Покличу негайно свою помічницю Фею Співучу Пір’їнку, яка дружить з дітьми.

Допоможе усім, хто тільки захоче

Розкрити таланти до пісні, до танцю.

Фея Співуча Пір’їнка : Вітаю всіх! Бажаю натхнення

                Творити, співати, мріяти, вчитись.

Допоможу усім охоче

                Показати таланти, хто цього хоче.

Ф.Т.        Ваш талант, наче сонце горить.

                Ваш талант в небі зіркою сяє.

                Ваш талант – це хвилююча мить,

                Наче квітка цвіте, пелюстки розкриває.

Ф.С.П. Діти-зірочки, збирайтеся

             Свою пісню нам заспівайте!

                                 (Пісня «Наш 4 клас»)

Ф.Т. Кажуть, що діти –

         Життя людського квіти.

         Їм все навкруг цікаво.

         Все хочуть зрозуміти.

Ф.С.П. У нашому містечку розпускаються квіти-дітки,

            Тож, глядачі, підтримуйте артистів залюбки.

Ф.Т. Я чаклую 1,2,3 – Палац «Акторів», свої двері відчини!

                          Інсценізація казки «Колобок»

Вчитель.  Надворі сьогодні хмарно,

А у класі тепло, гарно,

Сміху по саму зав’язку,

Ну, а ми покажем казку.

В казці цій себе пізнайте.

Щось не так – не дуже лайте,

А тепер усі мовчок.

Починаймо «Колобок».

   (На сцені панно із зображенням дерева)

Вчитель:    У хатинці біля граба

Жили-були дід та баба,

І синочка вони мали,

Колобком його назвали.

Вдень, коли була погода.

Трапилась така пригода.

     (Входять дід і баба)

Дід:       Де це внучок наш подівся?

Який сон йому наснився?

Бачив. Як ішов до хати,

Вже, напевно. Вклався спати!

Баба:   Внучку. Внучку, озовися,

Та до школи повернися!

Знов приніс, напевно, двійку,

Або десь устряг у бійку.

     (Виходить Колобок, позіхаючи)

Колобок:   Ну. Чого ви розкричались?

З друзями ми просто грались!

Зараз як піду до школи ,

Не повернуся ніколи!

      (Іде, а дід із бабою плачуть)

Вчитель.  Колобок наш покотився

І у лісі опинився.

Озирнувся, роздивився,

Із ведмедиком зустрівся.

     (Виходить Ведмідь з великою жуйкою)

Колобок (до Ведмедя). Пішли, Ведмедику , до школи.

Ведмідь. Ти що? Туди? Ніколи!

Кажуть всі, що я – ледащо,

То навчатись мені нащо?

Писать, читати, рахувати,

Краще жуйку продавати.

Колобку, не лови гав.

А купи у мене «Лав»

(Протягує жуйку. Колобок відмовляється)

Ведмідь. Як не хочеш купувати.

               Піду іншим продавати!

Вчитель. Далі Колобок рушає,

                 Вовка-братика стрічає.

     (Виходить Вовк-хуліган)

Вовк:     Щось не так – я зразу бац!

І зубами клац та клац!

Щоб усі мене боялись.

Щоб усі мене лякались.

Менших люблю ображати,

Ну, а старших – обзивати.

А до школи не піду,

Бо навчатись не люблю!

     (Погрожує всім кулаком. Іде)

Вчитель. А це хто заплющив очі?

                Світла бачити не хоче?

                Не стрибає і не грається,

                Під кущем ховається?

      (Витягає з-за куща Зайця-боягуза)

Колобок. Підеш, Зайчику, до школи ?

Заєць. Не піду туди ніколи!

І всього то я боюся.

Перелякано дивлюся.

Тріснула у лісі гілка –

Затряслася кожна жилка.

Геть усе мене лякає,

Певно, кожен про це знає.

Життя у мене нелегке,

Бо серце маю я слабке.

Нічого не навчуся,

Я так всього боюся.

      (Знову ховається за кущ)

Вчитель. Далі Колобок рушає,

               Лиску-модницю стрічає.

    (Виходить Лисичка з пляшкою кока-коли)

Колобок. Хто це хвостиком махає,

                 Із уроків утікає?

Лисичка. Сиди, не рухайся, навчайся, слухайся. –

                  Усі мені торочать…

                 А я заміж хочу!

          (Показує пляшку кока-коли)

               Діти, не ходіть до школи,

               Пийте краще кока-колу!

       (Іде)

Колобок. Крайнім бути теж не хочу,

                  Піду висплюсь досхочу!

Вчитель. Ото маю замороку…

    (Дзвонить у дзвоник)

                  Ану, швидше на уроки!

      (Всі дійові особи виходять, шикуються у шеренгу)

Вчитель. Скажіть, друзі, що робити,

Як вас розуму навчити?

Невже в наступнім році

Залишимось такі:

Сміттям в чужому оці,

Бездумні і пусті? 

Колобок. Ми з вами, любі друзі,

Країни майбуття.

Адже після батьків нам

 Продовжувать життя!

Ведмідь. Усе гірке залишимо

В минулім році ми,

І у серцях запишемо,

Що станемо людьми. 

Вовк. Не будемо обманювать,

              Боятись, хитрувать…

 Лисичка. А рідну мову в школі

              Ми будемо вивчать!

Вчитель. Вона ж така у нас багата,

             Така чудова, як весна!

             І нею можна все сказати.

             І найрідніша нам вона!

Ф.С.П.  Молодці, актори!  Казочка чудова!

 Вам аплодисменти.

Бажаємо усім радості й добра!

Талант  - це здібності природні,

Обдарування, справжній хист.

Хоч ти не бачиш їх сьогодні.

Бо ще малий на вік і зріст.

Ф.Т. Та є в тобі обдарування.

Вони у кожного з нас є.

Лише потрібне намагання

Знайти в своїй душі своє.

Ф.С.П. І в шість, і в десять, і у п’ять

Всі діти люблять малювати.

І кожен сміло намалює

Все, що його навколо зачарує!

Квіти та пташки

Чарівний ліс із казки…

Все намалюють, були б фарби

Та аркуш на столі,

Мир у сім’Ї  та на Землі.

Ф.Т. 1,2, 3 - палац «Акварелі» , двері свої відчини!

Діти.      Я намалюю олівцями світ,

Я намалюю те, про що так мрію.

Я намалюю замість снігу цвіт,

Де кожна квітка – це чиясь надія.

Яскраву крейду в руки я візьму

І намалюю на асфальті диво.

Свою дитячу мрію я здійсню:

Бо кожному я намалюю крила.

Ти хочеш жити  так, як хочеш ти?

Тоді візьми лиш в руки олівці

І намалюй собі такі  світи,

Де замість хмар є тільки промінці.

У мене фарби, пензлі , олівці.

Я малюю посмішку в мами на лиці,

Ластів’я, що вчиться в небесах літати,

Мальву намалюю в бабусі біля хати.

Намалюю стежку, що веде до річки,

Кущик намалюю, а на нім порічки.

Я до всього світу сповнена любові,

Тому мої малюнки барвисті й кольорові.

Маркери, фломастери, фарби, олівець –

Я малюю,  тато каже: «Молодець!»

Я малюю , мама всміхається мені,

Бо мої малюнки просто чарівні!

   ( Діти презентують свої роботи)

 Ф.С.П.   Талановиті діти, що й казати.

               Чудово вміють малювати!

Ф.Т.      А у палаці «Грація» живе юна принцеса.

             Яке захоплення у неї? Розкажи.

Ф.С.П.  Ця дівчинка тендітна і незвична,

             Цікава, емоційна, артистична.

            Та, що про неї говорити. Вона усе сама розкаже.

Ф.Т.  1,2, 3 -  палац «Грація»,  двері  відчини!

                                         (Виступ Кіри Шапаренко)

 Кіра:  А я дівчинка маленька,

            Полюбляю танцювать частенько.

             На великій сцені виступаю,

            Нагороди за це маю.

            Мрію на подіумі дефілювати,

            У конкурсах краси перемагати.

Ф.Т.  Вчаться наші зірочки виступати дружно,

Адже без друзів у світі сутужно.

Як перемогу достойно зустріти,

Ніс не задерти. Гординю десь діти,

Як у поразки дістати урок –

Вона ж до мети наближає на крок.

Ф.С.П. Зрозуміла я тебе. Майбутніх зірочок футболу начаклуєш?

Ф.Т. 1. 2, 3 -  палац  «Футбольний» , двері відчини!

                     (виступ футболістів)

Діти.-  А ти любиш грати у футбол?

• - Звичайно!
• - А шибку вибивав м’ячем?
• - Бувало, попадало від мами на горіхи.
•  
• Я взяв м’яча і знов душа літає.
• Чудовий гол і сльози на очах.
• Від гри цієї серденько палає,
• Від гри цієї легко на плечах!

О, мить, коли забитий гол!

І всі ми кричимо , немов несамовиті.

Ні, ми не дикі. Просто любимо футбол.

Його, як Київ , неможливо не любити.

                                  Вікторина

1. Чим м’яч на гвіздок схожий ?   (Забивають)

2. Два футбольних тайми – це що?  (Матч)

3. Як називається додатковий тайм? (Овертайм)

4. Назвіть три вірних  «подруги» воротаря. (Ліва штанга, права штанга, перекладина)

5. Скільки очок отримує футбольна команда, що програла ?

6. Як по-англійськи  буде «штраф», покарання? (Пенальті)

7. Цей удар ввели у правила футболу у 1872 році. Який? (Кутовий)

8. Які професіонали бояться «гірчичників»?   (Футболісти. Жовта картка)

9 Якого кольору  картку показує арбітр за грубий підкат ззаду? (Червону)

10. Якого кольору повинен бути м’яч на засніженому полі? (Червоним)

11. Із чого виготовлений Кубок УЕФА? Вага?  (серебро. 15 кг)

12. Кличка якого футболіста походить від словосполучення «босоногий футболіст»? (Пеле)

13. У скількох метрах від м’яча під час штрафного удару знаходиться «стінка»? (9)

14. Продовжіть футбольне прислів’я «Матч відбудеться…  (за будь-якої погоди)».

   (Демострація  футбольної майстерності)

Ф.Т. Ну і хлопці! Молодці!

Ф.С.П.   Пісня-чарівниця гарна, мов зірниця.

              Мелодійна, ніжна, серцю дорога.

              Веселить , танцює, мирить і жартує.

              В іграх і забавах, всюди є вона.

Ф.Т.   Я чула нещодавно соловейка у палаці.

           Хочу подивися, хто ж уміє так співати?

          1, 2, 3 - палац «Нотка»,  двері відчини!

                        (Пісня Софії Головченко)

Ф.С.П.  Який талант! Яке обдарування!

             Бажаю розвитку і процвітання!

             (Фея Таланту пританцьовує)

Ф.Т.  Ой! Щось ніжки дріботять, хочуть танцювати. 

           Хочу швидше в «Каблучок» завітати.                  

Ф.С.П.Танець ніжний, енергійний.

Танець дійсно світлий, щирий.

Танець, в котрім ти і я

Відчуваєм звук життя.

Танець, в котрім зліт душі

Надихає на вірші.

Танцюють діти – серце завмирає.

Вирує в танці радість запальна.

Нічого кращого у світі не буває,

Як юний танець й зима чарівна.

Ф.Т. Ну, нарешті! 1, 2, 3  - палац «Каблучок», свої двері відчини!

                         ( Танок)

Ф.Т.  Палац «Фантазія». Хто ж там  і що фантазує?

          Не буду довго я чекати.  1, 2, 3  мешканці палацу, ми вас чекаємо.

         Покажіть свою фантазію!

  Діти.    Ми із братом залюбки

Лего любимо складати.

Непосиди-хлопчаки,

Але це заняття  класне!

Нас захоплюють деталі,

Коли лего ми складаєм.

Ціле місто можем збудувати

Чи машинку змайструвати.

Ось база військова, механічна рука,

                А я люблю творити і фантазувати.

Можу ліпити, клеїти чи малювати.

Талант такий я взяв від мами.

Ми з нею часто створюєм шедеври

               Своїми власними руками.

              (Створення коллажу «Моя мрія»)

Дівчинка. Я всього лиш дитина,

Та мрія доросла моя:

Хочу, щоб кожна людина

Любили життя так, як я!

Хочу, щоб в небі веселка

Місточком до сонця була,

І дружба, щоб завжди від серця

До іншого серця вела.

Хочу, щоб сонце світило

Усій дітворі на Землі,

І разом під повним вітрилом

Дорослі ішли і малі.

Хочу гасати по полю,

Де квітнуть волошки й жита…

І вірю в щасливую долю,

Бо дуже люблю я життя!

Хай збудеться мрія дитяча!

Бажаєм усім Доброти!

У серці палкім і гарячім

Її по життю пронести!

       (На красивий ватман діти приклеюють малюнки зі своїми мріями)

Ф.С.П.  Ви показали все , на що здібні.

               Ваші таланти сонцю потрібні.

Ф.Т.   Будьте здорові, веселі, красиві.

           Живіть дружно і завжди у мирі.

                            (Пісня «Коли співають діти»)