ТЕКСТ Сценарій на 8 березня "Я сильна і слабка, Я - жінка...."

Тема виховного заходу

„ Я сильна і слабка, Я – жінка..!” 
Ведучий 1. Здрастуйте, гості дорогі, веселощів вам та радості!
Проходьте, не соромтеся. Скоріше зручні місця займайте.
Ось і прийшла весна, ось і настав березень. 
А березень - це пісня!
А березень - це казка!
А березень - це суцільні чудеса і весна!
А березень - це свіжість,
А березень - це свято
Добрих і милих мам!
Ведучий 2. 8 Березня - це коли сонце починає пригрівати землю, коли на лісових проталинах розквітають проліски і прилітають граки. Всі люблять це свято. Адже це свято наших мам, бабусь, сестричок та однокласниць. Усіх, кого ми знаємо і яких не знаємо. Всіх, хто живе поруч з нами і далеко від нас. Свято половини людства. І якої половини! Найчарівнішої, найкрасивішої, найдобрішої. 
Чому весна приходить в березні?
Тане сніг, стукають сильніше серця?
Чому в одязі зимовому жарко?
І бурульки плачуть біля ганку?
Дуже просто - жіночі усмішки
Зігрівають все своїм теплом.
А 8 Березня без помилки
Став Міжнародним жіночим днем.
Ведучий 1. Таке чудове свято буває лише раз на рік.
І знову починається весна, 
Так, як було це ще у неоліті. 
Лиш перша брунька вибухне на вітті, 
І знову починається весна! 
І знову починається життя, 
Швидкі шалені зміни на землі, 
Кінчається симфонія зими 
І знову починається краса! 
Ведучий 2. Саме так, знову починається краса… Краса в усьому: краса розквіту землі, кохання, краса у ніжності дівчат, у чарівності та загадковості жінок. А чи знаєш ти, як з’явилася жінка на світ? 
Ведучий 1. Звичайно. Бог наслав на Адама сон і, коли той міцно спав, з ребра Адама зробив Єву. 
Ведучий 2. Але мені відома й інша версія. Ось послухайте. Після того, як до Бога звернувся чоловік і поскаржився на свою нудьгу, Бог замислився з чого зробити жінку, якщо весь людський матеріал пішов на чоловіка. І тому став створювати жінку з кількох яскравих променів сонця, всіх чарівних фарб зорі, задумливого смутку, краси лебедів, грайливості кошеняти, граціозності газелі, притягуючої сили магніту. 
Все це змішав і додав в’їдливості мухи, впертості віслюка, зажерливості акули, ревнощів тигриці, мстивості пантери, кровожерливості п’явки, дурману опіуму та невблаганної стихії. Цю жінку Бог вручив чоловікові із словами: «Бери її такою, якою вона вийшла, і не намагайся її переробити. Зазнавай щастя з нею впродовж життя та терпи муки від неї до самої смерті».  А щоб разом вам жилося легше, постарайтесь щодня влаштовувати хоча б маленьке свято».

Ведучий 2. Випадково витріпав килимок з коридору – свято. Радісно сів на жуйку в новому костюмі – велике свято.

Ведучий 1. Зачекай, не треба так говорити. Дозволь мені закінчити твою промову. Візьмімо теплий весняний ранок, додаймо трохи пахощів перших пухнастих пролісків і так вимісімо це у прозорому березневому повітрі, щоб зазвучала прекрасна пісня.

Пісня

Ведучий 1. Ця легенда – жарт. Але в ній є частина істини, адже жінка – це одвічна втіха і одвічний біль. Вона може перетворити життя на рай і на пекло. Від її любові чи нелюбові залежить дуже багато. А краса її підносить чоловіка до найвищого блаженства. Чоловіки заради своїх леді здатні на будь-які вчинки. Вони дарують їм найвибагливіші квіти, найкоштовніші подарунки.

Хто планету олюднює? – Жінка! 
Людства рід продовжує? – Жінка! 
Дім тримає надійно? – Жінка! 
Щастя й радість дарує? – Жінка! 
Кого боготворимо? – Жінку! 
Кому гімни складаємо? – Жінці! 
Нетерпляче ждемо кого? – Жінку! 
З сонцем, зіркою зрівнюєм? – Жінку!

Хто дарує безсоння нам? – Жінка! 
Муки пекла приносить? – Жінка! 
Хто нас поглядом знищує? – Жінка! 
Хто вбиває байдужістю? – Жінка! 
Хто на подвиги кличе нас? – Жінка! 
Хто натхненням окрилює? – Жінка! 
Надиха на звитяги нас? – Жінка! 
І героями робить нас? – Жінка! 
Хто навчає добру нас? - Жінка! 
Хто шляхетними робить? – Жінка! 
Хто життя нам продовжує? – Жінка! 
Тож вклонімося низько Жінці! 

Ведучий 2.Нашу святкову програму ми поділили на кілька сторінок, і саме час відкрити першу. 
А називається вона «Жінка – мати». Кожна людина, кожен народ має свої святині. До таких святинь насамперед належить любов до матері, до тієї жінки, яка дала нам життя, яка нас виплекала, виростила і виховала. 

Ведучий1. Мама… Це слово, яке найчастіше повторює людина в хвилину страждання і горя. І кожен несе в серці любов. Кожен скаже: «Найкраща мама – моя мама» 
Краще й мудріше за народ, мабуть, ніхто ще не сказав про матір! Ось як діти звертаються до матері в народній пісні. 
Мамочко, моя пчілочко, 
Мамочко, моя ластівочко, 
Соловеєчко моє вірнеє, 
Зозулечко моя лугова, 
Сонечко моє яснеє, 
Ручечки мої пишнії, 
Ніжечки мої подушечки.

Ведучий 2. Або ось прислів’я та приказки: 
- Нема того краму, щоб купити маму 
- Матері ні купити, ні заслужити 
– Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і ріднішого – над матіночки 
- Материн гнів, як весняний сніг, рясно випаде, та скоро розтане 
- Мати однією рукою б’є, а другою гладить 
- На сонці тепло, а біля матері добре 

Виступ початківців

Пісня «Мамине свято»

Сценка «За пролісками»

У залі звучить фонограма «Пори року» П. Чайковського.

Хлопчик. От і ми прийшли у ліс (підбігає до куща котиків). 
А, дивись, вербовий пух, ось на світ уже пробився!

Дівчинка. Дід Мороз вже зняв кожух, 
В ручаї умився.

Хлопчик. Співа синичка, дзінь-дзень-дзень.
Вітерець в сопілку грає.

Дівчинка. А завтра?

Хлопчик. А завтра такий день!

Дівчинка: Кожен про це знає.
Свято мам у цілім світі, 
Назбираємо ми квітів, 
Весняних квітів блакитних 
Для наших мам, 
Для наших рідних.

 Хлопчик: Аби когось нам тут зустріти
Спитати, де є в цім лісі квіти?

(Вибігає зайчик)

Діти разом: Ми, малята-школярата,
Хочем квітів назбирати. 
Ти не скажеш, де вони — 
Перші проліски весни?

Зайчик. Добре, я в пригоді стану.
Все, що знаю, розкажу, 
Перші квіточки весняні 
Я вам, діти, покажу. 
Наша квіточка мала, 
Ворухнулась від тепла. 
Ось стоїть тендітна, 
Посміхається привітно 
Голубенькими оченятами. 
Погляньте, скільки квітне їх, 
Чудесних квіточок малих.

(Дівчатка в костюмах першоцвітів виконують «Танок квітів» під музику П.Чайковського «Вальс квітів»).

Діти разом: Добрий день вам, любі квіти!
Поможіть ви нам. 
Ми прийшли вас запросити 
На весняне свято мам!

Хлопчик. Восьме березня прийшло!

Квіти. Як цього не знати!
Нас багато зацвіло 
Саме задля свята.

Дівчинка. Отже, квіти з нами згодні 
Привітати мам сьогодні?

Квіти. Згодні! Згодні!
Ми охоче підем з вами, 
Хай радіють ваші мами.

Діти разом . Спасибі, Зайчику, тобі 
За квіти білі й голубі. 
Ми їх матусям віднесем. 
Вони їх люблять над усе.

Зайчик. Несіть, несіть своїм матусям
Весняні першоцвіти, 
А я у лісі залишусь, 
Тут моя хатинка, діти!

Хлопчик. Наші мами дорогі,
Ми всіх вас вітаєм! 
Разом з вами  сьогодні 
Свято зустрічаєм.

Дівчинка. Ми вам квіти принесем,
Проліски весняні, 
Бо для нас ви рідні всі, 
Дорогі, кохані.

Хлопець. Синю квіточку весняну
Ми не будем рвати. 
Фарби, пензлики дістанем, 
Будем малювати. 
Дівчинка. Намалюєм ніжну квітку, 
Стебельце зелене. 
І матуся радо візьме 
Проліски від мене.

(Всі діти в цей час дарують букетики, зроблені своїми руками, присутнім мамам і бабусям.)

Ведуча 1. Для кожної матері єдиною втіхою завжди залишаються діти. У них вона знаходить радість, ними пишається, ними живе. «Кожна людина – це чиясь дитина! – кажуть в народі. Тож давайте подумки згадаємо своїх матерів і послухаємо чудову пісню. 

Пісня «Мамині руки» (Яна Солоха)

Поряд із величним словом матері ставимо своїх шкільних наставників. Це наші шкільні мами, берегині, першовідкривачі усього нового і неосяжного. 
Друга сторінка так і називається «Жінка – вчителька» 

Ведуча 2. Ні в кого не виникає сумнівів, що жінка-вчителька  є досвідченою, високо інтелектуальною жінкою.

Тому зараз невеличка вікторина. Ми читаємо запитання і можливі відповіді до них . Потрібно вибрати одну із даних або запропонувати свою оригінальну. 
Відома казка про кота має назву: 
- босий 
- у кросівках 
- у валянках

У відомій казці коза принесла козенятам: 
- пепсі 
- ром-колу 
- орбіт без цукру 
- 
Ведуча 1. У казці «Коза-дереза» Коза говорила діду неправду з такої причини: 
- зі скромності 
- сиділа на дієті 
- була в нетверезому стані

У казці «Ріпка» останньою на допомогу прийшла: 
- швидка допомога 
- пожежна служба 
- міліція

У казці «Червона Шапочка» вовк з’їв бабусю тому що: 
- хотів заволодіти її майном 
- хотів одружитися з Червоною Шапочкою 
- був психічно хворим 

Ведуча 2. Не вдалося вчителів заплутати своїми запитаннями. 

Сценка
Ведуча 1. Сухомлинський писав: «Це просто дурниця – вважати, що від чоловіка начебто бере початок більш сильний, вольовий вплив і в цьому полягає мужність виховної сили чоловіка – батька, а від жінки – матері – більш ніжний, витончений, благородний вплив… 

Справжня жінка – мати ніжна, як пелюстки щойно розквітлої квітки, і тверда, мужня. Незламна, непримиренна до зла, нещадна, як справедливий меч». Третя сторінка нашого свята має назву «Жінка – кохана»

Вірш 
Свята і грішна, 
Ніжна і жагуча, 
Цнотлива й пристрасна, 
І сильна, і слабка, 
Я – жінка, неповторна і чарівна, 
Я – жінка, вічно мудра й молода. 
М’яка і владна, 
Віддана і вільна, 
Близька й далека, 
Світла й потайна. 
Я – жінка, жінка – мати і дружина, 
Безмежне море доброти й тепла. 
П’янка і чуйна, 
Ліки і отрута, 
Чужа і рідна, 
Горда і проста, 
Я – жінка, королева, берегиня, 
Непізнанна, мінлива, дорога!

Але жінка – це не лише мама, а й господиня, берегиня роду. Поряд із нею майже завжди – чоловік, господар. 
А господарі бувають різні. Наприклад, такі, як герої відомої гуморески Павла Глазового. «Як ми з кумом вареники ліпили» 

 

Чому ж часто чоловіки так не люблять і бояться хатньої роботи, всіма можливими способами уникають її?
Може зараз ми дізнаємось відповідь на це питання.

Ведучий 2. Микола Еріх казав: «Коли у домі важко, тоді звертаються до жінки. Коли більше не допомагають розрахунки та обчислення, коли ворожнеча та взаємне руйнування сягають межі, тоді приходять до жінки. Коли злі сили беруть гору, тоді кличуть жінку». 
Ведучий 1.  Жінки можуть все! Але ким би вони не були, які рекорди не встановлювали, вони завжди залишаються жінками. І довічно стоятимуть поруч слова жінка – мати, жінка – дружина, жінка – сестра. Так було, є і буде в усьому світі і в усіх народів. 
Жінка – це восьме чудо світу, муза, яка протягом віків надихає чоловіків на звитяжні вчинки. 
Але без чоловіків жіноча краса б не цвіла так яскраво. Тож бажаємо, шановні жінки, щоб чоловіки вас завжди поважали, любили, на руках носили, були прекрасними господарями.

О, свято жіноче, о хто і коли

Тебе запровадив – той гідний хвали!

Гей, хто там не радий, не хмурся, чудний,

Та це ж додатковий тобі вихідний!

Не знаю, як інші, я жду цього дня,

Є шанс на рибалку чкурнути зрання,

Приходиш до дому, стомився як віл,

А вдома чекають – сідаєш за стіл,

А там все парує і квіти цвітуть –

І де їх жінки у цю пору беруть?

А ти, щоб зробити приємність для них,

Бокал за бокалом – за них дорогих.

І хай подарунків не встиг ти купить,

Та любим увагу зумів приділить.

І другого ранку, не ясно тобі

Чого вони ходять у повній журбі.

 

Ведучий 1. Сьогодні особливе свято. В гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з нас наші бабусі. Вони – невтомні трудівниці, носії скарбниці мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів, цікаві казкарки.

Ведучий 2. Коли бабуся вдома, нам завжди добре живеться. Вона – найкращий наш друг. Недарма люди кажуть: щасливий той, в кого бабця люба є: той біди вже не знає, бо бабусенька скрізь дбає.

Ведучий 1. Бабуся, бабусенька. Бабуня-солодуня! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово? А чому? А тому, що бабуся – це мамина або татова мама, отже, вона прожила удвічі більше, як наші мама чи тато.

Ведучий 2. Бачила у житті удвоє більше. І онуки, мабуть, удвоє дорожчі для неї. Бо вони - діти її дитини. Правду кажуть у народі:  «Діти – це діти, а справжні діти – це онуки».

Ведучий 1. Так, бабуся мамина або татова мама – голова в сімї, бо вона найстарша, наймудріша, прожила довге трудове життя.

Ведучий 2. Дорогі наші бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу щиро подякувати за все добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Прийміть же від них низький уклін і велике спасибі.

Цілую бабусині втомлені руки,

Що знали в житті і любові, і розлуки,

Що вміють такий смачний хліб випікати,

І людям добро завжди дарувати

 

Спасибі рідненька, за недоспані ночі,

Вже діти великі й внуки ростуть,

А серце твоє молоде й досі,

І руки спочинку ніяк не знайдуть

Вірш

Пісня

Ведучий 1. Сьогодні вітаємо з восьмим березня 
Всіх тих, хто ділить з нами в класі парти! 
Всіх тих, хто терпить всі наші витівки! 
Всіх тих, хто нам дає списати домашнє завдання! 
Бажаємо вам легко всьому вчитися 
Сміятися більше, більше веселитися 
Бути шкільним еталоном краси 
І щоб збувалися всі ваші мрії! 

Ведучий 2. Дорогi нашi дiвчатка! Вiд iменi усiх хлопцiв нашої школи ми вiтаємо вас зi святом весни, святом 8 Березня!

Гумореска

 Підросла у мами доня, гарна, жвава — хоч куди!

Мати рада.

— Де ти, дівко? Принеси мені води. —

Тільки й чути: — Дівко, дівко!

Те зроби, туди піди… —

Раптом грюк — свати до хати.

Кілька слів про се, про те.

— Є для доньки пара, — кажуть. —

Може, заміж віддасте? —

Мати доню обнімає, ніжно дивиться в лице.

— Та воно ж дитя, — говорить. —

Рано думати про це. —

А дочка скривилась гірко

І сказала: — От життя!

Як робить, то: дівко, дівко,

А як заміж, то — дитя…

Сценка

Ведучий 1. Жінка! Така ж вічна і незбагненна, як зоряне оточення нашої планети. Скільки б ми не вдивлялися в зоряне небо, ми завжди відкриваємо в ньому непомічену раніше зірочку. Так і жінка – скільки б ми не спілкувалися, завжди відкриваємо для себе в кожній з них щось нове. 
Нехай цього дня і завжди вас пестить весна крихітними чарівними дзвониками променів і жовтими грудочками мімози, нехай сонячний промінь увійде до вашого вчительського царства. Щастя вам, усмішок, солодкого стану душі! 

Ведучий 2. Ми хочемо побажати, щоб на свої печалі ви дивилися у мікроскоп, а на радощі – у телескоп. Щоб у пустелі вам завжди таланило на оазис, а в морі – на острів. Щоб руки, простягнуті до вас, завжди були дружніми, а вуста коханими. Щоб ваш сон був глибоким, життя легким, а гаманець важким. 

Пісня