Технології «перевернутого навчання» на уроках інформатики
На сьогодні в Україні відбуваються суттєві зміни в системі освіти, які потребують упровадження нових педагогічних технологій. Освіта має однією з перших реагувати на виклики сучасності, адже:
• сучасні учні мають широкий доступ до альтернативних джерел інформації;
• школярі потребують більше практичних навичок, які зможуть застосовувати в реальному житті.
Проте практика свідчить, що уроки в школі й досі часто проводяться за традиційною схемою: учні слухають пояснення нового матеріалу, у невеликий залишок часу виконують кілька практичних завдань і отримують домашнє завдання. Через нестачу часу на опрацювання практичних вправ школярі нерідко не засвоюють орієнтовної основи дій, не можуть якісно виконати домашнє завдання і, як наслідок, втрачають мотивацію до навчання.
Цю суперечність можна ефективно подолати за допомогою технології «перевернутого навчання». Сучасна школа перебуває у стані постійних трансформацій, зумовлених цифровізацією освіти та стрімким розвитком інформаційних технологій. Тому дедалі більшої популярності набувають інноваційні педагогічні підходи, серед яких особливе місце посідає технологія «перевернутого навчання» (Flipped Learning). Для уроків інформатики цей підхід є особливо актуальним, оскільки сприяє формуванню практичних умінь, розвитку критичного мислення та підвищенню рівня самостійності учнів.
Перевернуте навчання – це модель організації освітнього процесу, у якій вивчення теоретичного матеріалу відбувається вдома, за допомогою відеолекцій, презентацій, інтерактивних ресурсів, а урочний час використовується переважно для практичної діяльності, розв’язування задач, обговорення, консультацій та проєктної роботи.
Ключова ідея – учень отримує базову інформацію самостійно, у зручному темпі, а вчитель під час уроку виконує роль наставника та консультанта. Вперше «перевернуте навчання» було згадано у 2000 р. в наукових розробках Д. У. Бейкера, оскільки він першим розпочав впровадження інтернеттехнологій під час виконання домашніх завдань. Однак, авторство даної технології належить А. Самсу і Дж. Бергманну, які були вчителями хімії. Вони перші випустили серію книг «Перевернуте навчання або як достукатися до кожного учня на уроці», де акцентували на можливостях, які надає ця технологія, та вказали особливості її впровадження. Зокрема, з 2007 р. вони перші почали задавати додому учням опрацьовувати авторські відеозаписи лекцій. Основною перевагою такої форми навчання є збільшення часу для практичної діяльності та відповідно і на розвиток критичного мислення. Мовою оригіналу “перевернуте навчання” називається flipped classroom, flipped lesson та flip teaching воно включає в себе переваги традиційного заняття та онлайн-навчання. «Перевернутий клас» – це така модель навчання, в якій змінюються місцями домашнє завдання (практичні завдання) та лекція (ознайомлення з матеріалом).
Навчальне заняття, яке побудоване за схемою “перевернутого навчання”, є зрозумілим здобувачам освіти, оскільки, в основному, в нашому столітті ми звикли отримувати інформацію за допомогою інтернет технологій. Також, ще одним плюсом даної методики є те, що під час такого навчання індивід привчається в першу чергу до важливої для життя самостійності.
Проаналізувавши позиції М. Стрюка, К. Л. Бугайчука та багато інших, можна з впевненістю сказати, що перевернуте навчання є інноваційною технологією, яка стрімко піднімається в рейтингу популярності. Також над цією тематикою працювали В.Ю. Биков, О.С. Воронкін, які були одними із перших вчених, які використовували у своїй педагогічній діяльності хмарні та інформаційні технології для комунікації із вихованцями. Праці вище згаданих науковців відіграють важливу роль, зокрема і тому, що методологія “перевернутого навчання” в Україні недавно розпочала свій шлях, що зумовлює необхідність детальних досліджень з даної тематики.
Отже, технологія перевернутого навчання характеризується наявністю індивідуалізації освіти та її динамічністю, чим, власне, і забезпечується розвиток творчості здобувачів в процесі навчання.
Оскільки за допомогою вивчення теорії вдома збільшується часовий проміжок, який можна використати для розвитку критичного мислення та основних компетентностей, які вимагає сьогодення.
1. Більше часу для практики.
Теоретичні пояснення не забирають значну частину уроку, тому учні можуть більше працювати за комп’ютером, виконувати вправи, створювати програми чи мультимедійні проєкти.
2. Індивідуалізація освітнього процесу.
Учні самі обирають темп опрацювання матеріалу, повертаються до складних фрагментів або переглядають відео повторно.
3. Активізація пізнавальної діяльності.
4. Натомість на уроці учні ставлять запитання, працюють у групах, розв’язують реальні проблеми – тобто вчаться діяти, а не просто сприймати інформацію.
5. Розвиток цифрової грамотності.
6. Учні вчаться працювати з онлайн-ресурсами, навчальними платформами та сервісами, що є важливою складовою інформатичної компетентності.
7. Підвищення мотивації.
Формат, коли учень приходить на урок уже «підготовленим», дозволяє відчути власну успішність і підвищує зацікавленість предметом.
Для ефективної роботи вчитель може використовувати:
• відеоуроки, записані власноруч або доступні на освітніх платформах (YouTube, Prometheus, На урок, Всеосвіта);
• інтерактивні презентації (Google Slides, Prezi);
• навчальні середовища та тренажери (Code.org, Scratch, Replit, Python Tutor);
• тести та перевірочні матеріали (Google Forms, Classtime, На урок, Всеосвіта, Kahoot); середовища для дистанційного навчання (Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams).
Головне – забезпечити доступність матеріалів для всіх учнів і створити чіткі інструкції щодо їхнього опрацювання. 1. Підготовчий етап.
Вчитель створює або добирає теоретичні матеріали для самостійного вивчення: відео, інструкції, тестові завдання. Заздалегідь повідомляє учнів про обсяг роботи та критерії оцінювання.
2. Опрацювання матеріалу вдома.
Учні переглядають відео, занотовують основні поняття, виконують невеликі завдання на відтворення. За необхідності вони можуть ставити запитання в онлайн-групі.
3. Урок у класі.
Основний акцент – практична діяльність: o виконання лабораторних робіт; o розв’язування задач з програмування; o створення презентацій, графіків чи вебсторінок; o робота в групах або парах; o консультації з учителем.
4. Підсумок та рефлексія.
Учні обговорюють труднощі, оцінюють власну роботу, виконують підсумковий тест. Учитель аналізує результати та коригує подальші завдання.
• Алгоритми та основи програмування (Python, Scratch, JavaScript).
• Робота з текстовими редакторами, таблицями та презентаціями.
• Моделювання та комп’ютерна графіка.
• Робота з мережевими технологіями та хмарними сервісами.
• Цифрова безпека й інтернет-грамотність.
У цих темах дуже важливо закріплювати знання через практику, тому перенесення теорії в домашнє ознайомлення є оптимальним.
Технологія «перевернутого навчання» відкриває нові можливості для викладання інформатики в школі. Вона дозволяє:
• розвантажити урок від надмірної теорії;
• посилити практичну спрямованість навчання;
• підвищити мотивацію та результативність учнів;
• створити умови для формування ключових компетентностей ХХІ століття.
Упровадження цієї моделі потребує від учителя певної підготовки та творчого підходу, проте результати виправдовують зусилля, роблячи уроки більш цікавими, сучасними та ефективними.