Тарас Шевченко (дитинство)

Виховне заняття :«Шевченковим шляхом(дитинство)…»

Мета: глибше ознайомити дітей із нелегким життям Т.Г. Шевченка, розповісти про багатство душі поета з дитинства; розвивати знання дітей; виховувати прагнення прекрасного, почуття любові і поваги до світлого образу поета

Обладнання : Кобзар, портрет Тараса Шевченка , дерево роду, заповіти Шевченка.

Хід заняття

І. Організація класу

Сядьте, діти, всі рівненько,

Спинки, щоб були пряменькі!

Часу не гаймо,

Виховне заняття розпочинаймо!

Основна частина

II. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми заняття

-  Який сьогодні день? Яка за вікном погода?

- Прочитайте прислів’я і поясніть, як ви розумієте  його зміст.

Як не крути, а справа йде до весни

Аналіз прислів’я, висловлювання дітьми своїх міркувань.

-  Діти, а що ви уявляєте, пригадуєте, коли чуєте слово в е с н а.

                    Складання  «асоціативної павутинки».          

Весна

Діти називають слова  с о н ц е, т е п л о, к в і т и, п т а х и, р а д і с т ь.
Вправа «Набери слова»
(Суть вправи полягає в тому, що учень уявляє себе за комп’ютером і набирає слова. Перед ним на картці «клавіатура».)

 —Діти, з весною пов’язане ще одне слово.

 — «Наберіть» букви:  ш, е, в, ч, е, н, к, о.

 — Яке  слово ви набрали? ( Шевченко.)

—  Діти, наш заняття присвячується геніальному синові українською народу Тарасу Шевченку. Його ім’я безпосередньо пов’язане з весною. А сьогодні ми з вами більше дізнаємось про його нелегке дитинство.

III. Сторінками життя Тараса Шевченка

(розповідь учителя та підготовлених учнів)

Тарас Шевченко – великий український поет, наша честь і слава. (показую портрет поета). Ще люди називають його Кобзарем. Так поет назвав книгу всього свого життя – "Кобзар" (демонстрація книги).

 Вчитель. Нам з вами важко уявити Україну часів Тараса Шевченка, і те, як серед ланів золотої пшениці, зелених садів, білих хат, тихих вод, ясних зір жилось обшарпаним голодним людям, змореним тяжкою працею.
  Учень .В Україні були пани і кріпаки-селяни. З раннього ранку до пізнього вечора працювали кріпаки на панських ланах, відробляючи панщину. Часу для роботи на своєму полі не було. Крім панщини, кріпаки були змушені сплачувати різні податки, на які не було в них грошей. За борги пани били кріпаків різками, міняли їх на тварин (коней, собак), відривали дітей від батьків, жінок від чоловіків, програвали в карти.

Вчитель. 9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкащина) у бідній кріпацькій хаті Шевченків народився хлопчина. Батьки дали йому ім'я Тарас.
Учень. Коли минав  йому другий рік, переселились Шевченки з усією сім'єю до села Кирилівка. Велика була сім'я: батько Григорій, мати Катерина, три сестрички (Катря, Ярина, Марійка), два братики (Микита, Йосип) і дідусь Іван. Всі дев'ятеро.
  Вчитель . Гарно було в Кирилівці. Коло хати розкішний квітник, стара крислата верба, за хатою садок, а там левада, засіяна квітами, а через леваду в'ється річечка. Серед цієї краси зростав малий Тарас. Піклувалися ним добра мати та сестра Катерина.
   Учень. Любив Тарас неділю, коли людей не гнали на панщину, і всі були в хаті. Збирались тоді довкола дідуся. Слухали його розповіді про те, як вороги руйнували Січ, як у людей землю відбирали, як ляхи над народом знущались, про гайдамаків — борців за правду і волю.

  Вчитель. Отак серед забав з однолітками над рікою в леваді, в полоні дідусевих оповідань минало Тарасове дитинство. Та недовго воно тривало. Як минало Тарасові 9 років, померла його добра мати, а в хату прийшла  зла мачуха.

    На 12 році Тараса спіткало нове горе – раптово, простудившись у дорозі, помер батько. Хлопчик залишився круглим  сиротою,  був  недоглянутим і

беззахисним. У нього  рано з’явилися здібності до малювання. Його вразлива душа, хороша пам'ять увібрали багато картин прекрасної української природи, народного побуту, мову, звичаї. Усе це потім відбилося у його поезії та живописі.

Прагнучи здобути освіту, Тарас стає наймитом дяка у школі. Шукав у сусідніх селах учителя малювання. У 13 років пас ягняток. А потім стає козачком пана Енгельгарда.

 Тарасик ріс дуже допитливим хлопчиком. Він дуже хотів дізнатися про світ

навколо, змалку хотів пізнати все, шукав добро та красу.

Одного разу він захотів піти далеко-далеко за село, щоб побачити край світу. А де ж знаходиться край світу? Може, за тою горою, що за селом? Тарас сам себе питає: "А що ж там за горою? Там, мабуть, залізні стовпи, що підпирають небо. Піду та подивлюся, це ж недалеко".

Довго йшов маленький Тарас до залізних стовпів, аж поки його не  знайшли

чумаки і не привезли додому.

   Тарас Шевченко дуже любив читати, малювати і молитися. Майбутній поет з дитинства читав Псалтир (це частина Біблії). У дорослому віці     шанував

Євангеліє, а багато віршів із Псалтиря переклав українською    мовою. Кобзар склав для українських дітей буквар, у якому помістив також основні молитви. Поет турбувався про духовну просвіту українців.

Лише на 24 році життя став він вільною людиною. За великі гроші його було викуплено з кріпацтва, тоді він зміг навчатися в Академії мистецтв.
   Учень. «Виповів свою натхненну душу" Тарас Шевченко в поезіях, що вийшли окремою книжкою під назвою "Кобзар" у 1840 році.
Колись кобзарями називали народних співців, що ходили від села до села, граючи на кобзі, співали пісні, розповідали людям про долю України, її народу.
- Чому Шевченка називають Великим Кобзарем?
Вірші  Шевченка відомі всьому світу. Люблять твори Кобзаря за правду, щирість. У віршах він писав про тяжке життя селян-кріпаків, життя дітей-сиріт.

Робота із деревом життя та творчості

Вчитель. А зараз  подивіться на «Дерево життя і творчості Т.Г. Шевченка»:

9 березня 1814 року — народився Т.Г. Шевченко

22 квітня 1836 року — викуп із кріпацтва

1838 р. — вступив до Академії мистецтв

1840 р  — вийшов у світ "Кобзар"

1843 р  — приїхав в Україну

1845 р  — закінчив Академію мистецтв

1847 р  —  арешт поета, заслання

1858 р  — друзі добилися звільнення і повернення із заслання

1861 р — видав для дітей України "Буквар"

10 березня 1861 р. — Т.Г. Шевченко помер.

Творче завдання.

А зараз виконаємо завдання творчого характеру – складемо сенкан (вірш-п’ятирядник) до слова Ш е в ч е н к о. План складання сенкана на дошці

 1. Хто? ___________

 2. Який? __________, ___________.

 3. Що робив? ___________, __________, ___________.

4. Речення. ___________   ___________   ___________   __________.

5. Слово-синонім. ____________.

Підсумок заняття

1. Бесіда (метод  «мікрофон»)

— Про кого ми сьогодні говорили на виховному занятті? - Ким є Шевченко для України? ( Т.Шевченко – великий поет і художник, національний геній)
— Як називають Т.Г.Шевченка в народі?

 — Що нового ви дізналися про дитинство поета?

2.Гра «Заповіти, які залишив нам Т.Г.Шевченко»(розміщено на аркушах, що прикріплені на дошці; учні зривають та читають по черзі)

Які  слова – заповіти залишив нам Шевченко?

•                       Учітеся,брати мої, думайте, читайте,

І чужому научайтесь

й свого не цурайтесь,

2. Любітеся, брати мої,

Вкраїну любіте

І за неї безталанну,

Господа моліте.

3. Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата,-

Нехай мати усміхнеться,

заплакана мати.

— Не знайдеться в Україні такої людини, яка б не знала імені великого Кобзаря, не читала його творів. Слово поета лунає скрізь багатьма мовами світу.

«Учітеся, брати мої, думайте, читайте» - нехай ці слова будуть девізом вашого життя, вашого навчання в школі.