Свято "Україно, доки жити буду, доти відкриватиму тебе!"

        Україно, доки жити буду, доти відкриватиму тебе!

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю; плекати дбайливе, ощадливе ставлення до рідної природи, глибоку повагу до батьків, землі-годувальниці, до рідної України.

 На вишитому диво-рушникові

Ми хліб і сіль виносим для людей.

Такі у нас традиції чудові –

Усе найкраще для своїх гостей.

 

Щоб хліб і сіль всі мали кожну днину

І мирне сонце сяяло для всіх.

Любов і щирість гріла щоб людину,

Повсюди пісня линула і сміх.

 

Ми, українці, на любов багаті,

Де б не жили – у місті чи в селі.

То ж хай достаток буде в кожній хаті

І мирне небо на усій землі.

 

Діти підносять коровай на вишитому рушнику гостям. Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене…»

 

Людина залишається справжньою людиною в усіх духовних вимірах, доки в її серці живе пам'ять про той куточок землі, де вона народилася. Цей благословенний клаптик землі є для неї святим.

 

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

 

 

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть…

Та тільки одну Батьківщину ми маєм…

Її  Україною звуть.

 

Так, у кожного одна Батьківщина і кожен має любити її.

 

Є щось святе в словах – мій рідний край!

Для мене – це матусі пісня ніжна,

І рідний сад, від квітки білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

 

Я люблю свій рідний край,

Тут моя родина.

Тут діброва, ліс і гай, -

Моя Україна.

 

Я люблю свій рідний край

За прекрасний небокрай.

 

Ці садочки, ці ліси,

Повні ніжної краси.

 

За поля безкраї, соловейка в гаї.

 

За ялиночку в ліску

Та синичку на пеньку.

 

За Кобаки рідненькі,

Що коха моє серденько.

 

Росянистий ранок, сонячний світанок.

 

Руки у бабусі, посмішку матусі.

 

Добрі й гарні друзі у моєму крузі.

 

За те, що я українець, Кобзаря нащадок,

 

За всю Божу правду,

Що дана нам у спадок.

 

Діти виконують пісню «Це мій рідний край». Вдалині за річкою срібний зорепад І вином порічковим всіх частує сад, Літньою долиною йду не поспіша Вишнею й калиною втішена душа.   Приспів: Це край, де я родилась і живу, Де все для мене рідне — не байдуже, Де зірка з неба впала у траву, Щоб ти мене побачив милий друже. Це край моєї втіхи і сльози, Із рідним словом, з рідними піснями Тулюся до вкраїнської краси, Бо це взяла від батька і від мами.   Пахнуть луки травами, пахнуть до знемог Грішне разом з праведним в силуетах двох, Музика над тишею, хоч на струнах грай І душа утішена — це мій рідний край!

Ми живемо у світлому краю,

У вільній незалежній Україні.

Наснагу тут плекаємо свою

І небеса над нами сині-сині.

 

Усе в нас є: озера і ліси,

Степи і гори, ріки і долини,

Моря і море вічної краси, -

Усе для щастя і життя людини.

 

Ми, українці, нація прадавня

На цій землі – багато тисяч літ.

Культурою й традиціями славна

І багатющий в нас духовний світ.

 

В нас звичаї свої, неписані закони,

По них впізнає українця вся земля.

Своє світосприймання й заборони,

Як і свої ліси, річки, поля…

 

Свої казки, легенди і повір’я,

Дотепні жарти і слова ясні,

 Своя хатина біла і подвір’я,

І неповторні, трепетні пісні.

 

                    Діти виконують пісню   «Червона калина».

 

 

Про Україну мрію я, про Україну,

Ці мрії зіткані із праці і турбот,

Для нас священная земля одна-єдина,

Ми – українці, ми – народ.

 

Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

 

Я –україночка. Хоч зовсім ще маленька.

Але ходжу до школи в другий клас.

Читати я навчилася легенько,

Бо дуже гарна мова в нас.

 

Це українська мова промениста.

Доступна й лагідна, весела і дзвінка.

Багата, як земля, джерельна й чиста

І тепла, наче мамина рука.

 

Я вчуся нею гарно розмовляти,

Читаю вірші і пишу слова,

Бо рідну мову треба добре знати.

Вона чудова, ніжна і жива.

 

Гарна ж ти, матусю, люба, дуже мила.

Ти ж мене ще з малку звичаю навчила.

І щодня навчаєш, як любить родину,

Мову нашу гарну, рідну Україну.

Буду українка, як і ти, матусю,

І за ту науку я тобі вклонюся!

 

Діти виконують «Пісня про матусю».

Як добре, що у мене матуся рідна є, Вона мене голубить і жаліє, І знов весна приходить, і сонечко встає, Бо так любити тільки мама вміє. До мами пригорнуся, неначе пташеня, Люблю тебе, матусенько моя!   Приспів: Я по хмарці білій босоніж пробіжусь, У далекі далі задивлюсь, задивлюсь, Мамі посміхнуся і відійдуть жалі, Щоб була матуся в діток всіх на землі!   Як добре, що весною буяє первоцвіт І журавлі додому повертають, Як добре, що зі мною матуся стільки літ Від бід усіх мене оберігає. До мами пригорнуся, неначе пташеня, Люблю тебе, матусенько моя.

 

 

Боже великий, єдиний!

Нам Україну храни!

Воля і світла промінням

Ти її осіни.

 

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і радості мить,

Любіть у годину негоди.

 

Любіть Україну у сні й на яву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

 

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя,

Хай лунає мова солов’їна

Пісня неповторная твоя.

 

                      Діти виконують пісню «Сонячний віночок».

 

Ой піду я собі плаєм Аж на гороньку круту. Квіточок там назбираю І в віночок заплету Із рум'янку й материнки, Із зеленого барвінку, Ще і сонця промінці Заплету я в квіти ці.   Приспів: Сонячний віночок, зоряний віночок, А ще файна коломийка заплете таночок. А ще заспіваю в сонячнім розмаї На усі Карпати-гори красних співаночок.   Моя пісенька озветься у долині, у гаю, У прозорому джерельці Забринить у кришталю. Одягну я свій віночок І загляну у струмочок, І люстеречко ясне В пісню поведе мене.

 

Дай, Боже, моїй Україні

Терпіння і віру й любов.

Щоб здійснить заповітні надії,

Злетіти до них знов і знов.

 

Злагоди й достатку людям я благаю

На цій благодатній і святій землі,

Щоб кожен куточок був нам щедрим раєм,

Затишно жилося в місті і селі.

 

Підніму до неба крильця-рученята,

Помолюсь за маму, помолюсь за тата.

За сестру і брата, і за всю родину,

За нашу неньку Україну.

 

Діти та вчителі виконують пісню про Україну.

 

 

 

Люби свій край, моя дитино,
Бо ти з’явився тут на світ.
Це місце зветься Україна!
І звідси ти почнеш політ.

Тут пісня мами колискова,
Чарівна казка перед сном,
І наймиліша рідна мова,
Калина й мальви під вікном.

А на високій тополині
Лелеча лагідна сім’я.
І небеса високі, сині,
І ніжна пісня солов’я...

Люби свій край, моя дитино,
Тут з-під верби джерельце б’є...
А рідна мова й Україна —
Це найдорожче, що в нас є!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дав нам Бог лани широкі і степи й поля!

Дав нам Бог гори високі, ріки і моря!

Дав нам Бог гаї зелені, пісню солов'я!

Дав нам Бог молитву неба, мамині слова!

 

Приспів:

Діти України, квіти України!

Діти України чисті, як сльоза!

Діти України, квіти України!

Діти України це ти і я!

Діти України, квіти України!

Діти України це ти і я!

 

Дав нам Бог чудову мову, слово кобзаря,

Душу сповнену любові, мудрості й добра!

Тож співаймо українці, разом ти і я,

Що би квітами рясними розцвіла земля!

 

Приспів.