Театралізовані проекти на уроках в початковій школі. 3клас

Про матеріал

На допомогу творчому вчителю.

Перегляд файлу

КЗ «Нікольська ЗОШ  

IIII ступенів №1

імені Якименка А.Д. 

Нікольської районної ради  

Донецької області «                                                                      

опорна школа 

 

 

 

 

Театралiзованi проекти

в початковiй школi як

засiб розвитку творчих

здiбностей молодших

школярiв

 

Учитель початкових класiв Чадукова О.В.,

спецiалiст вищоi категорii, старший учитель 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

  1. Вступ
  2. Теоретична частина
  3. Практична частина
  1. Сценарій свята «Український рушник у народному побуті»
  2. Сценарій свята «Рідний голос, рідне слово – все народжене з любові»
  3. Новорічна казка за романом О.Дюма «Три мушкетери»
  4. Стара казка по новому з елементами екологічного виховання «Посадив дідусь ялинку»
  5. Казка-вистава «Про колобка, який нікого не боявся»
  6. Музична казка «Колобок»
  7. Мучно-театралізована вистава «Про Півника, Курочку та Хитру Лисичку»
  8. Свято гумору до творчості Г.Бойка «Диво, диво, дивина»
  9. Лицарський турнір ввічливості.
  10.  Музыкальный КВН
  11.  Конкурсно-развлекательная юмористическая программа «В гостях у улыбки и смеха»
  12.  Праздник «В гостях у сказки»
  13.  Театрализованная музыкально-литературная викторина «Венок из сказок»
  1. Література

              У посібнику представлено теоретичні відомості та практичні рекомендації використання театралізації для розвитку творчих здібностей дітей. Надано сценарії театралізованих свят, конкурсів, вікторин для учнів початкових класів.

 

 

 

ВСТУП

 

Одним із найважливішим завдань сучасної школи є формування творчої, мислячої особистості. Головною метою школи, як зазначено в Концепції загальної середньої освіти, є створення сприятливих умов для розвитку сприятливих умов для розвитку  творчого потенціалу та таких індивідуальних здібностей особистості, які забезпечують їй досягнення життєвого успіху. Тому зараз все більше уваги приділяється питанням творчого розвитку дітей, де головним завданням виступає розвиток  їх творчих здібностей засобами мистецтва.

У молодшому шкільному віці важлива роль належить самовираженню дітей через власну художньо-творчу діяльність.

Все життя дітей насичене грою. Кожна дитина хоче зіграти свою роль. Але як же це зробити? Як навчити малюка грати, брати на себе роль і діяти?  Цьому допоможе театр..

Театр – один з самих демократичних мистецтв для дітей, він дозволяє вирішати безліч актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов’язаних з:

  • художньою освітою та вихованням дітей;
  • формуванням естетичного смаку;
  • моральним вихованням;
  • розвитком комунікативних якостей особистості
  • вихованням волі, розвитком пам’яті, уяви, ініціативності, фантазії, мови (діалогу і монологу);
  • створенням позитивного емоційного настрою;
  • вирішенням конфліктних ситуацій через гру.

 

 

 

 

 

 

 

III. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

Робота над святом з використанням театральних постановок проводиться в кілька етапів.

  1.   Перший етап – підготовка до свята починаючи з виразного читання сценарію та бесіди про прочитане. З’ясовуємо не тільки зміст, мету та завдання, але й окремі засоби виразності. Чим повніше і емоційніше сприймуть сценарій діти, тим легше їм буде потім зіграти, театралізувати прочитане. Тому при читанні використовуємо весь комплекс засобів інтонаційної, лексичної та  синтаксичної виразності.
  2.   Другий етап – організаційний. Обговорення з дітьми кількість дійових осіб, призначення авторів, продумування декорацій, музичне оформлення. Тут діти вчаться вирішувати питання на основі діалогу і демократичного спілкування. Вчаться правильно оцінювати свої  можливості, можливості товариша. Намагаємося зробити це так, щоб кожна дитина почула себе потрібною і значущою у цій роботі.
  3.   Третій етап – передбачає роботу над роллю. Заучування ролі чудово тренує довільну пам’ять. Як відомо вдосконалення довільної пам’яті в учнів молодшого шкільного віку тісно пов’язано з постановкою перед ними спеціальних завдань на запам’ятовування, збереження і відтворення матеріалу.
  4.   Четвертий етап – репетиція. На цьому етапі йде робота над сценічною виразністю: визначення доцільних дій, рухів, жестів, міміки, інтонації.

На мій погляд саме процес репетиції є найважливішим у дитячій творчості, оскільки в процесі роботи над образом, роллю, взаємодії з іншими артистами відбувається розвиток і творче становлення особистості дитини, засвоєння нею соціальних норм поведінки, формуються вищі довільні психічні функції.

 

 

 

 

IV  ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Виготський Л.С. Уява і творчість у дитячому віці – М., 1991
  2. Вознюк Л., Сапгун Г. готуємося до свята. – Г., 2008
  3. Журнал Початкове навчання. – 11.2007; 02.2008.
  4. Єрофєєва Г.І. Гра – драматизація // Виховання дітей у грі. – М., 1994

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УКРАЇНСЬКИЙ РУШНИК У НАРОДНОМУ ПОБУТІ

 

Мета. Ознайомити дітей з культурою українського народу, зокрема вишивкою рушників у різних регіонах. Показати використання українських вишитих рушників у різних народних обрядах. Розвивати в учнів естетичний смак. Виховувати інтерес до українського мистецтва, бережливе становлення до оберегу – рушника.

Обладнання. Вишиті рушники, альбом «Сучасне українське декоративне мистецтво».

 

(Святково прибраний клас, на стінах вишиті рушники, учні одягнені в українські національні костюми.)

 

Вчитель. Український рушник…

Одвічний символ українського народу. Він пройшов крізь віки, він і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до свого краю, до всіх, хто не черствий душею. Він щедро простелений далеким та близьким друзям, гостям. Сьогодні ми поговоримо з вами про цей одвічний  символ, про домашній оберіг – український рушник.

 

(Виходять 2 учні, тримають на вишитому рушнику хліб і читають вірші)

 

1-й учень. Хліб і рушник – це символи одвічні

Були в народу нашому і є.

Вони для кожної людини звичні,

Їх Бог в оселю кожную дає.

2-й учень. На рушнику цім хліб тримаєм,

На чистому, як вранішня роса.

Це оберіг мого народу – добре знаєм,

Це його гординя і краса.

1-й учень. Чи вишитий він, а чи тканий,

Із конопель, із льону чи сльози.

Для українського народу він жаданий

У свята, будні і в усі часи.

2-й учень. Чи на хрестинах він, чи на обжинках,

Чи утирач, чи покутник..

Іще здавен його оберігати

Народ наш український звик.

 

Вчитель. І дійсно, хліб і рушник – це одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушнику були високою ознакою гостинності українського народу. Кожному гостеві, який приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб-сіль – символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку пошану тим, хто виявив її. Цей звичай пройшов крізь віки, став доброю традицією і в наш час.

 

 1-й учень. Рушник на стіні. Не було жодної оселі на Україні, еотру б вони не прикрашали, хоч би якою убогою вона не була. Ці витвори народного мистецтва вражали багатством кольорів, вважалися обличчям оселі, її господині.

2-й учень. По рушниках судили про жінку та її дочок. Ці вимережані дива, слугували найбільшим доказом жіночої майстерності.

3-й учень. Гарно оздоблений рушник висів біля порога на кілочку в кожній сільській хаті. Ним витирали руки і посуд, накривали діжку з тістом, спечені паляниці. З ним також ходили доїти корову.

4-й учень. Із рушником, як із хлібом, приходили до породілі, вшановували появу маляти в родині, одружували дітей, зустрічали гостей, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка, коханого, проводжали людину в останню путь.

5-й учень. Вишитий рушник обрамляв у родинній оселі портрет батька чи сина, чоловіка або брата.

6-й учень. (Читає вірш «Балада про рушник».)

                  У тітки Василини

Рушники на стінах, -

Ще в літа дівочі вишивала їх.

Пестила в долонях

Півників червоних,

З ними – розмаїття квітів запашних.

На свята в світлиці

Пахли чорнобривці.

Півники співали – все на полотні.

Ще як Василина

Чоловіка й сина

Ждала й виглядала довго по війні.

Геть він самотини

Посмутніли стіни,

На обличчя тітки борозни лягли

Не співають в хаті

Півні пелехаті,

Навіть чорнобривці, й ті перецвіли.

Окропили роки

Долю одиноку –

Удовину долю, як вода в грозу…

Білими рушниками

Дві старенькі рами

Вкотре пов’язала, витерши сльозу.

7-й учень. Відряджаючи чоловіків або синів у нелегкі походи проти чужинців, матері. Дружини, кохані дарували їм на пам'ять ці домашні обереги – вишиті рушники.

(Учні виконують пісню «Про рушник» на сл..О.Білаша)

Вчитель. Рушники за своїм практичним і естетичним призначенням виконували як обрядові, так і побутові функції. Відповідно до цього і утвердилася і їхня назва.

(Учні демонструють різні рушник і відповідають про них)

1-й учень. Утирач (для рук та обличчя). Цей витканий рушник призначався для гостей. Він завжди висів на видному місці. Господиня, на знак поваги до гостя, давала йому рушник на плече чи на руку, брала кухлик з водою і люб’язно пропонувала свої послуги. Про рушник-утирач мовиться і в народній пісні.

Вода в відеречку, -

Братику, умийся.

Рушник на кілочку, -

Братику, втрися.

2-й учень. Стирок (для посуду, стола, лавок). Цим рушником витирали посуд, стирали зі столу, лави.

Ой, візьму я стирок.

Приберу в кімнаті.

Витру стіл і посуд,

Буде чисто в хаті.

3-й учень. Покутник. З допомогою цього рушника створювався господарями в хаті домашній затишок, ним обвішували стіни, фотокартки. Портрети, образи.

На образ повішу

Рушничок біленький,

Стане у кімнаті

Затишно, гарненько.

Вчитель. Проте найбільше обрядових сюжетів, пов’язаних з рушником, зберігалося у весільному обряді. Рушники подавала дівчина сватам. Такий рушник називався плечовим.

1-й учень. Дівчина, діждавшись сватів, висловлювала подяку обрядовою піснею.

Та спасибі тобі, моя ненько,

Що будила мене раненько.

А я слухала, вставала

Та рушники подавала.

По тихому Дунаю їх білила,

По сухому бережку сушила.

Вчитель. За звичаєм, переступивши поріг оселі, «подавали рушники». Якщо дівчина і її батьки давали згоду на одруження, вони пов’язували сватів і молодого рушниками.

2-й учень. Ой ти, мати, пораднице в хаті,

Порадь мені, що людям сказати?

А чи мені рушники давати,

А чи мені іншого шукати?

3-й учень. Дати рушники означало готуватися до весілля. Про це говориться і в народній пісні.

Дожидай, доню, та йди додому,

Бо є у тебе аж троє гостей,

Аж троє гостей, всі три старости.

Ой одні стали аж за садами,

Другі стали під воротами,

А треті стали під сіньми-кіньми.

Що за садами, тим відказали,

За воротами – тим слово дали,

Під сіньми-кіньми – рушнички дали.

Вчитель. Найважливішим атрибутом весілля вважалося «ставання на весільний рушник». Такий рушник називався обрядовим.

4-й учень. Та ми же з тобою

На білому рушнику стояли,

Золотії  перстенечки миняли.

 

(Звучить пісня «Ой, хто ж теє відерце дістане».)

Вчитель. Відповідно до призначення рушники різнилися і технікою виконання. Утирачі і стирники здебільшого ткали з цупких ниток, що називалися «ухвійки», а плечові, обрядові – із кращих сортів льону чи конопель. Цікаво, що коли ткалися обрядові рушники, чоловікам заборонялося заходити до хати.

1-й учень. Зауважимо, що жінки починали ткати рушники тільки в середу, п’ятницю чи суботу – у так звані жіночі дні. Для українських вишиваних рушників характерна сукупність певних ознак, проте вироби кожного регіону різняться формою, способом виготовлення, оздобленням, кольоровою гамою. (Показ рушників із різних регіонів). На вишитих рушниках Київщини, Полтавщини, Чернігівщини переважає рослинний візерунок, розташований вертикально, що має вигляд вазона – так званого дерева життя.

2-й учень. На рушниках цих квіти гарні

Вони як дерево життя,

Вони як сонця ніжний промінь,

Як ті найкращі почуття.

Чи вишивались у Полтаві,

В Чернігові, чи Києві, мабуть,

У них одне майстринь творіння,

У них одна-єдина суть.

Подільські вишиванки виділяються своїм колоритом, складною технікою виконання. Центральний мотив візерунка – ромб. В орнаментах переважає чорний колір з вкрапленнями червоного, синього, бузкового, зеленого, жовтого.

3-й учень. На рушниках цих із Поділля

Малюнків звірів і пташок.

Тут і фігурки, різні гами

Із кольорових все ниток.

Який же він багатобарвний,

Що навіть зір не відведеш,

Ти скажеш: «Рушничок цей гарний!» -

І ним світлицю прибереш.

Вчитель. Гуцульські вишивки різняться різноманітністю геометричних візерунків, багатством композицій, кольорових поєднань, здебільше червоного з жовтим, зеленим.

4-й учень. А верховинці та гуцули

Беруть барвисті нитки,

Щоб вишить ріднії Карпати,

Долини, гори і річки.

Вчитель. На Львівщині використовують різноманітні типи візерунків: і геометричні, і рослинні орнаменти.

5-й учень. На рушниках у гали чанів –

Яскраві гами кольорів.

А вишивать червоні квіти

Народ цей здавна ще умів.

Вчитель. А жителі Полісся полюбляють червоний і чорний коляри.

6-й учень. Життєву радість і журбу

Тут на Поліссі вишивали.

На сорочках і рушниках

Червону і чорну нитку клали.

(Учні читають вірші, складені Г.Драчук)

Вчитель. У «Повісті временних літ» розповідається про поселення древлян, яке жило на нашій території. Князь Ігор стягував велику данину з древлян, тому князь вимушений був дати рішучий бій Ігоревим воїнам. У 946 році Ольга (дружина Ігоря) вирушила походом на древлян і жорстоко з ними розправилася. На кілька століть перестала існувати древлянська столиця. Саме тому чорні нитки на рушниках символізували жіночу тугу за своїми рідними.

(Звучить грамзапис пісні Д.Павличка «Два кольори»)

Вчитель. Немає, мабуть, нині жодної оселі, де б не було цих оберегів – українських рушників. Вони в деяких родинах стали святинями.

(Учні розповідають про свої сімейні обереги)

1-й учень. Коли я почула, що ми говоритимемо на уроці про рушники, то мені дуже захотілося показати, які рушники вишивають в селі, де живе моя бабуся. Я попросила її дати мені рушник. Вишивають у бабусиному селі і хрестиком, і гладдю. Коли моя бабуся пече хліб, то накриває його ось цим рушником, щоб був м’якеньким.

2-й учень. Цьому рушнику дуже багато років. Його вишивала моя прабабуся, коли ще була дівчиною. З цим рушником вона вінчалася у церкві. Потім передала його моїй бабусі, а та віддала його моїй мамі. А вже мама подарувала цього рушника мені. Я теж його берегу, щоб передати даля у спадок.

3-й учень. А ці рушники вишивала моя бабуся у с.Бугри. коли вона померла, мама взяла їх на згадку і поклала в скриню. В день народження бабусі  вона дістає їх і показує нам з батьком і розповідає про бабусю.

Вчитель. Наші українські майстри вишивання неперевершені. Хочу відзначити майстринь рушникових виробів Ганну Васильчук (Івано-Франківщина), Ганну Верес (Київщина), удостоєних Державної премії ім..Т.Г.Шевченка.

А скільки є народних приказок про ці витвори народного мистецтва!

(Учні розповідають приказки, які підготували)

  • Хата без рушників, родина без дітей.
  • Рушник на кілочку – хата у віночку.
  • Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей шанувати.

Вчитель. А скільки віршів присвячено цим домашнім оберегам!

(Учні читають вірші на пам’ять)

Вишивала мати

Вишивала мати, вишивала.

До листочка листочок прикладала.

А між ними цвіт голубуватий –

Простилавсь барвіночок хрещатий

Виростав барвінок зелененький

І дивились з нього очі неньки.

Усміхався цвіт на рушникові

Світлом материнської любові.

Вишивала мати, вишивала, швидко,

Та неждано обірвалась нитка.

Обірвалась. Впала у безсиллі.

Дороста барвінок на могилі.

                                                        О.Богачук

 

Отчий берег

Рушники, рушники,

Мов несхожене поле,

Як ліричний карбований ритм…

Мами вишита доля,

Непідробний її колорит.

Рушники, рушники,

Мов стривожені птиці,

В німбі хатніх святих образів

І цих ніжних пастелей

Оберіг мій світлиці,

Що зацвів на гарячій сльозі.

Рушники, рушники –

Поховальні, весільні…

Чи відкриються зримо мені

Шифрограми ниток

І доріг рукодільних

На безсмертному цім полотні.

                                                   А Грель

(Група учнів читає вірші українських поетів)

 Віддавна хліб і сіль на рушникові –

Це щедрий світ народної душі,

Він у нашій пісні, звичаї, у мові

Красивий слід, мов райдугу лишив.

Старенький прабабу син рушничок –

Лляне ткання, а вишивка, мов пісня.

Червоно-чорна музика ниток

В стібках мистецьких від любові тісно.

З дитинства пам’ятаю рушники,

Що так любовно їх творила мати,

По-українськи хата на святки

Сіяла вишитими рушниками.

На полотні співали солов’ї,

І красувались кетяги калини,

Зелений хміль в’юнився по гіллі,

Зоріли в колосках волошки сині.

Неначе долю вишила свою,

Заплівши в неї промінь світанковий,

Кохання і пісні, і молоду зорю…

Світи повік, матусина любове!

Нитка до нитки – усміх калини,

Хрестик до хрестика – іскра мала.

Мабуть, так треба, щоб молодість минала.

Мабуть, так треба, щоб вічність не згасала!

Хліб-сіль на рушнику ми вам даєм

Любов свою несем безмірну,

Ми гостей добрим любим над усе,

Як любим рідну Україну.

Все, що в серці мали – вам подарували:

Світлу мрію й казку,

Нашу пісню й ласку,

Щебет України, звичаї Вкраїни.

Вчитель. Дякуємо Вам, що завітали на наше свято. Вишивайте усіма барвами нашої української землі. Вишивайте собі, нареченим, дітям своїм, вкладайте у вишиванки свої обереги. Хай бережуть вони Вас, ваші родини на многії літа. Вишивайте, бо вишите вами, переживе вас, ваше життя не буде марним.

(Звучить пісня «Вишивані мої рушники», на сл..Г Драчук, муз. В.Безсалова)

 

Вишивані мої рушники

Відкрию скриньку у бабумі,

Дістану з неї рушники.

Узори різні роздивлюся

І притулю їх до щоки.

Приспів:

Рушники, рушники –

Це народу мого оберіг.

Вишивані мої рушники,

То про вас кожен пам'ять зберіг.

Їх вишивали вечорами

На щастя людям, на добро.

На полотно узори клали,

Щоб з часом все тут ожило.

 

Приспів:

Рушники, рушники –

Це народу мого оберіг.

Вишивані мої рушники,

То про вас кожен пам'ять зберіг.

І оживуть під їх руками

Калина, квіти, солов’ї.

Їх берегтимуть ще віками

Онуки й правнуки твої.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РІДНИЙ ГОЛОС, РІДНЕ СЛОВО – ВСЕ НАРОДЖЕНЕ З ЛЮБОВІ

Мета. Вчити дітей розвивати мовленнєві здібності і вміння. Розвивати мову і мовлення, як культурний орган і природний продукт, сприяти розвитку творчих здібностей дітей. Виховувати бажання адаптуватися до соціуму. Сприяти заповненню простору духовного життя дитини позитивними емоціями і переживаннями.

(До залу в ділових костюмах заходять хлопчик і дівчинка).

Дівчинка. Добрий день, пані і панове!

Хлопчик. Ми вітаємо вас в нашому прес-центрі "Світлячок".

Дівчинка.Дружня зустріч нас чекає, 
Зветься - "презентація", 
Нас немало й небагато, 
10 хлопчиків й дівчаток.

Хлопчик.Презентація - серйозне слово. 
Нещодавно увійшло у рідну мову. 
Означає воно - треба знати - 
"Знайомити" чи "представляти".

Дівчинка.Ми хочемо вивчити мову, 
Щоб знати у ній кожне слово, 
Щоб вірші навчитись складати - 
Багато про що треба знати.

Хлопчик.Що, наприклад, шкарпетки - 
Це простісенькі носки. 
А замість слова "таблетка" 
"Пігулка" є слово просте.

Дівчинка.А в домі твоїм є "кватирка", 
Її відкриваємо ми.
Коли у квартирі задуха,
Ти дужче її відчини.

 

Хлопчик.Ми усі звичайні діти,
Вмієм плакати й радіти,
І хочем розказать в цей час,
Що мовна група є у нас.

(Ведучі відходять, до залу під українську мелодію вбігають інші діти. (Буквар та Букви А Б В Г Д І Ї К Л О Т С И Ц Ь).

Буквар.Станьте, літери, в ряди,
Заспіваймо: 1, 2, З!
А, БЕ, ВЕ, ГЕ, ДЕ, Г -
У рядах парад веде.
Е, ЖЕ, ЗЕ, Й, І, Ї, ЙОТ -
Відкриваймо швидше рот.
КА, ЕЛ, ЕМ, ЕН, О, ПЕ, ЕР -
Затанцюємо тепер.
ЕС, ТЕ, У, ЕФ, ХА, ЦЕ, ЧЕ -
Підківками стукнем ще.
ША, ЩА, Ю, Я, М'ЯКИЙ знак -
Славний станцюємо гопак.

(Гопак літер. Виходять ведучі (хлопчик з книгою).

Дівчинка. Ти, Дениску, щось притих?

Хлопчик. Я читаю акростих!

Дівчинка. Що воно ото за штука?

Хлопчик.Перші літери рядків
Зверху вниз я разом звів.
Ось і вийшло слово з них.
Це, Маринко, акростих.

Дівчинка. А давай, Дениску, з наших літер прочитаємо слово з акростиху.

(Ведучі тем вдівають шапочки Е, А).

Вихователь.А - з неї діти починають
Буквар читати з ранніх літ.
Екзамен перший свій складають,
Тож треба знати її як слід.
Коли вже вивчена вона,
Авжеж прислужиться сповна.

Вихователь. Вийшло слово...

Діти (вистроюються). Абетка.

Вихователь.
Та не тільки складати
Слова з акростихів ми вміємо,
А ще й рими добирати.


1. Диво-дім, диво-дім,
Скільки іграшок у нім!
Скільки в ньому дошкільнят
І дівчаток, і хлоп'ят!
Гарний дім у діток,
Дім цей зветься...


Діти. (шикуються у слово. Разом). Дитсадок.

2. Довгі палички кругленькі -
Сині, жовті, червоненькі,
На папері походили,
Кольори свої лишили.
Звуться палички оці
Кольорові...
Діти (вистроюють слово. Разом). Олівці.

(Діти знімають шапочки. Виходить дівчинка в шапочці кози і три хлопчика).

Дівчинка.Самі складемо пісеньку
Про бородату кізоньку:

Хлопчик.Ішла коза дорогами,
Похитувала рогами.

Дівчинка. Ішла коза доріжкою,

Хлопчик. Притупувала ніжкою.

Дівчинка. Скубла коза травиченьку,

Хлопчик. Пила коза водиченьку,

Разом.   А із поля як прийшла,
Молочка нам принесла.

(Під веселу музику діти на соняшниках їздять по колу).

Вправи на звуковимову:

- цок, цок, цок
- РУ, РУ, РУ - виїжджаємо із двору,
- пру, приїхали...

(Вихователь пропонує дітям "попасти коней", бо вони дуже зголодніли.

Діти лягають на животики на килимі так, щоб було видно, де "пасуться коні", щоб вонимогли їх "пасти очима", тобто наглядати за ними (вихователь підводить дітей до вживання виразу "пасти очима").

"Піднімали так голови
Пастушки, лежачи на осині,
Щоб було видно навколо,
Де пасуться коні...".

                                                         (Д. Білоус)

(Вихователь пропонує дітям розповісти якусь небилицю про свого коника).

- А як говорять, коли людина розповідає щось неймовірне?

("Розказати сон рябої кобили"; "наговорити сім мішків вовни")

Вихователь. Не забудьте коників "пасти очима", а якщо коні пасуться неподалік, то можемо сказати, що до них...

(Діти вживають фразеологізм "рукою подати").
(Пропоную дітям відпочити і послухати віршика-загадку від Чомусика):

Маю братика зовсім малого.
Він не вміє робити нічого,
Та якщо на животик покласти,
Почне уже "коника пасти".

- Чому це так? Як ви гадаєте, чи не пожартував з нами Чомусик?

Чи може немовля "пасти коників"? Чому? Що ж нам відповісти Чомусикові?

Придумала. Давайте не будемо голови сушити та підійдемо до мам, що бавлять он там немовлят, і запитаємо в них.

Діалог між жінками:

"Моя доня, Уляно, почала дибуляти так рано".
"А Микола мій, Насте,
Почав уже "коника пасти"...

Вихователь. Чуєте, діти. Виходить, що ось це немовля теж "коника уже пасе".

Жінка.
Та це ж просто, бо кажуть в народі,
Що то "коника пасти" маля починає,
Як дитина ляга на животика,
А голівку підніма і міцно тримає

(показує на ляльці).

Ведуча.

В джерелах слова - душі криниця,
А рідна мова - як чарівниця.
Звичайний приклад візьму навмисне,
Краса ж така в нім, що серце стисне.

1-а дитина. Дивися - у кличному простому Відмінку:
"Ой, не стелися зелен-барвінку...".

2-а дитина. Звертання щире, душевне, щедре -
Василю, Павле, Іване, Петре!

3-я дитина. І так сердечне, і так ласкаво
Наталю, Лесю, а чи Любаво.

4-а дитина. А найсвятіше душі приємне -
Моя Вкраїно, кохана земле.

5-а дитина. Ти, Сивий Дніпро, і ти, Дунаю, -
Миліших серцю звертань не знаю.

Вихователь. На нашому святі сьогодні - квіти.Це квіти доброти, що вчать нас вживати в своїй мові добрі слова.

1. Тільки сонечко зійде,
У вікно загляне світанок,
Ми до сонечка підійдем
І скажемо: "Добрий ранок".

2. Якщо ти когось штовхнув,
Треба "вибачте" сказати,
А щоб хтось тебе почув,
То "будь ласка" проспівати.

3. Як багато чарівних
Слів живе на світі.
Треба знати їх усім
Дорослим і дітям.

4. Як багато добрих слів
Треба вам почути,
Щоб кожен з вас зумів
Ввічливим бути.

5. Треба дякувати всім,
Хто тобі допомагає.
Ну а зараз ми усім
"До побачення" махаєм.
(Махають, вибігають).

(Діти виходять і стають на інсценівку в шахматному порядку. Вперед виходить хлопчик).

Хлопчик.
Діти люблять мріяти,
Вигадувати, діяти.
В мріях ми мандруємо,
Машинами керуємо.
Швидше тільки підрости
Хочем він, і я, і ти.

(Всі сідають на підлогу. Пісня "Ось я бачу".Хлопчик читає вірш, діти малюють "живу картинку" по двоє на одне слово).

Хлопчик. Кульбабка тиха при стежині
Жовтіється сама собі,
А у волошки очі сині,
А в неба очі голубі.
Зелені клени стали колом,
Побіля нашого двора,
А ген за тихим жовтим полем,
Червоне сонце догора.
Всі ми вміємо співати,
А ще краще танцювати,
А найкраще нам вдається
У альбомі малювати.

(Пісня "Діти люблять малювати").

(Виходить дівчинка і хлопчик із словником).

Хлопчик.
Буває, що слово відоме давно,
А знає не кожен, що значить воно.
І тут у пригоді стає визначник
Скарбів наших мовних -
Тлумачний ...

Разом. Словник.

Дівчинка. Слово "чепуруха" означає: людина, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому.
Научала мама доню:
"Чепурушкою будь, доню,
Заплітай сама косички,
Не заляпуй черевички".

Хлопчик. Поет - це людина, що складає в поетичну риму звичайні слова. Наша мовна група має дружбу із смілянським поетом А. Горбівненком.

Вихователь. Діти групи люблять його вірші і багато з них знають напам'ять. Зараз деякі з них ви почуєте.

(Діти читають вірші А. Горбівненка).

Наші діти вміють свої рими складати у вірші, як справжні поети.

(Кілька дітей читають свої вірші).

Дівчинка. Слово "мода" - стиль одягу у визначений, певний період.
Зараз нам діти покажуть кілька моделей одягу.

Театр.
(Показ моделей одягу. "Жовті черевички").

Вихователь. Не тільки рідну мову вивчаємо ми, наші діти знайомляться з іншими мовами.

(Англійська пісня).

Дівчинка.В нас садочок -
"Світлячок",
Не дарма назва така,
Бо маленький світлячок
Не лягає на бочок.
Він засвічує ліхтарик
І чита собі букварик.

(Забігає Світлячок з буквариком і м 'ячем).

Світлячок.Добрий день, любі малята!
Радий вас усіх вітати.
М'ячик - це вам не санчата,
Не пенал, не олівець,
Є у всіх речей початок,
Є у всіх речей кінець.
А от у м'яча де -
Ніхто в світі не знайде.

Тож давайте пограємо з цим чарівним м'ячиком.

(Логопедична гра з м 'ячем).

(До залу заходить Робот-Комп'ютер).

Робот-Комп'ютер. В комп'ютера-мами,
В комп'ютера-тата
Є діти маленькі - комп'ютеринята.
Дорослі комп'ютери татки і мами
Розв'язують дуже серйозні програми.
Маленьким ще треба рости й підростати,
Вони полюбляють із дітками грати.
Моя гра сьогодні з вами - Букваринг.

(Забігає Жонглер, жонглює буквами).

Жонглер. Я - красивий кавалер -
Всім відомий я жонглер...
Перед глядачами я вам послужу
І, як асистент, вам допоможу.
Ображатися не варто,
Це циркові веселі жарти.

Мій жарт сьогодні - чарівне слово, з нього можна зложити кілька нових.

кіт
Гелікоптер - літо

Лего

(Дзвонить телефон. Якубович просить придумати слова, що читаються однаково з обох сторін):

корок кирик
біб зараз
око піп
кок дід

Хлопчик.
Що краще є від простих слів,
Коли вони із серця ллються,
І бджіл, і жайворонків спів
В одну гармонію складуться,
Коли вони тобі зрідні.
Але людські, людські пісні,
Людські пісні - солодка муза,
Найвища радість на землі.

(Пісня "Добрий день, наш дитсадок". Виходять ведучі).

Дівчинка. Не вгадати нам нізащо,
який з предметів найкращий.

Хлопчик. Знаю! Трактор заводний!

Дівчинка. Зовсім ні.

Хлопчик. Електрична залізниця.

Дівчинка. Помилився!

Хлопчик. Ну, тоді це пароплав.

Дівчинка. Не вгадав.

Хлопчик. Зрозуміло, це літак.

Дівчинка.Знов не так.

Хлопчик. Добре, відповідь я дам.

Той, який зробив я сам.

(Дарують подарунки всім присутнім).

 

 

 

 

 

НОВОРІЧНА КАЗКА ЗА РОМАНОМ О.ДЮМА «ТРИ МУШКИТЕРИ»

 

 

Снігуронька. Я — Снігуронька маленька,

Сніжна дівчинка гарненька.

З Новим роком вас вітаю Щастя, радощів бажаю!

Я прийшла до вас, малята,

Щоб веселим було свято.

Привезла до вас я казку,

Подивіться-но, будь ласка!

Про пригоди мушкетерів,

Про неспокій королеви.

Про міледі й кардинала

Казка вже прийшла до залу.

І. Королівський палац. Король з королевою сидять на троні. Дами і кавалери танцюють. По закінченні музики стають з двох сторін, відкривають глядачам короля і коро­леву. Виходить глашатай.

Глашатай. Слухайте! Слухайте! Слухайте!

Ось королівський указ.

(Розгортає папір, читає).

«Завтра в палаці відбудеться

 Бал новорічний у нас.

Всім кавалерам і дамам

Наказую тут я з’явитись.

Ялинка хай сяє вогнями —

Ми будемо всі веселитись!»

Всі посміхаються і плескають в долоні. Глашатай згор­тає папір. Всі розходяться і сідають на стільчики. На тропі — сумна королева. До неї підходить Констанція.

Констанція (гостям).Моя королева сумує:

На серці журба і тривога.

(До Королеви).

Що вас. Королево, турбує?

Потрібна моя допомога?

Королева. Констанція! Я таємницю Довірити можу тобі:

Ялинка не буде світитись,

І свято не прийде сюди.

Бо гірлянда чарівна, музична,

Зараз в Англії перебуває...

Ситуація — майже трагічна!

Що робити тепер'? Я не знаю...

Констанція. Заспокойтесь, моя Королево!

Доручіть справу цю Д’Артаньяну.

Королю вірні всі мушкетери.

Привезуть до палацу гірлянду.

Королева і Констанція ідуть зі сцени, пошепки розмовля­ючи між собою. Виходить Міледі і намагається підслухати, але не встигає. З люті вона тупає ногою. Стоїть знервова­на. До неї підходить Кардинал.

Міледі. Кардинале! Якась таємниця В Королеви — вона щось приховує...

Кардинал. Так дізнайтесь, Міледі, чимшвидше.

(Кардинал дає Міледі гаманець).Не забудьте, хто вас підгодовує.

Міледі ховає гроші і йде. Кардинал іде в інший бік. Міледі ховається за троном. До трону підходить схвильована Ко­ролева. Вона когось чекає. До залу заходять Констанція і мушкетери. Мушкетери знімають капелюхи і вклоняються Королеві. Констанція знайомить Королеву з мушкетерами.

Констанція. Атос, Портос і Араміс.

Це друг їх — Д’Артаньян.

(Мушкетери вклоняються).

Королева. Я можу щиро говорить?

Д’Артаньян (стає на коліно перед Королевою). За вас життя віддам.

Королева робить знак мушкетерам, які підходять до

неї і вона пошепки їм щось говорить. В цей час Міледі визирає з-за трону, намагаючись підслухати. Королева виймає лист і передає його мушкетерам.

Королева.Ось лист. Гірлянду привезіть.

І в гості запросіть.

Д’Артаньян. Готові мчати цієї ж миті!

 

Мушкетери. Ми раді вам служить.

 

Вклоняючись, мушкетери ідуть. Королева з Констанцією уходять. З-за трону виходить Міледі. До неї підходить Кар­динал. Міледі озирається навкруги і щось йому шепоче.

 

Міледі (вголос). Від люті, мабуть, лусну я!

 

Кардинал. Гірлянда Короля?

Лети, біжи і дожени

Та відбери листа.

 

Виймає гаманець з грошима і дає Міледі. Вона бере гроші, вклоняється і швидко йде.

 

Кардинал.Ні. Мабуть, цього тут замало.

До мене, слуги Кардинала!

 

З 'являються гвардійці Кардинала і шикуються перед ним.

 

Кардинал. Мушкетерів наздогнати

І листа у них забрати.

 

Гвардійці вклоняються і йдуть. За ними йде Кардинал.

Танок ялинок. Після таночку ялинки зупиняються. Ви­ходить Міледі. Стає перед ялинками.

 

Міледі. Крібле, крабле, барабум.

Наведу на вас я сум.

Гей, ялинки, на підмогу!

Не пустіть їх на дорогу!

 

Виходять мушкетери. Міледі тікає. Ялинки заступають дорогу мушкетерам. Ті намагаються пройти, але ялинки їх не пускають.

 

Мушкетери.  Геть з дороги, колючки!

Порубаєм на пеньки!

 

Мушкетери виймають шпаги, ялинки розбігаються.

 

Араміс. Треба нам перекусити.

 

Портос. Кава може нас зігріти.

 

Сідають біля вогнища і п ’ють каву. Позаду них з’яв­ляється Міледі. Вона ворожить.

 

Міледі. Крібле, крабле, барабум,

Наведу на вас я сум.

Каву чорну допивайте

і скоріше засинайте.

 

Мушкетери лягають і засинають.

 

Міледі. Моя думка геть проста —

Заберу у них листа.

 

Міледі забирає з торби лист. Тікаючи, спотикається об одного з мушкетерів, падає і знову тікає. Мушкетер просинається і бачить Міледі, що тікає. Будить інших.

 

Мушкетер.Мабуть, довго я проспав

                  І листа не відіслав.

(Шукає лист, не знаходить).

Де мій лист? Невже пропав?

Про любов я в нім писав.

Мушкетери.

1-й.То Міледі його вкрала,

       Щоб віддати Кардиналу.

2-й.Думала — від Королеви!

3-й.От дістала нас, холера.

 

Мушкетери сміються. З’являються гвардійці Кардинала. Гвардійці.

 

1-й. От зараз буде переляку.

2-й. Вперед, на ворога! В атаку!

Гвардійці Кардинала дістають шпаги. Мушкетери, помітивши їх, теж виймають шпаги.

 

Мушкетери.

1-й. Тут буде клопоту чимало.

2-й. Тримайтесь, слуги Кардинала!

Танок зі шпагами. Слуги Кардинала тікають. Мушкетери.

1-й. Темно в лісі, не пройти.

2-й. Як дорогу нам знайти?

3-й.   Зірочки! Засяйте вмить,

         1 дорогу покажіть.

 

Танок зірочок. Мушкетери йдуть за зірочками. З’яв­ляється Міледі.

 

Міледі. Море стало на шляху.

Човен їхній я вкраду.

Мушкетери почекають,

А сніги їх затримають.

( Ворожить).

Крібле, крабле, барабум!

Наведу на вас я сум.

Гей, сніги і хуртовини,

Заметіть їх. Хай загинуть.

 

Міледі сідає в човен, «відпливає». З’являються мушкете­ри, озираються навкруги.

 

Мушкетери. Слуг здолали Кардинала —

Та Міледі човен вкрала.

 

Танок сніжинок.

 

Мушкетери. Не боїмося погроз.

Не страшний для нас мороз.

 

Гра із сніжинками.

 

Мушкетери.

1-й. Не злякають нас сніги.

2-й. Подивіться-но сюди.

3-й. Море змерзло! Море змерзло!

4-й. Човен до води примерзлий!

 

Посміхаючись, вирушають в дорогу.

 

III. Палац Герцога. З'являється Міледі.

 

Герцог. Міледі? Що вас привело?

 

Міледі. Так... В гості завітала.

 

Герцог. Такого зроду не було!

 

Міледі. Пішла від Кардинала...

 

Герцог. Ну що ж, гостям я завжди радий.

 

Міледі. А завтра буде маскарад?

 

Герцог( вклоняється).Пробачте, що вас залишаю.

Гостей сьогодні зустрічаю.

 

Герцог іде, Міледі відходить в сторону.Почався прийом гостей. Глашатай повідомляє.

 

Глашатай. Попелюшка і Принц.

 

Попелюшка.Я Попелюшка. З Принцем Прийшла на карнавал.

 

Принц.Ми вдячні за запрошення

             На Новорічний бал.

 

Глашатай. Червона Шапочка і Вовк.

 

Вовк.Заспокойтеся, гості,

Я їсти вас не буду.

З Червоною Шапочкою

Я танцювати буду.

 

Глашатай. Буратіно і Мальвіна.

 

Буратіно. Я веселий Буратіно.

 

Мальвіна. Я його подружка Мальвіна.

 

Разом. Ми прийшли вас привітати

             Всіх із новорічним святом.

 

Глашатай. Шахові Король і Королева.

 

Шахові Король і Королева. З Новим роком привітати

Раді ми від усіх шахів.

Завітати на ваш бал...

На Новорічний карнавал.

 

Хоровод казкових героїв.

 

Міледі. Гірлянду я таки вкраду...

 

Підкрадається і бере гірлянду. До неї підходить Герцог.

 

Герцог. Пробачте, леді. Що у вас тут?

 

Міледі обертається і бачить за своєю спиною мушке­терів.

 

Міледі. Та ні, я просто жартувала.

 

Віддає гірлянду Герцогу.

 

Мушкетери. Робила це для Кардинала?

 

Міледі.  Я більше ніколи так не буду...

Про злі я витівки забуду.

Я хочу теж піти на біт...

В усьому винен Кардинал!

 

Герцог. Ну що ж, повіримо в цей раз.

              А зараз слухайте указ!

 

Глашатай. «Слухайте! Слухайте! Слухайте!

Герцог наш видав указ.

На бал Новорічний сьогодні

Королева запрошує нас.

В дорогу ми всі вирушаймо,

Разом Новий рік зустрічаймо».

 

Всі їдуть на бал до Королеви.

 

IV. Королівський палац. Король підходить до занепокоєної Королеви.

 

Король. Готові, моя Королево?

Ялинку вже час запалити!

 

Королева (до себе).Чому не прийшли мушкетери? Що мушу тепер говорити?

 

В цей час до Королеви підходить Констанція. Король чекає в стороні.

 

Констанція. Не хвилюйтесь, гірлянду привезли,

                       На ялинці засяють вогні.

 

Король. Гості всі нас у залі чекають.

 

Королева.Я готова, мій любий Король.

                   З Новим роком ми всіх привітаєм.

 

Король (подає Королеві свою руку). Вашу руку, чарівна, дозволь...

Виводить Королеву.

 

Королева. Хай вогнями все засяє! (На ялинці спалахують вогні).

                  З Новим роком всіх вітаєм!

 

Всі плескають в долоні. Кардинал підходить до Міледі.

 

 Кардинал. Як справи, Міледі?

 

Міледі. Мене ошукали...

 

Кардинал. Ну що ж, на цей раз

                    Ми поразки зазнали.

 

Хоровод або пісня.

 

Снігуронька. На цьому казочка кінчається.

Та свято тільки починається.

Дідуся Мороза треба нам позвати

І зустріти разом Новорічне свято!

 

Всі кличуть Діда Мороза.

 

          Заключна пісня

                                                                               музика і слова Ади Грицай

 

1.Закінчилося чудове наше свято,

Пісні, танці, ігри - все було у нас!

Тож давайте дружно скажемо, малята:

«До побачення! Приходьте ще до нас!»

 

Приспів:Тож, музико, лунай гучніш,

В долоні плескаймо скоріш,

Не будем сумувати, бо всі знаєм,

Що свято прийде у садок

І знову звеселить діток,

І дружно ми цю пісню заспіваєм!

2. А на свято до нас гості завітали –

Білосніжка і смішна Баба Яга!

З нами разом танцювали і співали,

В ігри грати нам вони допомога!

 

Приспів:Тож, музико, лунай гучніш,

В долоні плескаймо скоріш,

Не будем сумувати, бо всі знаєм,

Що свято прийде у садок

C:\Users\АняОля\Desktop\Безымянный.jpgІ знову звеселить діток,

І дружно ми цю пісню заспіваєм!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТАРА КАЗКА ПО-НОВОМУ З ЕЛЕМЕНТАМИ

ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ

Мета. Навчити дітей акторської майстерності; розвивати в учнів бажання допомагати живим організмам та охороняти навколишнє середовище; прищеплювати любов до природи, казок, віршованого слова.

 

Діючі особи: дід Панас, бабуся, онучка, собачка Жучка, киця Мурка- воркотушка, Мишка - шкряботушка.

 

Обладнання: хатинка дідуся,ялинка, діжка, лопата, відро.

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Жили – були дід та баба,

Та робили все до ладу,

І сучасна модна внучка,

І собачка -  сторож – Жучка,

Киця Мурка – воркотушка

Й Мишка – кицина подружка.

 

 

 

 

 

Ведуча

 

 

 

 

Жили дружно, працювали,

Господарство, город мали.

Наш дідусь – ще той козак,

Працювати він мастак!

Золоті він руки має

І на пічці не дрімає.

 

 

 

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Стали думати і гадать ,

Новий рік як зустрічать?

Свято вже не за горами –

Що робитимемо з вами?

Яке свято без ялинки?

Чим прикрасимо хатинку?

 

 

 

 

 

Ведуча

 

 

 

 

Дід консиліум зібрав  

І тому не прогадав,  

Стали радитись, гадати

- де ялиночку узяти?

 

 

 

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Наш Панас пішов у ліс

Та ялинку не приніс –

Браконьєри побували

І дерева всі зрубали.

 

 

 

 

 

 

Ведуча

 

 

 

 

Залишилась лиш одненька  

Та і зовсім маленька.

Дуже діду жалко стало.

Й,щоб деревце не пропало, 

Він у діжку посадив   

Та водичкою полив.   

 

 

 

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Дід приніс її в хатинку,

Доглядав наче дитину.

День за днем все пролітає,

А ялинка – виростає!

 

 

 

 

 

Ведуча

 

 

 

 

Місця мало вже ялинці

У тісній, малій хатинці.

Сіли баба й дід на лавку,

Обіперлися на палку,

Стали думати й гадати,

Як ялинку врятувати?

 

 

 

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Й вирішили домочадці

Посадити на полянці,

Щоб росла та розквітала,

Людям око милувала.

 

 

 

 

 

Ведуча

 

 

 

 

 Взявсь Панас руками враз,

Тягне, пнеться повсякчас.

 

 

 

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Та не зрушив ні на крок,

Вже болить у нього бік.

Став бабусеньку гукати,

Щоб прийшла допомагати…

 

 

 

 

 

 

Дідусь

 

 

 

 

Гей, стара, іди сюди

Та мені допоможи!

 

 

 

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Дід узявся за ялинку,

А бабуся – вже за спинку,

Тягнуть – тягнуть та не зрушать,

Ледве ногами ворушать!

 

 

 

 

 

 

 

 

Бабуся

 

 

 

 

Внучко, йди сюди , дитино,

Зайві справи всі покинь – но!      

Витягнути ми не можем ,          

Хто ж іще нам допоможе?  

 

 

 

 

 

Дідусь

 

 

 

 

Не відмов ти нам, будь ласка,

Бо зазнаємо поразки!

 

 

 

 

 

Ведуча

 

 

 

 

Внучка ж нігті фарбувала

Та не дуже помагала:

Манікюр ледь не зламала,

Його трішки попсувала!

 

 

 

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Що робити тепер внучці,

Чи поскаржитися Жучці ? 

Кличе,зве її онучка, - 

Сторожує зараз Жучка.

 

 

 

 

 

Внучка

 

 

 

 

Жучко, Жучко йди сюди

Та всі справи відклади! 

Просимо ми допомоги

Небагато, ну хоч трохи!

 

 

 

 

 

Жучка

 

 

 

 

Гав, гав, гав! Чого кричати?

Буде хто охороняти? 

Доки маю я хвилину,

Нуж – бо , взялись за ялинку

 

 

 

 

 

Ведуча

 

 

 

 

Дід – за діжку, де ялинка,

Баба – Дідуся за спинку,

Внучка взялась за стареньку,

Ну а Жучка – за маленьку.

 

 

 

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Раз і два, і три чотири,

Тягнуть,пнуться всі щосили.

Тягнуть – тягнуть та не зрушать!

Ледве ногами ворушать!

 

 

 

 

 

Ведуча 

 

 

 

 

Стали Мурочку гукати,

Воркотушку викликати.

Та корівку напувала 

І сметанку все збирала. 

 

 

 

 

 

Жучка

 

 

 

 

Мурко, Мурко, воркотушко.

Поможи нам говорушко!

Просимо ми допомогти

Не багато ну хоч трохи 

 

 

 

 

 

Мурка

 

 

 

 

Маю ще корів доїти,

Зі сметанки – масло збити.

Тож, давайте до роботи!

Тільки – но зніму чоботи.

 

 

 

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Дід – за діжку, де ялинка,

Баба – дідуся за спинку,

Внучка взялась за стареньку,

Ну а жучка – за маленьку.

Мурка Жучку  обняла

Та щодуху потягла.

 

 

 

 

 

Ведуча

 

 

 

 

Раз і два, і три – чотири,

Тягнуть , пнуться всі що сили.

Тягнуть – тягнуть та не зрушать.

Ледве ногами ворушать!

 

 

 

 

 

Ведуча

 

 

 

 

Кличе Мурка – воркотушка

Малу Мишку  -шкряботушку …

 

 

 

 

 

Мурка

 

 

 

 

Мишко, Мишко, йди сюди

Та всі справи відклади!

Просимо ми допомогти

Небагато, ну хоч трохи!

 

 

 

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Вона без діла не дрімала

І на полі хліб збирала,

Та на клич прибігла враз,

Щоб було все без образ.

 

 

 

 

 

Мишка

 

 

 

 

Маю ще зерно змолоти

Й перевіяти муки.

До обіду – хліб спекти.

Ну ж бо хутко до роботи

 

 

 

 

 

Ведуча

 

 

 

 

Дід – за діжку, де ялинка,

Баба – дідуся за спинку,

Внучка взялась за стареньку,

Ну а Жучка – за маленьку.

Мурка Жучку обняла

Та що духу потягла,

Ну а Мишка – шкряботушка

Ухопилась за подружку.

 

 

 

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Раз і два, і три – чотири.

Прикладають усі сили.

Дружно всі разом взяли

Й одночасно потягли.

 

 

 

 

 

Ведуча

 

 

 

 

Так, нарешті все вдалося –

З цього все і почалося:

Як ялинку посадили

То гуртом причепурили.

 

 

 

 

 

Усі разом

 

 

 

 

Грай, ялиночко, вогнями,

Заблищи ти промінцями!

 

 

 

 

 

Ведучий

 

 

 

 

Милуватись всім селом

Чудом дивним за двором!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КАЗКА - ВИСТАВА

 

 

Дійові особи: Автор, Дід, Баба, Колобок, Заєць, Вовк, Ведмідь, Лисичка 

 

1

У неділю в час обіду,

Вибіг з хати  Колобок.

І від Баби, і від Діда

Втік тихенько у лісок.

І почав він там співати,

Про засік, в яким бував.

Вийшов Заєнько вухатий,

І собі теж заспівав.

 

Приспів: Пам-пам,пам-парам-пам-пам-пам…

 

2

Ти співучий,Колобочку,

І у тебе славний хист.

Ти співучий,Колобочку,

Ти є вроджений артист.

Ти співучий,Колобочку,

Ти нікуди не тікай!

Ти співучий,Колобочку,

Ти, співай, співай, співай!

 

Приспів: Пам-пам,пам-парам-пам-пам-пам…

 

3

На зеленому горбочку

Той концерт почула я

І сказала Колобочку:

В тебе голос солов’я

Не біжи в зелені шати,

Не котись в далеку даль,

Бо запрошуємо співати

Ми тебе на фестиваль!

 

Приспів: Пам-пам,пам-парам-пам-пам-пам…

 

Автор. Дожились уже до того 
Дід і баба наші — 
Ні з чого борщу зварити, 
А тим більше — каші. 
День проходить, 

два проходить, 

А в животі зводить, 

І охлялий дід до баби 

З проханням підходить. 

Дід. Все, Бабусю, більш не можу! 
Всидіть на печі! 
Ти хоча б малесенького 

Колобка спечи! 

Баба. Діду! З чого ж його пекти? 
Борошна ж немає! 

Дід. А ти в засік подивися, 
Може, й назмітаєш. 

Автор. Послухала баба діда 
І пішла у хижку. 
Там, і справді, назмітала 
Борошенця трішки. 
Замісила вона тісто, 
Затопила пічку. 
Спікся гарний Колобочок, 
Хоч і невеличкий. 
Колобочка положили, 
Щоб він охолонув, 
А дідусь зрадів і швидко 
Побіг мить долоні. 
А Колобок лежав, лежав 
Та й говорить тихо: 

Колобок. Як залишусь, то враз з'їдять, 
Буде мені лихо. 
А як кудись покочуся, 
То, дасть Бог, врятуюсь, 
Може, когось і зустріну, 
З кимось поспілкуюсь. 


Автор. Так подумав він, подумав — 
І з вікна скотився... 
Не знайшла пропажі баба, 
А дід розлютився. 
А Колобок покотився 
Лісом, полем, гаєм, 
І сам собі тихесенько 
Пісеньку співає. 

 

Пісня Колобка (на мелодію української народної пісні «А я все дивлюся»)

Колобок. Я такий гарненький,

Хоч і не величкий

Щічки рум’яненькі,

Ще й біляве личко.

А я все дивлюся,

Куди покочуся!

 А я все дивлюся,

Куди покочуся!


Автор. Розкрив рота Колобочок, 
Щоб доспівать пісню, 
Аж назустріч йому Зайчик 
Вискочив із лісу. 


Пісня зайця(на мелодію української народної пісні «Ой, за гаєм, гаєм…»)

                  Ой, за гаєм, гаєм

Я собі стрибаю

Капустинку і морквинку

На обід шукаю.

 

Заєць. Ага!

 

Автор Кричить. 


Заєць . Упіймався!

Перепічка клята! 
Сам тобою посмакую, 
Ще й дам зайченятам! 

Автор. Та Колобок не злякався, 
Хитро посміхнувся 
І до Зайчика з такими 
Словами звернувся: 

Колобок. Не їж мене, довговухий, 
Краще пісеньку послухай! 
Може, щось і зрозумієш, 
Та нічого вже не вдієш. 

Пісня Колобка Зайцеві (на мелодію української народної пісні «А я все дивлюся»)

 З дому я утік давно,
Зайчику сіренький,
І від тебе утечу,
Голубе сизенький.
А я все дивлюся,
Куди покочуся,
А я все дивлюся,
Куди покочуся.

Автор. Поки Зайчик слухав, 
Розвісивши вуха, 
Наш Колобок — скік 
Вбік, і хутко зник.

 Втік! 
Звучить мелодія
Знову котиться він далі, 
Свою пісеньку співає, 
А назустріч — Вовчик-братик, 
Зараз Колобка ухватить! 

 

Пісня Вовка (на мелодію української народної пісні «Ой, джигуне, джигуне…»)

Я голодний і сердитий,

Хочу їсти, хочу пити.

В мене повний рот зубів,

І ще жодний не поїв.

Вовк. Притрушу тебе я перцем, 
Петрушкою й часником — 
Проковтну одним ковтком! 
На сніданок буде 
З тебе смачна піцца! 

Автор. І простяга лапу, 
Щоб мерщій вчепиться... 
Думаєте, що злякався 
Наш Колобок Вовка? 
Ви б на нього подивились, 
Ото було б ловко! 
Бо спочатку Колобочок 
Наш розреготався, 
А вже потім — Вовку пісню 
Проспівати взявся. 


Пісня Колобка Вовкові (на мелодію української народної пісні «А я все дивлюся»)

 З дому я утік давно,
Вовчику сіренький,
І від тебе утечу,
Голубе сизенький.
А я все дивлюся,
Куди покочуся,
А я все дивлюся,
Куди покочуся.


Автор. І поки Вовчисько слухав, 
Розкривши пащеку, 
Колобок наш славнозвісний 
Був уже далеко. 

Звучить мелодія
Коли це йому назустріч 
Ведмідь чимчикує. 
Колобок вбік не звертає, 
Назустріч прямує. 


Пісня Ведмедя (на мелодію української народної пісні»Ой, лопнув обруч»)

Я – Ведмедик волохатий,

Люблю ягідки й медок.

Ой, а що це так запахло?

Смачий, мабуть, Колобок?


Автор. Дуже Ведмідь здивувався.

 

Ведмідь. Оце так дожився! 
Підсмажений бублик 
Під ніс підкотився. 
Та я ж не пробачу 
Зухвалість такую! 
Тебе, як цукерку, 
Умить проковтну я! 

Автор. Колобок од сміху пирснув 
І заспівав свою пісню. 

Пісня Колобка Ведмедові (на мелодію української народної пісні «А я все дивлюся»)

 З дому я утік давно,
Мишко волохатий,
І від тебе утечу,
Голубе сизенький.
А я все дивлюся,
Куди покочуся,
А я все дивлюся,
Куди покочуся.


Автор. І з тим покотився 
Він далі, лісочком.

Звучить мелодія. 
І зустрів Лисичку 
Під крутим горбочком. 


Пісня Лисички (на мелодію української народної пісні»Ганзя»)

Чи є в світі молодиця,
Краща за мене, Лисицю?
Подивіться на мій носик
І на гарний пишний хвостик.
І рум'яне в мене личко.
Правда ж гарна я Лисичка?
Люблю курку, люблю гуску,
Можу з'їсти трясогузку,
Люблю рибку, люблю птичку,
Бо я хитрая Лисичка.


Лисичка. Здрастуй, мій хороший! 


Автор. Сказала Лисиця.
Лисичка.Друзів обминати, 

Хлопче, не годиться. 
Ти такий розумний! 
І такий гарненький! 
Дивлюсь я на тебе -
І мліє серденько! 
Дуже апетитний! 
Ніде правди діти! 
Хочеться нестримно 
Шматок відкусити! 

Колобок. Лісова красуне! 


Автор. Мовив Колобок. 


Колобок. До кінця пройшов я 
Славний цей лісок! 
І мене, між іншим, 
Хотів з'їсти кожен, 
Кого зустрічав я 
На своїй дорозі. 

 

 Пісня Колобка Лисиці (на мелодію української народної пісні «А я все дивлюся»)

 З дому я утік давно,
Хитрая Лисичко,
І від тебе утечу,
Голубе сизенький.
А я все дивлюся,
Куди покочуся.

Автор. І хотів наш Колобочок 
На горбок піднятись, 
Як почала та Лисичка 
Вголос дивуватись… 

Лисичка. Боже ж мій!

 

 Автор. Вона сказала.


Лисичка. Восьме чудо світу! 
Де в наш час здобути можна 
Отаку освіту! 
Дуже вже незвичну! 
Енциклопедичну! 
Що там той професор! 
Геній ти у нас! 
Вибач, що у тебе 
Забираю час. 
Слова твої мудрі — 
Слухала б довіку! 
Послав же Бог зустріч 
З таким чоловіком! 

Автор. Колобок спинився, 
Не котиться далі: 
Слухати приємно 
Компліменти вдалі. 
Та враз похопився: 


Колобок.Хитрюща Лисиця! 
Певно, вона хоче 
Мною поживиться?! 


Автор. І чкурнув мудрець наш — 
Курява знялася. 
Витівка Лисичці 
В цей раз не вдалася. 

 

Звучить мелодія


Автор.Колобок котився 
Все далі і далі. 
Та так утомився, 
Що вже не співає. 
Спинивсь відпочити 
І поміркувати, 
Бо вирішив справжнім 
Мандрівником стати. 
Закортіло всюди 
Йому побувати. 
Взяв він карту світу, 
Став маршрут складати. 
Дума…

 

43b82cdafcdeКолобок. Скористаюсь 
Чудовим моментом 
І скрізь побуваю, 
На всіх континентах. 


Автор. Заснув Колобочок, 
Бо зморила втома. 
Скрізь було цікаво, 
Та найкраще — вдома!

На рідній землі,

В рідній Україні!

Звучить пісня «Україна» 

 

 

 

 

 

 

 

МУЗИЧНА КАЗКА

 

Дійові особи: Ведучі, Баба, Дід,Колобок, Курчата, Зайці, Вовки, Бджоли, Бабині подруги, Лисиця.

 

1-й ведучий.       Добрий день!

                    Вітаємо вас!

                     Настає дозвілля час.

                     Тож музики вигрівайте:

                     Казка вже прийшла до нас.

 

2-й ведучий.      Розповім вам, друзі милі,

Давню казку, ось яку…

Не в болоті, не в ліску,

Край села стояла хата.

 

3-й ведучий.  Там жили дідусь, бабуся,

Роботящими були.

 

4-й ведучий.    Мали свинку, пасли гуси

Часто пиріжки пекли.

 

ДІЯ 1    

На сцені – сільське подвір’я. виходить Дід, озирається, кличе бабу.   

 

Дід                Баба! Бабо!

                      Годі спати!

Мені так хочеться щось добренького з’їсти, тільки що – я й сам не знаю!

 

Зьявляється Баба.

 

Баба    Голови б ти не морочив,
Що зварила – те й подам.

 

Дід    Борщ і каша?
В животі від них урчить.


Баба    Вередливий став ти, діду.
Що тобі іще зварить?


Дід    Знаєш,Бабо, ти не сердься,
Я, мабуть би, з’їв оце…
Коровай із борошенця,
А туди б ще вбить яйце.

 

Баба. Добре, Діду! Вже іду!

Зараз борошно знайду.

Я спечу , а ти чекай

Та гаряче не хапай!  

 

Баба готує Колобка.

На сцену виходять Бабини подруги. Одні співають пісню, інши виконують український танець.

 

Пісня «А мій милий колобочка хоче» на мелодію «А мій милий вареничків хоче»

А, мій милий, Колобочка хоче,
А, мій милий, Колобочка хоче!

Іспечи , милая, іспечи, милая,
Іспечи, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

Та й дров же немає, милий мій, миленький,
Та й дров же немає, голубе сизенький!
Нарубай , милая, нарубай, милая,
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

Та й борошна немає, милий мій, миленький,
Та й борошна немає, голубе сизенький!
То шукай , милая, то шукай, милая,
То шукай, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

Де ж мені його шукати, милий мій, миленький,
Де ж мені його шукати, голубе сизенький!
У мішку , милая, у мішку, милая,
У мішку, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

Колобка тобі спекла, милий мій, миленький,
Лиш дивись не обпечись, голубе сизенький!
Напекла , милая, напекла, милая,
Напекла, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

Співаки і танцюристи виходять, на сцені залишаються Баба з Дідом.

Баба кладе Колобка на тарілку. Дід пританцьовує.

 

Баба. Годі, Діду танцювати,

Треба свиней годувати!

Я ж піду, борщу зварю,

Грядки в полі прополю.

А тоді вже й їсти будем,

Колобочка не забудем.

 

Дід і баба виходять.

На сцені з’являється Колобок. Позіхає, здивовано озираючись навкруги.

 

Колобок(здивовано). Ой! хто я?

По засіку метений, на маслі спечений,

Баба в мене є і Дід, прийдуть скоро на обід.

(дивиться в дзеркало)

Я такий гарненький, хоч і невеличкий,

Щічки румяненьки, ще й біляве личко…

Я – Колобок!

Щось Дід з Бабою забарились.

Я їм допоможу їсти наварити,

Ложки, миски перемити,

Курчат покормити.

Ціпу, ціпу, ціпу, ціпу…

 

Вбігають «курчата», танцюють.

«Курчатка» починають «клювати» Колобка.

 

Колобок. Ой, ой, ой! Швидше до лісу!

Вибігає.

 

ДІЯ 3

Ліс.сумний Колобок сидить на пеньку. Звучить музика. Чути голоси із-за сцени.

Ой, за гаєм, гаєм ми собі стрибаєм,

Капустинку чи морквинку ми собі шукаєм.

Із за дерева зявляються двоє зайчиків, помічають Колобка.

 

Зайчики. Ой, а хто ти такий?

 

Колобок. Я – Колобок!

 

Зайчики. Колобок, Колобок, ти так смачно пахнеш! Ми тебе з’їмо!

 

Колобок. Не їжте мене, зайчики, я вам гарну пісеньку заспіваю.

Зайчики. А ну ж бо, заспівай!

 

Колобок співає пісню ( за мелодією пісеньки кота Леопольда). Зайці підтанцьовують, поступово на сцену виходить решта зайців.

 

Колобок. Я милий Колобок,

В лісі я гуляю,

Для зайчат і діток

Пісеньку співаю,

 

А удома мене

Ждуть Бабуся з Дідом.

Повернуся скоро

Я до них обох.

 

Я до них обох.

Я пухленький такий,

Рум’яненькі щічки.

З’їсти хочуть мене

 

Зайці і лисички.

А я друзів шукав

У густому лісі

Ви мене не їжте,

 

Я не ваш обід.

Я не ваш обід.

Що робити мені

Зовсім я не знаю.

 

До сих пір від усіх

Лише утікаю.

От попав, так попав

У таку халепу,

 

Прошу вас, давайте

Будем в мирі жить.

Будем в мирі жить.

 

Малята, давайте

Жити дружно!

 

ДІЯ 4

На сцену під музику виходять вовки, виють. Зайці тремтячі ховаються за Колобка.

1-й вовк.  Я голодний, я сердитий!

 

 2-й вовк. Хочу їсти, хочу пити!

 

1-й вовк.  В мене повний рот зубів.

 2-й вовк. І ще жодний не поїв.

 

Разом. Зайці?! Колобок?!

 

Колобок. Не їжте нас, вовчики! Ми вам гарний танець затанцюємо.

 

Вовки(здивовано). Ну, затанцюйте!

Колобок і зайці виконують веселий танок. Вовки підтанцьовують. Колобок із зайцями тихо виходять, а вовки оговтуються лише тоді, коли нікого на сцені немає.

1-й вовк.  Тю, дурний! Ніхто не танцює, коли пусті шлунки!

 

2-й вовк.    Їсти так хочу, нема порятунку! У-у-у-у!

Ідуть зі сцени.

 

ДІЯ 5

 

Під музику на сцену виходить Ведмідь. Навколо нього бджоли танцюють, дражнячи Ведмедя. ведмідь сердиться.

 

Ведмідь (сердиться). Ой, біда в мене зі слухом –

Тато наступив на вухо,

Не люблю тепер пісень,

Ходжу хмурий цілий день.

В лісі звірі всі танцюють,

З мене всі вони кепкують:

Заспівай, та заспівай,

Чи в танок з вами давай!

В мене ноги косолапі,

Я не вмію танцювати,

Як почую про гопак –

Не оклигаю ніяк.

Ведмідь( звертається до дітей).

Бджоли, наче подуріли – за мною літають,

Не дали сьогодні меду й кусають, кусають!

Я ж ведмедик-ласунець, люблю солоденьке…

Чую… чую… Близько десь пахне щось смачненьке.

 

Наштовхується на Колобка.

Колобок(задкує). Ой!

 

Ведмідь. Колобок? Колобку, Колобку, я тебе з’їм!

 

Колобок (сумно). А може тобі пісеньку заспівати?

 

Ведмідь (ричить) Що?

 

Колобок. Ні? Може затанцювати?

 

Ведмідь (дуже сердито). Та що за день сьогодні такий?!

 

Колобок. То може, я піду… вже?

 

Ведмідь. Стій! Краще вже я піду.

 

Виходить.

 

ДІЯ 6

 

Сумний Колобок сидить на пеньку.

Під музику входить Лисичка.

Лисичка співає на мелодію дитячої пісні «Ми у лісі, у лузі завжди будем вірні друзі»

Лисичка. Подивіться на мій носик

Й на гарний пишний хвостик.

Рум’яненьке в мене личко.

Правда ж, гарна я Лисичка?

 

Люблю курку, люблю гуску,

Можу з’їсти трясогузку,

Люблю рибку, люблю птичку,

Бо я хитрая Лисичка.

 

Звертає увагу на Колобка.

 

Лисичка. Звідки штука ця взялася? (Нюхає)

Фе, зовсім не пахне м’ясом!

(Щипає Колобка)

Ой, здається саме тісто,

Ні, не буду його їсти
Натомість візьму швиденько
Відведу назад стареньким.

 

Лисичка проводить Колобка до Діда і Баби.

 

Лисичка. Добрий день у вашій хаті!

                 Чи здорові, чи багаті?

 

Баба. Та все добре, лиш в лісок

          Втік учора Колобок.

 

Лисичка. Не сумуйте, йдіть стрічать,

                 Привела я втікача.

 

Дід.  Колобок! Іди дай руку

         Будеш нам ти за онука.

 

Баба. Життя прожили мирно й тихо,

Було багато щастя й лиха,

Та не могли ми уявити,

Що так чудово буде жити,

Коли старим нам на потіху

Дитячий сміх й багато сміху!

 

Лисичка. Щастя й миру вашій хаті!

                А тепер – всі танцювати!

 

Артисти на сцені виконують заключний танець.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛЬНА ВИСТАВА

 ЗА МОТИВАМИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ

 «ПРО ПІВНИКА, КУРОЧКУ ТА ХИТРУ ЛИСИЧКУ»

 

Мета: учити виконувати ролі, перевтілюючись в образи театральних героїв; формувати вміння застосовувати набуті знання фольклорного матеріалу

в житті; пробуджувати естетичні почуття; розвивати пізнавальні інтереси; виховувати ввічливість, доброту,дружні взаємини у дітей.

Підготовка до вистави

1. Ознайомлення зі змістом театрального дійства.

2. Розподіл ролей.

3. Виразне читання.

4. Розучування пісень «Осіння казка», «Казко, оживи!», «Косарі», «Давайте в дружбі жити!».

5. Розучування танців «Осінній вальс», «Косарі».

6. Оформлення зали (плакати з ілюстраціями казкових героїв).

7. Виставка дитячих малюнків — ілюстрацій до української народної казки «Про півника, курочку та хитру лисичку».

 

Хід заходу

Учитель. Дорогі гості! Ми дуже раді вітати вас на нашому святі.

Україно рідна, сторононька мила!

В ній матусі ласка, батькове тепло.

Українська мова пахне барвінково,

Українська пісня розкрива крило.

В ній цікаві речі, речі для малечі,

В ній чарівна казка часто ожива,

Червона калина в ній піснею лине,

Несе нам правдиві і мудрі слова.

Лети, наша пісне, за всі небокраї,

Всіх друзів збирай і привіт нам неси,

Вітчизна, як мати, а більше немає

У цілому світі такої краси.

 

Діти виконують пісню «Україна».

 

Учитель. Україна і українська пісня, загадка, приказка, лічилка...

Українська казка… Ці поняття дуже близькі кожному з нас із раннього дитинства. Сьогодні ми опинимося у чарівній країні казок, де на нас чекають працьовиті добрі герої, які стають переможцями завдяки своєму розуму,

кмітливості, сміливості.Тож поспішаймо у гості до казки «Про пів-

ника, курочку та хитру лисичку», яку пропонує вашій увазі 4-й клас.

 

Учні (по черзі)

1. На дивній планеті, в казковому краї

Вітри на сопілочці полечку грають.

У марші чіткому крокують краплини

І пісня туманів над річкою лине.

У тому співучому, дивному краї

Чарівні казки на тебе чекають.

 

2. На землі, у небі, в морі

Скрізь у сонячнім просторі

Нові казки там живуть,

Прочитати нас зовуть.

 

3. Наші милі діточки, всі ви любите казки.

З вами в казці побуваємоі загадки відгадаємо,

Щирих друзів ми зберемо на галявці в добрий час,

Пісню дружно заведемо, щоб усі почули нас.

 

Діти виконують пісню «Казко, оживи!».

 

Учитель. Пропоную разом покликати казку.

 

Звучить легка мелодія. З’являється Сорока.

 

Сорока.

Скре-ке-ке, скре-ке-ке,

Чи ви чули отаке?

На хвості несу одну

Незвичайну новину,

Чи повірите, чи ні

Та у ці осінні дні

В лісі бачила я диво,

Дуже гарне і красиве,

Чуєте: мелодія грає,

Думаю, щось незвичне на нас чекає.

 

Звучить вальс. Виходить Фея.

 

Діти (разом). Хто ти? Хто ти?

 

Фея.

Що у вас за розмова?

Це ж я — фея казкова,

Принесла для вас казку,

Приготуйтесь, будь ласка!

 

Діти виконують пісню «Осіння казка».

 

Ведуча

Що за дивна дивина:

Зал святковий, радість всюди,

Фея з дітьми чарівна.

Точно: зараз казка буде!

На околиці села, як говорить казка,

Жив веселий дід Хома й бабуся Параска.

Дід учив гончарювати, на сопілці грати,

А бабуся вишивати і пісні співати.

А ще вони могли разом гарно танцювати.

 

Дідусь із бабусею виконують веселий танок.

 

Ведуча

Ось так вони жили, жили не тужили,

Господарство гляділи,

господарство маленьке:

Півник — когутик і Курочка рябенька.

 

Півник (співає)

Я — веселий Півник, півник-співунець,

На голівці в мене червоний гребінець,

Пісеньку співаю голосно таку:

Кукуріку, кукуріку, кукуріку!

 

Курочка

Я — Курочка рябенька, я завжди веселенька,

Із Півником дружу, ніколи не тужу.

 

Ведуча

Набридло Курочці з Півником дома сидіти,

Пішли вони мандрувати по світі.

Тільки вийшли о ранковій порі,

А назустріч — косарі.

 

Косарі. Куди це ви від хати?

 

Курочка. Ідемо мандрувати.

 

Діти виконують пісню «Вийшли в поле косарі».

 

Ведуча

Ось ідуть Півник з Курочкою

зеленим гаєм,

Навколо вітерець кущі колихає,

На кущах зеленіє листячко,

А між ними ягідки, мов червоне намистечко.

 

Курочка

Півник-когутик, зламай мені прутик,

З зеленими листками, з червоними ягідками.

 

Ведуча

Тільки Півник захотів зламати,

А з-під куща — Зайчик зі своєї хати.

 

Зайчик

Хто-хто ходить по моєму гаю?

Хто-хто мої кущики ламає?

 

(Співає.)

 

Не ходжу я, а скакаю, бо нерівні ноги маю,

Через поле навмання перегнав би я коня.

Я — страшенний боягуз, всіх на світі я боюсь

В полі, в лісі, навкруги — скрізь у мене вороги!

Часом лізу я у шкоду, їм капусту на городах,

Моркву, ріпу, буряки, — це я —Зайчик! Ось такий!

 

Ведуча. Злякався Півник.

 

Півник.

Ходімо, Курочко, далі,

Тут якісь звірі живуть небувалі:

І вуха в них довгі, і самі вони сірі,

Мабуть, це дуже страшні звірі.

 

Ведуча

Пішли вони далі зеленим гаєм,

Навколо вітерець кущі колихає,

На кущиках горішки і зелене листя,

А курочці дуже хочеться їсти.

 

 

Курочка

Півник-когутик, зламай мені прутик,

Де листя зеленіше, де горішки рясніші.

 

Ведуча

Тільки намірився Півник ламати,

А із дерева — білочка із своєї хати.

 

Білочка

Хто тут ходить по моєму лісі?

Хто гілки ламає на моєму горісі?

(Співає.)

Там, де сосни та ялинки

У лісочку стали в ряд

Скаче білка — сіра спинка,

Закликає всіх звірят.

Сіра спинка, довгий хвостик

По деревах — плиг та плиг!

У свою хатинку в гості

Я сьогодні кличу всіх…

 

Півник.

Ходімо, Курочко, далі,

Тут якісь звірі живуть небувалі:

І вуха в них китицями, і хвіст пухнастий,

Мабуть, вони хочуть на нас напасти.

 

Ведуча

Пішли вони далі зеленим гаєм,

Навколо вітерець кущі колихає.

Попереду бачать: старенький пеньочок,

Під ним сховався маленький грибочок.

Тільки Півник насмілився зірвати,

Аж тут Їжачок із своєї хати...

 

Їжачок.

Хто тут ходить біля пеньочка?

Хоче з’їсти мого грибочка?

(Співає.)

Добре в лісі, в глушині мати хатоньку мені:

Затишненьку, тиху, просту, без віконець, без помосту.

Застелив сухеньким листом — і в хатинці тепло й чисто,

Працювати я мастак,в лісі так живе їжак.

 

 

Півник.

Пішли, Курочко, далі,

Тут якісь звірі живуть небувалі:

Носик, як шило, тіло в голках,

Я їх дуже боюся — просто страх!

 

Ведуча

Пішли вони далі зеленим гаєм,

Навколо вітерець дерева колихає,

Під деревами рясна травичка,

А на деревах листя і смачні кислички.

А Курочка вже не може терпіти,

Почала вона Півника просити...

 

Курочка

Півнику-когутику, зламай мені прутик,

Хоча б невеличкий, хоч дві кислички.

 

Ведуча

Насмілився Півник, почав ламати.

Аж тут Лисичка із своєї хати

Така ласкава, розпушила хвостик...

 

Лисичка

Ах, прошу до мене в гості!

Ось відпочиньте в моїй хатинці —

У мене є тут для вас гостинці:

Найкращі яблучка, смачні горішки,

У вас, напевно, стомились ніжки,

Бо ви так довго ішли по гаю,

А я давно вже на вас чекаю.

 

Ведуча

Ось дала вона їм гостинці,

Лишила їх у своїй хатинці,

А сама побігла по Вовка-сусіда,

Щоб запросити його до обіду.

Півник і Курочка добре поїли

І відпочили, і так звеселіли,

Що Півник навіть почав співати.

 

Ведуча

Тут саме Зайчик біг мимо хати

(а Зайчик був дуже добрий)...

 

Зайчик

Ти — Півник дуже хоробрий!

Хіба ти не знаєш цієї Лисиці?

Ось буде тобі за оті кислиці!

 

Ведуча

А Півник і Курочка не ймуть йому віри...

 

Півник

Та тут же такі хороші звірі.

 

Ведуча

Коли це Білочка плиг та плиг,

І враз у віконце побачила їх.

(А Білочка зовсім була не зла)...

 

Білочка

Тікайте швидше з цього кубла,

Бо ця Лисиця страшна та хижа,

Вона вас обох заріже.

 

Ведуча.

Тут виглянув Півник на подвір’я,

А на подвір’ї — куряче пір’я…

 

Півник. Ой-ой-ой! Треба й справді тікати!

 

Ведуча.

А вже Лисиця йде до хати,

І Вовк за нею, — страшний та хижий!

Іде й радіє, що буде їжа. Тільки стали вони на поріг,

А Півник та Курочка в віконце — плиг та плиг!

Та під кущами, під деревами — мерщій тікати до своєї хати.

А Вовк з Лисицею бігли, бігли — та не знайшли під кущем ні сліду

І залишилися без обіду.

 Повернулися Півник з Курочкою до бабусі й дідуся. Ось вам казочка уся!

 

Учитель.

Казка наша закінчилась, в казці завжди є кінець.

Хто її уважно слухав, буде просто молодець!

 

Ведуча. Повертаємось невпинно із казкової країни,

Там живуть герої чемні, добрі, ввічливі — ми певні!

Ви такими будьте, поради не забудьте!

Там троянди на подвір’ї й гладіолуси цвітуть,

Там господарі привітні вас завжди у гості ждуть.

Діти виконують пісню «Давайте в дружбі жити».

 

 

СВЯТО ГУМОРУ ЗА ТВОРЧІСТЮ Г.БОЙКА

(1 – 3 КЛАС)

 

На сцені  - ведуча в українському костюмі.

 

Ведуча: Сум за сміхом по двору

Невідступно ходить,

Сміх лікує дітвору,

Ну, а сум їй шкодить.

Як дитина - вереда,

Хниче без упину,

Значить, сталася біда:

Сміх її покинув.

Значить, сум її насів,

З очей сльози точить,

І тому дитина всім

Голову морочить.

На таку дитину гріх

Гримати і цикать.

Подаруй дитині сміх-

Перестане хникать.

                                                             (В.Лагоза)

 

Відкривається сценв. На стінах плакати "Якщо народ співає і сміється, то в нім здорове сердце бється ". "Смійтеся на здоровая", "Народ скаже, як зав’яже", "Мудрість народна -то великий скарб".

 

Ведуча. Гумористична література в різних її формах відома в Україні

здавна. Ще в старовину виникали і ширилися гумористичні вірші на

соціально-побутові, церковно-релігійні теми та на шкільну тематику.

Творцями й поширювачами таких віршів були студенти, яких часто називали

спудеями. Інтерес до гумористичних віршів мав місце у XVIII, в XIX cm. і

зараз.

Згадаємо Котляревського, Гулака-Артемовського, Боровиковського. Пізніше - Руданського, Вишню. Для дітей писали Бойко, Січовик,  Глазовий та інші.

У віршах цих письменників багато веселої поетичної фантазії. Вони

відкривають для дітей в малому - велике, в смішному - значне, постійно

чергуючи жарти з роздумами.

І хочеться біль детальніше зупинитися на віршах Г.П.Бойка. про нього нам розповість вчителька літератури.

 

Вчителька. Грицько Бойко - поет саме дитячий, всі його вірші присвячені

саме дитячий, всі його вірші присвячені дітворі. Він з глибоким розумінням виховного значення сміху виставляє на осуд дітей найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, задавака, ледар, роззява, симулянт -  ось ким населені Бойкові гумористичні вірші.

Гумор його м'який і зичливий, покликаний помогти, а не принизити дитину.

А зараз послухаємо його вірші у виконанні дітей.

Змагання.

- Чого з ганчирками весь клас?

- За чистоту змагання в нас!

- Ну, а чого так розкричались?

- Бо ми за тишу вже змагались!

 

Те ж саме.

- Ну, хіба таке годиться?

В тебе знову одиниця!

- А мене сьогодні, мамо,

Запитали знов те ж саме!

 

Про Гаврила і чорнило.

- Що робить? - пита Гаврило.-

Я ковтнув чорнило...

- Проковтни ще й промокатку-

Буде все в порядку!

 

Чистописання.

- Чого в чорнилі руки, Таню?

- Це в нас було чистописання.

- А на щоках чому чорнило?

- Бо я руками щоки мила.

 

Хлопчина Ніна

Була письмова

Англійська мова.

Письмову в Ніни

Списав хлопчина.

«Мвй нейм из Ніна».

А дома тато почав читати:

  • Скажи-но , сину, то ти вже Ніна?

Підслухана розмова

  • Ти промокатки не даси?
  • Не дам – проси, хоч не проси!
  • Ну, коли так - трусись над нею
  • Я промокну тоді свєю.

Тридцять шість і сім

Все зітхає, п’є мікстуру,

Виміря температуру.

  • Сорок три, - він каже всім. –
  • Гляньте: тридцять шість і сім.

Ведуча. Творчисть  Г.Бойка відрізняється жанровою різноманітністю: поеми, вірші,казки,п’єси, скоромовки - спотиканки, лічілки, загадки – улюблені жанри поета, А зараз познайомимося із скоромовками поета та проведемо

конкурс на кращого скоромовника.

 

Учні.

Явдошки і волошки

Над шляхом Явдошка

Шукала волошки.

 Явдошко, волошки шукати облиш:

 Над шляхом ти знайдеш

Один лиш спориш.

 

Ведуча. А знаєте, діти, є про  Явдошку є народна жартівлива пісня. «Дівка Ядошка сіяла пшеницю». Давайте послухаємо як її гарно співають.

 

Дівка Явдошка сіяла пшеницю.

Приспів:

Джар, джар, джарочка,
Чи варила, душа мила,
Чи варила, джар?

Дівка Явдошка пшеницю полола,
Приспів

Дівка Явдошка пшениченьку жала,

Приспів
Дівка Явдошка пшеницю в’язала,

Приспів
Дівка Явдошка пшеницю возила,

Приспів
Дівка Явдошка пшеницю молотила,

Приспів
Дівка Явдошка пшеницю молола.

Приспів

 

Ведуча. А тепер, хто швидше і правильніше скаже скоромовку три рази

Підряд?  Ось яку:

 

Учень. 3 села в село

Мала з села

Вола вела.

В село віл

 Малу вів.

 

(конкурс скоромовки)

 

Ведуча. У Грицька Бойка є багато інших скоромовок.

 

Учні.

Архип охрип                    Вареники

Кричав Архип,                 У кухаря Валерика

Архип охрип.                    Розварились вареники,

Не треба Архипу              Розварились вареники...

Кричати до хрипу.           Варениці у Валерика.

 

Ведуча. Сподобались  скоромовки і гуморески? Що корисного ви взяли для себе? А тепер трохи відпочинимо і пограємо в народну гру «Порожнє місце».

 

Діти стають у коло, тримаючись за руки. Один біжить кругом і когось вдаряє, біжить далі на те саме місце. Хто х них швидше прибіжить, той і стане, хто лишився без місця, продовжує гру далі.

 

Учні.

 ***

Два скельця,

Три дужки:                                   

      На ніс і за вушка. (Окуляри)       

           ***

Я блискуча, гостренька,

Має вічко маленьке,

За собою несу

Довгу-довгу косу. (Голка)

 ***

 Без рук, без верета             

Вміє добре ткати.                       

А коли натче -                             

Здобич не втече. (Павук)   

              ***                                                     

З бородою народився,

Та ніколи не голився. (Козлик)

***

В ящику- вікно,

У вікні - кіно. (Телевізор)

 

Ведуча. Проведемо, діти, конкурс загадок. Хто з вас знає загадки, авторами яких є письменники? А ну ж бо, веселіше!

 

Учні.

1.Запитав комар шуліку:

Де дістати можна ліки?

Цей будинок не далеко,

Називається… (аптека)

 

2. Має вуса й пишний хвіст

І негарну звичку:

Спершу добре він поїсть,

Після вмиє личко (Кіт).

 

3.Хто вдягає дві-три шуби,

Під якими гріє зуби?

Це не зайчик, не баран –

Кукурудзяний… (качан)

                                                                             І.Січовик

Учні.

1.То чорна, то сива по небу ходила:

Набив її вітер – сльози розпустила. (Хмара, дощ).

 

2. як цей білий цукор зветься,

Що із хмар взимі трясеться? (Сніг)

 

3. поночі літає,

Удень засинає,

Кругла голова

Зоветься… (сова)

                                                                            М.Підгірянка

 

Ведуча. Г.Бойко пройшов нелегкий шлях духовного зростання й гарту. Він

пише свої вірші з добротою і любов"ю до дитини. Подивимось невелику

сценку, що викличе у нас усмішку і буде для всіх веселим повчанням.

 

Сценка "Ділові розмови"

( на сцені з різних кінців 2 столи з телефоном. За одним - Петрик, за

другим - Вова)

 

Чтець. Щоденно після школи

У Петрика і Вови

Усе по телефону

Йдуть ''ділові розмови".

 

Петрик. Алло! Здоров!

 

Вова. Здоров!

 

Петрик.Як справи? Що робиш? -я питаю.

 

Вова. Та ось по телефону з тобою розмовляю. А як у тебе справи?

 

Петрик. Та справи - тещо треба!

 

Вова. А що ти зараз робиш?

 

Петрик. Та от дзвоню до тебе...

 

Вова. Ну, що ж, бувай здоровий,

           Бо вже пора кінчати.

           Ще ж треба подзвонити

          До Роми і до Гната.

 

Ведуча. Бачите, як дотепно змальовує життя дітей-школярів Г.Бойко. Є в

нього і багато веселинок і про малюків.

 

Учні.

В мене зубки випадають

Скоро в тата іменини

Я і мама з магазину принесли йому пакунок –

Подарунок.

Наказала мені мама:

  • Держи язик за зубами…

Але всі те добре знають:

 В мене зубки випадають…

То хіба ж я можу, мамо,

Держать язик за зубами?

 

Чи можна.

Сиди спокійно! - каже мама,-

І перестань молоть ногами.

Малий запитує тривожно:

А язиком молоти можна?

 

Гралися в долонечки

- Де ти завозилася?

 Де ти забруднилася?

- Я в калюжі з сонечком

Гралася в долонечки.

 

Забув додати.

Похвалився Вова Ніні:

В морі плавав я на спині!-

Тільки він забув додати.

На чиїй? На спині тата!

 

Ведуча. Бачите, як малюки в звичайному побуті знаходять гру для себе. А тепер трохи відпочинемо і пограємось в «Подоляночку».

 

Діти беруться за руки і стають в коло. Видирають подоляночку. Діти співають, а подоляночка робить все, що вони співають.

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона стояла,

До землі припала,

Личка не вмивала,

Бо води не мала.

Ой, встань, устань, подоляночко,

Обмий личко, як ту скляночку,

Візьмися в бочки, -

За свої скочки,

Підскочи до раю,

Бери сестру скраю.

Подоляночка вибирає когось з кола і та стає на її місце.

 

Ведуча. А чи сподобалось вам на нашому святі?ви познайомилися з віршами Г. Бойка. Він дуже гарно пише про дітей – весело, дотепно. А тепер господарі свята мають почастувати вас варениками з сюрпризом.

Згадайте скоромовку:

 У кухаря Валерика

Розварились вареники.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запрошення до участі в турнірі оформити у вигляді дуже ввічливого оголошення:

«О, вельмишановні лицарі, юні повелителі душ! Знавці ввічливості і люб’язності! З’явіться на клич турнірних труб! Турнір лицарів чекає Вас! Обладунки ваші — ввічливість і люб’язність, увага і доброзичливість. Будьте тричі достойні лицарського звання! Хай перемагає сильніший! Турнір відбудеться...»

(До початку турніру звучить романтична музика. Відкрита виставка книжок «У країні ввічливих наук»)

 

Оформлення залу: плакати «Ніщо не обходиться нам так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість». (М. Сервантес); «Справжня ввічливість полягає в доброзичливому ставленні до людей». (Ж.-Ж. Руссо)

(Звучить музична пауза. Виходять ведучі).

 

1-й ведучий. Добрий день, дорогі друзі!

 

2-й ведучий. Добрий день!

 

1-й ведучий. Ми раді бачити вас в цьому залі.

 

2-й ведучий. Сьогодні тут відбудуться не зовсім звичайні змагання — турнір лицарів ввічливості.

 

1-й ведучий. У ньому візьмуть участь ваші ровесники, знавці правил хорошого тону.

 

2-й ведучий. Ми бажаємо їм успіху у змаганнях. Хай перемагає сильніший.

(Звучить музика).

1-й ведучий. Команди, займіть свої місця!

 

2-й ведучий. Команда «Усмішка» — капітан... . Команда «Леді і джентльмени» — капітан... .

 

1-й ведучий. Представляємо журі конкурсу... . Журі буде оцінювати конкурси за п’ятибальною шкалою.

 

2-й ведучий. Увага, турнір оголошується відкритим! (Звучить сигнал труби)

 

1-й ведучий. Щоб у лицарському турнірі перемогти,

Дуже розумним і ввічливим треба бути.

За щитами не ховатись,

Шпаги гострої не боятись,

Всі закони поведінки вивчити.

 

(Музична пауза).

 

2-й ведучий. Перш ніж приступити до конкурсної програми, ми пропонуємо командам представити себе.

 

Команда «Усмішка»

Ми маленькі школярі.

Вас прийшли ми привітати,

У турнірі участь взяти,

Перемогу святкувати.

Нас учителька навчає

Бути чесними дітьми,

Щоб ми виросли і стали

Всі хорошими людьми.

Вмієм гарно ми трудитись,

Стіл накрити, веселитись,

Дівчинку вперед впустити

І матусі помогти.

Лицарству ми присягаємо —

Будемо ввічливі завжди.

Україні помагають

 Віддані її сини.

 

Команда «Леді і джентльмени»

Сьогодні в нас чудовий день,

Турнір для лицарів почнеться,

Веселість буде для людей,

А нам змагаться доведеться.

Ну що ж, приятелі мої,

Командам нашим побажаємо

Завзяття, витримки у боротьбі

І успіху в змаганнях.

Журі ми скажемо таке:

«Судіть нас об’єктивно».

І успіх враз до нас прийде,

І буде всім приємно.

 

1-й ведучий.  Оголошується конкурс «Розминка». Кожній із команд задаємо по одному запитанню. Команді «Усмішка»: Кого називали лицарями в минулому?

 

2-й ведучий. Команді «Леді і джентльмени»: Яку людину ми називаємо лицарем у наші дні?

(Команди відповідають на питання).

1-й ведучий. Поки журі оцінює відповіді, проведемо розминку з уболівальниками. Гра «Закінчи речення».

 Розтане навіть льодяна глиба від слова теплого... (спасибі).

 Зеленіє навіть пень, коли почує... (добрий день).

За смачний обід і ситий скажем мамі ми... (спасибі).

Журі оголошує результати конкурсів.

2-й ведучий. А тепер перевіримо, як справилися команди із домашніми завданнями. На домашнє завдання був запропонований конкурс «Чарівні вчинки».

Команда «Усмішка»: «У театрі».

Члени команди зіграли таку сценку: Петрусь прибіг до театру в буденному одязі з пакунком цукерок у руках. Працівниця гардеробу хотіла його роздягнути, але даремно. Петрусь зайшов у зал одягнений, в темноті пробрався до свого місця. Голосно розмовляв із однокласницями, пригощав їх цукерками. Непомітно вистава закінчилася, а він так і не зрозумів її змісту. Звісно, що у театрі хлопчикові не сподобалося.

1-й ведучий. Увага! Які помилки допустив Петрусь, перебуваючи у театрі?

(Відповідає команда «Леді і джентльмени»).

Команда «Леді і джентльмени»: «У транспорті».

Члени команди розіграли сценку незадовільної поведінки дітей у транспорті.

2-й ведучий. Які помилки допустили хлопчики, коли заходили в автобус, їхали в ньому і виходили з нього?

(Відповідає команда «Усмішка»).

 

1-й ведучий. Поки журі підбиває підсумки, гра з уболівальниками «Хто скаже найбільше чарівних слів?»

2-й ведучий. Просимо журі оцінити домашнє завдання.

1-й ведучий.  Оголошуємо конкурс «Від теорії до практики»

1. Сервування столу. Запрошуються до участі хлопчик і дівчинка від кожної команди.

2. Випий компот. Запрошуються по одному учаснику від кожної команди. Для них виносять чашки з компотом, пропонують його випити, не порушуючи правил хорошого тону.

3. Запрошення до танцю.

4. Одягни сестричку на прогулянку. Від команд запрошуються хлопчик і дівчинка. Хлопчик повинен одягнути «сестричку» на прогулянку.

2-й ведучий. Прошу журі підбити підсумки конкурсу «Від теорії до практики».

1-й ведучий. Оголошується останній конкурс «Лицарі схрестили шпаги»

Команди дають запитання одна одній.

— Які поради ти даси людині, яка іде в гості?

— Як вести себе за столом?

2-й ведучий. Наш турнір підходить до кінця. Просимо журі підбити підсумки.

Учасники турніру дають клятву лицарів:

Клянемось лицарями бути,

Завжди «спасибі» говорити,

«Добрий день» та «до побачення»

Мають у житті велике значення.

Клянемось лицарями бути,

Лінь та грубість позабути.

Науки різні знати

І про етикет не забувати!

Клянемось лицарями бути,

У боротьбі зі злом добро здобути,

Нечему вразити мечем чарівним,

Словом суворим і цілющим.

 

Усі разом. Клянемось лицарями бути!

Вчитель (робить підсумок). Будьте завжди ввічливими, чуйними, уважними. Зустрінете знайомого — привітайтесь. Допустивши помилку, виявивши грубість, попросіть вибачення. Завжди допомагайте старшим, молодшим, друзям. Ніколи не перебивайте співрозмовника навіть тоді, коли ви з ним не погоджуєтесь, вислухайте його до кінця і тільки тоді висловіть свою думку. Дружіть із «ввічливими словами». Будьте завжди шляхетними і вас любитимуть і поважатимуть.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель. Мир музыки… Вы вошли в него, когда научились читать ноты, петь и играть на музыкальных инструментах. Вы знаете и любите немало музыкальных произведений. Но мир музыки неисчерпаем. Музыка передается от сердца к сердцу и обладает огромной силой воздействия на человека. «Музыка раскрывает нам митр фантазии, она отвечает на наше извечное, неутомимое стремление к красоте, к идеалу», - писал выдающийся дирижер XX века Леопольд Стоковский.

                   Сегодня мы собрались с вами, чтобы провести увлекательную и веселую игру. А посвящена она музыке. Сегодня здесь будет звучать разная музыка: классическая, современная, серьёзная и веселая, быстрая и медленная. Её можно услышать в шуме ветра, в капельках дождя.         

 

1 ведущий: Ветер чуть слышно поет,

Липа вздыхает у сада…

Чуткая музыка всюду живет:

В шелесте трав,

В шуме дубрав,

Только прислушаться надо.

 

2 ведущий: Звонко струится ручей,

Падает гром с небосвода –

Этой мелодией вешней своей

Мир наполняет природа!

Тихие слезы свои

Ива роняет у брода…

Трелью приветствуют ночь соловьи.

Звоном ветвей, песней дождей

Мир наполняет природа.

 

Учитель: А мы сейчас прислушаемся и посмотрим, как вы, ребята, умеете петь, танцевать и слушать музыку.

В нашей игре участвуют две команды: команда 5-х классов «Домисольки» и команда 6-х классов «Веселые нотки».

Итак, первый конкурс: «Представление команд».

В этом конкурсе командам необходимо представить свое название, приветствие жюри, болельщикам и командам – соперницам. Для определения порядка выступления проведем жеребьевку. Капитанам команд подойти к жюри.

 

Представление команды «Домисольки»

Поют на мелодию песни «Коробейники»

Заиграла в школе музыка

«Домисольки в зал идут.

8 девочек шагают

Впереди –наш командир

Девчата –левой , девчата – правой,

Девчата выровняй ряды!

Девчата раз, девчата два.

На КВН идем, друзья!

Наш девиз: « Нам не страшно ничего, мы посмотрим, кто - кого!»

 

На мелодию песни «Как родная меня мать провожала»

Как на встречу эту нас провожали

Тут с советами тот час набежали.

Говорят, на встрече ждут только беды

Но не возвращайтесь вы без победы!

 

На мелодию песни «Дан приказ ему на запад…»

Дан приказ- команде выжить,

Снились нам дурные сны.

О, жюри не дай погибнуть!

Встречу выиграть должны.

 

На мелодию песни «Если б я был султан» (к жюри)

Мы пришли сегодня к вам в КВН играть

Песни петь , танцевать, жюри удивлять.

Не плохо очень - в КВН играть

Гораздо хуже – его проиграть.

Если б я был жюри, я б судил не так.

Больше нам, меньше им,

Было бы –ништяк.

Не плохо очень в КВН играть,

Гораздо хуже – его проиграть

Ты жюри не жюри наших игроков,

А не то призовем всех своих богов.

Неплохо очень – в КВН играть,

Гораздо хуже – его проиграть.

 

На мелодию песни «Очи черные»

Красной скатертью стол

Большой накрыт

А затем столом все жюри сидит

Жюри милое , справедливое

Вы судите нас , но и милуйте!

О , жюри, жюри, о, могучее,

Очи карие , очи жгучие.

Как мы любим вас,

Как мы ценим вас

Не покиньте нас

В этот трудный час.

 

Подают жюри поднос с подарками: камень, игла, стакан чистой воды.

О жюри, благоразумное

Доброе , корректное, справедливое , отзывчивое.

Пусть ваше слово будет твердым , как этот камень.

Пусть ваши глаза будут острыми , как эта игла.

Пусть ваша совесть будет чиста , как в этом стакане вода.

 

На музыку марша «Прощание славянки»

Состязание начинается,

Мы приветствуем всех вас, друзья!

Наши гости пускай улыбаются,

Но ведь жить без улыбок нельзя.

Вы, противники, будьте внимательней ,

Не надейтесь на легкий успех.

Ведь хитры и умны наши действия,

А улыбок и шуток не счесть!

 

На мелодию песни «Собака бывает кусачей.»

Соперник бывает кусачий,

Только от жизни собачей .

Только от жизни , от жизни собачей

Соперник бывает кусачий.

(Дарят сувенир- бутылочку с молоком и соской).

Пейте, девки, молоко, проиграете легко!

 

Приветствие болельщикам.(Поют на мелодию песни «Веселый ветер)

Друзья –болельщики, у нас

 одно стремленье (3 раза)

Должны мы выиграть ответное сраженье.

У нас девиз: «Победа и финал.»

Будьте вежливы, будьте тактичны,

Унывать нам сегодня нельзя.

Игра ведется честно.

Здесь грубости нет места,

Противники для нас –друзья!

 

Дарят болельщикам надутые шары, разрисованные улыбками.

 

 

Представление команды «Веселые нотки»

Поют на мелодию песни «Мы едем, едем»

На сцене этой снова и ты, и он , и я.

Веселые вас нотки

Приветствуют, друзья!

Сейчас мы вам покажем

Подробно без прекрас,

Что выступить сумеем,

Покажем высший класс.

 

На мелодию песни «Лучше нету того свету..»

Мы хвалить себя не станем,

Пусть посмотрит зритель сам.

И споем мы и станцуем,

И подарим радость вам

А как с праздника вернемся,

И расскажем всем друзьям

Как победу одержали.

Пусть завидуют все нам!

 

Приветствие жюри на мелодию песни «Сердце волнуется»

Жюри проследи ты внимательно-

Сраженье еще впереди,

И мы тебя просим старательно-

Соперникам не подсуди.

Заботится сердце

Сердце волнуется

Сраженье еще впереди.

А выиграть очень нам хочется

Жюри справедливо суди!

(На подносе несут сахар, порошок).

Мы хотели подарить вам порошок,

Мы хотели подарить вам сахарок,

Мы хотели, мы хотели(п л а ч у т)

А решили подарить вам

Ко….коробок.

Это копилочка.

Копи, копи, копилочка, нам баллы собирай.

Скорей , скорее, милочка, наполнись через край.

 

Приветствие соперникам.

Маленькие дети, ни за что на свете

Не ходите с нами в КВН играть!

Будем вам мешать, злить, надоедать,

Сложные вопросы задавать. (Дарят мыло)

Мы дарим вам мыло,

Чтоб все очки смыло!

 

Поют на мелодию песни «Надежда»

Надежда – сейчас победить,

А удача – награда за смелость

А дружбу давайте крепить,

Чтоб песня счастливее пелась!

 

Приветствие болельщикам.

Я, ты, он, она,

Вместе- дружная семья.

Так давайте так дружить,

Чтобы вместе победить!

 

Поют на мелодию песни «Орленок»

Болельщик, болельщик,

За нас поболей ты

И нас поддержи ты во всем,

Чтоб мы победили

И радостно жили

В селе своем дорогом.

 

Во время работы жюри музыкальная пауза.

 

Конкурс «Разминка»

За каждый правильный ответ команда получает жетон.

  1. Кому посвящён романс «Я помню чудное мгновенье» и чем это посвящение примечательно ? (А.С.Пушкин посвятил стихи А.Керн, а М.И.Глинка написал на них музыку и посвятил её дочери А.Керн).
  2. Какие балеты и сколько написал П.И.Чайковский? (Три балета: «Лебединое озеро», «Щелкунчик», «Спящая красавица»)
  3. Какие произведения А.С.Пушкина послужили сюжетом для опер? («Руслан и Людмила», «Русалка», «Сказка о царе Салтане» и т.д.)
  4. Кто из известных композиторов не сочинил ни одной оперы? (Бах, Шопен, Брамс, Хачатурян)

Загадки

  1. Нота – первое, второе – река,

      А целое – в сказке про петушка. (До – дон).

  1. А эта нота и одна

     В кулинарии нам нужна. (Соль)

  1. Две ноты объединены

           И стали мерою длины. (Ми – ля).

  1. Начало – нота,

Потом – оленя украшенья,

А вместе –

Место оживленного движенья. (До – рога).

  1. Какое сочетание нот выращивает огород? (Фа – соль)
  2. Две ноты завершило «но»,

     Игра зовется… (до – ми – но)

 

Конкурс «Запевалы»

В этом конкурсе команды в течении минуты должны переделать детскую песню на заданный мотив. Капитанам получить конверты.

1-й конверт: переделать песню «Улыбка» на мелодию песни «Катюша».

 

2-й конверт: переделать песню «В траве сидел кузнечик» на мелодию «Антошка».

 

Ведущий. Пока команды готовятся, у нас музыкальная пауза.

Учащийся музыкальной школы исполняет пьесу на музыкальном инструменте.

 

Ведущий. Слово жюри.

 

Конкурс «Домашнее задание»

Задание: каждая команда должна проинсценировать детскую песню.

 

 Конкурс «Музыкальная перестрелка»

 

Ведущий. В этом конкурсе мы выбрали тему «Растения». Команда или член команды по сигналу должна исполнить фрагмент песни, в котором обязательно должно прозвучать слово, обозначающее растение. Если команда не вступила по сигналу, эстафета передается другой команде, а первая пропускает ход.

 

Подсчитываются баллы. Музыкальная пауза.

 

Конкурс «Парад оркестров».

Задание: каждая команда должна изобразить какой-нибудь музыкальный инструмент и воспроизвести его звучание. Капитан команды становиться дирижером и проводит репетицию оркестра. На подготовку дается две минуты.

 

Конкурс «Музыкальный поединок»

 

Ведущий. Для каждой пары участников будет дано задание по музыкальной литературе. Вам будет представлено 5 ответов. С помощью карточек с цифрами вы можете показать правильный ответ. Каждый участник может принести очко команде.

Итак: первым номерам команд – первое задание.

  1. Многие русские композиторы XIX века входили в состав кружка «Могучая кучка». На табло представлены фамилии 5 композиторов: Бородин, Мусоргский, Римский-Корсаков, Балакирев, Шостакович. Все они входят в «Могучую кучку». Если вы считаете, что это так, то поднимите карточку «0». Если считаете, что в этом списке кто-то лишний, то поднимите тот номер, под которым он находится. (№5 Шостакович).
  2. Многие произведения А.Пушкина стали сюжетами для создания опер, балетов. На табло представлены произведения А.Пушкина, взятые в качестве основы музыкальных произведений: «Русалка», «Руслан и Людмила», «Сказка о золотом петушке», «Щелкунчик», «Мышиный король», «Сказка о царе Салтане». Как вы считаете какие произведения не принадлежат Пушкину? Поднимите карточку с соответствующей цифрой («Щелкунчик» и «Мышиный король» Э.Гофмана).
  3. На табло представлены 5 фамилий великих композиторов: Бетховен, Брамс, Бах, Глазунов, Бизе. Какая из фамилий в данной последовательности является лишней? Поднимите карточку с соответствующим номером. (№4 Глазунов).
  4. У многих композиторов есть цикл произведений под названием «Времена года». На табло представлено 5 авторов: Вивальди, Глазунов, Чайковский, Глинка, Гайдн. У какого композитора нет произведения под таким названием? Поднимите соответствующую карточку. (№4 Глинка).
  5. На табло даны фамилии следующих композиторов: Глинка, Григ, Бизе, Щедрин, Римский – Корсаков. Зачитываются краткие сведения о том или ином композиторе, а участники показывают номер карточки с правильным ответом.
  • Он написал оперы : «Иван Сусанин», «Руслан и Людмила» (№1 Глинка);
  • Выдающийся норвежский композитор, пианист. Мировое признание завоевала его музыка к драме «Пер Гюнт».(Григ)
  • За три месяца до смерти этого композитора была поставлена его опера «Кармен» (№3 Бизе)
  • Его отец музыкант. Балет «Конек-горбунон» принес ему большую славу. Писал музыку для спектаклей, художественных фильмов. (№4 Щедрин)
  • В основе его творчества лежит синтез народной фантазии. Сочинил оперы «Садко», «Золотой петушок». (№5 Римский-Корсаков).

Ведущий. На мой взгляд, это был один из самых трудных конкурсов. Поэтому я предлагаю музыкальную разминку, которая тоже поможет принести очки командам.

 

Конкурс «Музыкальный стул»

От каждой команды выходят по два человека. Ставим 3 стула. Под музыку все участники бегают вокруг стульев. Как только музыка останавливается – все садятся. Победитель приносит очко команде.

Музыкальная пауза. Выступление жюри.

 

Конкурс «Танцевальный»

Задание: команды в течении минуты должны сочинить танец на мотив, который определяется по жребию.

  1.               Придумать танец со шваброй на мелодию «Лезгинки».
  2.               Придумать танец со стулом на мелодию «Вальса».

 

Ведущий. Пока команды готовятся, болельщики, мы с вами проводим игру «Угадай мелодию». Вы все её видели по телевизору, а сегодня у вас есть шанс принять в ней участие. Мы вспомним любимые ваши песни из мультфильмов, написанные замечательным композитором В.Шаинским.

Выступление команд, музыкальная пауза, слово жюри.

 

Конкурс капитанов

Задание: капитанам нужно отгадать мелодию, которую они вытянули по жребию. Кроме того нужно вспомнить и автора данного произведения.

 

Ведущий. Наш КВН подходит к концу, и сейчас у вас есть шанс в последнем конкурсе вырваться вперед. Итак, «Блицтурнир». Первой в игру вступает команда проигрывающая.

1-я команда

  1. Имя невесты молодого героя оперы грига «Пер Гюнт» (Сольвег)
  2. Инструмент, у которого есть и струны, и педаль. (Рояль).
  3. Опера Римского-Корсакова на сюжет сказки островского. («Снегурочка»).
  4. Автор оперы «Иван Сусанин» (Глинка).
  5. Автор музыки «Скворушка прощается» (Потапенко)

 

2-я команда

  1. Инструмент, который является «царицей симфонического оркестра» (Скрипка).
  2. Скорость исполнения музыкального произведения (Темп).
  3. Разновидность фортепиано (Рояль).
  4. Прием игры «связно, певуче» (Легатто)

 

Ведущий. Наш КВН подходит к концу. Пока жюри готовится объявить окончательные результаты, мы переходим к финальной части нашего конкурса.

Все исполняют песню «Хорошее настроение».

Ведущий. Слово предоставляется жюри.

Подведение итогов, награждение участников.

 

 

 

КОНКУРСНО-РАЗВЛЕКАТЕЛЬНАЯ ЮМОРИСТИЧЕСКАЯ ПРОГРАММА

 

Оформление зала: выставка творчества ребят - поделки на темы «Маски» и «Шутки-небылицы».

Звучит песня «Улыбка» (сл. М. Пляцковского, муз. В. Шаинского) из мультфильма «Крошка Енот». Ребята входят в зал. Их встречают клоуны Смех и Улыбка.

 

Смех:

Скорее входите, желанные гости,

Все ваши заботы у входа отбросьте!

Пусть всюду мелькают счастливые лица,

Пусть каждый сегодня у нас веселится.

 

Улыбка:

Заходите, торопитесь,

Наши милые друзья!

Отдыхайте, веселитесь,

Здесь скучать никак нельзя.

 

Смех:

Простим сегодня все ошибки,

Но не отсутствие улыбки.

Лицо без улыбки - ошибка.

 

Смех и Улыбка (вместе): Да здравствуют Смех и Улыбка!

 

Улыбка: Здравствуйте, взрослые!

 

Смех: Здравствуйте, дети!

 

Улыбка: Давайте познакомимся. Меня зовут Улыбка.

 

Смех: А меня - Смех. А как зовут вас?

 

Ребята поочередно представляют свои команды: «Чепушинки», «Веселинки», «Смешинки», «Юморинки».

 

 

Улыбка: Сегодня у нас состоится состязание команд, а также мы узнаем ребят, которые получат титулы «Грустинка» и «Смеходар».

 

Смех:

Чтоб стать Смеходаром,

Верь, нужно очень мало -

Быть веселым, не зевать,

Песни петь и танцевать.

 

Улыбка: К нам идут три подружки.

 

Смех: Давайте попробуем отгадать гостий.

Звучит музыка в исполнении инструментов симфонического оркестра - «Три подружки» из программы Д. Кабалевского «Музыка». По интонационно-выразительным элементам музыкального языка ребята определяют подружек:

скрипки, паузы - вздохи, жалобы - «Плакса»;

медно-духовые - резкие аккорды, зло - «Злюка»;

деревянно-духовые - музыка быстрая, веселая - «Резвушка».

 

После отгадки каждая гостья соответственно образу появляется в зале. Улыбка и Смех усаживают их на места с табличкой «Жюри».

 

Улыбка: Я думаю, пора начинать нашу конкурсную программу.

 

Стук в дверь.

 

Смех: Ха-ха! Это, вероятно, команда «Слезинки»?

 

Появляются два мальчика: один в коротких штанишках, на груди написано «Юмор», другой в длинных штанишках, с бородой, на груди написано «Анекдот», идет, опираясь на первого.

 

Юмор: Такой праздник, и без нас?

 

Анекдот: А мы вам приготовили задания. Два балла получит тот, кто правильно ответит первым на вопрос: «Как нас зовут полностью?»

(Правильный ответ: «Юмор в коротких штанишках и Анекдот с бородой».)

А теперь вы должны рассказать начало анекдота. Если его никто не знает, то вы получаете два балла, а если окажется известным, старым, то у вас отрастет борода. Согласны вы на такое условие? (Да!)

 

Вызывается по одному представителю от каждой команды. Если зритель из зала продолжит его анекдот, то игроку прикрепляется борода.

 

Улыбка:

Тот, кто весел и здоров,

Целый мир обнять готов,

Для него теплей и ярче

День обычный.

Смех:

Надо с юмором дружить,

Веселиться и шутить.

Будет все нормально, все в порядке,

Все отлично!

 

Солист в костюме Чарли Чаплина исполняет песню.

 

Я ХОЧУ СТАТЬ ЧАРЛИ ЧАПЛИНЫМ

Сл. Ю. Чичкова, муз. М. Протасова

 

Я хочу стать Чарли Чаплиным,

Чтоб от грусти не зачахли вы.

Друзья, засмейтесь, друзья, надейтесь,

А я за вас немножко погрущу.

 

Припев: Чарли, Чарли, Чарли, Чарли, грустный, смешной,

Чарли, Чарли, Чарли, Чарли, ты мой герой.

О тебе пою песенку свою,

Чарли, Чарли, ты всегда со мной.

 

Шляпа, усики и тросточка...

Слез невыплаканных горсточка...

Друзья, не плачьте, печаль запрячьте,

А я за вас немножко погрущу.

Припев.

От родных тайком вам слово дам,

Что веселым буду клоуном.

Друзья, засмейтесь, друзья, надейтесь,

А я за вас немножко погрущу.

Припев.

Если в жизни так уж сложится,

Смехом счастье не умножится,

Друзья, не плачьте, печаль запрячьте,

А я за вас немножко погрущу.

 

Во время исполнения песни жюри подводит итог первого конкурса и объявляет результаты. Ведущий записывает их на табло.

 

В зале с разных сторон появляются - Ах и Ох. Ах - образ оптимиста, в костюме преобладают розовые, голубые тона. Ох - образ пессимиста, в костюме преобладают серые тона.

 

Ах: Куда я попал? Ах, как здесь весело! Ах, как много ребят! Ах, как здесь интересно!.. (Продолжает рассматривать зал, ребят и продвигаться по направлению к другому.)

 

Ох: Где я? Ох, никого не знаю! Ох, все новые лица! Ох, хоть бы кого знакомого встретить! (Продолжает рассматривать зал, ребят и продвигаться по направлению к другому.)

 

Не замечая друг друга, Ах и Ох сталкиваются.

 

Ах: Ах, как интересно! Ты кто?

 

Ох: Ох! Как больно! А ты кто?

 

Улыбка: Ребята! Вы догадались, кто к нам пришел? Как зовут наших гостей? (Дети отвечают.)

 

Смех: Они для вас приготовили сюрпризы-загадки: Ах - веселые, Ох - грустные. За каждую отгадку команда получает очко.

 

Ах:

Купи, не жалей -

Будет ехать веселей. (Колокольчик)

 

Ох:

Ежегодно приходят к нам гости:

Один седой, другой молодой,

Третий скачет, а четвертый плачет. (Времена года)

 

Ах:

Вдоль нашего села

Бежит лошадка весела,

Под конец хвоста

Висит полон кошель овса,

Бежит да потряхивает. (Метель, вьюга)

 

Ох:

В болоте плачет,

А из болота не идет.(Кулик)

 

Ах:

Весной веселит,

Летом холодит,

Осенью питает,

Зимой согревает. (Дерево)

Ох:

Сидит дед,

Во сто шуб одет.

Кто его раздевает,

Тот слезы проливает.(Лук)

 

Ах:

Дяденька смеется,

На нем шубонька трясется. (Кисель)

 

Ох:

Бьют Ермилку

Что есть сил по затылку,

А он не плачет,

Только ножку прячет. (Гвоздь)

 

Ах:

Стоят кони на приколе,

Не пьют, не едят,

А веселые стоят. (Окна)

 

Ох:

В лесу вырос,

На стене вывес,

На руках плачет,

Кто слушает - скачет. (Гудок)

 

Музыкальная пауза. В это время жюри подводит итоги второго конкурса, затем объявляет результат.

 

Улыбка: Следующий конкурс - пословицы на тему «Смех-шутка-веселье».

Я начну, а вы продолжайте. За каждый правильный ответ команда получает один балл.

  • Кто в радости живет, того... (кручина неймет).
  • Есть нечего, да жить ... (весело).
  • Радость не вечна, печаль ... (не бесконечна).
  • Мешай дело с бездельем, проводи время... (с весельем).
  • Шутку шутить, ... (всех веселить).
  • Кто людей веселит, ...(за того весь свет стоит).
  • Боярин шуту рад,... (да с ним не ходит в ряд).
  • Кто весел, а кто и нос ... (повесил).
  • Горько плачет, а вприсядку ... (пляшет).
  • За шутку не сердись, а в обиду ... (не давайся).
  • Сердце веселится, а лицо ... (цветет).
  • Красивый на грех, а дурной ... (на смех).

Смех:

С каждым поделись радостью своей,

Рассыпая смешинки звучно...

Песни пой, ведь с ними - веселей,

А когда наоборот - скучно!

 

Улыбка: Давайте все вместе исполним веселую японскую песню-игру.

 

НАУЧИ НАС

Если птицы распевают тут и там,

Если бабочки расселись по кустам,

Научи нас веселиться, покажи нам, как резвиться,

А мы будем делать так же, как и ты.

(После первой, второй, четвертой строк - по два хлопка в ладоши.)

 

Если выучил урок ты назубок,

Да к тому ж еще товарищу помог,

Научи нас веселиться, покажи нам, как резвиться,

А мы будем делать так же, как и ты.

(После первой, второй, четвертой строк - по два щелчка пальцами.)

 

Если больно ты ушибся о косяк,

Если шишка на макушке, как кулак,

Научи ты нас не плакать, научи нас, как не ахать,

А мы будем делать так же, как и ты.

(После первой, второй, четвертой строк - по два топота ногами.)

 

Если маме всю посуду перемыл

И ни чашки, ни тарелки не разбил,

Научи нас веселиться, веселиться и гордиться,

А мы будем делать так же, как и ты.

(После первой, второй, четвертой строк - по два хлопка обеими руками по коленям.)

 

Если в космос ты отправился во сне,

Если бегал ты вприпрыжку по Луне,

Покажи, как ты резвился, как резвился, веселился,

А мы будем делать так же, как и ты.

(После первой и второй строки по два хлопка в ладоши, по окончании пения - повторение подряд щелчков, радостных восклицаний «Ай, ай!», топота ногами и хлопков руками по коленям.)

 

После песни-игры жюри объявляет итоги предыдущего конкурса.

 

 

Смех: Объявляю новый конкурс «Скороговорки». Приглашаю по два представителя от команды. (Ребятам предлагается жеребьевкой выбрать себе скороговорку.)

 

  • Шутил, шутил, да и вышутил.
  • Точить балы, точить балясы, белентрясы.
  • Шутку сшутить, людей посмешить.
  • Не выслужишь, так вышутишь.
  • Шутки ходят в шубках.
  • Шут не шут, а хороший шпынь.
  • Не шути шутом: проткнет и щупом.
  • Смешки хороши, да каковы-то будут насмешки.
  • Хохлатые хохотушки хохотом хохотали: ха-ха-ха-ха-ха!
  • Шут полосатый, выворотной, гороховый, подновинский.
  • Танцуй, душа, без кунтуша, ищи пана без жупана.

 

Улыбка: Пока жюри подводит итог конкурса, я предлагаю всем поиграть в игру «Хорошее настроение». Начиная с соседа справа, по цепочке говорим комплимент, обязательно с улыбкой, а особо веселые могут скорчить привлекательные рожицы.

 

Жюри объявляет итоги предыдущего конкурса. Танцевальная группа исполняет шуточный танец «Клоунята». За это время жюри подводит итог всей программы. Называет Смеходара, отмечает, что Среди присутствующих в зале Грустинок нет.

 

Смех:

Будь весел, чтоб радостней стало

Тому, с кем подружишься ты.

 

Улыбка:

Чтоб каждому в жизни хватало

Прекрасной людской доброты.

 

Сиех и Улыбка исполняют песню

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В актовом зале развешаны плакаты:

     Сказка – ложь, да в ней намек! Добрым молодцам урок. Что за прелесть эти сказки! Каждая из них поэма!

     А.С. Пушкин Сказка – великая духовная культура народа, которую мы собирали по крохам, и через сказку раскрывается перед нами тысячелетняя история народа. (Л.Н. Толстой)

     И малым и большим детям нужны сказки, прекрасные сказки, в стихах или прозе. Сочинения, которые заставляют смеяться и плакать, которые пленяют нас! (Анатоль Франс)

     Звучит музыка. На сцену выходят девочка Маша и мальчик Витя.

     М а ш а. Мы подрастем, другими станем,

     И, может быть, среди забот Мы сказке верить перестанем, Но сказка снова к нам придет!

 

     В и т я. И мы ее улыбкой встретим:

     Пускай опять живет у нас! И эту сказку нашим детям Мы вновь расскажем в добрый час.

 

     Исполняют песню из кинофильма «Новогодние приключения Маши и Вити» (муз. Г. Гладкова, сл. В. Лугового).

 

     М а ш а. Не бывает в наши дни чудес на свете.

     В и т я. Для тех, кто не верит в них сам.

     М а ш а. Нет Кощея – это знают дети.

     В и т я. И сказки живут тут и там.

     Припев.

     М а ш а. Лукоморья нет на карте,

                    Значит, в сказку нет пути.

                     Это присказка, не сказка,

                    Сказка будет впереди.

                    Есть на курьих ножках в сказке той избушка.

     В и т я. Поверить в такое смешно.

     М а ш а. Там в царевну превращается лягушка.

     В и т я. Что смысла в наш век лишено.

     Припев (повторяется).

     М а ш а. На вопросы нам наука даст ответы.

     В и т я. А в лесу Белоснежка живет.

     М а ш а. К дальним звездам отправляются ракеты.

     В и т я. Но есть и ковер- самолет.

     Припев (повторяется).

     На припев выходит Сказочник в стилизованном под старину русском национальном костюме.

     С к а з о ч н и к.

     Я хожу по всей планете, Чтоб все взрослые и дети Сказки добрые любили И добрее сами были. Здравствуйте мои друзья! Отгадайте, кто же я?

     Д е т и. Сказочник!

     С к а з о ч н и к. Правильно, ребята. Я добрый сказочник. А вы любите сказки? Да? Сейчас проверим.

     Вызывает двоих детей (мальчика и девочку).

     Давайте посоревнуемся. Кто знает больше сказочных героев – мальчики или девочки? Если те, кто вышел сюда, затруднятся ответить, вы ребята, можете им подсказать с места. Только чур, мальчики помогают своему товарищу, а девочки своей подруге. Начали!

     М а л ь ч и к. Баба-яга.

     Д е в о ч к а. Змей Горыныч.

     М а л ь ч и к. Лиса, волк, заяц.

     Д е в о ч к а. Золушка, Красная Шапочка, Кот в сапогах.

     М а л ь ч и к. …?

     С к а з о ч н и к. Ну- ка, мальчики, выручайте своего друга!

     Проводится игра- соревнование, ребята называют героев различных сказок (Карлсон, Винни- Пух, Маугли, Буратино, Карабас- Барабас, старик Хоттабыч, доктор Айболит, Чиполлино, Незнайка, барон Мюнхгаузен, Алладин, Железный Дровосек, Страшила, девочка Элли, Трусливый Лев, Конек- горбунок и т. п.).

     С к а з о ч н и к. Молодцы, ребята!

     А теперь я расскажу вам сказку, участниками которой будете вы сами.

     Сказка

     Жили в одном волшебном лесу разные звери. Жили там вороны, которые летали целый день и каркали себе на здоровье. Ребята, как кричат вороны?

     Д е т и. Кар-кар!

     А как они летают? Давайте расставим руки в стороны и помашем ими.

     Жили там собаки, которые лаяли. Ребята, как собаки лают?

     Д е т и. Гав-гав!

     Жили там поросята, которые что делали? Хрюкали! А как поросята хрюкают?

     Д е т и. Хрю-хрю!

     Жили в волшебном лесу утки, которые крякали и на поляне танцевали свой любимый танец маленьких утят. Знаете этот танец? Нет? А кто знает? Поднимитесь на сцену.

     Звучит музыка. Дети исполняют «Танец маленьких утят», в котором движения напоминают движения утенка, машущего крылышками и хвостиком.

     Жили в этом волшебном лесу разные звери, которые вы могли видеть в зоопарке или на картинках в книжках. Каких зверей вы знаете?

     Дети называют животных и птиц (лев, слон, верблюд, заяц, тигр, бегемот, мартышка, пингвин, волк, лиса, медведь, носорог, жираф, попугай голубь и т. д.).

     Молодцы, ребята! Как много вы знаете! Лес этот был волшебный, как я говорил, и поэтому все звери, даже хищные, были добрые и дружили друг с другом. И жил в этом сказочном, волшебном лесу… Я не буду называть вам этого зверушку, лучше он споет песенку, а вы ему поможете, подпоете, ведь этого зверушку вы все хорошо знаете.

     На сцене появляется зверек «неизвестной породы» и исполняет песенку Чебурашки из мультфильма «Чебурашка» на слова Э. Успенского.

     Узнали зверушку, ребята? Кто это?

     Дети отвечают.

     Молодцы!

     В одиночестве и покое Дремлют все наши герои На страницах книг своих, Позовем скорее их! Звучит музыка. Выходят сказочные герои, которые будут сопровождать ребят по сказочной стране.

     Вот на нашей карте есть сказочная страна. Верьте, ребята! Итак, в путь! В гости к любимым сказкам.

     Вручает отрядам сказочную карту с указанием маршрута.

     1. Волшебный клубочек

     В е д у щ и й. В дремучих лесах очень легко заблудиться. Сказочным героям в таких случаях всегда помогал найти дорогу волшебный клубочек. Надо только бросить его перед собой и идти за ним туда, куда он покатится.

     Командам дается набор картинок с вещами сказочных героев: борода, колпак, корзина, курьи ножки, чемодан, туфелька.

     У ведущего набор картинок с изображением сказочного героя, у которого не хватает какого- то важного предмета.

     Узнайте героя сказки и покажите предмет, который он потерял. (Карабас- Барабас – борода, Буратино – колпак, Красная Шапочка – корзинка, избушка Бабы- яги – курьи ножки, доктор Айболит – чемодан, Золушка – туфелька.)

     2. Сапоги- скороходы

     В е д у щ и й. Сказочная страна огромна. Пешком ее трудно обойти. Здесь нам пригодятся сапоги- скороходы. Сапоги эти необычные, чтобы в них сделать один шаг, нужно правильно ответить на вопрос. Посмотрим, чья команда дальше уйдет в волшебных сапогах.

  • Кто спал в скорлупе от грецкого ореха? (Дюймовочка.)
  • Где хранится смерть Кощея Бессмертного? (На кончике иглы.)
  • Кто подарил Буратино золотой ключик? (Черепаха Тортилла.)
  • Как звали поросенка, который любил трудиться? (Наф-Наф.)
  • От кого сбежали брюки? (От грязнули из «Мойдодыра».)

     3. Скатерть- самобранка

     В е д у щ и й. Далеко мы ушли. Пора бы немного подкрепиться. Ну как же тут обойтись без скатерти- самобранки? Правда, на ней пока еще ничего нет, но кушанья сразу появятся, если вы вспомните и ответите на вопросы.

  • Что несла Красная Шапочка своей бабушке? (Пирожки и горшочек масла.)
  • Что любит Винни- Пух? (Мед.)
  • Чем угощали сестрицу Аленушку и братца Иванушку в сказке «Гуси- лебеди»? (Яблоками, пирожками, молоком с кисельком.)
  • Чем угощал Журавль Лису в сказке «Как аукнется, так и откликнется»? (Окрошкой.)
  • Что сварил солдат из топора? (Кашу.)
  • Что приказал испечь царь невестам в сказке «Царевна-лягушка»? (Хлеб.)

     4. Шапка- невидимка

     В е д у щ и й. А это шапка- невидимка. Она скрывает, что под ней находится. Вот и сейчас под ней спрятались сказки. Попробуем вместе их отгадать.

     Загадки про сказочных героев

     Он пиявок добывал,

     Карабасу продавал,

     Весь пропах болотной тиной,

     Его звали… (Буратино – Дуремар).

 

     В Простоквашино он жил

И с Матроскиным дружил.

Простоват он был немножко.

Звали песика… (Тотошка – Шарик).

 

     Он гулял по лесу смело,

     Но лиса героя съела.

     На прощанье спел бедняжка.

     Его звали… (Чебурашка – Колобок).

 

     Бедных кукол бьет и мучит,

 Ищет он волшебный ключик.

У него ужасный вид,

Это доктор… (Айболит – Карабас).

 

     И красива, и мила,

     Только очень уж мала

     Стройная фигурочка,

     А зовут… (Снегурочка –Дюймовочка).

 

     Много дней он был в пути,

     Чтоб жену свою найти,

     А помог ему клубок,

     Его звали… (Колобок – Иван-царевич).

     Все узнает, подглядит,

     Всем мешает и вредит.

     Ей лишь крыска дорога,

     И красива, и мила,

     Только очень уж мала!

     А зовут ее… (Яга – Шапокляк).

 

     Он большой шалун и комик,

     У него на крыше домик.

     Хвастунишка и зазнайка,

     А зовут его… (Незнайка – Карлсон).

 

     Потерял он как- то хвостик,

     Но его вернули гости.

     Он ворчлив, как старичок,

     Этот грустный… (Пятачок – ослик Иа).

 

     С голубыми волосами

     И огромными глазами,

     Эта куколка – актриса,

     И зовут ее… (Алиса – Мальвина).

 

     Жил в бутылке сотни лет,

     Наконец увидел свет,

     Бородою он оброс,

     Этот добрый… (Дед Мороз – старик Хоттабыч).

 

     Это что за очень странный

 Человечек деревянный?

На земле и под водой

Ищет ключик золотой.

Всюду нос сует он длинный.

Кто же это? (Буратино).

 

     Ах ты, Петя- простота,

 Сплоховал немножко:

 Не послушался Кота,

     Выглянул в окошко. (Петушок – Золотой гребешок).

 

     Красна девица грустна:

     Ей не нравится весна,

     Ей на солнце тяжко!

     Слезы льет бедняжка!     (Снегурочка).

 

     5. Волшебная палочка

     В е д у щ и й. В кого превращались или были заколдованы:

– князь Гвидон (в комара, муху, шмеля);

– Великий Людоед из сказки Ш. Перро (во льва, мышь);

 – Красивый мальчик Якоб, герой сказки Гауфа (в Карлика);

– 11 братьев- принцев из сказки Андерсена (в лебедей);

– курица Чернушка (в человечка);

 – чудище из сказки Аксакова (в принца);

– лягушонок из сказки братьев Гримм (в королевича);

 – Гадкий утенок (в лебедя);

 – Айога (в гусыню);

     – ослы Брыкун, Пегасик и Калигула из сказочной повести «Незнайка в Солнечном городе» (в коротышек).

 

     6. Ковер- самолет

     В е д у щ и й. Вот он волшебный ковер- самолет, который поможет нам добраться домой. А ковер- то испорчен! На нем есть только начало фразы, но нет конца. Надо ковер починить.

     Сказочные фразы

  • В некотором царстве… (в некотором государстве).
  • По щучьему велению… (по моему хотению).
  • Скоро сказка сказывается… (да не скоро дело делается).
  • Несет меня лиса… (за дальние леса, за быстрые реки, за высокие горы).
  • И я там был, мед- пиво пил… (по усам текло, а в рот не попало).

     Вот теперь ковер- самолет исправлен, можно на него садиться и лететь домой. Но в чем же дело? Почему ковер не хочет лететь? Да, мы забыли сказать волшебные слова.

 

     7. Волшебные слова

  • Сивка- Бурка, вещая каурка!
  • Стань передо мной как лист перед травой. (Иванушка- дурачок. «Сивка- Бурка».)
  • Сим- сим, открой дверь! (Али- баба. «Али- баба и сорок разбойников».)
  • Лети, лети, лепесток, через запад на восток, через север, через юг,      возвращайся, сделав круг! Лишь коснешься ты земли, быть по- моему вели! (Девочка. В. Катаев «Цветик-семицветик».)
  • Раз, два, три. Горшочек вари! (Девочка. Братья Гримм «Горшок каши».)
  • Крекс, фекс, пекс. (Буратино. А. Толстой «Приключения Бу-ратино».)
  • Вот я, вот я, превращаюсь в мотылька. (Баранкин.)
  • Мутобор. (Калиф. В. Гауф «Калиф- аист».)
  • Кара-барас. (Мойдодыр. К. Чуковский «Мойдодыр».)

 

 

 

 

 

ТАЕТРАЛИЗОВАННАЯ МУЗЫКАЛЬНО-ЛИТЕРАТУРНАЯЧ ВИКТОРИНА

 

  Своеобразной увертюрой звучит песня.

 

ЗОЛОТОЙ КЛЮЧИК

Сл. М. Дахнв, муа. В. Плвшака

Всем известен мальчик Буратино,

Всем известна девочка Мальвина

И когда-то очень, очень страшный

Бородатый Карабас.

 

Буратино - добрый наш попутчик,

Сказки детства я не знаю лучше.

Золотой в той сказке найден ключик -

Дверь в прекрасную страну.

 

Припев: Всем девчонкам и мальчишкам

Буратино другом стал.

Он в коротеньких штанишках

С нами енку танцевал.

 

За одной мы партой занимались,

Над одними книжками склонялись

И лучам весенним улыбались

Голубым апрельским днем.

 

Детство где-то вдалеке растает.

Люди все из сказок вырастают.

Только сказки все же ожидают,

Кем же станут малыши?

 

Припев: Простодушный Буратино

Получился ли из вас,

Распрекрасная Мальвина

Или страшный Карабас?

 

Всем известен мальчик Буратино,

Всем известна девочка Мальвина

И когда-то очень, очень страшный

Бородатый Карабас.

 

Напевая песню, появляется добрая волшебница -Фея. На голове у нее венок, в руках - волшебная палочка.

В МИРЕ МНОГО СКАЗОК

Сл. Ю. Эитина, муз. В. Шаииского

 

В мире много сказок

Грустных и смешных.

И прожить на свете

Нам нельзя без них.

 

Лампа Аладдина,

В сказку нас веди.

Башмачок хрустальный,

Помоги в пути!

 

Мальчик Чиполлино,

Мишка Винни-Пух...

Каждый нам в дороге -

Настоящий друг.

 

Пусть герои сказок

Дарят нам тепло.

Пусть добро навеки

Побеждает зло!

 

Фея :

Из мира сказок к вам пришла,

Венок с собою принесла.

В венке есть сила волшебства -

Он дарит людям чудеса.

Страницы книг он оживит,

Героев к жизни воскресит,

Ты лишь загадки отгадай,

Я помогу тебе, дерзай!

 

Загадка первая. "Он спускается по лестнице вслед за своим другом Кристофером Робином, головой вниз, пересчитывая ступеньки собственным затылком: бум-бум-бум. Другого способа сходить с лестницы он пока не знает. Иногда ему, правда, кажется, что можно бы найти какой-то другой способ, если бы он только мог на минутку перестать бумкать и как следует сосредоточиться. Но, увы, - сосредоточиться-то ему и некогда. Как бы то ни было, вот он уже спустился и готов с вами познакомиться". Кто он? Из какой повести-сказки?

Ребята: Винни-Пух из повести-сказки Алана Александра Милна "Винни-Пух и все, все, все...".

Фея взмахивает волшебной палочкой. Напевая песню, появляется Винни-Пух.

 

ПЕСЕНКА ВИННИ-ПУХА

Сл. Б. Заходера, муз. М. Вайнбергв

(из мультфильма "Винни-Пух")

 

Если я чешу в затылке - не беда!

В голове моей опилки, да, да, да.

Но хотя гам и опилки, но кричалки и вопилки,

Но кричалки и вопилки,

А также шумелки, пыхтелки и сопелки

Сочиняю я неплохо иногда. Да!

 

Хорошо живет на свете Винни-Пух!

Оттого поет он эти песни вслух!

И неважно, чем он занят, если он худеть не станет,

А ведь он худеть не станет,

Если, конечно, вовремя подкрепится... Да!

 

Фея: А теперь загадка вторая. О ком эти строки? Из какого произведения? "И было у него семь братьев: Чиполлетто, Чиполлотто, Чиполлоччо, Чиполлучча и так далее - самые подходящие имена для честной луковой семьи. Люди они были хорошие, надо прямо сказать, да только не везло им в жизни. Что ж поделаешь: где лук, там и слезы".

Ребята: Чиполлино из сказки Дж. Родари "Приключения Чиполлино".

Фея взмахивает волшебной палочкой. Напевая песню, появляется Чиполлино.

 

ПЕСЕНКА ЧИПОЛЛИНО

Сл. Е. Евтушенко, муз. В. Казенина

(на кинофильма "Приключения Чиполлино")

 

Я - Чиполлино, луковка, но все же я умен

Побольше принца глупого по имени Лимон.

Вокруг все прилимонено, все кисло, как назло.

Во рту у всех оскомина, и скулы всем свело.

 

Припев: Эй, лимоны, держись! В бой, чеснок с редискою!

Лучше горькая жизнь, чем такая кислая!

Лучше горькая жизнь, чем такая кислая!

Ля, ля, ля, ля, ля, ля, ля, ля, ля, ля.

 

Передо мной вы трусите - ведь смерть мне не страшна.

А шкуру с меня спустите - заплачет вся страна.

Прокиснет обязательно на счастье всей земли,

Прокиснет та кислятина, что вы поразвели,

 

Припев.

Вставайте, братья-луковки, и стройтесь в батальон,

Пока нас всех не плюхнули в какой-нибудь бульон.

Вставайте, фрукты-овощи, и сливы, и шпинат,

Пускай вся власть-лимонщина пойдет на лимонад!

 

Фея: Следующая загадка. "Давным-давно в городе на берегу Средиземного моря жил старый столяр Джузеппе, по прозванию Сизый Нос". Кому и что подарил он? Из какой сказки этот герой?

Ребята: Папе Карло - полено. А. Толстой "Золотой ключик, или Приключения Буратино".

Фея взмахивает волшебной палочкой. Появляется Папа Карло с паленом, поёт песню.

 

ПЕСНЯ ПАПЫ КАРЛО

Сл. Б. Окуджавы, муз. А. Рыбникова

(из телефильма "Приключения Буратино")

 

Из пахучих завитушек, стружек и колючек

Мне помощником на старость и на радость вам

Скоро, скоро деревянный выйдет человечек,

Будет с кем мне под шарманку топать по дворам.

 

Вот уже почти готов он, добрый человечек.

Я вложу в него надежду и одежду дам.

Он спасет нас от печали, от нужды излечит,

Будет с кем мне под шарманку топать по дворам.

 

Фея достает из ларца туфельку.

Фея: Ребята, кто ее потерял?

Ребята: Золушка из сказки Ш. Перро "Золушка".

Появляется Золушка, приглашая всех танцевать под песню-танец.

 

ДОБРЫЙ ЖУК

Сл. Е. Шварца, муз. А. Спадавеккиа

(из кинофильма "Золушка")

 

Встаньте, дети, встаньте в круг,

Встаньте в круг, встаньте в круг.

Жил на свете добрый жук,

Старый добрый друг.

 

Никогда он не ворчал,

Не кричал, не пищал,

Громко крыльями трещал,

Строго ссоры запрещал.

Встаньте, дети, встаньте в круг,

Встаньте в круг, встаньте в круг,

Ты мой друг и я твой друг,

Старый верный друг.

 

Полюбили мы жука,

Старика-добряка,

Очень уж душа легка

У него, весельчака.

 

Встаньте, дети, встаньте в круг,

Встаньте в круг, встаньте в круг,

Ты мой друг и я твой друг,

Старый верный друг.

 

Фея (загадывает следующую загадку): "Пока Волька, раскачиваясь на крюке, пытался разобраться в том, что произошло, дым понемножку рассеялся, и Волька вдруг обнаружил, что в комнате, кроме него, находится еще одно живое существо". Кто же это был?

Ребята: Старик Хоттабыч из сказки Л. Лагина "Старик Хоттабыч".

Фея предлагает пригласить книжного героя песней. Герои сказок вместе со зрителями исполняют песню.

 

ПЕСНЯ О ХОТТАБЫЧЕ

Сл. Ю. Энтина

 

Кто не знаком со стариком,

Который все умеет?

Кто не знаком со стариком,

Который не стареет?

Конечно, всем, наверняка,

Известно имя старика.

 

Припев: Ха-ха-ха, Хоттабыч, Хоттабыч -

Веселый джин,

Ха-ха-ха, Хоттабыч, Хоттабыч,

Давай дружить.

Ха-ха-ха, Хоттабыч, Хоттабыч,

Куда исчез?

Нам не хватает твоих чудес.

 

Старик пришел из тех времен,

Где не было порядков,

И потому он не лишен

Отдельных недостатков.

Но повлиять на старика

Сумеем мы наверняка.

Припев.

 

И если вдруг придет беда,

Пусть вас тоска не гложет.

У старика есть борода -

Она всегда поможет.

Лишь позовите старика,

И он придет наверняка.

Припев.

 

Фея взмахивает волшебной палочкой, появляется старик Хоттабыч.

 

Старик Хоттабыч (чихает): Апчхи! (Падает ниц, обращаясь к зрителю из зала.) Приветствую тебя, о прекрасный и мудрый отрок!

Фея: Ребята, о ком эти строки и из какой сказки? "Вошел длинный, мокрый-мокрый человек с маленьким-маленьким лицом, таким сморщенным, как гриб-сморчок. На нем было старое зеленое пальто, на поясе болтались щипцы, крючки и шпильки. В руках он держал жестяную банку и сачок".

Ребята: Это Дуремар - продавец лечебных пиявок из сказки А. Толстого "Золотой ключик, или Приключения Буратино".

Фея взмахнула волшебной палочкой. Вместе с танцевальной группой появляется Дуремар, исполняя песню.

 

ПЕСНЯ ДУРЕМАРА

Сл. Ю. Энтинв

О птичках поет птицелов,

О рыбках поет рыболов,

А я о пиявках пою.

За денежки их продаю:

Принимаются заявки на лечебные пиявки.

От бронхита, тонзиллита, от печенки, селезенки,

От полипа и от гриппа

Помогут вот эти козявочки -

Мои дорогие, мои дорогие,

Весьма дорогие пиявочки.

 

Припев: Но от жадности (ква-ква)

И от скупости,

Но от подлости (ква-ква)

И от глупости,

И еще от хвастовства

(Ква-ква-ква-ква-ква-ква-ква)

Не поможет твой товар,

Злой, противный Дуремар!

 

Поет о цветах цветовод,

О пчелах поет пчеловод,

А я о пиявках пою.

За денежки их продаю:

Ликвидируют пиявки и прыщи, и бородавки.

От икоты и зевоты, ожиренья, облысенья,

Слепоты и глухоты помогут вот эти козявочки -

Мои дорогие, мои дорогие,

Весьма дорогие пиявочки.

 

Припев: Но от жадности (ква-ква)

И от скупости,

Но от подлости (ква-ква)

И от глупости,

И еще от хвастовства

(Ква-ква-ква-ква-ква-ква-ква)

Не поможет твой товар.

Прочь отсюда, Дуремар!

 

Волшебница достает из ларца туфли и тросточку.

Фея: Ребята, кому из сказочных героев принадлежат эти вещи?

Ребята: Маленькому Муку из сказки "Маленький Мук" В. Гауфа.

Фея взмахивает волшебной палочкой. Появляется Мук, напевая песню.

 

ДОРОГА ДОБРА

Сл. Ю. Энтина, муз. М. Минкояа

Спроси у жизни строгой,

Какой идти дорогой,

Куда по свету белому

Отправиться с утра?

Иди за солнцем следом,

Хоть этот путь неведом.

Иди, мой друг, всегда иди

Дорогою Добра.

 

Забудь свои заботы.

Падения и взлеты.

Не хнычь, когда судьба

Себя ведет

Не как сестра.

Но если с другом худо,

Не уповай на чудо.

Спеши к нему  всегда иди

Дорогою Добра.

 

Ах, сколько будет разных

Сомнений и соблазнов.

Не забывай, что эта жизнь -

Не детская игра.

Ты прочь гони соблазны,

Усвой закон негласный.

Иди, мой друг, всегда иди

Дорогою Добра.

 

Фея: А сейчас, если вы отгадаете, к нам придет еще один герой, вернее, героиня. "Зеленая ряска на поверхности пруда заколебалась, и появилась большая, страшная змеиная голова. Она плыла к листу. Но это была не змея. Это была никому не страшная, пожилая..." Кто?

Ребята: Черепаха Тортила. А живет она в сказке А. Толстого "Золотой ключик, или Приключения Буратино".

Фея взмахивает волшебной палочкой. В окружении танцевальной группы (жители пруда) появляется Тортила, исполняя песню.

 

РОМАНС ЧЕРЕПАХИ ТОРТИЛЫ

Сл. Ю. Энтина, муз. А. Рыбникова

{из телефильма "Приключения Буратино")

 

Затянулась бурой тиной гладь старинного пруда.

Ах, была, как Буратино, я когда-то молода.

Был беспечным и наивным черепахи юной взгляд.

Все вокруг казалось дивным триста лет тому назад.

 

Припев: Мне казалось - счастье рядом, только руку протяни.

Но осенним листопадом прошуршали лета дни.

 

Старость все-таки не радость, люди правду говорят.

Как мне счастье улыбалось триста лет тому назад!

Юный друг, всегда будь юным, ты взрослеть не торопись,

Будь веселым, дерзким, шумным, драться надо, так дерись!

 

Припев: Никогда не знай покоя, плачь и смейся невпопад.

Я сама была такою триста лет тому назад.

 

Фея: Героев этой сказки вы, конечно, сразу узнаете?

"И тут все разом закричали: Осел - по-ослиному. Собака - по-собачьи, Кот - по-кошачьи, а Петух закукарекал. Закричали они и ввалились через окно в комнату. Испугались разбойники и убежали в лес".

Ребята: Бременские музыканты из сказки братьев Гримм "Бременские музыканты".

Фея взмахнула волшебной палочкой. Бременские музыканты исполняют песенку

 

ПЕСЕНКА ДРУЗЕЙ

Сл. Ю. Энтинв, муз. Г. Гладкова

(из мультфильма "Бременскме музыканты")

 

Ничего на свете лучше нету,

Чем бродить друзьям по белу свету.

Тем, кто дружен, не страшны тревоги!

Нам любые дороги дороги!

 

Мы свое призванье не забудем!

Смех и радость мы приносим людям.

Нам дворцов заманчивые своды

Не заменят никогда свободы!

 

Наш ковер - цветочная поляна,

Наши стены - сосны-великаны,

Наша крыша - небо голубое,

Наше счастье - жить одной судьбою!

 

Фея достает из ларца чепчик и очки.

Фея: Ребята, что за злой персонаж и в какой сказке оставил от бабушки только очки и чепчик?

Ребята: Волк в сказке Шарля Перро "Красная Шапочка".

 

Фея взмахивает волшебной палочкой. Появляется Волк, исполняя песню.

 

ПЕСЕНКА ВОЛКА

Сл. И. Рассомахииа, муз. Г. Портнова

(из оперетты "(Друзья в переплете")

 

Я когда-то страшным был, страшным был, страшным был,

Ночью на луну я выл, на луну я выл.

И звери все меня боялись, я всех встречавшихся кусал.

И даже птицы разлетались, когда я пробегал.

 

А теперь я старый стал, старый стал, старый стал,

И от жизни я устал, ох, как я устал.

И если б встретил поросенка - его б догнать уже не смог.

На завтрак ем я кашу-пшенку, на ужин ем творог!

 

Мне б до пенсии дожить, мне б дожить, мне б дожить,

Я б тогда не стал тужить, я б не стал тужить.

Варил б вишневое варенье и с Красной Шапочкой дружил,

И каждый вечер в воскресенье я б в цирк ее водил. И в кино!..

 

Фея: А кому принадлежат эти слова? "Открой тайну, несчастный, открой тайну!.. Открой тайну! - завыл таинственный голос из глубины кувшина, - иначе не сойдешь с этого стула, несчастный!"

Ребята: Буратино из сказки А. Толстого "Золотой ключик, или Приключения Буратино".

Под песню ребят и героев сказок вбегает Буратино.

 

БУРАТИНО

Сл. Ю. Энтина, муз. А. Рыбникова

(из телефильма "Приключения Буратино")

 

Кто доброй сказкой входит в дом?

Кто с детства каждому знаком?

Кто не ученый, не поэт,

А покорил весь белый свет?

Кого повсюду узнают?

Скажите, как его зовут?

БУ-РА-ТИ-НО!

 

На голове его колпак,

Но околпачен будет враг.

Злодеям он покажет нос

И рассмешит друзей до слез.

Он очень скоро будет тут.

Скажите, как его зовут?

БУ-РА-ТИ-НО!

 

Он окружен людской молвой.

Он не игрушка, он живой.

В его руках от счастья ключ

И потому он так везуч.

Все песенки о нем поют.

Скажите, как его зовут?

БУ-РА-ТИ-НО!

 

Фея достает из ларца шляпу с пером, красные сапоги с ботфортами.

Фея: Ребята, кому принадлежат эти вещи, из какой они сказки?

Ребята: Эти вещи принадлежат Коту из сказки Ш. Перро "Кот в сапогах".

Фея взмахивает волшебной палочкой. Звучит музыка и появляется Кот, напевая песню.

ПЕСНЯ КОТА

Сл. Ю. Энтина

 

Я не знаю неудач,

Потому что я ловкач.

Коль дорогу перейду -

Попадете вы в беду.

 

Припев: Надо жить умеючи,

Надо жить играючи.

В общем, надо, братцы, жить

Припеваючи...

 

Я глупышек-простаков

Обманул, и был таков.

Ни печали, ни забот

Знать не знает

Черный кот!

 

Припев.

МЯУ!

Фея: Лом - персонаж известной вам сказки пел о себе:

Я старший помощник

С корвета "Беда".

Его поглотила

Морская вода.

И вот я теперь

На чужом корабле,

Сижу, как преступник,

На жестком угле...

Скажите, кто был его капитаном и как называется эта сказка?

Ребята: Капитан Врунгель, "Приключения капитана Врунгеля" написал А. Некрасов.

Появляется капитан Врунгель,с ним его друзья - Лом и Фукс .

 

ПЕСЕНКА КАПИТАНА ВРУНГЕЛЯ

Сл. Е. Чеповецкого, муз. Г. Фиртича

(из мультфильма "Приключения капитана Врунгеля")

 

Известно: в мире нашем есть чудесные явленья,

В морях же их не перечесть, достойных удивленья.

Железный лом плывет, скользя, а рыба утопает...

Порой не верится, друзья, но все-таки бывает. } 2 раза

 

Не сохранит вода следы ни при какой погоде,

Моряк бывалый из воды всегда сухим выходит;

Внутри кита, где жить нельзя, упрямец выживает...

Порой не верится, друзья, но все-таки бывает. } 2 раза

 

Ведь от чудес никто из нас нигде не застрахован -

Я сам не раз на суше пас телят морской коровы;

Косяк русалок видел я. Экватор проплывая...

Порой не верится, друзья, но все-таки бывает. } 2 раза

 

Есть в мире много разных стран, где якоря бросал я.

Друзья, я - Врунгель, капитан, и этим все сказал я.

Мне в правде отказать нельзя, и это каждый знает...

Порой не верится, друзья, но все-таки бывает. } 2 раза

 

Фея: Кому принадлежат эти слова и из какой он сказки? "Я лег на траву, очень низкую и мягкую, и заснул так крепко, как не спал никогда в жизни. По моему расчету, сон мой продолжался не менее десяти часов, потому что, когда я проснулся, было уже совсем светло. Я попробовал встать, но не мог пошевелиться.

Мои руки и ноги - а я лежал на спине - были прочно прикреплены к земле. Точно так же были притянуты к земле мои длинные и густые волосы. Вместе с тем я чувствовал, что все мое тело от подмышек до бедер перетянуто множеством тонких шнурков".

Ребята: Гулливеру из сказки Дж. Свифта "Путешествия Лемюэля Гулливера" (часть 1 - "Путешествие в Лилипутию").

Фея взмахивает волшебной палочкой. Появляется Гулливер в окружении лилипутов, звучит песня.

 

ПЕСЕНКА О ГУЛЛИВЕРЕ

Сл. С. Давыдова, муз. В. Кладницкого

 

Спящим возле моря обнаружен,

Гулливер был вмиг обезоружен,

Связан по рукам, связан по ногам,

Окружен войсками и разбужен.

 

Припев: Среди спичечных домов,

Среди кукольных садов

Очутился Гулливер

В чужой стране. } 2 раза

 

Среди крошечных людей

Он бы мог найти друзей,

Всей душой любил бы их

Таких смешных. } 2 раза

День и ночь трясутся лилипуты:

Человек-гора порвет вдруг путы,

Страшный Гулливер может, например,

Уничтожить город в три минуты!

Припев.

 

Мудрый лилипутский император

Был не консерватор, а новатор:

Чтобы Гулливер лежа пил и ел,

Приказал построить эскалатор!

Припев.

 

Связан Гулливер такой могучий,

И над ним летают стрелы тучей,

Тридцать три полка, чтоб наверняка,

Стерегут его на всякий случай!

 

Фея: Ребята, про кого написаны эти строки? "Схватили его, начали обнимать, целовать, щипать.... Потом все запели "Польку-птичку".

Ребята: Это куклы из театра Карабаса-Барабаса.

Фея взмахивает волшебной палочкой, появившиеся куклы поют и танцуют.

 

ПОЛЬКА-ПТИЧКА

 

Птичка польку танцевала

На лужайке в ранний час

Нос налево, хвост направо -

Это полька "Карабас:

 

Два жука на барабане,

Дует жаба а контрабас.

Нос налево, хвост направо -

Это полька "Барабас".

 

Птичка польку танцевала,

Потому что весела.

Нос налево, хвост направо -

Вот так полечка была.

 

Герои сказок прощаются с ребятами, уходят под звуки инструментальной музыки и аплодисменты зрителей.

Добрую сказку в душе сбереги,

С добрых героев пример ты бери.

Сам для других ты волшебником будь.

Детство уйдет, но ты нас не забудь.

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
31 грудня 2017
Переглядів
431
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку