Свято зимуючих птахів ,,Робити добро легко''

Свято зимуючих птахів

«РОБИТИ ДОБРО ЛЕГКО»

(підходить як для очного так і дистанційного формату проведення)

Мета:

навчальна: формувати у дітей уяву про особливості життя і поведінки птахів у холодну пору року, закріпити знання учнів про зимівлю пернатих рідного краю та їх зимовий раціон харчування.

розвивальна: розвивати у дітей пізнавальну активність до рідної природи.

виховна: виховувати у учнів співчуття у птахів, які взимку страждають від голоду та холоду, бажання готовність їм допомогти.

Вчитель.

Віхола гуляє, мчить у даль саньми.

Лютий – (хто не знає) – до кінця зими.

День підріс… До літа сонце поверта.

А мороз сердито скоса погляда.

Хоче зустрітись з Лютим, діти, ви?

То ж гукнем гучніше: «Лютий, йди сюди!»

(Гукають ще 2 рази. Заходить Лютий).

Лютий.

Ви мене кликали? Добрий день вам!

В чоботи я теплі взутий.

Ну, а кличуть мене лютий.

Все зітхаю на узліссі –

Я ж такий короткий місяць!

Кажуть місяці-брати:

Серед нас найменший ти.

Сперечатись я не буду

Менший я за Січень, Грудень.

Та про те я найлютіший,

Від усіх найхолодніший.

По снігах блукаю. А в ночах бува,

Я дмухну – у гаю тріщать дерева.

Всі ховаються від мене: люди у теплі хати, звірі у глибокі нори. А птахи, як відлетіли восени у теплі краї, то і не повертаються, бояться моїх морозів.

Вчитель.

Але, місяць Лютий, не всі звірі ховаються від тебе, бо мають теплі шуби. Ви, мабуть, знаєте, що в нашій місцевості є пташки, які прилітають до нас не весною, а навпаки взимку.

Лютий.

Так. Є такі птахи. Багато їх залишилось тут. Але я хочу, щоб діти відгадали їх. (Загадує. Діти відгадують. Після кожної загадки «прилітає» відповідна «пташка» дитина).

1. Хто це носом замість рук

в лісі стукає «тук-тук»? (Дятел).

2. В теплий край я не літаю

під стріхою хату маю.

«Цвірінь» - сів я на хлівець.

А звуть мене… (Горобець).

3. В теплий край не відлітають,

взимку весело співають,

жовтогруді, невеличкі.

Звуться пташки ці… (Синички).

4. Як барва сірувата,

повадка крадькувата,

крикуня хриплувата,

відома всім персона,

ну звісно – це… (Ворона).

5. В лісі, в скверах, на алейках,

птахи в чорних тюбетейках,

сірі,  та червоногруді. «Дю, дю, дю!»

гукають угорі, а самі аж із тайги

принесли до нас сніги. Хто вони?  (Снігури).

6. Не лінивець і не сплюх

Гість північний – … (Омелюх).

Влітку тут він не буває

Лиш на зиму прилітає

Птах в роботі не сумує,

Всі дерева облітає,

Скрізь стрибає наче свій,

А, як стихне сніговій,

День весняний завітає –

Знов на Північ відлітає.

7. Гляньте ви на дивака

Що у гніздечка – гамачка

Озира зимовий ліс,

На морозі чистить ніс.

Звуть його ще кригодзьобом,

Не боїться він зими,

Ліс сосновий йому любий

В нім зимує він з дітьми.

• Чому цього птаха звуть шишкарем?
• Шишкар єдиний птах, що висиджує малят взимку.

Вчитель.

- Бачиш, Лютий, всіх птахів знають наші діти.

Зараз вони тобі ще про них розкажуть все, що знають. І як вони зимують. І яку користь людям приносять. Коли ти все це почуєш, то, може, не будеш їх так морозити. А щоб легше було розповісти, я картини з цими птахами покажу. Хто це, діти?

Хто розкаже, чим живляться ворони? Як себе поводять ворони в різну погоду? Так, за поведінкою ворон люди передбачають погоду. Якщо високо в небі ви побачите танок ворон – готуйтесь до снігопаду. Перед посиленням вітру ворони сидять на нижніх гілках дерев. А якщо ворони сіли на верхні гілки дерев, розпушили пір'я – буде мороз. Коли ж ворони ходять по землі і шукають поживу – буде відлига.

Лютий.

- Дуже цікаво! І розумні ж ворони.

Ворона.

- Кар-кар! Так, ми дружні і розумні. Кар-р-р!

- А чи знаєте ви, що ґава не лише каркає? Наприкінці зими вона ще й співає. Правда, гарною співачкою зроду не була, про те, її лагідне покрикування – таки пісня. І до того ж ознаки весни.

Вчитель. Настав час подумати, чим можем взимку підгодовувати птахів. (Вивішує картину «Горобці»).

- Що їдять горобці взимку, як поводяться в різну погоду? Так, поведінка горобців також підказує нам, яка буде погода. Перед сильними морозами горобці утеплюють свої схованки. Якщо взимку горобці сплять на деревах чи будинках тишком-нишком – буде сніг без вітру. Дружно зацвірінькали – на потепління.

Лютий.

- Молодці, горобці!

Горобчик.

Хоч тепла давно нема

Не лякає нас зима

Як насипле снігу,

заб'ємось під стріху.

А як сонечко зійде,

наша пісня оживе.

Цвірінь-цвірінь!

Вчитель.  (Вивішує картину «Синиці»).

- А хто це, діти? Що синиці їдять взимку? Де ви бачили синичок? Де вони знаходять собі їжу? Як дістають її? Як впізнати синичку?

А синички взимку охоче їдять насіння кавуна, льону, салату. Пора заготовляти корм для пташок. Збирайте насіння різних рослин – кропиви, лопуха, кінського щавлю, льону, салату інших трав.

Синичка.

- Я пташка-трудівниця. І миті н сиджу без діла: кожну гілочку огляну, знищу всі яєчка комах-шкідників. Скоро весна і я заспіваю свою пісеньку:

«Покинь сани, бери віз.

Більше пісень – менше сліз».

Лютий.

- Весела пташка і не лінива. Гарна пташка – синичка. А про кого ще мені розкажете?

Вчитель.

- Розкажіть діти, Лютому про снігурів (вивішує картинку). Що роблять снігурі? Де ви бачили снігурів? Чому дорослі і діти люблять спостерігати за снігурами? А тепер розкажіть ще про цього птаха (вивішує картинку). Хто це? Який у нього дзьоб? Хвіст? Ноги? Що робить дятел? Чому його називають лікарем лісу?

Лютий.

- Дякую вам, діти, що так гарно розповіли мені про птахів, що зимують у нас. Тепер я їх не буду вже так сильно морозити. Але мені у вас стало дуже жарко. Піду на вулицю і буду вас там чекати, коли вийдете гуляти. Ой, мало не забув! Мені сорока передала для вас листа. Одержуйте! А я вже іду! До зустрічі! (Виходить).

Вчитель.

- Дивіться, діти, який великий лист. Що ж нам Сорока пише? Почитаємо (Читає).

- Сніг у полі, сніг у лісі.

Завиває вітер в стрісі.

Ми, усі пташки, загинем

Не знайдемо і зернини!

Порятуйте ви нас, діти,

Поки веснонька прийде!

Будемо тоді радіти.

А тепер рятуйте вже!

Горобчик.

Цвір-цвір, цір-цір!

Вийди, Івасю, надвір!

Синичка.

Час-час, час-час!

Вийди, Марусю, до нас!

Посмітюшка.

Цинь-цинь, цинь-цинь!

Хлопчику, зернятко кинь!

Жовтобрюшка.

Цить-цить, цить-цить!

Нас рятувати спішіть!

Всі разом.

Цір-цір, ціть-ціть!

Діти, любі, поспішіть!

Цинь-цинь, час-час!

Подбайте, діти, про нас!

На сніданочок для пташки

киньте зерен, киньте кашки.

Ми ж все літо працювали

сад от черви очищали.

Ми й на втіху всім співали,

світ навколо звеселяли!

Цір-цір-цір!

Вчитель.

Не сумуйте, любі пташки! І ти, горобчику, і ти, посмітюшко, і ти, жовтобрюшко, не сумуйте!

1 дитина.

Не сумуй, мала синичко,

Ось новенькі годівнички.

Ми самі їх майстрували.

Трішки тата помагали.

2 дитина.

Помагали і брати,

А якщо не знаєш ти,

Що то значить годівничка

Це маленький стіл для птичок.

3 дитина.

А на ньому різні страви.

Горобці, синички, гави!

Прилітайте на обід!

У їдальню вільний вхід!

4 дитина.

Є насіння тут, горішки.

Крихти хліба, крі лишки.

Навіть є шматочок сала.

То хіба цього замало?

Пташка.

Дякуємо! Цього досить!

Вчитель.

Але ми зараз перевіримо, чи діти знають, хто що їсть? Ось у нас годівничка, на них сидять птахи. А у вас є картинки, де намальована їжа для птахів? Кожен з вас повинен покласти у годівничку ту картинку, де намальована їжа кожної пташки. (Гра «Нагодуй пташку»).

Перевіримо. Молодці, всіх пташок нагодували правильно. І завжди, діти, допомагайте птахам, що зимують у нас. Будьте добрими, щедрими і птахи влітку віддячать вам гарним співом і врятують наші сади , ліси, городи від комах-шкідників.

• Висушіть насіння кавуна, дині, гарбуза, соковиті плоди горобини, бузини, калини. Жменька цього корму – допомога нашим пернатим друзям у важкий для них холодний період року.

(Читає вірш Г.Потопляк.  «Не забудьте про птахів»).

Відлітають птахи у краї далекі.

Небом стоголосі зграями летять.

Відлітають спішно гуси і лелеки.

Гробці й синички на гіллі сидять.

Ластівки полинули і качки за ними.

Галки і ворони голос подають.

Вже на нас чекають листопад і зими.

Вже дощі десь тихо сльози свої ллють.

Гнізда опустіли, тихо на узліссі.

Лише мох шепоче, лише очерет.

Суша хазяйнує тут і на поліссі.

Вітер приміряє осені берет.

Птахи, сильні птахи, прилетіть весною.

Подаруйте радість нивам і мені.

І майструйте гнізда з ніжною красою

В любій і коханій, рідній стороні.

Проводжаю, милі, проводжаю знову

Одинокі зграї, що летять, летять.

Я візьму у руки шишечку ольхову

Й буду разом з нею пташечку чекать.