Перешкоди і ризики на шляху розвитку школи:
-
Удосконалення взаємодії, рівня відповідальності між освітніми установами, методичними службами і органами управління через чіткий розподіл функціональних обов’язків і прав;
-
Недосконалість нормативної бази, що регламентує роботу школи;
-
Матеріальна база навчальних закладів застаріла. Недостатня кількість демонстраційного обладнання, наочності;
-
Недостатня відповідальність батьків за навчання та виховання дітей;
-
Недостатнє фінансування на утримання та розвиток навчальних закладів
-
Низький рівень зарплатні вчителя;
-
Застаріла база комп’ютерів, відставання в інформатизації та комп’ютеризації від сучасних вимог. Низький рівень забезпечення шкіл якісною мережею Інтернет;
-
Фінансування управлінь освіти, підвищення престижу роботи державного службовця;
-
Неякісна підготовка майбутнього вчителя у вищому навчальному закладі, відсутність мотивації у його роботі;
-
Тендери.
-
Занадто велика кількість паперів;
-
Негативний вплив соціальних чинників;
-
Низька якість підручників;
-
Устаткування навчальних кабінетів.
-
Відсутність коштів на поточні та капітальні ремонти навчальних закладів;
-
Мала чисельність учнів;
-
Низька заробітна плата молодого спеціаліста;
-
Проблеми переходу школи на фінансово-господарську самостійність, економічної ефективності діяльності закладу.
-
Різний рівень соціальної та творчої активності дітей.
-
Необхідність пошуку шляхів ефективного навчання групи дітей з низькою мотивацією та проблемами розвитку.
-
Необхідність покращення роботи з обдарованими дітьми.
-
Неактивна участь батьківської громадськості в управлінні освітньою установою.
Можливості і перспективи розвитку школи
1. Самостійність школи у вирішенні основних питань змісту її діяльності, розвитку різноманітних форм співпраці й партнерства, установлення довір'я між учасниками педагогічної діяльності.
2. Науковість та ефективність навчально-виховного процесу на основі сучасних педагогічних досягнень.
3. Демократизм і гуманізм навчально-виховного процесу.
4. Збереження, передача, відновлення й розвиток української національної культури та культури народів світу засобами освіти.
5. Раціональність та доцільність вибору форм і засобів освіти й виховання для задоволення духовних запитів дитини,її пізнавальних та інтелектуальних можливостей, інтересів.
6. Забезпечення фізичного розвитку дитини, збереження її життя і здоров'я.
7. Створення чіткої інноваційної системи гуманітарної освіти.
8. Творчий пошук резервів і джерел вдосконалення роботи школи.
9. Етичність стосунків усіх учасників навчально-виховного процесу.
Завдання розвитку школи
-
Забезпечення роботи навчального закладу відповідно вимогам суспільного замовлення з поєднанням інтелектуальних, творчих, функціональних можливостей кожної дитини, школи в цілому з виховно-розвиваючими можливостями і потребами сімї, громади, недержавних організацій.
-
Продовження виконання державного замовлення на освіту в рамках Держстандарту школою в повному обсязі і високоякісно, забезпечення її випускникам свободи вибору та широких перспектив у майбутньому.
-
Створення якісної системи психолого - педагогічного супроводу навчального процесу для покращення ефективності на засадах гуманітаризації освіти.
-
Забезпечення комплексної інформатизації навчального процесу, та використання новітніх інформаційних технологій освітньої практики;
-
Здійснення загальнообов’язкової освіти в атмосфері вільного творчого навчання у поєднанні з набуттям практичних навичок.
-
Утвердження навчального закладу, як школи, де основні зусилля спрямовуються не на просту передачу знань від учителя до учня, а на розвиток творчих здібностей та громадянської компетентності вихованців.
- Створення в школі єдиного освітнього інформаційного центру
-
Створення належних умов для організації науково-дослідницьких робіт учителів та учнів.
-
Розвиток комунікативних навичок учнів у володінні іноземними мовами;
-
Включення в міжнародні освітні проекти та гранти.
-
Налагодження мережевих взаємодій з іншими школами, ровиток школи як відкритої освітньої системи.
-
·Формування учня як активного, свідомого, творчого суб’єкта навчально-виховного процесу.
-
Розвиток системи профорієнтаційної освіти з метою самореалізації особистості в освітньому просторі.
-
Виховання загальнолюдських цінностей, національної самобутності через традиційні та інноваційні технологіїу навчально-виховному процесі.
-
Виховання правової культури в умовах демократичного суспільства.
-
Реалізація проекту «Демократична школа » з метою співпраці «школа – батьки - громада».
-
Формування національної самоідентичності та міжкультурної толерантності з урахуванням внутрішніх міжетнічних, міжрелігійних відносин і перспектив інтеграції українського суспільства в європейський простір.
-
Створення умов для поліпшення психолого-педагогічної інформаційної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів.
-
Стимулювання педагогічної майстерності вчителів.
-
Вивчення якості забезпечення навчально-виховного процесу кадрами з відповідною педагогічною освітою.
-
Створення умов для активної постійно діючої системи безперервної освіти педагогів.
-
Стабілізація стосунків в педколективі для створення оптимальних умов для реалізації інноваційних проектів та співробітництва між учителями-фахівцями.
-
Посилення інтелектуально-кадрового потенціалу як важливого ресурсу інноваційного розвитку та ефективної діяльності навчального закладу;
-
Створення системи методичних заходів щодо розвитку професійної компетентності інтелектуально-кадрового потенціалу вчителів, поширення та впровадження позитивного досвіду роботи.
-
Створення в школі цілісної системи позитивного підходу до здорового способу життя, забезпечення якісної підготовки здоров’язберігаючих технологій навчання та виховання.
-
Сприяння формуванню підстав для критичного мислення відносно знань, навичок, практичних дій, направлених на збереження здоров’я.
-
Забезпечення учнів необхідною інформацією для формування особистої стратегії, яка б дозволила зберегти і зміцнити здоров’я.
-
Створення науково-інформаційного простору з питань збереження та зміцнення здоров’я учасників навчально-виховного процесу.
-
Розширення та урізноманітнення шляхів взаємодії школи, батьків і громадськості в контексті зміцнення здоров’я.