Театралізована діяльність дітей середньго дошкільного віку.
Тема: Лісовітварини України.
Опис методичногоматеріалу:
Театралізована діяльність у дошкільному віці є одним із найефективніших засобів педагогічного впливу на розвиток особистості дитини. Вона розвиває акторські здібності,дає можливість пізнати себе через відтворення різних образів.
Мета:
- Розвивати мовлення;
- Вчити розігрувати твори;
- Виховувати бажання бути у єднанні з природою, оберігати тварин.
Матеріал: костюми героїв твору, горіхи, яблуко, лігво, нора крота, ємність з піском та зернятами.
Хід заняття:
Добрий день, діти! Сьогодні ми з вами будемо справжніми акторами та розіграємо виставу «Оленка та лісові звірі».
Вихователь розподіляє ролі, одягає дітям костюми. Читає казку:
Оленка та лісові звірі
Одного разу дівчинка на ім’я Оленка пішла в ліс по ягоди. Шла вона лісом дуже довго, і зустріла двох білочок. А білочки сиділи на галявині і гірко плакали.
О: Чому ви плачете білочки?
Б: Всі наші горішки розкотилися по галявині, а ми їх так довго збирали, що тепер ми скажемо нашій мамі білкі, яка скоро повернеться з прогулянки.
О: Не засмучуйтесь! Я вам допоможу позбирати всі горішки!
(Діти починають збирати горішки, які розкиданні по підлозі). Б: Дякуємо тобі! Без твоєї допомоги у нас нічого б не вийшло!
Оленка попрощалась з білочками і пішла далі. Аж тут повзе їй на зустріч їжачок, і такий засмучений, що аж голочки його опустилися.
О: Що в тебе сталося,їжачок?
Ї: Я дуже голодний, і не можу знайти собі їжу.
Подумала Оленка і згадала, що мама їй поклала яблука, щоб вона перекусила у лісі. Взяла Оленка у своєму кошику яблучко і дала його Їжачку.
О:Тримай, та більше не засмучуйся!
Ї: Дякую, тобі добра дівчинка!
Поїв Їжачок та покотився далі!
Йде Оленка по лісу, бачить, родина вовків, бігає, кричить
«Рятуйте, рятуйте!»
О: Що у вас сталося?
В: Наше лігво обвалилося, і там застряг наш синочок Вовчик. О: Зараз я Вам допоможу, взяла Оленка Вовчика за лапки і почала тягнути, а вовки взялись за Оленку і разом тягнуть Вовчика…і витягнули!
В: Дякуємо, тобі Оленка за допомогу, ми ніколи не забудемо твоєї доброти!
Йде Оленка далі по лісу, і бачить, як Кріт повзає по колу.
О: Привіт, Кріт! Чому ти так дивно повзаєш.
К: Та я загубив свій вхід до тунелю, а там моя родина мене чекає.
О: Зараз я тобі допоможу його знайти!
Ходила Оленка по галявині, ходила, ходила і знайшла дирку в землі.
О: Ось Кроте твій тунель!
Взяла Оленка Крота за руку і провела до тунелю! К: Дякую, тобі добра дівчинко!
Пішла Оленка далі по лісовій стежині. Та чує плач, а це мишки плачуть:
М: Пі, пі, пі, пі, пі, пі!
О: Що у вас трапилось, мишки?
М: Нам потрібно назбирати багато зернят до зими, але ми вже все обшукали у цьому лісі, а зернят ніде нема!
О: Я знаю, де зернятка! Вони розсипані на цій піщаній галявані! Я вам допоможу!
І стала Оленка разом з Мишенятками збирати зернятка.
М: Дякуємо, тобі Оленка за допомогу! Тепер нам буде, що їсти зимою!
Йде Оленка по лісі, радісна, що допомогла всім звірям, і заспівала пісеньку:
О: Ля, ля, ля…
Від її голосного співу, прокинувся ведмідь!
ВЕДМІДЬ: Хто це мене розбудив! Зараз я тебе з’їм!
Почала Оленка кликати на допомогу! О: Рятуйте! Рятуйте!
На її крик збіглися всі звірі, яких вона рятувала, обійняли Оленку міцно. Ведмідь зрозумів, що не зможе подолати скільки звірів, злякався і втік!