Таємнича душа Нушадиру

«Таємнича «Душа нушадиру»

 Історія відбулася під час I світової війни. Англійський крейсер проводив переслідування пошккодженого в бою німецького есмінця. Ціль була майже досягнута, як раптом між кораблями появилась густа біла хмара диму. Екіпаж крейсера відчув задушливий запах, який сильно подразнював горло і легені. Крейсер був змушений дати задній хід і вийти із димової хмари. З часом виявили, що постраждали не тільки люди, але і металічні частини корабля. – Це був ……………….?..

Ця речовина має стародавню історію. Арабські алхіміки отримували її із оазиса Амон, який знаходився біля храму. Ці прозорі кристали вони називали «нушадир». Її розтирали ступках, нагрівали – і при цьму завжди виділявся їдкий газ.

Своєю назвою задячує оазі Аммона в Північній Африці, яка розташована на перехресті караванних шляхів. В жаркому кліматі мочевина, яка міститься в продуктах життєдіяльності тварин, розкладається особливо швидко. Одним із продуктів розкладу і є …?

Згідно іншим свідченням, цей газ отримав свою назву від древнєєгипетського слова амоніан.. Так називали людей, які поклонялися богу Амону. Вони під час своїх ритуальних обрядів нюхали нашатир NH4Cl, котрий добували біля храму бога Амона у Стародавньому Єгипті і котрий при нагріванні випаровує …?.

За півтори тисячі років до нашої ери «єгипетські жреці» вже уміли виділяти  прозорі кристали, які  назвали « нушадір». Пізніше це слово перетворилось у нашатир - так називали алхіміки хлорид амонію. В ті часи він застосовувався в медицині як сечогінний засіб .

В середні віки цей газ чомусь називали «лужне повітря», а його розчин і дотепер називається «н……… ……т». Першим, хто отримав чистий а…к, був англійський хімік Джозеф Прістлі. Це сталося в 1774 році, тоді його назвали «лужним газом».

. Але чому спирт? Адже гідроксид амонію нічого спільного зі спиртами не має. Слово «спирт» хіміки запозичили із англійської мови. Англійське слово «spirit» походить від латинського «spiritus», що означає – душа, дух.

Алхіміки, не знаючи природи тієї чи іншої речовини, але чомусь віддаючи їй перевагу, називали ії спиртом. Виний спирт наприклад означає «душа вина». Отак невідомий хімік, розчинивши у воді аміак, отриманий із нашатиря, назвав цю рідину, що різко пахла, «душою нашатиря», тобто нашатирним спиртом.  

Назву «амоній» запропонував у 1808 році англійський учений Г.Деві. Латинське слово «ammonium» колись означало сіль із Амонії. Амонія- область в Лівії. Там знаходився храм єгипетського бога АМОНА, від імені котрого і назвали всю область.

Одначе ще в 1787 році комісія по хімічній номенклатурі дала цьому газу назву аммоніак. А от російському хіміку Я.Д.Захарову ця назва видалася занадто довгою і в 1801 році він скоротив її на кілька букв. Так залишилась назва «аміак». Чистий газ аміак був отриманий Джозефом Прістлі в 1774 р.

Аміак відноситься до числа найважливіших продуктів хімічної промисловості, щорічно його світове виробництво досягає 150 млн тон. В основному використовується для виробництва азотних добрив (нітрат і сульфат амонію, мочевина),

В медицині 10 % розчин аміаку, (нашатирним спирт), застосовується при обморочних станах (для збудження дихання), для стимуляції рвоти, а також зовнішньо - при невралгії, міозиті, укусах комах. для обробки рук хірурга. При неправильному застосуванні аміак може викликати опіки стравоходу і шлунку (у випадку вживання нерозведеного розчину), рефлекторну зупинку дихання (при вдиханні у високій концентрації).

Нашатирний спирт також застосовується у побуті для чистки вікон і ювелірних виробів