Свято весни " Зустріч птахів за слов'янськими звичаями"

Про матеріал

Дана розробка дає можливість ознайомити дітей із українськими звичаями та традиціями святкування та відзначення весняних свят,вивчити веснянки, заклички для зустрічі перелітніх птахів, читання цікавих віршиків, прислів'їв, виготовлення та оздоблення символічних пташок кольоровими стрічками і розвішування їх у шкільному саду.

Перегляд файлу

Кіровоградська  область Олександрійський район

Червонокам`янке навчально-виховне об`єднання:

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний

навчальний заклад – позашкільний

навчальний центр .

 Вихователь ГПД – Шовкун Олена 

Володимирівна

Весняне свято

Тема: Зустріч птахів за слов’янськими звичаями
Мета: забезпечити цільність сприйняття оточуючої дійсності, формувати різностороннє уявлення про світ птахів, розширити і поглибити знання про весняні явища за допомогою художнього слова. Виховати любов до птахів, до природи, ознайомити з давніми народними звичаями зустрічі весни.
Обладнання: малюнки із зображенням птахів, інші ілюстрації, виставка дитячих книжок про птахів, загадки, віршики, пісні.
                                          Хід свята

Вчитель: Доброго дня , дорогі діти!Сьогодні в нас чудовий святковий  день. Ми проведемо свято зустрічі птахів. Познайомимося із українськими народними обрядами та звичаями які проводяться весною. А щоб зустрічати птахів, щоб вони швидше прилетіли , треба вивчити закличку.

Пташок викликаєм

до рідного краю,

летіть дорогенькі

на рідну земельку».

(учні вчать хором закличку)

Вчитель: А зараз прослухайте повідомлення про обряди та звичаї українського народу.

Виступи ведучих:
1-й учень:
Закликання весни – один із найцікавіших звичаїв нашого народу. Адже прихід весняного тепла давав поштовх початку нового хліборобського циклу та вливав на потужний струмінь натхнення до селянської душі.

2-й учень:
Наші предки (на відміну від сучасної людини) отримували інформацію про прихід весни від птахів. Природа, як і багато років тому, не змінює своїх ритмів, і в середині березня починається справжній „ пташиний ” місяць.

1-й учень:
14 березня, щоб прискорити процес приходу весни дівчатам і дітям на шию або руку прив’язували шерстяні ниточки червоного і білого кольору („марти”). Їх необхідно було носити до першого прильоту ластівок або лелек; лише тоді їх зав’язували на шиї тварин, на гілля плодових дерев або клали під камінь. Через декілька днів дивилися, що під каменем:  якщо там були комахи, то вважали, що народиться багато ягнят, якщо черв’яки, то буде багато лошат, а якщо сонечка – телят. Вважали, що такі ниточки володіють магічною силою.

2-й учень:
17 березня  — день Преподобного Герасима. За народною прикметою в цей день прилітають з- за моря граки.

1-й учень:
22 березня – день Сорока Святих мучеників. Скільки проталинок з’явилося, скільки й жайворонків прилетіло. Вважалося, що в цей день прилітають жайворонки. На Сорок святих печуть із тіста коржики у формі пташок на честь жайворонків, що тоді вилітають із вирію. Залишали „жайворонків” в повітках, давали вівцям, а одного кидали в піч. Діти ходили на вулицю кликати літо, ходили в поле і закликали:  „ Жайворонок, жайворонок, візьми зиму, а нам дай літо!”

2-й учень:
Селяни по жайворонках ворожать на врожай: якщо жайворонки летять високо над землею, то це вони «до Бога летять молитися» — буде врожай на збіжжя. Якщо ж вони летять над землею низько, то це вони «загубили ціп по дорозі» — буде неврожай.

1-й учень:
Якщо хлопці помітили лелеку, то показували йому свячені коржики, випечені спеціально для цього, й кричали: Бусень, бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу!
Коли діти бачили диких гусей, то підкидали угору солому і гукали: «Гуси, гуси, нате вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!» або «Гуси, гуси, вам на гніздо, а нам на тепло!» Цю солому матері збирають і кладуть на гніздо під квочку — «щоб курчата водились».

2-й учень:
4 квітня  — пташка хвалиться першим яєчком. Птиця – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця. А в собі носить яєчко – емблему сонця-життя, народження, воскресіння. Тому майже всі птахи надзвичайно цінувались у наших пращурів, та й тепер шануються. Був у давнину звичай тримати всю зиму пташатко в хаті, а на Благовіщення випускати на волю.

1-й учень:
7 квітня –  Благовіщення. За повір’ям на Благовіщення птахи не тільки не в’ють гнізд, а й не несуться. Цього дня господині навіть не брали яєць з кубел. Винятком були хіба що чорногузи (лелеки), які обов’язково мали знести по яйцю.
Чи не найбільшим гріхом в народі вважалося на Благовіщення позичати вогонь, користуватися слід лише домашнім. Ця заборона відома по всій Україні.

2-й учень:
Наступного дня після Благовіщення був Благовісник, котрим ушановували „володаря блискавок”. Благовісник має сповістити про себе громом або блискавкою: первісно вважали, що пробудження природи починається тоді, коли вперше прогримить грім. З того дня „Благослов зиму руйнує”, а тому „на Благовіщення весна остаточно зиму переборює”.

1-й учень:
9 квітня  — на день Мучениці Мотрони Солунської примічали: „ Щука хвостом лід розбиває, а вівсянка співає: „ Кидай сани, бери віз ”.

Вчитель:
Усі ці свята супроводжуються різними обрядами і звичаями, за допомогою яких люди виглядали і заклинали весну- хороводами, веснянками, щедрими подарунками.
    Давайте і ми, діти, послухаємо веснянку, може, й до нас прийде весна-красна.

(Звучить веснянка „ Ой прийди, весна та й весняночка”)

 Вчитель:  Птахи – це такі створіння, які завжди надихали людину на поезію, художнє мистецтво, високі почуття любові.  Сьогодні на святі ви почуєте багато цікавої інформації, красивих віршів і висловів про птахів. Птахи завжди були не тільки об’єктами вивчення в біології, з давніх-давен про них співали пісні, складали легенди, прислів’я. Прислів’я це голос краю, в якому ми живемо, це момент фольклору України. От послухайте самі.

                                     Птах

  • У всякої пташки свої замашки.
  • Видно птаха по польоту.
  • Кожна птиця знайде свого Гриця.
  • Де багато пташок, там нема комашок.
  • Доспівалась пташка до зими,  прийшлося під стріхою зимувати.
  • Яка пташка, така й пісня.

                                        Горобець

  • Горобець маленький, а серденько має.
  • Горобців боятися – проса не сіяти.

 

                                         Журавель

  • Унадився журавель до бабиних конопель.
  • Журавлі прилетіли – весну принесли.
  • Лови журавля в небі.

                                    Ластівка

  • Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
  • Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
  • Ластівка весну починає, осінь накликає.

             Вчитель: А зараз давайте послухаємо цікаві віршики , які ви приготували.

Гуси – лебеді

Вірш Марії Губко

«Гуси – лебеді летять!»-

Голоси в саду дзвенять.

Вийшли діти всі із хати -

Нумо лебедів стрічати!

Між собою гомонять:

«Гуси – лебеді летять!»

Вийшли мами на той галас –

І зраділи й здивувались.

Радості не передать:

Гуси – лебеді летять!

Горобець

Сидів горобець на сосні,-

Заснув – і упав уві сні.

Якби не упав уві сні,

Сидів би він ще на сосні.

Сонечкова донечка

Вірш Галини Манів

У жучка – сонечка

Народилась донечка.

У цяточку цятка-

Вся вдалась у татка.

Й така ж червоненька,

Тільки ду-у-же маленька.

Ластів’ятка

Вірш Миколи Петренка

Ластів’ятка  просять маму:

  • Політай ,матусю ,з нами.

Над садочком ми низенько

Промчимо з тобою , ненько. -

Пролетіли понад вишню;

  • Як у нас це гарно вийшло!

Зажурився чорногузик

Вірш Василя Литвиненка

Зажурився чорногузик,

Загубив в болоті ґудзик.

Як тепер малому бути?

Як сорочку застібнути?

Горде гусенятко

Вірш Марії Пономаренко

  • Хочу вирости , як татко!-

Каже гордо гусенятко. –

Виструнчусь  на повен зріст

І кота скубну за хвіст!

Бджілка

Вірш Наталки Поклад

Облетіла бджілка весь садок,

Зазирнула бджілка в сто квіток.

І пилку набрала - ой ,важкий!

Буде мед із нього запашний.

Бусол

Вірш Станіслава  Шаповалова

По болоті бусол брів,

Обросився аж до брів.

  • Важко,- каже,- жаб ловити,

А без них не можу жити.

Горобчик

Вірш Валентини Бондаренко

Як збитошні хлопчики,

Чубляться горобчики.

За пір’їну, бадилину,

І дрібнюню насінину…

Тож синички їх усіх

Підняли гуртом на сміх.

                Вчитель:. Діти, а давайте ми з вами пограємо в гру «Загадка-відгадка».

Привітала нас піснями із весною

І живе з нами під стріхою одною. (Ластівка)

*** 

Маленький хлопчик у сірій свитинці

По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

*** 

Ось хатина, в ній – співак

Як цю пташку звати…(Шпак)

Стрекотуха білобока

Звуть усі її …(Сорока)

*** 

Не лікар, а дерева лікує.

З дерева лунає звук:

Хто там стукає: тук-тук? (Дятел)

***  

Сам вечірньої години

Заховався в кущ малини.

Та на дуду голосну

Грає пісню чарівну. (Соловей)

***  

Ноги довгі, мов жердини,

Чванькувата ця пташина,

Нові чоботи убрала,

По болоту почвалала. (Чапля)

***

Довгі ноги  - довгий ніс.

Прилетів – обід приніс.

Смачних жабеняток

Для своїх маляток.(Лелека)

***

В хазяйстві я господар,

Воджу череду пташок,

Вранці рано вас розбуджу –

Дасте проса кушільок.(Півень)

***

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

***

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.(Сова)

Вчитель:А зараз давайте пограємо в українську народну гру «Подоляночка».( Дівчатка встають і танцюють, співаючи)

Десь тут була Подоляночка

Десь тут була молодесенька

Тут вона сіла, тут вона впала,

До землі припала,

Сім літ не вмивалась , бо води не мала.

Ой, устань , устань Подоляночка

Ой, устань, устань, молодесенька

Вмий своє личко, личко біленьке

Піди до Дунаю, бери молоденьку,

Бери  ту , що з краю.

                   Проведення української народної гри «Галя по садочку ходила»

Галя по садочку ходила

Хусточку біленьку згубила,

Ходить по садочку , блукає,

Хусточку біленьку шукає.

Не журися, Галю,серденько,

Ми знайшли хустинку біленьку

У садочку біля малини

Під зеленим листом тернини.

Вчитель:А зараз проведемо практичне заняття, будемо виготовляти  пташечок , а потім  разом із кольоровими стрічками прикріпимо їх на гілочки дерев у нашому садку, проговорюючи закличку для повернення птахів.

Пташок викликаєм

до рідного краю,

летіть дорогенькі

на рідну земельку».

*Повторення правил з техніки безпеки під час користування ножицями.

*Обведення шаблонів.

*Вирізання пташок.

* Оздоблення.

Розучування пісні :«Виграва сопілонька»

1.Виграва сопілонька у ліску

Красується земленька у вінку

Вітерець пустуючи шамотить

Молодеє листячко мерехтить

                   Приспів

А у полі житечка оксамит

А над полем сонечко і блакить

І маленькі човники на полях

Линуть білі хмароньки в небесах

    2. І нарешті хвилечка мов жива

        А в лісі сопілонька виграва

        Виграва сопілонька у ліску

        Красується земленька у вінку.

Прогулянка до саду: розвішування пташок на гілочки садових дерев.

(вивішуючи, діти проговорюють закличку)

Повернення до класу, завершення свята.

 

Використана література

 

1.Дитячі журнали - «Малятко», «Пізнайко».

2.Українські народні звичаї та обряди – вікіпедія.

3. «Подумай – відгадай» - українські народні загадки- Київ «Веселка»-1988.

 

 

 

docx
Додано
21 березня 2018
Переглядів
3043
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку