Т.Шевченко. „Заповіт” – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Ідея твору

                 Українська література     7 клас                                      Дата

Тема:    Т.Шевченко. „Заповіт” – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє.

              Ідея твору

Мета: ознайомити учнів із твором Т.Г. Шевченка «Заповіт», з  новими  фактами з життя    поета; вчити  аналізувати ліричний твір, дати поняття „ідея твору”;

розвивати, усне мовлення,  вміння виразно читати твір, працювати у групах, аналізувати, висловлювати думки; збагачувати словниковий запас учнів;

виховувати любов до батьківщини, поваги до творчої спадщини поета.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети Т.Г. Шевченка, презентації „Музей «Заповіту” Т.Г.Шевченка»,  „Історія написання поезії Шевченка „Заповіт”, „Виконання заповіту Шевченка”, аудіозапис пісні  „Заповіт” на муз. Г.Гладкого, запис виконання «Заповіту» артистом Б.Ступкою, картки із завданнями, пам’ятки «Як підготуватися до виразного читання», картки для оцінювання, медіа проектор, ноутбук.

 

                                          Хід   уроку

І. Організаційний момент (1хв.)                                                                           

ІІ. Вивчення нового матеріалу (16 хв.) 

      1.Оголошення теми і мети уроку.     

«Заповіт» — вершина громадянської лірики поета.
В. Смілянська

 «Заповіт» — коротке програмне звернення поета до сучасників і наступних поколінь…
Г. Нудьга 

Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
Т. Шевченко

                                                      

- Тарас Григорович Шевченко – це великий українець, який своїми поетичними творами прославив нашу націю на весь світ. Він геній, хоч і  народився в селянській хаті. Сьогодні ми будемо говорити про його шедевр, твір – заклик „Заповіт”, який єднає наше минуле, теперішнє і майбутнє. Дізнаєтесь про невідомі вам факти з життя Т.Г.Шевченка, вчитимемося виразно читати, аналізувати вірш, який є заповітом нам, його нащадкам.

      2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

-  Як ви гадаєте, для чого ми повинні вивчати творчість великого Кобзаря?

-  На уроці ключовими словами будуть слова „заповіт” і „патріот”. Що означають ці слова?                       

 (Виступ учня, який працював з Тлумачним словником.)

-  До уроку ви підготували висловлювання відомих людей про Т.Г. Шевченка. Найкраще висловлювання ми візьмемо епіграфом до уроку.

(Виступи учнів, запис епіграфа – слова Л.Костенко: 

                                 Є в Шевченка народження дата,

                                 Дати смерті в Шевченка нема.)

-  Як ви розумієте ці рядки?

-  Ми сьогодні говоритимемо про поета – патріота і про нашу відповідальність перед Батьківщиною,  про формування майбутнього нашої нації.

       3.Презентації учнів.

          3.1. Презентація «Музей «Заповіту” Т.Г.Шевченка».

  -  «Заповіт» настільки популярний твір, що в Україні існує навіть Музей «Заповіту» Шевченка. Де він знаходиться, у якому році відкритий і які експозиції там розміщені? Відповіді на ці питання ви зараз і почуєте.

    3.2.  Презентація „Історія написання Шевченкового „Заповіту”.

- Що спонукало молодого Шевченка написати заповіт своїм нащадкам?

      4.Прослуховування аудіозапису пісні „Заповіт” на музику Г.Гладкого.

Твір пішов у народ. Його переписували від руки, читали ховаючись, бо він був заборонений у царській Росії.

У 1870-х роках полтавський вчитель Гордій Гладкий поклав „Заповіт” Шевченка на музику – і полетіла пісня по світу...

Прослухайте музичний твір «Заповіт» у виконанні капели бандуристів і визначте, яким  настроєм пройнята пісня, як міняється характер виконання.

      5.Первинне читання поезії вчителем.

-  Ми з вами з`ясували, що означають слова „заповіт” і „патріот”.

-  Як ви гадаєте, що міг заповідати Т.Шевченко? Яка могла бути мрія справжнього патріота, який у  найважчий момент свого життя думає про долю своєї Батьківщини?

-  Прослухайте текст поезії. Визначте тему і жанр.

      6. Словникова робота. Відповідь на питання.

-  Які слова або вирази вам були незрозумілі?

-  Яка тема і жанр поезії?( Тема – заклик до українського народу звільнитись від кайданів, боротися за вільне життя. Жанр: громадянська лірика.)

ІІІ. Узагальнення й система знань (23хв.)

1.Читання поезії учнями. Визначення пауз у тексті.

2.Бесіда за змістом поезії.

-         Що ліричний герой хотів побачити в Україні, крім краси природи?

-         Як ви поясните слова «... а до того я не знаю Бога»? Шевченко – атеїст чи віруюча людина?

-         Кого і до чого закликає поет?

-         Яким шляхом, на думку Т.Шевченка, можна здобути волю?

-         Яким він бачить майбутнє України?

-         В яких рядках особистий і громадський мотив зливаються в один?

-         Яка форма поезії?

-         Вдома ви читали статтю „Ідея твору” (стор.101).

-         Зачитайте визначення поняття «ідея».

-         Чи знайшли ви у статті визначення ідеї Шевченкового «Заповіту»?

(Ідея – заклик – звернення до українців виборювати собі волю, будувати незалежну Українську державу).

-         Чи є твір Шевченка актуальним у наш час?

-   Як ви гадаєте «Заповіт» Шевченка –  духовний чи матеріальний. Чому ви так думаєте?

      3.Робота у групах за змістом твору.                                   

  Завдання групи № 1. Розділити твір на змістові частини:

                             І ч. – бажання...;

                             ІІ ч. – заклик до...;

                             ІІІ ч. – мрії про...;

Завдання групи № 2. Створити асоціативний кущ до слова „Україна” за допомогою цитат з поезії «Заповіт».

Завдання групи № 3. Визначити епітети та їх роль у поезії «Заповіт».

Завдання групи № 4. Визначити повтори та їх роль у поезії «Заповіт».

       4.Перевірка виконання завдання.

       5. Прослуховування  аудіозапису Шевченкового «Заповіту» у виконанні Народного артиста України Богдана Ступки.

-  А зараз ви прослухаєте «Заповіт» у виконанні геніального українського актора Богдана Ступки, який грав головну роль у фільмі «Тарас Бульба».                                                                                5.Підготовка до виразного читання. Робота з  пам’яткою.

                               Пам’ятка

          1. Визначити паузи у тексті.

          2.Визначити мовленнєві такти.

          3.Визначити логічні наголоси.

          4.Визначити настрій уривків.

       6.Виразне читання учнів.

       7.Розповідь учителя  про популярність «Заповіту».

-  Народне прислів’я звучить: „Шевченків „Заповіт” облетів увесь світ.»  Народ ніколи не обдурить. Дійсно, „Заповіт” нашого генія відомий на  весь світ. Він перекладений 150 – тьма мовами світу.            

-  Прослухайте уривки „Заповіту” різними мовами.

      8.Виразне читання поезії у перекладі учнями.

-  На вашу думку, якою мовою краще звучить поезія Шевченка?

ІУ. Підсумок уроку (4,5хв.)

«Заповіт» Тараса Шевченка — це програмний твір поета, неповторний поетичний заповіт у світовій поезії, з яким він звернувся до сучасних йому і всіх наступних поколінь народу. Тому він став у центрі його творчості,  у літературі назву періоду «трьох літ»… є неначе епілогом до поезії 1843–1845 років». До 1845 року історія української і всеслов’янської поезії не знає такого недвозначного заклику до боротьби проти царизму.

 

      -  Чи виконали ми заповіт Шевченка

-  Заповіти складаються для того, щоб їх виконували. Чи виконали ми заповіт Шевченка?

      2. Складання психологічного портрету Т.Г. Шевченка.

          Вправа „Мікрофон” серед груп.

-         На уроках літератури ви дізналися про Шевченка – поета, Шевченка – борця, Шевченка – людину. Складіть психологічний портрет Т.Г.Шевченка.

                                       Сміливий

Рішучий      --------     Тарас Шевченко    -------      чесний

                                      здатний

                                      до самопожертви

                                      заради народу

                                      і Батьківщини.

 

- Чи можемо ми назвати Шевченка  патріотом України?А чи є серед нас такі патріоти сьогодні?  Доведіть свою думку.

  

     VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

У. Повідомлення домашнього завдання. (0,5 хв.) 
Скласти «доміно» до життєвого шляху А. Чайковського, знати зміст І, ІІ частин твору «За сестрою».

 

 

 Слово вчителя 

Історія написання твору «Заповіт». Розповідь учителя
Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.
У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста

С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:
Як умру, то поховайте
Мене…

Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.
Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:
…вставайте, кайдани порвіте.
Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

Мозковий штурм

Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

 Ідея: віра поета у світле майбутнє України.

Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.

 Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт.
Тлумачення слова «заповіт»: а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті // Передсмертна воля; б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам // Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів; в) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок (заповідь).

Композиція.
За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя. Він складається з шести строф, котрі об’єднані попарно і тому утворюють ніби три ступеня, три градації, кожна з яких має свою окрему провідну думку, свій ритм і свою інтонацію. У той час всі вони об’єднані в одну гармонійну цілість.
Експозиція:
Як умру, то поховайте…
На Вкраїні милій…
Зав’язка:
Як понесе з України
Кров ворожу.
Кульмінація:
…Вставайте,
Кайдани порвіте.
Розв’язка:
І мене…
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

 

*Обговорення змісту поезії за питаннями.
• Що є заповітом? Для чого його складають?
• Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного?
• З яким проханням звертається Т. Шевченко до народу на початку поезії?
• Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні? Про що це свідчить?
• Якою поет змальовує Україну? («Степи широкі», «лани широкополі», Дніпро, кручі) Про що мріє Т. Шевченко?
• Хто були ворогами українського народу?
• Яких страждань зазнав простий люд?

Яких страждань зазнав простий люд?
• До чого закликає поет у творі? Відповідь свою підтвердіть цитатами.
• Яким шляхом, на думку Т. Шевченка, можна здобути волю? Чому?
• Про яку «сім’ю» мріє автор? Якою вона буде за його переконанням? Доберіть епітети до цього слова з твору.
• Яке останнє прохання поета?
• Як трудящі виконали заповіт Кобзаря?

 

* Художні особливості твору.
Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море».
Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».

 

 Додатковий матеріал.
«Заповіт» уже давно дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова капела «Думка» виступала у Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт» кілька разів.
Як літературний твір «Заповіт» вийшов за межі України завдяки перекладам, і перекладали його найчастіше з усіх творів Шевченка.

Найперше він був перекладений на російську мову ще в 1862 р., далі на польську, сербохорватську, болгарську, чеську, словацьку, білоруську, німецьку, французьку, англійську. На інші мови світу «Заповіт» був перекладений уже в нашому столітті. Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, Й. Бехер, І. Франко (на німецьку), А. Єнзен, О. Дюран.

 

Мелодія «Заповіту», що її знає кожен на Україні і багато хто за її межами, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому.

У чому ж секрет її популярності? Глибина змісту, щирість суму, велич і суворість гніву, надзвичайна емоційність, а головне — повна відповідність музики ідеї поезії.