Презентація ТЕМА №7: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 17 СТ.

ТЕМА №7: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 17 СТ.

ДАТИ:1618 р. – похід козаків під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на м. Москва;1621 р. – Хотинська битва;1625 р. – Куруківська угода;1632 р. – «Пункти для заспокоєння руського народу», утворення Київської колегії;1637 – 1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

Персоналії: Петро Конашевич-Сагайдачний, Тарас Федорович, Іван Сулима, Йов Борецький, Петро Могила.

Персоналії: Петро Конашевич-Сагайдачний

Персоналії: Петро Могила

Значення понять і термінів: Фільварок - панський сільськогосподарський хутір, багатогалузеве власне господарство з найманими працівниками, з виробництвом на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції. Фільваркове господарство саме по собі мало комплексний характер: поруч із землеробством у таких господарствах розвивалося і скотарство. Кріпак - особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.

Значення понять і термінів: Панщина - одна з форм докапіталістичної земельної ренти, найбільш поширена за феодалізму. Кожен селянин мусив кілька днів на тиждень працювати на панській землі — орати, сіяти, жати, збирати жниво, молотити... Такі роботи називались панщиною. Золотий спокій – період соціально-економічної та політичної стабільності в Речі Посполитій між «Ординацією Війська Запорозького реєстрового» та виступом Б. Хмельницького.

Історично-культурні пам’ятки: Ансамбль Успенської церкви у м. Львів: церква Успіння – 1591-1629 рр., вежа Корнякта – 1572 – 1578., каплиця Трьох Святителів – 1578 р.

Історично-культурні пам’ятки:вежа Корнякта – 1572 – 1578.,

Історично-культурні пам’ятки:каплиця Трьох Святителів – 1578 р.

Історично-культурні пам’ятки: Ансамбль кафедрального костелу у м. Львів: каплиця Боїмів – 1609 – 1617 рр.

Історично-культурні пам’ятки: Портрет Петра Канашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Канашевича-Сагайдачного» - 1622р.

Історично-культурні пам’ятки: Замок у с. Підгірці (Львівська область) – 1635 – 1640 рр.

Історично-культурні пам’ятки:Іллінська церква у с. Суботів – 1656 р.

План: Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. Морські походи козаків. Участь українського козацтва в Хотинській війні. Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Розвиток культури та освіти.

1. Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. У першій половині ХvІІ ст. на українських землях відбувалося швидке зростання землеволодіння магнатів, які захоплювали землі, міста й містечка дрібної шляхти або скуповули землі, що втратили законних нащадків. Основою економіки залишалося сільське господарство, яке ґрунтувалося на фільварково-панщинній системі господарювання. Фільварки ґрунтувалися на примусовій праці селян, але виготовляли продукцію для продажу на ринку. Окрім землеробства й тваринництва у фільварках розвивалися промисли (млинарство, молочарство, бджільництво, винокуріння), таким чином, сировина не тільки вироблялася, а й перероблялася та продавалася.

1. Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток містІз розвитком фільварків на українських землях поширилося кріпацтво — система залежності селян від землевласника, яка включала в себе прикріплення селян до землі, право землевласника на працю й майно селян, позбавлення селян права розпоряджатися нерухомим майном, виступати в суді. Поступово обмежувалося право переходу селян до іншого землевласника, зростали панщина, натуральний чи грошовий податки.

«Продаж кріпаків з аукціону». Картина російського художника Клавдія Лебедєва

Продаж дворової дівчини на картині російського художника Миколи Неврєва «Торг. Сцена з кріпацького побуту. З недалекого минулого» (1866)

1. Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. Зростала кількість міст і містечок, багато з них — Київ, Львів, Луцьк, Кам’янець та ін. — мали магдебургське право, що сприяло пожвавленню ремісництва й торгівлі. У містах налічувалося близько 300 ремісничих спеціальностей, але замість цехового ремесла зароджувалося мануфактурне виробництво в залізорудній, паперовій, лісопильній, соляній галузях. На ярмарки у Києві та Львові приїздили купці з українських земель та іноземних держав (Польщі, Литви, Московії, Угорщини, Туреччини). Міщани сплачували грошовий податок — чинш на користь міста й брали участь в обороні замків. Проте власники міст та королівські старости постійно порушивали міські права й вимагали від міщан виконання різних повинностей і робіт.

1. Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. Невдоволення селян і міщан своїм становищем виявлялося в покозаченні. Мешканці сіл, міст і містечок відмовлялися визнавати владу старост, обирали своїх отаманів і запроваджували суд за зразком запорозького. Вищою формою протесту селян і козацтва проти соціального, релігійного й національного гніту були національно-визвольні повстання.

2. Морські походи козаків. Участь українського козацтва в Хотинській війні. У XvІ—XvІІ ст. відбувалися грабіжницькі набіги на українські землі турків і татар, які руйнували міста й села, забирали людей у полон. Відбиваючи турецько-татарські напади, козаки нерідко самі ходили походами на Крим і Туреччину, здобували турецькі фортеці та визволяли полонених. Першу чверть Xv. II ст., коли козаки здобули блискучі перемоги над турками й татарами, називають добою героїчних походів. Морські походи українських козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Трапезунд, Синоп очолив запорозький гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. У 1616 р. козаки здобули фортецю Кафа, де знаходився найбільший невільницький ринок у Криму.

2. Морські походи козаків. Участь українського козацтва в Хотинській війні. Козацькі походи ускладнили відносини Речі Посполитої з Османською імперією й Кримським ханством. У 1620 р. Туреччина розпочала Хотинську війну проти Польщі з метою загарбання польських й українських земель. У 1621 р. козаки під проводом П. Сагайдачного допомогли польському війську розгромити турецьку армію у битві під Хотином. Перемога в Хотинській війні врятувала польські й українські землі від завоювання турками, але козакам було заборонено плавати Дніпром у Чорне море й здійснювати походи до турецьких берегів.

2. Морські походи козаків. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

2. Морські походи козаків. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

2. Морські походи козаків. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

3. Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр.

3. Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр. У 1625 р. відбувся збройний конфлікт між польським війском і козацькими загонами, очоленими Марком Жмайлом, унаслідок якого було укладено Куруківську угоду. Згідно з нею збільшувався козацький реєстр і підтверджувалися привілеї козацької старшини. У 1630 р. вибухнуло повстання нереєстрових козаків під проводом запорозького гетьмана Тараса Федоровича (Трясила), унаслідок якого було укладено Переяславську угоду, що підтвердила умови Куруківської.

3. Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр.

3. Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр. З метою ізоляції Січі від решти українських земель і встановлення контролю над козацтвом польський уряд наказав спорудити біля першого порогу Дніпра фортецю Кодак. У 1635 р. козаки під керівництвом запорозького гетьмана Івана Сулими розгромили польську залогу й зруйнували Кодацьку фортецю. У 1637—1638 рр. відбулося нове повстання запорожців під проводом Павла Павлюка (Бута), Якова Острянина та Дмитра Гуні.

3. Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр. Поразка козацьких повстань дала можливість польському сейму затвердити «Ординацію Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» (1638 р.), яка скасувала всі права й привілеї реєстровців. «Ординація...» повинна була перетворити реєстрове козацтво на підрозділ, який мав допомагати полякам утримувати владу в Україні. Незважаючи на поразку, повстання гуртували різні стани українського суспільства для подальшої боротьби за національне визволення від Речі Посполитої.

3. Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр.

3. Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр.

3. Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр.

3. Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр.

4. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Унаслідок Берестейської унії на українських землях діяли православна і греко-католицька церкви. Більшість українського населення залишалася вірною православній церкві, що спричинило розгортання боротьби за відновлення її прав. На захист православ’я виступили братства, засновані у Львові (1586 р.), Києві (1615 р.), Луцьку (1620 р.) та інших містах, які відкривали школи, друкували полемічні твори, гуртували навколо себе талановитих учених і письменників, зокрема Мелетія Смотрицького, Лаврентія Зизанія.

4. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Противниками Берестейської церковної унії були православні митрополити Іов Борецький (1620 - 1631 рр.) і Петро Могила (1632 - 1647 рр.), які доклали багато зусиль для зміцнення Української православної церкви:• відновлення православної ієрархії (висвячення київським митрополитом І. Борецького, 1620 р.),• офіційне визнання польським урядом православної церкви («Пункти для заспокоєння руського народу», 1632 р.),• упорядкування церковного життя (запровадження в богослужінні української мови, укладання богослужбової книги — «Требника»),

4. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р.• удосконалення православної освіти (заснування Львівської та Київської братських шкіл, Києво-Могилянської колегії),• відбудова православних храмів (реставрація Десятинної церкви, Софійського собору). Прихильниками Берестейської церковної унії були греко-католицькі митрополити Іпатій Потій («батько унії») та Йосиф Рутський («атлант унії»), які доклали багато зусиль для розбудови уніатської церкви й оновлення церковного життя.

4. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Протягом першої половини Xv. II ст. православні й уніати намагалися знайти вихід із церковної кризи в об’єднанні церков, однак спроби церковного порозуміння не мали успіху. Головна причина полягала в тому, що утворення єдиної незалежної української християнської церкви не було потрібне ні Речі Посполитій, ні Ватиканові.

5. Розвиток культури та освіти. Розвиток української культури відбувався у складних, суперечливих умовах. Українські землі перебували під владою іноземних держав, зокрема Речі Посполитої. Православна церква втратила привелійоване становище у визначенні культурного розвитку, відбувалися полонізація й покатоличення українського населення. Але потужний культурний рух згуртував позбавлений власної державності український народ, підняв його самосвідомість і сприяв утвердженню визвольних ідей. Розвивалася усна народна творчість, особливе місце в якій займали історичні пісні («Про Сулиму, Павлюка, ще й про Яцька Острянина») та думи про боротьбу українського народу проти татарсько-турецьких загарбників («Самійло Кішка», «Плач невільників»).

5. Розвиток культури та освіти. Центром книговидання стала друкарня Києво-Печерської лаври. Друкувалися богослужбова література («Часослов»), підручники («Граматика словенська» Мелетія Смотрицького), словники («Лексикон славенороський» Павми Беринди). Видатну роль у поширенні освіти відігравали братства. У 1615 р. постала Київська братська школа, яка у 1632 р. об’єдналася з Лаврською школою й стала називатися Київською колегією. Києво-Могилянський колегіум була єдиним вищим навчальним закладом, де навчалися діти всіх станів України.

5. Розвиток культури та освіти. Виникла полемічна література, присвячена проблемам церковно-релігійного життя й, зокрема, суперечці навколо ідеї об’єднання церков унаслідок Берестейської унії. Письменники-полемісти Іван Вишенський («Послання до єпископів»), Герасим Смотрицький («Ключ до царства небесного»), Іов Борецький («Протестація») обстоювали права православної церкви, у свою чергу Іпатій Потій («Унія») й Петро Скарга («На захист Берестейської унії») підтримували об’єднання церков.

5. Розвиток культури та освіти. Формувалась українська драматургія. В Острозькій школі, Києво-Могилянському колегіумі влаштовували театралізовані вистави — шкільні драми, присвячені найбільшим християнським святам — Різдву та Великодню («Розмірковування про муку Христа»), в антрактах ставили комедійні інтермедіїна побутові теми («Купив кота в мішку»). Зародився мандрівний ляльковий театр — вертеп.

5. Розвиток культури та освіти. Розвивалася архітектура, розбудовивалися старі міста (Львів, Кам’янець, Острог) і виникали нові (Броди, Станіслав). Не втрачало значення будівництво оборонних споруд (замки у Збаражі, Бродах, Підгірцях) і церковне будівництво (Троїцький монастир у Межирічі, Хрестовоздвиженська церква в Луцьку). Найпоширеними видами живопису були іконопис (іконостаси П’ятницької та Успенської церков у Львові), портрет (портрети Криштофа Збаразького, Яна Даниловича), гравюра (ілюстрації до «Віршів на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного»).