Конкурс «Вчительська десятка». Розробки додавай – подарунки вигравай!
Ви додали 0 з 10 розробок у період з 11 по 20 серпня для участі у розіграші, який відбудеться 21 серпня.

Свято "Україно, ми твоя надія"

Про матеріал


Захід присвячується найдорожчому, що є в кожного з нас – рідній домівці, рідній землі, неповторній Україні.

Український народ неодноразово принижували, пророкували загибель, забороняли говорити рідною українською мовою, але хоробрий, відданий своїй Вітчизні він відстоював свою незалежність і залишається миролюбним народом.

Перегляд файлу
  1. Добрий день вам, милі люди!

     Хай вам щастя – доля буде,

     Не на день і не на рік,

     А на довгий – довгий вік

Вчитель: Шановні гості, друзі! Запрошуємо вас до нашої господи - на сіль, хліб, на щире слово, до розмови про Батьківщину – нашу рідну Україну.   Як не обирають рідну матір, так людина не обирає Батьківщину, але любить її впродовж свого життя. Сьогоднішній захід присвячується найдорожчому, що є в кожного з нас – рідній домівці, рідній землі, неповторній Україні.

                                    Хлопчик
   За народним звичаєм стрічаєм, 
  Як здавен ведеться на віку,
  Ми гостей пшеничним короваєм
  На чудовім тканім рушнику.

Дівчинка
   Хай рясніють квіти малиново,
  Пахне хай духмяно коровай,
  Щоб і дар земний, і щире слово
  Ви відчули, завітавши у наш край. 

Мотиваційний аспект.

Учень  На землі великій є одна країна

   Гарна, неповторна, красна, як калина.

   І живуть тут люди добрі, працьовиті.

   І скажу, до речі, ще й талановиті.

Учень  Землю засівають і пісень співають,

   На бандурі грають і вірші складають

   Про ліси і гори, і про синє море,

   Про людей і квіти...

Учитель  То скажіть же, діти,

   Що це за країна?

Учні  (хором) Це наша славна Україна!

 

  1. Мій край чудовий –

Україна, тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня соловя.

 

  1.  Україна!.. В цьому слові —                                   

Дивна музика краси,

Болю, радості, любові

Всі віки, в усі часи.

Україна!.. Степ і гори,

Міста дивної краси,

Білі села, птахів хори.

 

  1.  Дзвін бандур і дзеньк коси.

Україна!.. Предків слава.

Гордість наших давніх літ,

Наша Сонячна Держава,

Що здіймається в зеніт.

 

  1.  А над нею в сонці сяє                                          

Славен Тризуб золотий,

Синьо-жовтий Прапор має

Й «Ще не вмерла...» кличе в бій.

Вчитель: Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народились і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Саме слово Україна означає країну, землю, край, де живуть українці. Усім нам має бути люба й дорога наша мати – Україна.

  1.         Одна Батьківщина і двох не буває

         Місця де родилися завжди святі

         Хто рідну оселю свою забуває,

         Той долі не знайде в житті.

 

  1.          Чи можна забути ту пісню, що мати

         Співала малому, коли засипав?

         Чи можна забути ту стежку до хати,

         Що босим колись протоптав?

 

  1.         У рідному краї і серце співає

         Лелеки здалека нам весни несуть.

         У рідному краї і небо безкрає,

         Потоки, потоки мов струни течуть.

 

  1.          Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах,

         Під вікнами мальви в саду материнка

         Оспівані щедро в піснях.

 

  1.          Тут мамина пісня лунає і нині,

         Їх підхопили поля і гаї,

         Їх вечорами по всій Україні

         Співають в садах солов’ї.

 

  1.            І я припадаю до неї устами,

           І серцем вбираю, мов спраглий води.

           Без рідної мови, без пісні, без мами.

           Зблідніє, збідніє земля назавжди.

           Одна Батьківщина і більш не буває

           Місця, де родилися, завжди святі.

(Пісня «Я маленька україночка»)

Вчитель:     Щасливі ми, що народилися і живемо у такій чудовій, ба­гатій, мальовничій землі у нашій славній Україні. Тут жи­ли наші прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь ро­ду українського, що сягає сивої давнини. Де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюючись аж до сліз, зачувши рідне слово.

1 учень

Земле моя, співуча Україно,

У вишиванці білій, у вінку.

Не раз пережила лиху годину

І не шукала доленьку легку.

2 учень

 Люблю твої я ночі і світанки,

Вечірнюю і вранішню зорю.

Життя моє з тобою до останку

Тобі я знову й знову говорю.

3 учень

Люблю тебе, як матінку дитина.

Ділю з тобою радість і біду

Тобі вклоняюсь, ненько Україно,

Своє життя до ніг тобі кладу.

4 учень

На білім світі ти одна – єдина.

Святую землю я твою люблю,

Пишаюсь я, що родом з України           

Й щоденно Бога за тебе молю.

5 учень

Україно, земле рідна!

Земле сонячна і хлібна,

Ти на вік у нас одна.

Ти як мати найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша

Ти і взимку найтепліша –

Наша отча сторона.

Вчитель:     Діти, як називається наша Батьківщина?

- А хто ви?

 Хто я, що я? -

Хочеш знати?

Українка моя мати,

Батько мій вкраїнець зроду

І козацького він роду.

І хоч я малий ще нині,

Але вірний син Вкраїни,

І віддам свої всі сили

Україні моїй милій.

(Танок «Василечки».)

Тяжкий та тернистий шлях пройшов наш народ до утворення своєї держави. Український народ неодноразово принижували, пророкували загибель, забороняли говорити рідною українською мовою, але хоробрий, відданий своїй Вітчизні він відстоював свою незалежність і залишається миролюбним народом.

Родилася багата та вродлива,

Родись щаслива – кликали батьки.

Чужинські погляди обмацували хтиво,

І рвали твоє тіло на шматки.                                                 

А ти горіла соромом заграви,

Вкривалась попелом своїх надій,

І навіть промінь сонячний, ласкавий,

Не осушив твоїх прекрасних вій,

Плакучих верб печалі,

На перехресті доброти і зла.

Допоки землі всі з'єднала,

Ти ріки крові пролила.

1. Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом соловя,

Звалась веселково Україною

Ненька зачарована моя.

2. Вишиту колоссям і калиною,

Виборена кровю і мечем,

Називаєм гордо Україною,

І ніхто нам цим не дорікне.

3. Україно, соборна державо,

Сонценосна колиска моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

Пісня «Козачата»

 

Учитель.

- А з чого для вас починається Україна?

Учні

  1. Це та стежина, що йду я ранком в школу нею.
  2.  Це  вулиці і будинки мого рідного села, це береги річки Псьол, це голубе плесо ставків, і всі ті кущики і дерева, що разом зі мною співають пісню мого дитинства.
  3. Це мама рідна — найближчий порадник, вишитий рушник, а на тім рушникові - святая святих кожної сім’ї – хліб свіжий. Бо, як мовлять народні вуста, коли черст­віє хліб, то і душі черствіють.
  4. «Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі ха­ти, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки...
  5. Україна — це розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані зорі...» (С. Васильченко)

Вчитель

 Україна — це наша земля, наша країна з багатовіковою історією,   мальовничою  природою,  чарівною  піснею  і мудрими співучими людьми.

 Діалог «Наш рід»

    Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорно­бривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-вутінку вишила.

- Щo це буде, матусю?- питає Івасик.

- Українська святкова сорочечка.

- Чому українська? - допитується Івасик.

— Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на  нашій землі. А земля наша зветься Україною. І ти  - маленький українець.

- А ви, мамо?

- 1 я українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми - українсь­кого роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти.

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, як трави і води…

В годину щасливу і радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву                                          

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов'їну.

( Пісня «Рідна мова»)

  Вчитель Найкращий дар, що його має людина від Бога – це мова. Як без мови сказати, що голова думає, що відчуває серце?

Для кожного народу своя мова — найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучі­стю — одна з найкращих.

 

  1. Мово ж моя, мово,

Мово України,

Ти моя казкова

Пісня солов'їна.

  1. Розцвітай під небом

Проліском прекрасним,

А любов до тебе

В серденьку не згасне.

  1. Йди по світу гідно

В шані і привіті,

Ти для мене рідна

І найкраща в світі!

  1. Мово ж моя, мово,

Мово-чарівниця,

Не згаса духовна

Батьківська криниця.

(Танок «Вишеньки»)

Вчитель: Рідне материнське слово для кожного є оберегом. Воно таїть у собі надбання віків, пам'ять усього народу, оберігає й передає всі виміри духовних скарбів поколінь. Бережімо рідне слово, бо в ньому і гомін лісів, і переливи струмків, і шепіт трав, і високий дух пращурів, і сила нашого сьогодення, і поступ майбутній.

  1.     О слово, ти як дивная сопілка,

     То звеселяєш, то хвилюєш нас

     Тобі вклонялись Леся Українка

     Й благословенний батько наш Тарас.

  1.     Пісенна, ніжна і дзвінка

     Мова Шевченка і Франка.

 

  1.     О слово рідне! Шум дерев!

     Музика гір блакитнооких

     Шовковий спів степів широких

     Дніпра між них левинний рев.

Вчитель: Є чудовий вислів: «Вітчизна починається з мене…»

   І сьогодні розумієш, який глибокий зміст криється в ньому – це відповідальність, самовіддана праця, самопожертва в ім’я тієї землі, що зростила наших дідів, батьків і нас. Від того, які ми, що корисного робимо залежить, якою буде наша держава, наше сьогодення і наше майбуття.

Рости, українська дитино,

На щастя, на радість батькам,

На вірність своїй Україні,

На гордість і честь землякам.

 

Рости, українська дитино,

Під прапором Сонця і Неба.

Люби як життя Україну!

Люби її більше за себе.

 

У тебе є, сину,

Велика родина –

Велика-велика сім’я.

Найкраща країна –

Твоя Україна,

Родина твоя і моя.

Калина і м’ята,

І батьківська хата,

Безкрайні пшеничні поля.

 

І горда єдина;

Твоя Україна

Так ніжно тобі промовля:

Гордися, мій сину!

Я – вільна, єдина;

Трудящий народ наш, як рій.

Калинова врода

І вічний добробут

У кожній оселі моїй.   

 

Учитель. «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», закликає нас Кобзар. Ось ми і вчимося любити, шанувати мову свого народу. Де б ви не були - ніколи не забувайте той клаптик землі, де ви народилися і виросли, ту мову, якою вам співали колискову, якою ви вимовили перші свої слова.

А чи знаєте ви пісні українські?
Адже пісня - душа народу
Учні. Так, знаємо
Учень
Народна пісня - голос невсипущий,
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний
Не вийде з мови сущого життя.


Учитель. Українська народна пісня. Вона, як сльоза, очищає душу. Пісня, як свята молитва . Народна пісня цілюща, як материнське молоко. Бо живе у ній наш родовід, в ній живе наша прекрасна Україна. Кажуть, допоки живе мова, то до тих пір живе народ. Дякуючи пісні, ми можемо висловити свої почуття, радість і смуток, любов і гнів, пожартувати. Тож давайте заспіваємо.
Жартівлива українська народна пісня «Грицю, Грицю...»
 

Вчитель:     Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику користь.

 Ось і закінчився урок,

 Хотілося б вам усім побажати

 Добра, і злагоди, й краси,

 Щоб для України ви росли.

 Хай вам щастить завжди й у всьому,

 Не піддавайте серце злому.

 Хай Бог усім допомагає

 І рідний край оберігає.

 

 

 

                                                             

 

1

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Деркач Галина Вікторівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
10 лютого
Переглядів
143
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку