Театралізоване свято "Прощавай, Букварику, в школі перший друже!"

          «Прощавай, Букварику, в школі перший друже!»

 

Вчитель:  -Сьогодні в  першім  класі – урочистий

“День  прощання  з  Букварем”

Світить сонце променисте

Всіх вітає із цим днем.

 

Вже дзвінок веселий кличе
Першокласників на свято:
— Не запізнюйтесь! Пошвидше!
Час з Буквариком прощатись!

 

Що ж, вітайте! Ось він – наш

Працьовитий, дружний клас

Пісня  «Ми першокласники…»

 

Любі  гості,  мами  й  тата.

В  нас  Букварикове  свято.

Ми  всіх  гостей  вітаємо,

І  дуже  вам  радіємо,

Бо  ми  всі  букви  знаємо,

Хай  кожен  гість  перевіря,

Чи  знають  учні  Букваря?

Чи  можна  нам,  школярикам,

Прощатися  з  Буквариком?

 

Ми  покажемо  вам  казку

 Нас  підтримайте  будь- ласка.

 

Попелюшка. Добрий день, любі діти! Ви мене впізнали? Я так поспішала до вас на свято. Невже я спізнилася?

( за кулісами чути крик «Допоможіть! Рятуйте!»)

Вбігає Незнайко.

Незнайко. Ой! Насилу врятувався! Добрий день.

Попелюшка. А чому це ти так репетував?

Незнайко. Та то я від злодія втікав.

Попелюшка. Від злодія? Від якого злодія?

Незнайко. Від звичайного. Такий собі звичайнісінький злодій, хотів украсти мою шапку.

Попелюшка. Твою шапку? А навіщо вона йому?

Незнайко. Як навіщо? Ти хіба не знаєш? Чим більша шапка, тим розумніша голова?

Попелюшка. Ой, Незнайку, не сміши! В тебе розумна голова? Та ти ж нічого не знаєш! Тому тебе й прозвали Незнайком!Ти ж зовсім книжок не читаєш.

Незнайко. Хто? Я? Та я всі книжки давним - давно перечитав!

Хто придумав, що Незнайко

 

 

Не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте:

Жить не можу я без них!

Я читаю без зупинки

П’єси, вірші та казки,

Від картинки до картинки,

Ну, а потім -  навпаки!

 Із змієм билася Мальвіна,

Колобок замерз в снігу,

А кирпатий Буратіно

Покохав Бабу Ягу!

Попелюшка. Незнайку, та ти ж усе переплутав!

Незнайко. Ну от, знову ти з мене смієшся!Ти ще просто не знаєш, як гарно я вмію писати, які у мене акуратні зошити.

 

                                        Сценка  «Лінійка і Зошит»

 

(вбігає брудний зошит і присідає, плаче)

Зошит: -Ой-ой-ой! Не маю сили,

                Ой  на мене наступили…

Учениця: - Що це тут валяється?

                Зошит виявляється!

                Підніміть його мерщій,

                Чий він? Чий?

Зошит: -Я подертий, я потертий,

                І в обкладинці старій,

                Весь в чорнилі, у мастилі!

Учениця: - Хто хазяїн твій?

Зошит: - Незнайко!

Вбігає Лінійка: - І я скаржусь на Незнайка!

Учениця: - А ти хто?

Лінійка: - Незнайкова лінійка!

                Я терплю велику муку,

Правлю хлопцю за шаблюку,

                Він дубасив мною стіл,

                Я вже тріснула навпіл!

Зошит обіймає лінійку і разом плачуть:

                Ми тепер каліки з нею,

                Нам потрібні ліки з клею!

Всі діти: - Що ти скажеш нам, Незнайку?

 

Незнайко:  - Я писатиму без клякс

 І не буду мучить вас.

 Книжки буду щоденно читати

 

 

 Обіцяю лиш правду казати

 Пісня першокласника

Звуки «Пташиний спів»

 Лісова галявина. Виходить Букварик з кошиком у руках

 

Букварик

 Пісня «Мій Букварик» 

                    ( вибігає мишка)

     Мишка.  Що це? Що це? Подивіться!..

    Це не звір,… ну і не птиця…

    Таке гарне, кольорове,

    Мов метелики чудові.

    А може воно їстівне?...

    А може воно смачне?...

    А може воно корисне?

  

(Пробує гризти книжку. З книжки сипляться букви)

Буквар.     Ой мишечко-сіроманко,

  Що ж ти наробила?

  Усі літери, мов квіти,

  В траві розгубила.

 

Мишка.  Ти хто?

 

Буквар. Я бідний Букварик,

  Що маю робити?

  Як тепер мені без літер грамоти учити?

            Поки букви не зберемо

  Ми абетки не почнемо.

    Годі плакать, сумувати.

    Треба букви йти шукати!

 

Мишка.   Шкряб,  шкряб, Букварику, допоможу!

                  Від мене букви «ЕМ» та “ША”  візьми,  прошу.

Котик.  М`яв,  я  тут  шукаю  мишку,

              Та  що  бачу?  Плаче  книжка.

 

               Я – найкращий , найдобріший,

               Я  є  котик  найгарніший.

               М`яв!  Великий  розум  маю.

               М`яв!  Усім  допомагаю.

               Ти, Букварику, скажи,

               Як  тобі  допомогти?

Буквар.  Усі букви розгубились,

                Виручай, котику милий.

Котик.  Букву  “КА”  тобі  залишу

              Та  ще й Півника  покличу:

                Мій  Півнику,  мій  братику!

               Сюди  швидше  біжи, Букварю  допоможи!

 

Півник.

Я є  Півник – співунець ,

Маю  гарний  гребінець.

Ку – ку – рі – ку  я  співаю

Радості усім бажаю.

Букваря  дуже  шаную,

Букву “ПЕ”  йому  подарую.

 

А тепер вже побіжу додому, бо чую лисички голосок, а я її дуже боюся.

 

Лисичка.

Я  лисичка,  я  хитренька,

Букву “ЕЛ”  віддам  тихенько,

Хвостом  пишним  поведу,

Слід  з  дороги  замету.

 

Білочка.   Я є білочка руденька,

В мене шубка є пухкенька,

Гарні китички на вухах,

Щоб уважно в лісі слухать,

Щоб ніде не заблукати,

Щоб горішки назбирати,

А коли грибки збирала,

Букву Бе я відшукала

І прийшла мерщій сюди Букварику віднести.

 

Буквар. Дякую Тобі руденька.

  Добра в тебе є душа.

                    Не зоставила у лісі

                    пропадати Букваря.

Їжачок. Ох , як  страшно  я  втомився,

 

поки  сюди  прикотився.

Маю  піджак з голочок,

звуся  просто – їжачок.

Мудрі  букви „Ї „  і  „ЖЕ”  віддам,

Пригодяться  вони  вам.

А  тепер  вже  побіжу,

Може, ще  й  грибок  знайду.

 

Сорока(літає)

- Скре-ке-ке, скре-кеке, скре-ке-ке!

Лісом довго я літала,

Букви різні відшукала,

Ця ось Ге, а ця ось Ґе.

А ось цю повинен знати всяк –

Її назва – “м’який знак”.   

 

«Пісня про голосні звуки»

 

Колобок. Я  по  засіку  метений  і  на  яйцях  спечений,

Я  від  баби  втік, я  від  діда  втік,

А  у  клас  прибіг,  букву ”О”  приніс.

Я  кругленький  і  смачненький,

Всім  звіряткам  потрібненький.

Дітки  всі  про  мене  знають

І  казочку  пам`ятають.                                                                                                                                                          

Зайчик. Колобок , колобок , я  тебе  з`їм.

Колобок. Не  їж  мене , Зайчику – побігайчику ,

А краще  поміркуй 

і літеру від себе подаруй .

 

Зайчик. Є  у  заячому  світі  така  буква  на  приміті,

З  нею  все  на  світі  є , подарую  букву «Є».

Є  у  мене  шубка  сіра, яка  взимку стає  біла,

 Є  зайчиха , є  зайчата, є де  в  полі  поганяти.

Ну а зараз вже спішу, букву «ЗЕ» ще залишу.

 

Ведмідь. Колобок , колобок , я  тебе  з`їм.

 

Колобок. Не  їж  мене , клишоногий ,

Тобі  мене  не  спіймати.

Я  побіг, а ти  не  йди,

Букварю  допоможи.

 

Ведмідь. Помагати  всім  готовий

 

І  тому  прийшов  до  школи ,

Приніс  сюди  букву  „ВЕ”

Нехай  Азбука  живе .

А  мені  вже  час  у  ліс ,

Швидше  б  я  в  барліг  заліз .

Цілу  зиму  буду  спати ,

Смачно  лапу  в  сні  смоктати .

І  згадаю  в  своїх  снах

Оце  свято  ще  не  раз.

Але  ж  хто  це  там  бреде ?

Це  ж  Дюймовочка  іде.

Дюймовочка. Яке  було  життя  славне

На  вікні  в  моєї  мами,

В  горіховій шкаралупці

На  трояндовій  пелюстці

А  тепер  одна  блукаю,

Свою  ластівку  шукаю.

Казка  далі  мене  кличе,

Вам  же  букву „ДЕ” позичу,

Щоб  Дюймовочка  мала

Завжди  в  пам’яті  жила.

Залишу ще букву «Ю»,

Яку дуже я люблю.

Буратіно.

Я веселий Буратіно

Маю довгий ніс.

Мене кожен добре знає

Я вам ключика приніс,

А цей ключик не простий,

Всім відомо - золотий!

А ти ,Букварю , не журися

На цю букву подивися.

Буква « У» ім’я її

Забирай, не жаль мені.

Ой, а зараз у кущах сховаюсь,

Бо хмаринка з дощиком насувається.

(Звук дощу і грому)

Дощик. Швидко  я  сюди  примчався,

Бо  дізнався,  бо  дізнався,

Що в Букварика біда – усіх  букв  не  вистача

Кап – кап – кап , співаю  я,

Помию  вулиці  й  поля,

Помию  я  усе  довкола

І  заблищить  як  нова  школа.

 

 

А  я  загляну  у  вікно

Де  букву “ЩА”  вже  ждуть  давно,

Щоб  провели  щасливо  свято,

Я  хочу  букви «И» та ”ЩА”  віддати.

Та  не  сам  я  до  вас  прийшов, 

а  привів  із  собою  свою  сестричку – Хмаринку

Хмаринка. Я – хмаронька-хмаринка,

Неба  пухнаста  дитинка,

Закрила  сонця  промінці,

Тримаю  букви  «ХА»і «ЕР»  в  руці.

Хай  вони  залишиться  у  вас,

Хай  весело  сміється  клас.

А  я  ще  трошки  пожартую

І  дощиком  вас  почастую.

Сонечко. Я – Сонечко - Бедрик , під  дощ я  попав,

І  крильце  мені  вітерець  обламав.

Так  прикро жучкові. Та  я не  сумую –

Букварику букву  свою  подарую.

Це  гарненька  буква „Е”

В  мене  є  іще  одне.

Звуки«Весняна мелодія»

Весна

А я– весна –цариця  ясна,

Ніжна ,пишна і прекрасна,

Ніби  дівчина  в вінку.

Все  довкола  оживає ,

Птах  з  вирію  прилітає,

Букву „ЕН” усім несу.

А  тепер  йдемо  зі  мною,

Помилуєтесь  красою.

Найгарнішим  місцем  в  світі,

Його  звуть  Долина  квітів.

 

(Виходять квіти)

Квіти (разом)

Ми  просто  з  саду , ще  в  росі,

Погляньте  які  гарні  всі.

По  букві  віддамо  сьогодні,

Всі  квіти  будуть  з  нами  згодні.

 

Фіалка.

Як  ніч  спаде  на  землю  покривалом,

Я  зачарую  запахом  своїм.

Фіалка  букву  „ЕФ” дарує  славну,

1.  

 

Щоб  колір  фіолетовий  розцвів.

 

Троянда

На свято довго я збиралась
Ретельно сукню вибирала,
Безліч їх я приміряла:

І рожеві, і червоні,
Білі, жовті, пурпурові.
Різним кольором і тоном,
Дуже пишні і бутоном.
Тепер найкращий вигляд маю,

Ну і настрій чудовий теж,

А Букварю, щоб не журився, я подарую букву Те

 

 

Айстра.

Опівночі  айстра  в  саду  розцвіла...

Умилась  росою, вінок  одягла

І  стала рожевого  ранку  чекати

Бо  дуже  хотіла  на  свято  попасти.

Я  від  родичів  і  від  себе

Букви „А” та ЙОТ принесла.

Звеселю  своє  серце  піснями

Порадію  разом  з  вами.

 

 Танець «Грушечка»

 

Червона  Шапочка.

          Які  чарівні  і  чудові  квіти !

І  навіть  вміють  говорити,

Я  з  вами  познайомитись  готова,

Хоч  усі  знають, що  я  Шапочка  Червона.

Із  казки  поспішала , букву „ЧЕ” принесла,

Щоб  читалась  азбука  і  вічно  жила.

Успіхів  усім  вам  зичу,

А  тепер  сюди  Івасика-Телесика покличу.

Івасику-Телесику, приплинь, приплинь сюди,

Букву  для Букварика поможи  знайти.

 

Івасик-Телесик.

          Пливи, пливи , човнику,  просто  в  клас,

Букву «І» та букву  „ЕС” зловив  я для  вас.

Човником  по  річечці  я  мандрую

Бабусю  й  дідусика  рибкою  годую.

 

 

Сонечко.

Озовись ,Букварику,

Я вже на підході

Хоч жучок я ще малий

Знов стану в пригоді.

Аж дві букви «Я» і «Це»

 Я букварику несу

 Хоч  ця ноша нелегка

Дуже шкода Букваря.

 

Буквар.

Тут я , тут.

Ви  такі хороші друзі

Догодили так мені

Так  ви  повторили,

Букви  ті , що  вже  учили.

Хто  старанно  букви  вчив

Той  “ 12”  заслужив.

 

 

Звучить музика Баби-яги. Вибігає Баба-яга з мітлою.

 

Баба-яга. Я летіла на мітлі,

Щоб на святі буть мені!

Свою ступу розтрощила,

Сильно ноги намочила.

Я страшенно поспішала,

Спати довго не лягала,

Довго-довго готувалась

Й врешті-решт сюди дісталась.

 

(Принюхується.)

 

Фу-фу-фу! Букварський і школярський дух чую! Ага!

 

(Розглядає всіх, потім підбігає до Букварика).

 

Ну, нарешті ти попався!

Я люблю таких пухкеньких,

Гарних, смачних, чепурненьких.

Ох, тепер вже не стерплю,

Швидко тебе проковтну.

 

Учитель.

Ти Бабусю, почекай

Букварика не ковтай.

Краще з нами ти пограйся,

Весело порозважайся,

А ми тебе не забудемо і на святі добрі будемо.

 

Баба-яга.

Добре! Якщо ви такі розумні, то ось вам завдання. Допоможіть мені римувати і складати вірші. Я буду говорити, а ви додавати «І ми!».

 

Я сьогодні рано встала... (І ми!)

Чисто все поприбирала... (І ми!)

Каву чорну заварила... (І ми!)

Кицьку нею отруїла... (Не ми!)

Ох! Які ви неуважні... (Не ми!)

З усіма тепер вітаюсь... (І ми!)

Щиро всім я усміхаюсь... (І ми!)

Всім я друзям помагаю... (І ми!)

Цвяхи в крісло забиваю... (Не ми!)

 

Баба-яга.

Ну, добре! Я Букварика відпущу, якщо ви дозволите мені залишитися на святі.

 

Учитель.

Бабусю-ягусю! Залишайся з нами, і ти не лише почуєш, які ми розумні, а й побачиш, як ми вміємо танцювати і співати.

 

Пісня «Диво –дівчинка»

 

                                 - Я прийшов до школи вчитись

Бо поставив за мету?

Скоро стану президентом

Лишень трішки підросту.

 

                     -   Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Може стану футболістом,

А може зіркою кіно.

 

                     -   Поки ще казати рано.

Може, в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану,

 

 

Як за зростом підійду.

 

                           -  Я банкіром хочу стати ─

                             Полюбляю рахувати.

 

                          -  А я буду депутатом,

                            Бо люблю голосувати.

 

                                -  Просторі стеляться путі,

Навкруг – широкий простір!

Мені відкрито все житті,

Аби училась добре.

 

            -  Мрійте! Мріяти не пізно!

Кажуть роки швидко мчать.

Якщо будемо  старанні,

В школі нас всьому навчать.

 

   Пісня «Вчать у  школі»

 

 

Що я  скажу  вам  од  душі,

Мої  малі  товариші!

Літеру  за  літерою

Вчили  ви  щодня,

Підійшли  до  світлого

Справжнього  знання.

За  науку  в  перші  дні

Що  ви  скажете  мені ?

 

 

 

- Добрий  Букварику!  Перша  книжко!

Хочеться  навіть  поплакати  трішки.

Жаль  розлучатися,  хоч  і  треба.

Ми  не  забудем  ніколи  про  тебе!

 

 

 

 - Спасибі  тобі  за  добру  науку,

За  паличку  першу,  і  першу  букву,

За  перше  слово,  і першу  казку,

За  першої  вчительки  щиру  ласку.

Ми  пам’ятатимем  довгі  роки

Мудрі  й  повчальні  твої  уроки.

 

Разом.

Прощавай,  Букварику, 

В  школі  перший  друже,

Ми  тобі,  Букварику,

Дякуємо  дуже!

 

Буквар. Дякую  вам  за  добрі  слова,але  перш  ніж  піти  від  вас,  я  познайомлю  вас  з  тими, хто  вестиме  вас  далі  країною  Знань.

Читанка. Я – ваша  перша  читанка –

Красива  в  мене  свитонька,

Цікаві  сторінки,

Є  вірші  та  казки.

Даруватиму щодня

І  забави,  і  знання.

Рідна  мова. Як  найчарівніша  колискова

Плекає  з  дитинства  вас  рідна  мова.

То  піснею  злине,  то  гарною  казкою,

То  словом  догани,  то  ніжною  ласкою.

Під  мамине  слово  ви  й  виросли  нишком,

Шануйте,  малята, цю  добру  книжку.

Математика.

Раз, два, три, чотири, п'ять,

Вміють діти рахувать.

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Як старанно діти вчаться,

Одразу ставлю їм «12».

А хто вчить уроки гірше,

Ставлю сімочку, не більше.

За невивчені слова

Я поставлю тільки «два».

А лінивим і недбалим

Одиничку я поставлю.

Щоби весело гулять,

Всі уроки треба знать!

 

 

Буквар. Цих  діток  я  прошу  навчати

Того,  що  знаєте  самі,

А  вас  прошу  не  лінуватись

І  вчить  уроки  день  при  дні.

І  берегти  книжки –

Віднині  найперші  друзі  вам  вони.

Всі  разом. Обіцяємо  не лінуватись,

На “ відмінно”  і  “ добре”  навчатись

Ведучий. Від  першого  вересня  і  до  сьогоднішнього  дня  з  нами  були  наші  батьки,  вони  допомагали  нам  вчитися . Вони  будуть  з  нами  поруч  ще  11  шкільних  років  і  все  життя.  Побажаємо  їм  сили  і  наснаги.

 

Матусю  рідненька,  найкраща,  єдина,

Щоб  ти  не  хилилась  ніколи  в  журбі,

І  сонце,  і  зорі,  і  даль  журавлину

Твої  діти  дарують  тобі.

І  вам,  шановнії  батьки,

Спасибі  хочемо  сказати

За  ночі  ті,  що  недоспали,

Коли  задачі  ви  рішали.

За  вірність  прикладів  і  вправ,

І  за  малюнки  з  малювання –

Тут  кожен  батько  участь  брав.

Це  перший  крок,

Попереду  ще  11  років,

Отож,  навчайтеся,  батьки,

І  кожен  день  робіть уроки!

 

Пісня І. Федишин «Батьки мої»

 

Перший  раз  у  перший  клас!

Рік  тому  зустрів  він  нас.

Скоро  підем в  клас  наступний,

Вітер  хай  нам  дме  попутний.

Ну, а  вчителька  як  буде?

Що,  покине  усіх  нас?

Ні,  вона  разом  із  нами

Переходить  в  другий  клас.

 

     Вчитель:                       Дитинство веселковими мостами,

                                             Як в казці, швидко – швидко пролетить,

                                             Вкраїни доньками зветеся і синами

                                             Всі роки в школі – найсвітліша мить!

                                             Тому у дружбі, радості зростайте,
                                             Хай сонце щастя світить вам щораз.
                                             Букварикове свято пам’ятайте.
                                             Нехай щастить вам в добрий час.

Пісня «Свято казки» Н.Май