Матеріал підійде педагогів, які проводять уроки чи заняття з хореографії для дітей молодшого шкільного віку.
Танцювальні ігри, які використовуються під час навчання хореографії молодших школярів у загальноосвітньому закладі.
Танцювальні ігри, які використовуються під час навчання хореографії молодших школярів у загальноосвітньому закладі:
1. Танець з іграшкою
Всі танцюють у парі, а хтось (хлопець або дівчина) танцює з іграшковою мавпою. При зупинці музики всі повинні поміняти партнерів (якщо хлопець з мавпою, то хлопці міняють дівчат і навпаки). Далі вже хтось другий танцює з мавпою. Гра переважно триває до тих пір, поки хтось не отримає мавпу три рази.
2. Танець з кулькою
Дві вибрані пари танцюють з кульками, які тримають між чолами. Завдання партнерів: якнайдовше протанцювати, не випустивши кульки.
3. Танець з рухами
Грає музика, всі танцюють. Музика зупиняється, керівник подає команди. Музика продовжує грати, а учасники виконують запропоновані рухи: – стискання руки – стати одному учаснику на коліно – йти назад – поплескати сусіда по плечу – пошукати спільні риси (розмір взуття, колір очей, місяці народження) – нести когось – підбадьорити когось – або показує вид кроку (на стопу, стрибками вбік і т.д.).
4. Пантоміма
Учасники гри діляться на дві групи. З однієї групи йде один представник до другої групи, яка має сказати якесь слово. Напр: кіт. Цей представник групи повинен відобразити, показати жестами своїй групі кота, при цьому не можна нічого говорити. Група повинна відгадати це слово. Потім навпаки.
5. Танцювальна гра «Покажи задане».
Завдання: під музичний супровід показати за допомогою танцювальних рухів і пластики:
• тварину;
• рослину;
• передати настрій музики.
Діти стають в коло і рухаються під музичний супровід. У цей час концертмейстер по команді педагога змінює темп музики, а педагог називає учням те, що вони повинні показати. Наприклад, „лисичку”. При цьому діти одразу уявно „взули каблучки”, піднялися на носочки, умовно взяли в руку хвостика, друга рука на талії і зробили хитрий вираз обличчя. В такому положенні рухаються по колу. Потім педагог змінює завдання, наприклад, показати бджілку, і діти, почувши команду педагога і зміну музичного супроводу, зображують бджілок. Піднімаючись на півпальці, виводять руки в сторони і рухаються дрібними кроками по колу. Важливою умовою є те, що дуже швидко працюють кисті рук, якими діти зображають крильця. Потім учитель змінює бджілку на мишку, мишку на метелика, метелика на журавлика.
6. Гра „Сова”.
Гра полягає в тому, що діти обирають сову, яка закриває очі. Діти – „звірятка” – під „світлу” музику пустують на галявині. Це день. Раптом настає „ніч”, змінюється характер музики. „Звірі” завмирають, сова йде на полювання. Хто із „звірят” заворушиться, той і стане „совою”.