Текст "Лікарські рослини у житті людини"

Про матеріал

Даний матеріал корисний при вивченні теми з біології "Значення рослин для людини". Також можна використовувати в позакласній діяльності, на факультаитвних заняттях.

Перегляд файлу

Лікарські рослини на нашому подвір'ї

Навіщо людина вирощує квіти? Для краси. Для задоволення. Для здоров'я. Краса квітів – беззаперечна, адже ніщо не може зрівнятись ні з розкішшю квітування троянди, ні зі скромною фіалкою. Від квітів ми отримуємо задоволення – і естетичне і моральне. Адже, коли виростає з насінини рослина, яка примхлива та з чудернацькими запитами, задоволення величезне. Здоров'я… Фізична праця позитивно впливає на організм людини. Але і окрім цієї праці рослини – величезне сховище корисних речовин, які людина використовує з давніх давен.

З кожною квіткою, кущем чи деревом на нашому подвір’ї в мене пов’язані свої спогади. Іноді – дитячі, іноді – зовсім недавні.

В моєму дитинстві біля кожної оселі квітували квіти. Височенні мальви, простенькі (як на сучасні сорти) лілії, нічна фіалка. Іноді з райцентру привозили сіренькі пакетики з насінням. Один з таких пакетиків називався гарним словом «Календула». А виявилось, що то звичайні нагідки. З того часу я усвідомила, що всі рослини  мають ще й латинські назви…

Нагідки

Ті нагідки, які ми вирощували в моєму дитинстві були непоказні, простенькі з дрібними квіточками. Так коли вперше купила махрову суміш календули, я була вражена! Під осінь, коли вже не так пекло сонце і були невеликі дощі, квіти виростали гігантські! А потім я вперше побачила рослини з квітами, ніби зі скрученими пелюстками, як у голчастих айстр. Це я вже не говорю про різноманітні кольори…

…Років з десять тому назад ошпарила моя дитинка окропом ніжку. Бредемо якось в лікарню на перев’язку, тут нас перестрічає знайомий і радить забути про всі аптечні засоби. Говорить, повертайтеся додому, заварюйте нагідки, та постійно зволожуйте опік. Ми так і зробили. Там, де опікові міхури були непошкоджені, не залишилося і шрамів. Там, де лопнули – були шрами, але не дуже помітні. З того часу я всім раджу настій календули як лікувальний засіб від опіків…

Часто взимку додаємо квіти до чаю, або в суміші з ехінацеєю заварюємо та п’ємо.

Якщо хочете, щоб календула радувала своїм цвітінням щонайдовше – систематично обривайте квіти. (До речі, це стосується більшості декоративних рослин) Ці ж квіти і сушіть. Зривати квітки потрібно тоді, коли пелюстки знаходяться в одній площині з суцвіттям, тоді найбільш розкриваються лікувальні здібності. Я завжди обриваю пелюстки і сушу їх. Адже саме в пелюстках зосереджені більшість корисних речовин. Та і місця суха сировина займає менше. Сушити потрібно тонким шаром, ні в якому разі не на сонці. О! І не на газеті… Я використовую звичайний друкарській папір. Можна використати найпростіші паперові шпалери. Закінчення процесу сушіння визначається просто – пелюстки повинні бути сухими. Зберігаю в скляних банках. Одного разу зберігала в паперових пакетах – не сподобалося. Сировина занадто пересохла.

Використовуємо в основному водні настоянки календули. Взимку – чаї, і профілактичні і лікувальні, полоскання ротової порожнини. При лікувальні запальних процесів часто використовуються антибіотики, що може викликати різноманітні запалення в ротовій порожнині. Так от настій календули – чудовий профілактичний засіб. Не потрібно заварювати багато, досить однієї склянки, адже настій швидко псується в теплій кімнаті

При виготовленні настою одну чайну ложку сухих пелюсток залийте склянкою окропу.

Ехінацея

Ехінацею я розводила довго… З першого пакетику не зійшла жодна рослина…

Другого разу посіяли восени, навесні з'явилися два рядочки тендітних рослинок. Одного разу до нас приїхала мама і вирішила допомогти. Приходжу з роботи, а вона мені з докором: «Що ж ти, доню, лопухи на грядках вирощуєш?!» Ну що я сказала… Дякую, мамо…

Втретє посадила ехінацею в лютому на розсаду. Насіння зійшло дружно, пересадила в ґрунт, доглядала, як за малими дітьми… В основному – поливала та прополювала. Не підживлювала нічим. За десяток років ці декілька кущиків розрослися в чудову галявину.

Ехінацею називають принцесою американських прерій. Говорять, що раніше американські рівнини були геть зарослі цією чудовою рослиною. А при квітінні утворювався килим із рожевих квіток. Не знаю, як там в Америці, але у нас можна теж бачити такий килим в період масового квітування ехінацеї. Здалеку видовище вражає. Гарний медонос. Сонячного літнього дня біля квіток постійно гудуть бджоли, збираючи чудовий урожай. В Радянському Союзі ехінацея була відома ще з 40-50 років двадцятого сторіччя, та особливий інтерес виник після вибуху на ЧАЕС. Адже рослина має значні імуностимулюючі властивості, котрі зумовлені унікальним хімічним складом.

Збирають кошики квітучої рослини тоді, коли пелюстки будуть в одній площині із суцвіттям – загальне правило для айстрових рослин. І знову ж таки – постійний збір суцвіть стимулює утворення більшої кількості квітів. Щоправда, вони можуть бути дещо меншими. Перші квіти на різних рослинах доцільно залишити на насіння.

Коріння викопують у 3-4 річних кущів. Відмивають від землі і сушать.

Щодо рецептів з використанням ехінацеї… Ця рослина має унікальний хімічний склад, має сильні лікувальні властивості та застереження при прийомі. Це не панацея від всіх хвороб, а потужний лікарський засіб. Тому і при лікуванні варто радитись з лікарем. Сировину використовують при лікуванні різних хвороб, та ще раз повторюю – лише під наглядом лікаря.

Взимку, при заварюванні чаю, додаємо одну квітку на склянку окропу. А основна сировина іде на приготування трав'яних ванн. Жменю квіток заливаємо окропом, настоюємо, та додаємо в ванну. Всі проблеми зі шкірою зникають.

Вирощуйте квіти – для здоров'я та просто для гарного настрою!

 

docx
Додано
11 липня 2018
Переглядів
300
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку