Т. Г. Шевченко — геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів

Тема. Т. Г. Шевченко — геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні.  Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів («Причинна», «Думи мої…»).

Мета: допомогти учням усвідомити життєвий подвиг поета, проникнутися повагою до нього, зацікавитися творчістю; розвивати ораторські навички, здатність виділяти головне, висловлювати власні судження; виховувати патріотизм, громадянську свідомість та активну життєву позицію.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет письменника, ілюстративні матеріали до життєвого і творчого шляху, фрагменти кінофільмів, аудіо- та відеозаписи, книжкова виставка.

                                                                          Епіграф:

                                                                         Я так її, я так люблю

                                                                         Мою Україну убогу,

                                                                         Що проклену святого Бога,

                                                                         За неї душу погублю!                                                          

                                                                                           Тарас Шевченко

Хід уроку

I.  Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

II. Актуалізація опорних знань.

                Прийом "Незакінчене речення": "Я знаю, що Т. Г. Шевченко - це..."

III. Мотивація навчальної діяльності .

    1. Слово вчителя.

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує людство. До них належить і ім'я великого українського поета, генія з небес - Т. Г. Шевченка.

Епіграфом уроку нехай стануть слова  Т.Шевченка

                                       Я так її, я так люблю

                                       Мою Україну убогу,

                                       Що проклену святого Бога,

                                      За неї душу погублю!                                                          

Проблемне питання: як епіграф пов'язаний із життям поета і його діяльністю?

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

         1. Вступна бесіда.

          - Що ви знаєте про родину Тараса?

          -  Коли вперше Тарас пізнав горе?

          -  Як склалося життя дитини-сироти?

          -  1829 рік - ...

          -  1831 рік - ...

          -  1838 рік - …

          -  Які успіхи мав Т. Шевченко в Академії мистецтв?

          -  1840 рік - ...

2. Продовження ознайомлення учнів із життям і творчістю Тараса Шевченка  (стисла розповідь учителя).

 1843, 1845 рр. Т. Шевченко подорожує Україною. Поїздка залишає глибокий слід у свідомості і творчості поета. Продовжує писати літературні твори: історичну поему "Гайдамаки" (1841), драму "Назар Стодоля" (1843), поеми "Сон" (1844), "Кавказ", "Наймичка", послання "І мертвим, і живим...", вірш "Заповіт" (1845) та інші, готує альбом художніх полотен "Живописна Україна".

        - 1846 рік. Поет стає учасником таємного політичного антикріпосницького товариства - Кирило-Мефодіївського братства.

        - 1847 рік. Т. Шевченко був заарештований за участь у товаристві та революційну поезію і відправлений на заслання із забороною писати і малювати (солдатом в Орську фортецю, а потім в Оренбург і Новопетровську фортецю на березі Каспійського моря).

       - 1848 рік - участь в Аральській експедиції.

       - 1857 рік - повернення із заслання.

       - 1859 рік - здійснення третьої подорожі в Україну (побував у багатьох містах і селах Київщини, Полтавщини, гостював у своїх рідних Моринцях і Кирилівці, зустрічався із селянами-кріпаками). Незважаючи на підірване здоров'я, багато працює. Успішно займається графікою.

У 1860 році за виконані офорти Т. Шевченкові присвоєно звання академіка.

3. Словникова робота.

     Офорт - 1) Спосіб поглибленого гравірування на металі за допомогою кислот.

                  2) Гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.

       - 1860 рік. Виходить друге видання "Кобзаря".

        - 10 березня 1861 року Т. Шевченко помер. Поховали його спочатку на Смоленському кладовищі у Петербурзі, а в травні того самого року тіло поета перевезли в Україну і, виконуючи заповіт Шевченка, поховали на Чернечій (тепер Тарасовій) горі поблизу Канева.

  Український народ свято шанує пам'ять про поета. У багатьох містах

 Т. Шевченку встановлено пам'ятники, відкрито музеї, щорічно відзначають Шевченківські дні, проводять літературно-мистецьке свято "В сім'ї вольній, новій". За кращі твори в галузі літератури, журналістики, мистецтва й архітектури присуджують Державні премії імені Тараса Шевченка.

4. Виконання тесту «Так-ні».

Ви готувалися до уроку, повторювали і знаходили нові біографічні відомості про Кобзаря. Зараз ви продемонструєте свої знання у тесті «Так – ні».

Тест "Так - ні"

- Шевченко народився в Черкаській області.   (Так.)

- Тарас у дитинстві мріяв побачити стовпи, що підпирають небо. (Так.)

- Перші свої знання отримав у початковій школі. (Ні, із церковнослов'янських релігійних книг.)

- Після смерті батька працював у попа Богорського, вчився в малярів. (Так.)

- Поневіряння хлопця по чужих людях почалося після смерті матері. (Ні, після смерті батька.)

- У Петербурзі Тарас знайомиться з талановитим художником К. Брюловим.   (Так.)

- 22 квітня 1838 р. Тарас Шевченко став вільною людиною.   (Так.)

- Велику роль у становленні молодого художника відіграла Петербурзька Академія мистецтв.   (Так.)

- Перша книжка віршів Т. Шевченка "Кобзар" вийшла у 1860 році. (Ні, у 1840 році.)

- Похований великий український поет і художник на Чернечій горі біля Канева.   (Так.)

5. Слово вчителя. 

 Літературна спадщина Шевченка – це збірка «Кобзар», 9 повістей, п’єса «Назар Стодоля», щоденник та листи. Основні мотиви ранньої творчості поета– сирітство і соціальна нерівність; трагічна доля жінки-покритки й розбещеність панів; героїчне минуле України; роль поета і поезії в суспільному житті.

 У ранніх творах Шевченко переважно схилявся до романтики, хоча досить міцною була й реалістична основа. Поета вабить незвичайне, яскраве, навіть таємниче, фантастичне; у стилі мови відчувається піднесеність, деяка розчуленість, сентиментальність; він захоплюється історичним минулим, а це якраз і є основними рисами романтизму.

Особливе місце в розвитку української літератури відводять як Тарасу Шевченку, так і Івану Котляревському. Вони стояли біля її першоджерел. Іван Петрович уперше почав писати живою народною мовою, реалістично змалював життя народу, його побут, звичаї, оспівав його патріотичні почуття, показав його моральну красу і велич. Т. Шевченко вслід за І. Котляревським гостро засудив у своїх творах ненависну народові кріпосницьку дійсність і закликав до боротьби з несправедливим ладом. Тому І. Котляревського вважають зачинателем, а Т. Шевченка — основоположником нової української літератури. Життя цих двох письменників можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, бо вони врятували український народ і українську культуру й відкрили перед ними шлях у майбутнє.

6. Виразне читання вчителем поезії  «На вічну пам’ять Котляревському».

7. Евристична бесіда.

 — Що вам відомо про І. Котляревського — українського майстра слова?

— Чому Т. Шевченко в поезії намагається увічнити батька нової української літератури?

— Яким чином Тарас Григорович у вірші відтворює красу природи рідного краю?

— Які думки виникають в автора твору, коли він бачить самотнє солов’їне гніздечко?

— З чим у вас асоціюється образ солов’я? Назвіть поетів-романтиків, які у своїх віршах описали красу співу цього птаха і виявили його значення для відтворення внутрішніх почуттів своїх героїв?

— Яким чином автор твору намагається поєднати красу тьохкання солов’я для зображення добра і злодійства?

— Що, на ваш погляд, змушувало людей ставати на шлях розбою?

— З приводу чого Т. Шевченко порівнює солов’їний спів із щебетом Івана  Котляревського?

— Чим пояснити, що смерть видатного полтавчанина — це сирітство для багатьох українців?

— Як Т. Шевченко висловлює власну думку про героїв твору «Енеїда»?

— Чому поет уславлює І. Котляревського і називає його батьком?

— Чим пояснити бажання Кобзаря, перебуваючи на чужині, почути голос Івана Петровича?

— Дослідіть, як поет власне важке сирітське життя намагається поєднати з долею України.

— Про що свідчать останні рядки твору — звернення Т. Шевченка до Івана Котляревського: «Не кинь сиротою, як кинув діброви, / Прилини до мене хоч на одно слово / Та про Україну мені заспівай!»

— Якими почуттями пройнята ця поезія? Над чим вона змушує замислитися читача?

8. Робота в парах.

Завдання: визначити тему, ідею, основну думку, жанр, художні особливості твору.

Тема: звернення молодого Т. Шевченка до померлого І. Котляревського (українського солов’я), щоб той розважив Кобзаря-сироту.

Ідея: возвеличення краси української літературної мови, яку започаткував видатний полтавчанин.

Основна думка: Будеш, батьку, панувати, / Поки живуть люди, / Поки сонце з неба сяє, / Тебе не забудуть!

Жанр: громадянська лірика.

Художні особливості твору:

Метафори: «сонце гріє, вітер віє», «серце в’яне», «серце б’ється», «дівчина в’яне, сохне сиротою», «ворон прокричить», «засне долина», «соловейко задріма», «повіє вітер по долині, пішла дібровою луна», «луна гуляє», «верба сміється», «Котляревський щебетав», «слава сонцем засіяла», «усміхнеться серце», «хвилі… ідуть та ревуть», «доля… плаче».

Епітети: «світ божий», «дрібні сльози», «співає дрібно, рівно», «запекла душа злодія», «божа мова», «лютий злодій», «мова мудра, щира», «зла доля».

Риторичні запитання: «А де ж дівся соловейко?», «Чому не осталось?», «Піде та замовкне — нащо щебетать?».

Риторичні оклики: «І сонце гляне — рай, та й годі! / Верба сміється, свято скрізь!», «Поки сонце з неба сяє, / Тебе не забудуть!», «Праведная думе!», «Та про Україну мені заспівай!».

Звертання: «Праведная думе!», «Прилинь, сизий орле».

Порівняння: «співає… як бога благає».

Повтори: «дівчина в’яне, сохне сиротою», «Сонце гріє, вітер віє», «З поля на долину, / Над водою гне з вербою / Червону калину. / На калині одиноке / Гніздечко гойдає», «недавно… недавно…», «все сумує», «Праведная душа!», «згадаю…», «поки…», «там…».

9. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

  Чи є людина, яка має велике значення у вашому житті? Чим це зумовлено?

10. Прослуховування аудіозапису.

      Прослухайте пісню «Реве та стогне Дніпр широкий…». Це уривок з балади Тараса Шевченка «Причинна».

11. Виразне читання балади «Причинна».

12. Евристична бесіда.

- Що дозволяє вважати твір «Причинна» баладою?
- Які рядки цього твору видалися вам знайомими?
- Чому цю пісню називають народною, хоча відомий автор?

-  Яка основна думка твору?
- Які основні художні особливості твору?

13. Виразне читання  «Думи мої…».

14. Теорія літератури.

Елегія — один із жанрів лірики медитативного (філософського), меланхолічного, почасти журливого змісту.

V. Підсумок уроку.

    1. Відповідь на проблемне питання.

    2. Прийом «Доміно.

Завдання: застосовуючи прийом «Доміно», надати відповідь на запитання: «Хто він, Тарас Шевченко?»

(Т. Шевченко — письменник (поет, прозаїк, драматург) — політичний діяч — музикант — художник — співак — перекладач — основоположник української літературної мови — …)

VI. Домашнє завдання.   

1. Опрацювати теоретичний матеріал за підручником.
2. Прочитати поему Тараса Шевченка «Гайдамаки».
3. Дібрати цитати до характеристики головних героїв твору.