Свято весни " Зустріч птахів за слов'янськими звичаями"

Кіровоградська  область Олександрійський район

Червонокам`янке навчально-виховне об`єднання:

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний

навчальний заклад – позашкільний

навчальний центр .

 Вихователь ГПД – Шовкун Олена 

Володимирівна

Весняне свято

Тема: Зустріч птахів за слов’янськими звичаями
Мета: забезпечити цільність сприйняття оточуючої дійсності, формувати різностороннє уявлення про світ птахів, розширити і поглибити знання про весняні явища за допомогою художнього слова. Виховати любов до птахів, до природи, ознайомити з давніми народними звичаями зустрічі весни.
Обладнання: малюнки із зображенням птахів, інші ілюстрації, виставка дитячих книжок про птахів, загадки, віршики, пісні.
                                          Хід свята

Вчитель: Доброго дня , дорогі діти!Сьогодні в нас чудовий святковий  день. Ми проведемо свято зустрічі птахів. Познайомимося із українськими народними обрядами та звичаями які проводяться весною. А щоб зустрічати птахів, щоб вони швидше прилетіли , треба вивчити закличку.

Пташок викликаєм

до рідного краю,

летіть дорогенькі

на рідну земельку».

(учні вчать хором закличку)

Вчитель: А зараз прослухайте повідомлення про обряди та звичаї українського народу.

Виступи ведучих:
1-й учень:
Закликання весни – один із найцікавіших звичаїв нашого народу. Адже прихід весняного тепла давав поштовх початку нового хліборобського циклу та вливав на потужний струмінь натхнення до селянської душі.

2-й учень:
Наші предки (на відміну від сучасної людини) отримували інформацію про прихід весни від птахів. Природа, як і багато років тому, не змінює своїх ритмів, і в середині березня починається справжній „ пташиний ” місяць.

1-й учень:
14 березня, щоб прискорити процес приходу весни дівчатам і дітям на шию або руку прив’язували шерстяні ниточки червоного і білого кольору („марти”). Їх необхідно було носити до першого прильоту ластівок або лелек; лише тоді їх зав’язували на шиї тварин, на гілля плодових дерев або клали під камінь. Через декілька днів дивилися, що під каменем:  якщо там були комахи, то вважали, що народиться багато ягнят, якщо черв’яки, то буде багато лошат, а якщо сонечка – телят. Вважали, що такі ниточки володіють магічною силою.

2-й учень:
17 березня  — день Преподобного Герасима. За народною прикметою в цей день прилітають з- за моря граки.

1-й учень:
22 березня – день Сорока Святих мучеників. Скільки проталинок з’явилося, скільки й жайворонків прилетіло. Вважалося, що в цей день прилітають жайворонки. На Сорок святих печуть із тіста коржики у формі пташок на честь жайворонків, що тоді вилітають із вирію. Залишали „жайворонків” в повітках, давали вівцям, а одного кидали в піч. Діти ходили на вулицю кликати літо, ходили в поле і закликали:  „ Жайворонок, жайворонок, візьми зиму, а нам дай літо!”

2-й учень:
Селяни по жайворонках ворожать на врожай: якщо жайворонки летять високо над землею, то це вони «до Бога летять молитися» — буде врожай на збіжжя. Якщо ж вони летять над землею низько, то це вони «загубили ціп по дорозі» — буде неврожай.

1-й учень:
Якщо хлопці помітили лелеку, то показували йому свячені коржики, випечені спеціально для цього, й кричали: Бусень, бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу!
Коли діти бачили диких гусей, то підкидали угору солому і гукали: «Гуси, гуси, нате вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!» або «Гуси, гуси, вам на гніздо, а нам на тепло!» Цю солому матері збирають і кладуть на гніздо під квочку — «щоб курчата водились».

2-й учень:
4 квітня  — пташка хвалиться першим яєчком. Птиця – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця. А в собі носить яєчко – емблему сонця-життя, народження, воскресіння. Тому майже всі птахи надзвичайно цінувались у наших пращурів, та й тепер шануються. Був у давнину звичай тримати всю зиму пташатко в хаті, а на Благовіщення випускати на волю.

1-й учень:
7 квітня –  Благовіщення. За повір’ям на Благовіщення птахи не тільки не в’ють гнізд, а й не несуться. Цього дня господині навіть не брали яєць з кубел. Винятком були хіба що чорногузи (лелеки), які обов’язково мали знести по яйцю.
Чи не найбільшим гріхом в народі вважалося на Благовіщення позичати вогонь, користуватися слід лише домашнім. Ця заборона відома по всій Україні.

2-й учень:
Наступного дня після Благовіщення був Благовісник, котрим ушановували „володаря блискавок”. Благовісник має сповістити про себе громом або блискавкою: первісно вважали, що пробудження природи починається тоді, коли вперше прогримить грім. З того дня „Благослов зиму руйнує”, а тому „на Благовіщення весна остаточно зиму переборює”.

1-й учень:
9 квітня  — на день Мучениці Мотрони Солунської примічали: „ Щука хвостом лід розбиває, а вівсянка співає: „ Кидай сани, бери віз ”.

Вчитель:
Усі ці свята супроводжуються різними обрядами і звичаями, за допомогою яких люди виглядали і заклинали весну- хороводами, веснянками, щедрими подарунками.
—    Давайте і ми, діти, послухаємо веснянку, може, й до нас прийде весна-красна.

(Звучить веснянка „ Ой прийди, весна та й весняночка”)

 Вчитель:  Птахи – це такі створіння, які завжди надихали людину на поезію, художнє мистецтво, високі почуття любові.  Сьогодні на святі ви почуєте багато цікавої інформації, красивих віршів і висловів про птахів. Птахи завжди були не тільки об’єктами вивчення в біології, з давніх-давен про них співали пісні, складали легенди, прислів’я. Прислів’я це голос краю, в якому ми живемо, це момент фольклору України. От послухайте самі.

                                     Птах

• У всякої пташки свої замашки.
• Видно птаха по польоту.
• Кожна птиця знайде свого Гриця.
• Де багато пташок, там нема комашок.
• Доспівалась пташка до зими,  прийшлося під стріхою зимувати.
• Яка пташка, така й пісня.

                                        Горобець

• Горобець маленький, а серденько має.
• Горобців боятися – проса не сіяти.

 

                                         Журавель

• Унадився журавель до бабиних конопель.
• Журавлі прилетіли – весну принесли.
• Лови журавля в небі.

                                    Ластівка

• Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
• Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
• Ластівка весну починає, осінь накликає.

             Вчитель: А зараз давайте послухаємо цікаві віршики , які ви приготували.

Гуси – лебеді

Вірш Марії Губко

«Гуси – лебеді летять!»-

Голоси в саду дзвенять.

Вийшли діти всі із хати -

Нумо лебедів стрічати!

Між собою гомонять:

«Гуси – лебеді летять!»

Вийшли мами на той галас –

І зраділи й здивувались.

Радості не передать:

Гуси – лебеді летять!

Горобець

Сидів горобець на сосні,-

Заснув – і упав уві сні.

Якби не упав уві сні,

Сидів би він ще на сосні.

Сонечкова донечка

Вірш Галини Манів

У жучка – сонечка

Народилась донечка.

У цяточку цятка-

Вся вдалась у татка.

Й така ж червоненька,

Тільки ду-у-же маленька.

Ластів’ятка

Вірш Миколи Петренка

Ластів’ятка  просять маму:

• Політай ,матусю ,з нами.

Над садочком ми низенько

Промчимо з тобою , ненько. -

Пролетіли понад вишню;

• Як у нас це гарно вийшло!

Зажурився чорногузик

Вірш Василя Литвиненка

Зажурився чорногузик,

Загубив в болоті ґудзик.

Як тепер малому бути?

Як сорочку застібнути?

Горде гусенятко

Вірш Марії Пономаренко

• Хочу вирости , як татко!-

Каже гордо гусенятко. –

Виструнчусь  на повен зріст

І кота скубну за хвіст!

Бджілка

Вірш Наталки Поклад

Облетіла бджілка весь садок,

Зазирнула бджілка в сто квіток.

І пилку набрала - ой ,важкий!

Буде мед із нього запашний.

Бусол

Вірш Станіслава  Шаповалова

По болоті бусол брів,

Обросився аж до брів.

• Важко,- каже,- жаб ловити,

А без них не можу жити.

Горобчик

Вірш Валентини Бондаренко

Як збитошні хлопчики,

Чубляться горобчики.

За пір’їну, бадилину,

І дрібнюню насінину…

Тож синички їх усіх

Підняли гуртом на сміх.

                Вчитель:. Діти, а давайте ми з вами пограємо в гру «Загадка-відгадка».

Привітала нас піснями із весною

І живе з нами під стріхою одною. (Ластівка)

*** 

Маленький хлопчик у сірій свитинці

По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

*** 

Ось хатина, в ній – співак

Як цю пташку звати…(Шпак)

Стрекотуха білобока

Звуть усі її …(Сорока)

*** 

Не лікар, а дерева лікує.

З дерева лунає звук:

Хто там стукає: тук-тук? (Дятел)

***  

Сам вечірньої години

Заховався в кущ малини.

Та на дуду голосну

Грає пісню чарівну. (Соловей)

***  

Ноги довгі, мов жердини,

Чванькувата ця пташина,

Нові чоботи убрала,

По болоту почвалала. (Чапля)

***

Довгі ноги  - довгий ніс.

Прилетів – обід приніс.

Смачних жабеняток

Для своїх маляток.(Лелека)

***

В хазяйстві я господар,

Воджу череду пташок,

Вранці рано вас розбуджу –

Дасте проса кушільок.(Півень)

***

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

***

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.(Сова)

Вчитель:А зараз давайте пограємо в українську народну гру «Подоляночка».( Дівчатка встають і танцюють, співаючи)

Десь тут була Подоляночка

Десь тут була молодесенька

Тут вона сіла, тут вона впала,

До землі припала,

Сім літ не вмивалась , бо води не мала.

Ой, устань , устань Подоляночка

Ой, устань, устань, молодесенька

Вмий своє личко, личко біленьке

Піди до Дунаю, бери молоденьку,

Бери  ту , що з краю.

                   Проведення української народної гри «Галя по садочку ходила»

Галя по садочку ходила

Хусточку біленьку згубила,

Ходить по садочку , блукає,

Хусточку біленьку шукає.

Не журися, Галю,серденько,

Ми знайшли хустинку біленьку

У садочку біля малини

Під зеленим листом тернини.

Вчитель:А зараз проведемо практичне заняття, будемо виготовляти  пташечок , а потім  разом із кольоровими стрічками прикріпимо їх на гілочки дерев у нашому садку, проговорюючи закличку для повернення птахів.

Пташок викликаєм

до рідного краю,

летіть дорогенькі

на рідну земельку».

*Повторення правил з техніки безпеки під час користування ножицями.

*Обведення шаблонів.

*Вирізання пташок.

* Оздоблення.

Розучування пісні :«Виграва сопілонька»

1.Виграва сопілонька у ліску

Красується земленька у вінку

Вітерець пустуючи шамотить

Молодеє листячко мерехтить

                   Приспів

А у полі житечка оксамит

А над полем сонечко і блакить

І маленькі човники на полях

Линуть білі хмароньки в небесах

    2. І нарешті хвилечка мов жива

        А в лісі сопілонька виграва

        Виграва сопілонька у ліску

        Красується земленька у вінку.

Прогулянка до саду: розвішування пташок на гілочки садових дерев.

(вивішуючи, діти проговорюють закличку)

Повернення до класу, завершення свята.

 

Використана література

 

1.Дитячі журнали - «Малятко», «Пізнайко».

2.Українські народні звичаї та обряди – вікіпедія.

3. «Подумай – відгадай» - українські народні загадки- Київ «Веселка»-1988.