Виховний захід "Твори добро"

Виховна година «Твори добро»

 

Учень. У нас сьогодні справжнє свято,

              Гостей зібралося багато.

              Ану на мене подивіться

              І веселенько посміхніться.

              Тож гаразд, часу не гаєм,

              Наше свято розпочинаєм.

 

Вчитель.  Шановні діти, сьогодні ми зібралися, щоби поговорити  

                        про  добро, ввічливість, вихованість і довести, що ми з вами є        

                        добрими людьми. Все – із доброго чи злого – починається з 

                        малого:

Листя виросте з листочка,

З нитки витчеться сорочка,

Хліб – з маленької зернини,

Дощ – із чистої краплини.

 

Учень. Добрим бути просто чи непросто?

              Не залежить доброта від зросту.

              Як людей полюбиш, пошануєш,

              Силу для добра в душі відчуєш.

              І закрутиться земля скоріше,

              Якщо разом станемо добріші!

             

Учень. Доброта з роками не старіє,

              Доброта від холоду зігріє.

              І якщо вона, як сонце, світить.

              То радіють і дорослі, й діти.

 

Вчитель. Мудрець сказав:

Живи, добро звершай

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи й звіра.

Хай живе істина стара:

Людина починається з добра!

 

                                 «КАЗКА ПРО ДОБРО»

(Сидять діти разом з мамою, мама голубить дітей, пригощає).

Мама. Любі дітки, ходіть снідати. День тільки розпочався, у нас багато роботи.

 

Діти. Зараз, мамочко, ми Вам допоможемо  все-все зробити.

          (Поряд пасеться Коза). 

 

Мама. Донечко,   ти  у  мене  старшенька,  залишаєшся  вдома за                       господиньку,  а  я піду  на роботу.  Та  гляди і братика без

               нагляду не залишай, і Кізоньку не забудьте випасти.

(Діти прибирають посуд, дружно граються і женуть Козу пасти).

  Діти (співають).

  Кізоньку ми напасем,

  Мамі радість принесем,

  Хай матуся не сумує,

  Діток ніжно поцілує.

 (Діти на «пасовиську» граються з козою.

 У цей за кущами бігає Баба Яга).

 

Баба Яга. Хто це тут зчинив галас? Кому так весело? Фе, як вони себе поводять. Дивитися неможливо. От би їм зараз щось таке зробити, щоб побилися, поплювалися, покусалися.

(Співає (додаток). Чарує дітей. Чари поширюються тільки на хлопчика. Він стає злим, починає ображати сестричку).

 

ПІСНЯ БАБИ ЯГИ

Мелодія української народної пісні-коломийки

           «Ой заграйте, дударики»

 

Ой піду я поміж люди

Трохи чарувати,

Будуть мої злії чари

Всі на світі знати.

 

А я, Баба, я, Яга,

Так собі гадаю,

Що когось із діточок

В злі сіті спіймаю.

 

Заварю я злеє зілля

З будяка й кропиви,

Щоб комусь із діточок

Все стало немиле.

 

           

Учень.  Сонечко, помагай    

       Стежку ту шукати,   

     Звірів усіх скликай

     Хлопця рятувати.

 

Звірі. Зможем дружно ми усі

   Чари подолати,

   І хлопчину у Яги

   Зможемо забрати.

 

Хлопчик. Що це ти тут мені вказуєш?! Я не хочу слухати тебе!

(Б'є сестру. У цей час бачить Бабу Ягу і починає втікати від сестри. Втікає непомітно. Дівчинка плаче. Коза підходить до дівчинки, лащиться до неї. Хлопчик біжить до Баби Яги).

 

Хлопчик. Ой,  бабцю,   яка  ти гарна. Які у тебе гарні очі, руки, вбрання. Ти, напевне, найзліша на світі. Як ти мені подобається!

 

Баба Яга. Ходи зі мною, хлопчику, (Сміється у нього за спиною). Здійснилися мої мрії! Злість запанувала у серці цього хлопчика. Ой, яка я рада».

(Співає пісню і, пританцьовуючи, забирає хлопчика. Іде з ним у свою хатку.

Дівчинку буцає коза. Вона помічає, що немає брата).

 

Дівчинка. Кізонько люба, куди подівся мій братик?

 

Коза. Його забрала зла Баба Яга. Це її чари зробили твого братика недобрим. Але ти повинна його знайти! Коли він нап'ється мого молочка, то зразу згадає і рідну домівку, і любу матусю, і нас з тобою. Тільки не забудь промовити слова:

Пий, пий, випивай,

Рідну хату ти згадай,

І матусю, і сестричку,

  І веселую Козичку.

(Дівчинка прощається з Козою, іде стежи­ною у ліс. Назустріч йде Заєць).

 

Заєць.  Люба дівчинко гарненька,

                 Чом сумне твоє серденько?

                 Хто тебе образив?

                 Хто тебе засмутив?

 

Дівчинка. Хочу я тобі сказати,

                        Йду я брата рятувати.

                        Сталася біда із ним:

                        Став він дуже-дуже злим.

                       Це Яга зачарувала

                       І у лісі десь сховала.

(Зайчик підказує дорогу. Назустріч іде Ли­сиця).

 

Лисиця. Хто це тут у лісі

                Гірко так ридає?

       Хто у свому серці

       Спокою немає?

                Чом, дівчатко миле,

       Ти засумувало?

                 І куди дорогу

                 Цілий день шукало?

 

Дівчинка.       Хочу я тобі сказати,

                Йду я брата рятувати.

                Сталася біда із ним:

                         Став він дуже-дуже злим.

                         Це Яга зачарувала

                І у лісі десь сховала.

 

Вовк.    Що за шум у лісі?

               Хто це тут блукає,

               Вовку відпочити

               Хто все заважає?

               Чом по лісі бродиш

               І кого шукаєш,

              Лісові стежини

              Слізьми поливаєш?

   

Дівчинка.      Хочу я тобі сказати,

                        Йду я брата рятувати.

                        Сталася біда із ним:

                        Став він дуже-дуже злим.

                        Це Яга зачарувала

                        І у лісі десь сховала.

 

Ведмідь.      Чув я, що у лісі

                      Довго хтось блукає,

                      І дорогу до Яги

                      Цілий день шукає.

                      Чи не ти це, дівчинко,

                      Цілий день бродила

                      І маленькі ніженьки

                      Сильно так втомила?

 

Дівчинка.      Хочу я тобі сказати,

                        Йду я брата рятувати.

                        Сталася біда із ним:

                        Став він дуже-дуже злим.

                        Це Яга зачарувала

                        І у лісі десь сховала.

 

 (Дівчинка співає зі звірятами на мотив «По малину в ліс підем»).

 

Ліс увесь ми обійдем,

Обійдем, обійдем.

І стежинку ту знайдем,

Ту знайдем, ту знайдем.

 

(Підходять до хати Баби Яги. Сидить хлопчик. Підхо­дить до нього Зайчик).

 

Зайчик. Хлопчику, втікай! Тут живе зла Баба Яга, і ти будеш злим, як вона.

 

Хлопчик.  Вона ненавидить мене найбільше у світі і я її. Я хочу, щоб всі ненавиділи один одного.

 (Зайчик повертається до звірів).

 

Зайчик. Ой, біда з хлопчиком. І як його виманити, щоб напоїти козячим молоком?..

 

Ведмідь.  А давайте його перехитримо.

(Звірі називають хлопчика добрим, а він дуже сердиться, виманюють його з хатки і дражняться, що він не зможе випити молоко).

 

Звірі. Ти нізащо не вип'єш це молоко, бо ти дуже доб­рий!

 

Хлопчик. Ні! Я злий! І молоко вип'ю!

 (Випиває молоко, зникають чари, обнімається з сестрич­кою. Діти дякують звірятам, разом з Козою йдуть додому.

 Невдовзі приходить мама, і щаслива родина сідає вечеря­ти. Тільки хлопчик і дівчинка підморгують одне одному).

 

ПІСНЯ «ПРО ДРУЖБУ»

 

Вчитель. А зараз ми з вами пограємо в гру «Якщо ти добра людина, то повинна…». Якщо людина повинна робити те, що я вам назву, то діти плескають у долоні, а якщо ні – то нічого не робите.

• Чинити комусь зло, якщо цього ніхто не бачить.
• Допомагати мамі мити посуд.
• Не вмиватися.
• Берегти рідну природу та охороняти її.
• Шанувати працю інших людей.
• Галасувати, коли хтось відпочиває.
• Бути вихованою, стриманою людиною.
• Обманювати, сваритися, хвалитися.
• Насміхатися з чужого горя.
• Добре вчитися, багато читати.
• Любити своїх батьків.
• Ділитися тим, що в тебе є.
• Ображати інших.
• Красти.
• Захищати слабшого.
• Допомагати друзям у біді.

 

Бібліотекар.  А зараз давайте послухаємо вірші про добро.

 

Учень 1. Не говори про доброту,

                 Коли ти нею сам не сяєш,

                 Коли у радощах витаєш,

                 Забувши про чужу біду.

 

Учень 2. Бо доброта – не тільки те,

                 Що обіймає тепле слово.

                 В цім почутті така основа,

                 Яка з глибин душі росте.

 

Учень 3. Коли її не маєш ти,

                 То ранить людяне в людині.

                 Немає вищої святині,

                 Ніж чисте сяйво доброти.

 

Учень 4. Дружба, дружба над усе,

                 Дружба радість нам несе,

                 Дружба всім нам дорога,

                 Дружба жити помага.

 

Учень 5. Ти добро лиш твори повсюди,

                 Хай теплом твоїм повняться груди.

                 Ти посій і доглянь пшеницю,

                 Ти вкопай і почисти криницю.

 

Учень 6. Волю дай, нагодуй пташину,

                 Приласкай і навчи дитину,

                 Бо людина у цьому світі

                 Лиш добро повинна творити.

 

Вчитель. А щоби людина мала гарний настрій, то потрібно: мати гарний вигляд, мати чисте взуття й чистий одяг, бути охайним.

Зараз послухаємо вірш про Петрика.

 

Учень. Петрик

Дивну звичку Петрик має:

Все у хаті розкидає.

Під столом лежить піджак,

Спожива на нім…їжак.

На столі книжки, калач,

На маленьку табуретку

Зошити кладе, шкарпетки…

Хазяйнує в хаті Петрик,

Мов смугастий, спритний веприк.

 

Сценка «Я їм про Хому, а вони про Ярему»

Мама. Годі спати,
Вже давно пора вставати.
Всі, хто спали, повставали,
Тільки ми одні проспали.
Сором! Сором! Мій синок
Запізнишся на урок.

Син.  Ой-ой, матусю!
Я ще сплю і не проснуся,
Не будіть, я додивлюся
Дивний сон-мультиплікат,
Сон про зайця і вовка,
А у школу, люба нене,
Ви сходіть самі, без мене.
 

Мама.  Ну, й ледащо! Ну, й нечема!
Що за сплюх! Невже Ярема?

Автор.  Не Ярема, а Хома.
А Хоми у нас нема,
В нас Ярема. А Ярема -
З найчемніших чемів чема.
Наш Ярема... Він такий у нас!
Та він!..
Про Ярему я окремо розповім.

Мама.  Ой, не гайся,
Поскоріше одягайся.
Та не одягай, синочку,
Задом наперед сорочку,
Не виверни, не вдягни
Через голову штани.

Син.  Ну, й смішні!
Напридумали штанів,
Та сорочок, та вдяганок...
Воловодься цілий ранок,
Одягайся, та не гайся.
І щодня, щодня те саме,
Все те саме до нестями,
Мов не може чоловік
Одягнутись раз на рік.
 

Мама.  Ну, й ледащо! Ну, й нечема!
Що за вереда? Ярема?

Автор.  Не Ярема, а Хома.
А Хоми у нас нема.
В нас Ярема. А Ярема –
З найчемніших чемів чема.
Наш Ярема... Він такий у нас!..
Та він!..
Про Ярему я окремо розповім.

Мама.  А ходи-но
Умиватися, дитино.
Добре милом вимий руки,
Бо вони, як у марюки,
Вичисть зуби, вимий личко,
Шию й вуха до блиску,
Бо сміятимуться кури
З невмиваки-замазури.

Син.  Усе їм слухай!
Хто їх видумав, ті вуха?!
І навіщо людям шиї?!
Все спіши їм та спіши їм!
Все їм чисто, все їм скоро,
Я ж вмивався... позавчора.
Он ведмідь всю зиму, сплюх,
Не вмивався і не спух.
 

Мама.  Ну, й ледащо! Ну, й нечема!
Що за неслух? Не Ярема?

Автор.  Не Ярема, а Хома.
А Хоми у нас нема.
В нас Ярема. А Ярема –
З найчемніших чемів чема.
Наш Ярема... Він такий у нас!..
Та він!..
Про Ярему я окремо розповім.

 

Вчитель. А зараз, діти, ми з вами будемо відгадувати загадки.

1. Що дістає зубами потилицю? (Гребінець)
2. Хто завжди правду каже? (Дзеркало)
3. Любить митися і купатися, але від того тільки худне? (Мило)

 

ПІСНЯ «ІЗ ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ СВІТ»

 

Вчитель.  Конкурс «Народна мудрість». Я починаю, а ви продовжуєте.

1. Добру людину…(бджола не жалить).
2. Життя дане на…(добрі справи).
3. Не брудни криниці…(бо схочеш водиці).
4. Добрі справи…(прикрашають людину).
5. Злий не вірить…(що є добрі люди).
6. Що посієш…(те й пожнеш).
7. Сварка до добра…(не доводить).
8. Чужим добром… (не збагатієш).
9. Так треба жити, щоб нікому…(зла не чинити).

 

Вчитель. У кожної людини є ангел-охоронець, який охороняє нас від біди. Якщо людина робить добрі справи, ангел радіє, а злі – плаче, втрачає свої сили. Я бажаю, щоби ваш ангел-охоронець радів і завжди приходив на допомогу в тяжкі дні.

 

Сценка «Зорі»

 

Дочка. Мамо люба, глянь, як сяють ясні зорі!
 

Мама.  Кажуть люди: то не зорі,

             Сяють душі то святі.
             Кажуть,хто у нас на світі

             Праведно прожив,
             Хто умів людей любити,

             Зла нікому не робив,
             Бог його послав на небо,

             Ясною зіркою сіяти…

Дочка. Правда,мамо, – то все душі,

А не зорі там горять?
Так навчи ж мене,голубко,

Щоб і я так прожила,
Щоб добро робити вміла

І робить не вміла зла.

 

Вчитель.  Діти, давайте й ми будемо робити лише добрі справи.

Добрі люди! Свято наше добігає до кінця. Зичу вам щастя і добра, всякого гаразду, щоби росли та цвіли, як квіти. Не скупіться на добрі слова, бо у світі так мало тепла.

 

Учень. Хай радість і сонце

             Заглянуть в віконце,

             Відкриються двері

             Для щастя й тепла,

             Хай сила прибуде,

             Здоров'я зміцніє,

             На щедрі, на довгі,

             На многі літа.

 

ПІСНЯ «УСМІШКА»