Свято "Українська пісня - духовний скарб народу"

УКРАЇНСЬКА  НАРОДНА  ПІСНЯ  -  ДУХОВНИЙ  СКАРБ  НАРОДУ

М Е ТА : розкрити  значення  вірувань, традицій, обрядів, пов’язаних  зі  святами;

                створити  святковий  урочистий  настрій  під  час  виконання  пісень;     

                 вселити  надію  на  духовне  відродження  народу  України, пробуджувати  в  душах           

                дітей  повагу  до  символів- оберегів;

                виховувати  любов  до  всіх  людей, доброту, милосердя, чуйність.

 

                                                                  П  Л  А  Н 

1. Українська  народна  пісня – скарбниця  поетичної  творчості  українського  народу.

2. Родинно – побутові  пісні.

3. Жартівливі  пісні.

4.Соціально – побутові  пісні.

5. Мамині  колискові.

6. Українська  пісня  солов’їна.

 

                                        (Звучить  пісня  «Ой  під  вишнею...»)

 

      Так,  українська  пісня  живе  з  давніх  часів, живе, переживаючи  цілі  покоління.

... Якось  Господь  Бог  вирішив  наділити  дітей  світу  талантами. Французи  вибрали  елегантність  і  красу, угорці – любов  до  господарювання, німці  дисципліну  і  порядок, точність  і  пунктуальність. Діти  Росії – владність, Польщі – здатність  до  торгівлі. Італійці  одержали  хист  до  музики...

      Обдарувавши  всіх, Господь  Бог  підвівся  з  трону  і  раптом  побачив  у  куточку  дівчинку. Вона  була  одягнена  у  вишивану  сорочку, руса  коса  переплетена  синьою  стрічкою, а  на  голові  багряний  вінок  з  калини.

• Ти  чого  плачеш? – запитав  Господь.
• Я – Україна, а  плачу, бо  стогне  земля  моя  від  пролитої  крові, від  пожеж. Сини  мої  на  чужині, на  чужій  роботі. Вороги  знущаються  з  удів  та  сиріт, у  своїй  хаті  немає  правди  і  волі.
• Чого  ж  ти не  підійшла  до  мене  раніше? Я  всі  таланти  уже  роздав. Як  же  зарадити  твоєму  горю?

Дівчина  вже  хотіла  йти, та  Господь  Бог, піднявши  правицю  зупинив  її:

• Є  у мене  неоціненний  скарб, який  уславить  тебе і  твій  народ  на  увесь  світ. Це – пісня.

Узяла  дівчина – Україна  дарунок  і  міцно  притиснула  до  серця.  Поклонилася  Всевишньому і з  ясним  обличчям  і  вірою понесла  пісню  в  народ.

     З  того  часу  український  народ  знаходить  собі  втіху  і  в  горі,  і  в  радощах – в  пісні.

                                       Коли  пісні  мойого  краю  пливуть  у  рідних  голосах,

                                       Мені  здається, що  збираю  цілющі  трави  у  лугах.

                                       В  піснях  і  труд, і даль  походу,і  жаль, і  успіх, і любов.

                                       В піснях дівоча  світла  туга і  вільний  помах  косаря.

                                       В них  юність виникає  друга,висока  світиться  зоря.

                                                                                              (М.Рильський «Пісні»)

  Н а р о д н а    п і с н я  - це  скарбниця  людської  культури, дорогоцінне  надбання  поетичної  творчості  народу. Щедрість  обдарування, красу  і  благородство  душі, ніжність  і  ласку, високий  і  гордий  політ  думки  та  натхнення  вкладали  протягом  століть у  свої  пісні  регіони  безіменних  співаків  та  поетів. Сповнені  вічно  юної  привабливості, безсмертно  звучать народні  пісні  над  просторами  рідного  краю, легко  злітаючи  на  крилах  мелодій  й  линучи  далеко  за  його  межі.

                                       О  пісне  народна!Одна  ти  мене,

                                       Лиш  одна  ти  мене не  лишаєш.

                                       І  куди  тільки  доля  мене  не  жене,

                                       Ти  за  мною, як  пташка  літаєш.

                                                                             (Богдан  Лепкий)

    Українські  народні  пісні  володіють  чудовою  здатністю  окрилювати  поривання, надихати  у  праці, овівати  радістю  відпочинок, розраджувати  в  горі, тамувати  душевні  болі, множити  сили  в  боротьбі.

     Без  народної  пісні  немислиме  повнокровне  життя  людини. До  неї  колективно  і  поодинці, в  будень  і  в  свято, старі  й  молоді  звертаються  при  найрізноманітніших  життєвих  нагодах, душевних  зворушеннях,  в  них  знайшли  відображення  всі  історичні  події, які  довелося  пережити  українському  народові.

                                       Пісне! Велична, рідна  Пісне!

                                       В  тобі  є  все: і древня  наша  слава,

                                       Володимира  хист  і  мудрість  Ярослава,

                                       І  наших  прабатьків  ворогування  злісне.

                                       І  Богдана  розвага, і  Богуна  відвага,

                                       І  Дорошенка  ум, і  хитрощі  Мазепи,

                                       І  гомін  гір, і блиски зір,

                                       І  шум  лісів, і  розговори  степу...

                                                                           ( Роман  Купчинський)

Добрі  люди  кажуть, що  українець  співає  цілий  рік  і  цілий  вік. Так  нам  від  Бога  дано, і  в  тому  сила  українського  народу. Заквітчана  Україна, єдина  держава  в  світі, яка  має  таку  багату  пісенну  спадщину.

                                  Тій  пісні,  якій  не  розкішні  палати,

                                  А  хата  і  поле  щодень  до  лиця,

                                  Тій  пісні, яку  над  колискою  мати

                                  Співала, вливаючи  в  наші  серця.

                                  Тій  пісні, що  в  битвах  не  втратила  честі

                                  І  голосу  не  загубила  свого.

                                  Тій  пісні – молитві, з  якою  Шевченко

                                  Добув  нам  поезії  світлий  вогонь.

 

Р О Д И Н Н О – П О Б У Т О В І    П І С Н І .

 

За  тематикою  українські  народні  пісні  можна  умовно  поділити  на  такі  жанри: родинно – побутові  пісні, соціально – побутові, календарно – обрядові, дитячі, сучасні.

Серед  багатства  видів  народної  лірики, що  найглибше  розкриває  діалектику  душі, значне  місце  належить  родинно – побутовим  пісням. Провідною  рисою  цих  пісень  є  правдиве  відображення  у чудовій  поетично – музичній  формі  пережитого, почутого  людьми  в  їх  буденному  житті. В них  немає  жодного  надуманого,  не  перевіреного  життєвою  практикою  почуття. Велика  життєва  правда  в  побутових  піснях  зумовлена  тим, що  творці  й  співці – вихідці  з  народу, добре  знають  його  життя, пристрасно  реагують  на  все, що  відбувається  навколо.

                                       Колихала  мати  сина, тихенько  співала.

                                       Йому  долю  нещасливу  чомусь  віщувала.

                                       Рости, рости, мій  синочку, великий, хороший,

                                       Як  виростеш, підеш  в  найми  заробляти  грошей.

                                       Тай  не  кляни  мене, синку, що  я  народила,

                                       Що  нещасну  та  й  доленьку  тобі  наділила.

                                                                (Українська  народна  пісня «Колихала  вдова  сина»)

В  лірико – побутових  народних  піснях  оспівується  доля  людини. В  них  завжди  конкретний  зміст, що  відбиває  події  реального  життя.

                          П І С Н Я   « К О С И В       Я С Ь      К О Н Ю Ш И Н У»

Особливою  рисою  відтворення  типових  побутових  обставин  у  побутових  піснях  є  те, що  в  небагатьох  простих, але  сповнених  життевої  правди  словах, народ  подає  узагальнені  картини  різноманітних  переживань. Значне  місце  в  побутових  піснях  займає  ліричне  висвітлення  почуття  кохання.

                        П І С Н Я « О Й    М І Й    М И Л ИЙ    В А Р Е Н И Ч К І В    Х О Ч Е»

 

   Ж А Р Т І В Л И В І      П І С Н І .

Провідне  місце  в  українській  пісенній  творчості  належить  жартівливій  пісні. В ній  переливаються  всі  барви  і  відтінки  народного  гумору. Тематика  жартівливих  пісень  надзвичайно  різноманітна. Спостережливі  і  дотепні  творці  народного  гумору  підгледіли  всі  тіньові  сторони  повсякденного  життя, освітлили  їх  сміхом, що  розливається  в  піснях  то  легким  жартом, то  глузуванням, то  злою  іронією. Але  завжди  в  народних  піснях  відчувається  кодекс  доброзичливості, здорової  моральності.

Серед  героїв  української  жартівливої  пісні  найчастіше  молодь: парубки  й  дівчата. Акцентуючи  на  смішних  або  негативних  рисах  хлопця  або  дівчини  народний  гумор  відіграє  тут  роль  вихователя.

                            П І С Н Я «О Ж Е Н И В С Я       Р А Н Е Н Ь К О»

У  багатьох  піснях  дівчина  висміює  хлопця, якого  не  любить.

                            П І С Н Я « Н А      Г О Р О Д  І     Б У З И Н А»

Однією  з  характерних  рис  жартівливої  пісні  є  порівняння. Яскравим  зразком  вирішення  теми  за  допомогою  порівняння  є  пісня  «Ой  ти, гарний  Семене». Українські  народні  жартівливі  пісні  використовують  у  своїй  творчості  драматурги, композитори.

       С О Ц І А Л Ь Н О  -  П О Б У Т О В І     П І С Н І .

Складний  історичний  шлях  пройшов  український  народ. Століттями  боронив  він  рідну  землю  від  нападників. Пісня  й  дума  завжди  були  нерозлучними  супутнииками  народу. Разом  з  борцями  за  свободу  народу  пісня  була  в  походах,  на  всіх  дорогах  ратної  слави. Народна  пісня  й  дума  повідали  нам  про  Байду  й  Дорошенка, про мужніх  гайдамаків  Залізняка  і  Гонту, про  невідомих  захисників  народу.

                                       Ой  на  горі  огонь  горить,

                                       А  в  долині  козак  лежить.

                                       Накрив  очі  китайкою,

                                       Заслугою  козацькою.

                                                (Пісня «Ой  на горі  огонь  горить»)

Значне  місце  серед  українських  пісень  займають  козацькі  пісні. В  козацьких  піснях  зображена  туга  за  матір’ю, дівчиною, Україною. Серед  них  відомі  «Козаченька  несуть», « Повіяв  вітер  степовий», «Стоїть  козак  на  чорній  кручі».

 

      К О Л И С К О В І    П І С Н І .

 

В  ліричних  піснях  родинно – побутового  жанру  велике  значення  мають  колискові  пісні.

Колискова  пісня... Скільки  їх  створив  народний  геній! У  них  відтворена  материнська  любов  до  дитини, материнське  піклування  про  долю,  майбутнє  сина  чи  донечки. Лагідний  материнський  наспів  засівав  дитячу  душу  любов’ю  до  пісень, до  людей, природи, усього  живого. Під  спів  неньчиної  пісні  виростали  поети  й  композитори, хлібороби й  сміливі  воїни, мудреці,  просто  добрі  люди. «Якби  не  мамина  пісня, - сказав  один  древній  історик, - наше  життя  було  б  набагато  біднішим». Материнський  спів, що  гойдався  разом  із  колискою, зароняв  в  душу  дитини  перші  зерна  поезії, сповиваючи  дитинство  в  тихій  мелодії.

                       Тихше, котику, ходи  та  Олечку  не  буди.

                       Чи  ж  заходь  у  хату, будеш  з  нами  спати.

                       Бо  поснули  вже  давно, півники  й  лисичка,

                       Заглядає  у  вікно  темна, темна  нічка.

                       Місяць  дивиться  й  зірки,  чи  поснули  малюки,

                       А  хто  добре  спатиме, той  цукерки  матиме.

   Колискова  пісня – то  найперша  материнська  мова. В  ній  і  любов  до  дитини, і  вболювання  за  її  долю, і  мудра  настанова  і  тепла  розмова. Мамина  колискова – незабутня  пісня  нашого  дитинства.

    Мати – всьому  початок. Саме  вона  є  тим  центром, який  єднає  всю  родину. Давайте  ніколи  не забувати  своїх  матерів, які  народили  нас і все  роблять  для  того, щоб  ми  виросли  справжніми  людьми.

                       Ти  всіх  святіша, рідна  ненько!

                       Моя  квіточко  біленька

                       Моя  маленька  й  неозора,

                       Моя  весела і сумна

                       Моя  небесна  і  земна.

 

     У К Р А Ї Н С Ь К А     П І С Н Я    С О Л О В’Ї Н А .

  Український  народ  по  праву  може  пишатися  багатою  пісенною  спадщиною. У  ній  важливе  місце  займають  народні  пісні – ліричний  літопис  українського  народу.

    ( Конкурс  на  краще  читання  вірша  про  українську  пісню.)

                               МАТЕРИНА  ПІСНЯ

                       Стало  в  хаті  соколятам  тісно,

                       Полетіли  в  передгроззя.

                       І  тужила  материна  пісня,

                       Як  та  чайка  при  дорозі.

                       А  без  пісні  не  буває  сонця,

                       А  без  пісні  небуває  цвіту.

                       Хто  забуде  материну  пісню,

                       Той  сліпий  блукатиме  по  світу...

 

                                      МАТЕРИНІ   ПІСНІ.

                       З  тих  пір, коли  себе  я  пам’ятати  стала,

                       А  народилась  я  й  зросла  в  співочому  селі,

                       Я  мамині  пісні  веселі  і  сумні  співала

                       В  садку  вишневім, умостившись  на  гіллі...

                                  ПІСЕННИЙ    РОДОВІД

 

                       Українська  пісне,  вимита  сльозами,

                       Засушена  вітром  у  краї  чужім,

                       Українська  пісне, ти прийшла  шляхами

                       До  мойого  серця  і живеш  у  нім.

                       Українська  пісне,  чарівна, всесильна –

                       Ти  такою  будеш  через  сотні  літ,

                       Українська  пісне, вчить  тебе  дитина,

                       Щоби  пам’ятати  свій  козацький  рід.

(Конкурс  на  краще  виконання  української  народної  пісні.)

 

В І К Т О Р И Н А

1.До  якого  жанру  відноситься  пісня «В  неділю  раненько, ой  там  жалібненько»?

2.Які  жартівливі  пісні  ви  знаєте?Назвіть  початок  чи  кінець  пісні.

3.Назвіть  кілька  пісень, у  яких  оспівується  калина.

4.Які  ви  знаєте  козацькі  пісні?

5.Назвіть  кілька  пісень  про  мамині  рушники.

6.Заспівайте  колискову  пісню.

7.Є  багато  пісень  про  нещасливе  кохання. А  назвіть  пісню  про  щасливу зустріч, любов,кохання. 

8.Хто  з  російських  письменників  сказав: «Повірите, чи  ні, а  українську  пісню  я  люблю  понад            усе»? (Л. Толстой)

9. Хто  назве  найбільшу  кількість  пісень, що  починаються  словом: «Ой...».

        (Підведення  підсумків  конкурсів.)

    Дорога  наша  шкільна  родино!  Свята  є  сімейні, державні, релігійні,.. Наше  свято  стосується  і  сім’ї, і церковної  громади, і  кожної  нації, і  великої  держави, бо  вшановує  людину, від  якої  залежить  життя  всього  суспільства

   Нехай  же  цей  день  об’єднає  нас  у  вдячності  за  минуле,  у  сподіванні  радісного  завтра!