Тема: Елементи фізики в українських народних казках та казках народів світу.

Запороізький навчально-виховний  оздоровчий комплекс №110

Запорізької міської ради Запорізької області

 

 

 

 

 

 

Тема: Елементи фізики в українських народних казках та казках народів світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав

вчитель фізики вищої

категорії

вчитель-методист

Козачук Є. Д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мистецтво навчання полягає не в умінні повідомляти, а в умінні збуджувати, розбурхувати, оживляти

                               А. Дістервег

 

 

 

 

Ролі дитячих казок у розвитку дітей багатогранні. Від розвитку фантазії до розвитку правильного мовлення.

Казка є невід'ємним елементом у вихованні дітей. Вона доступною мовою вчить дітей життя, розповідає про добро і зло. Діти легше розуміють казку, ніж прісну доросле мова.

Тому якщо дорослі хочуть допомогти пояснити щось дитині, підтримати його, доведеться згадати мову дитинства - казку. Читаючи і розповідаючи казки, ми розвиваємо внутрішній світ дитини. Діти, яким з раннього дитинства читалися казки, швидше починають говорити правильно висловлюючись. Казка допомагає формувати основи поведінки і спілкування. Роль дитячих казок розвивати фантазію і уяву дитини, а так само його творчий потенціал.

Для читання казок важливо вибрати «правильне» час, коли дитина буде спокійним і в доброму гуморі. Можна робити це перед сном, коли є час обговорити казку. Читати потрібно із задоволенням і не відволікатися, це принесе більше користі і позитивних емоцій. Казки розширюють пізнання дітей. Форма сприйняття добра і зла у дорослих не є подібною. Діти не можуть сприймати інформацію в такій формі, їм необхідна образність, гра.

Роль дитячих казок у вихованні дітей не може бути не помічена. Дитина, представивши образи, вчиться розуміти внутрішній світ героїв, співпереживати їм і вірити в сили добра. Роль дитячих казок не обмежується тільки приємним проведенням часу. Казки можна розглядати як спосіб зняття тривоги у дитини.

За допомогою казок можна допомагати долати негативні сторони, що формується. Вибираючи казку для дитини обов'язково треба враховувати особливості психоемоційного розвитку вашого малюка.

Дитячі казки розширюють словниковий запас малюка, допомагають правильно будувати діалог, розвивають зв'язну логічну мову. Не менш важливо зробити мова дитини емоційною, красивою, образною. Формується уміння ставити запитання. Так само у вихованні крім інтуїтивного формування основ усного мовлення, необхідно спеціальне навчання. Велике значення треба приділити конструюванню слів, пропозицій, словосполучень. Дуже важливий зв'язок між мовною та розумовою діяльністю дітей. Казка ще повинна сприяти спілкуванню.

Завдання виховання дітей казками досить складна. Треба враховувати ряд моментів пов'язаних з особливостями вашої дитини. У казках закладена багатовікова народна мудрість. Дуже часто казки звинувачують у жахливій реалістичності. Жорстокі дії, які бачить дорослий, дитина сприймає образно. Якщо дитина, неодноразово, бачив сцени насильства по телевізору, то він не зможе це образно сприймати в казках. Потрібно роз'яснити дитині, що погане повинно загинути.

У казках завжди перемагає добро - це дуже важливо у вихованні дітей на казках. Тоді йому легше буде справлятися з життєвими труднощами. Життя внесе свої корективи, але в підсвідомості нічого не пропадає.

Важливо і ваше ставлення до казки. Якщо ви теж відчуваєте, що це інший, казковий світ, то і розкажіть її цікавіше.

Книжки з картинками заважають слухати казки. Адже художник бачить все інакше, ніж ваша дитина. Обов'язково треба читати заключну фразу, це розділить казки один від одного. Якщо читати казки з гарною дикцією, чітко вимовляючи всі звуки, ви обійдетеся без візитів до логопеда.

Одну й ту ж казку можна читати дитині багато разів, це допоможе йому зрозуміти її сенс. Коли він зрозуміє суть казки, вона стане йому не цікава. Кожен може знайти в казці те, що зрозуміло і близько саме йому. Через казку можна прищепити дитині любов до читання.

Казка повною мірою повинна використовуватися в сім'ї у вихованні дитини. Через казку дитині легше зрозуміти, що таке «добре» і що таке «погано». Дитина уявляє себе позитивним казковим героєм.

Казка є одним з найбільш доступних засобів, для повноцінного розвитку дитини. Не потрібно применшувати роль дитячих казок у вихованні дітей. Якщо правильно підібрати казки з віковими особливостями дітей, можна позитивно впливати на емоційний стан дитини. Коригувати і покращувати його поведінку.

Казки повинні входити до плану виховання дітей як засіб виховання особистості. Метою казок має бути розвиток в дитині даних від природи емоцій. Дія таких книг має бути направлено на розвиток почуттів дітей, а не на їх розум. Якщо звертати увагу на нелюбих і улюблених героїв дитини, можна вчасно виявити і скоригувати можливі психологічні проблеми дитини. Фантазію дитини легко направити як у позитивний, так і в негативне русло розвитку. Починати краще з чарівних казок мають простий сюжет. Виховання казкою має сприяти вихованню впевненості в собі і своїх силах.

 

 

 

 

 

Казка - це одна з форм естетичної творчості у дітей. Один з її коренів - це робота дитячої фантазії. Існує глибокий зв'язок між іграми і казками. Будь-яка казка у своїй суті - фабула гри, незалежно від того, чи була ця гра зіграна, чи ні. Говорячи про казці взагалі, не можна не згадати про перші казках, в яких відбувається тісне переплетення дійсного і чудесного. У цих казках мимоволі розповідається про те, що переживає дитя - казки як би втілюють в образі те, що є в душі дитини. Казки - це згусток людської мудрості, досвіду, результат роботи свідомості і підсвідомості. На метафоричному рівні за походженням і механізмом дії вони співвідносяться з генним апаратом людства. Казка для дитини - це реальність світу почуттів, розсовує рамки звичайного життя, що дозволяє на доступному для дітей рівні пізнати складні явища, це символічний банк життєвих ситуацій. Казкові уроки - це уроки на все життя і для великих, і для маленьких. Для дітей - це ні з чим не порівнянні уроки моральності, для дорослих - це уроки, в яких казка виявляє свій вплив на дитину. Казка - це найважливіший провідник естетичної життя дитини.

Єдиної класифікації казок не існує, однак більшість авторів виділяє 2 основних види казок: народні і авторські. Кожен з видів казок має своє психологічне значення.

Казка має великий вплив як на свідомі, так і на несвідомі сторони особистості. Про вплив казки на несвідоме людини писали такі психологи, як Е. Берн, К.Г. Юнг, Е. Фромм, З. Фрейд. Зокрема, Е. Берн говорив, що казка - це рольова взаємодія, що складається в сценарій, тобто це те, що людина ще в дитинстві планує зробити у майбутньому. Думка про те, що людське життя часом слід образам, які ми знаходимо в міфах, легендах і чарівних казках, заснована на ідеях К.Г. Юнга і З. Фрейда. Згідно з їх поглядами, дитина «вбирає» філософські смисли, стилі взаємин і моделі поведінки, потім розігрує це з друзями. Багаторазово проживаючи події казки, дитина побічно набуває значимий для себе життєвий досвід.

Говорячи про вплив різних видів усної народної творчості на життя людини в цілому, не можна не відзначити їх особливу роль, яку вони відіграють в дитинстві. Особливо хочеться сказати про вплив казки. Казка - це дуже важливий провідник естетичної життя дитини. Саме в дошкільному віці відбуваються глибокі зміни у розвитку естетичного сприйняття. Воно вимагає, щоб сприймає то ввійшов всередину зображуваних обставин, подумки взяв участь у діях героїв, пережив їх радості і печалі. Такого роду активність надзвичайно розширює сферу духовного життя людини, має важливе значення для його розумового і морального розвитку. У дошкільника починають складатися реалістичні критерії естетичних оцінок. Слухання казки поряд з творчими іграми має найважливіше значення в розвитку творчої діяльності дитини. Разом з тим сприйняття прекрасного в житті і в мистецтві впливає на загальний психічний розвиток дитини, на формування його розуму, почуття і волі. Правильно організоване естетичне сприйняття має великий вплив і на духовний розвиток дитини. Воно не лише призводить до придбання окремих знань і вмінь, до формування окремих психічних процесів, але й змінює загальне ставлення до дійсності, сприяє виникненню нових, більш високих мотивів діяльності дитини.

Таким чином, усна народна творчість чинить величезний вплив на розвиток особистості. Це призвело до широкого використання в психологічній практиці різноманітного літературного матеріалу, і зокрема казок. Можливості використання казок в психокорекційної роботі значно розширилися, що останнім часом дозволяє виділити окремий вид психотерапії - казкотерапія.

Казкотерапія - це процес пошуку сенсу, процес об'єктивації проблемних ситуацій, процес активізації ресурсів, потенціалу особистості. Сьогодні казкотерапія синтезує багато досягнень психології, педагогіки, психотерапії та філософії різних культур - все це «упаковано» в казкову форму, у форму метафори, що дозволяє дитині сприймати свої труднощі і боротися з ними дієвим способом, що відкриває здатність до змін і зростання.

Не викликає сумнівів перспективність і плідність подальших досліджень з даної проблематики, а саме з питань:

 Теоретичною опрацювання проблеми психологічного розуміння змісту поняття казки, класифікації казок, виділення конкретних механізмів її впливу на особистість з точки зору різних психологічних шкіл;

 

Практичних досліджень з метою діагностики механізмів впливу на розвиток і поведінку особистості для вирішення теоретичних питань і застосування в психотерапевтичної та корекційної роботи;

 

 Прикладних аспектів теоретичного та практичного дослідження в психотерапії, психокорекції, сімейному консультуванні, психолого-педагогічної діяльності та різних галузях психології;

Тема: Елементи фізики в українських народних казках та казках народів світу.

 

Формувати уміння учнів самостійно проводити досліди; спрямовувати творчу діяльність учнів на виявлення проблем та їхнього розв’язання, формування гіпотез, самостійне застосування знань у нестандартних ситуаціях.

 

1. Німецька народна казка
«Пані Хурделиця»

Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипалися на землю. Вона трусила доти, доки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука докупи й пішла далі. Поясніть причину падіння яблук.

(Дія земного тяжіння, явище інерції.)

 

2. В'єтнамська народна казка
«Як ледар свої руки і ноги позичав»

 

Нарешті Ба добрався до міста. Саме в цей час королівський човен під парчевими вітрилами сів на мілину. Сотні воїнів вовтузились у грузькому мулі, намагаючись зіпхнути човен на глибину, та хоч як вони смикали, хоч як штовхали — нічого їм не вдавалося. Що заважало воїнам зрушити човен?

(Сила «сухого» тертя набагато більша за силу тертя у рідині — на воді навіть малої сили достатньо, аби зрушити великий човен. На цьому грунтується застосування мастил для зменшення тертя.)

 

3. Індійська народна казка

 «Дві матері, дві доньки»

Гроно бананів упало їй із дерева просто на плечі. Що є причиною падіння бананів?

(Причина—сила тяжіння Землі.)

— Не заважай мені своїм камінням!

— І Таро-силач одним рухом палиці відсунув каменюку на узбіччя. Навіщо силач використав палицю?

(Таро-силач використав палицю як важіль.)

 

5. Якутська народна казка
«Бабуся Бяйбярикян, у якої п'ять корів»

 

Побачив він сиву білку, прицілився в неї, вистрілив — не влучив. Вискочила білка на ялину, з ялини на березу переметнулася, з берези— на модрину:  ліс  великий, дерев у ньому багато. З раннього ранку до заходу сонця гнався Харжіт-Берген за білкою, та скільки не стріляв, поцілити не зміг. Чим пояснити вертлявість білки?

(Причина такої вертлявості білки — її пухнастий хвіст, який слугує і парашутом, і кермом. Завдяки йому білка здатна різко змінювати напрямок руху за невеликої маси тіла, а отже, малої інертності.)

 

 

6. О. Іваненко:

 «Казочка про білочку-мандрівницю»

 

...Пливе великий шматок березової кори. Білочка миттю стрибнула, на нього: він загойдався, проте витримав. Вона розправила, як вітрило, свій рудий хвостик, і вітер погнав її човник до протилежного берега.

(Див. коментар до уривка 5.)

 

7. Азербайджанська народнаказка
«Учень кравця»

...Шах прислав іншому шахо ві, своєму сусіду, рівну палицю, щоб він визначив, де її основа, а де вершина. А через посла він переказав, що коли шах не відгадає, то нехай готується до війни. Шах пішов, а його дочка тим часом покликала юнака й каже:

— Тепер саме час нам і шлюб узяти. Як дасть батько згоду, то відгадаєш для нього цю загадку. А відгадується вона ось так. Хай він кине ту палицю у воду, і той кінець, що вирине одразу з води, буде її вершиною, а другий — основою. Чому дівчина порадила так вчинити?

(Палиця хоча й рівна на перший погляд, але її центр мас був зміщений.)

 

8. Українська народна казка
«Про морського півня»
 

Загадів про те, як знайти важчий і легший кінець палиці.

Налили до корита води й опустили палицю на воду. Товщий кінець пішов до дна. Чому?

(Див. коментар до уривка 7.)

 

9. Казахська народна казка
«Трос товаришів»

Розігналося козеня і враз перестрибнуло на другий берег. Плигнуло за ним і ягня, добре плигнуло, тільки заднє копитце замочило. Чому козеня стрибнуло далі?

(Зробивши сильний розбіг, козеня для стрибка використало не тільки силу своїх м 'язів, а й інертність свого тіла.)

 

10. Білоруська народна казка

«Удовенко»

 

Потім вийшов удовенко у чисте поле, жбурнув булаву. Злетіла булава вище за найвищі хмари. Цілий день і цілу ніч ходив удовенко поля-ми-лугами, чекав булави. Нарешті на світанку чує: летить булава з-за хмар. Підставив удовенко плечі — булава вдарилася й покотилася на землю ціла. Чи можна щось сказати про величину швидкості, якої удовенко надав булаві?

(Можна зробити висновок, що кидав він її зі швидкістю, меншою за першу космічну, тобто меншою за 7,9 км/с. Інакше вона б стала штучним супутником Землі і не повернулася б на Землю.)

 

11. Українська народна казка
«Котигорошко»

 

Вийшов Котигорошко у двір і підкинув булаву вгору. Після того повернувся до хати, ліг і заснув. Через дванадцять діб прислухався і чує: летить булава, гуде страшенно. Як рухалася булава після кидання?

(Очевидно, йдеться про надання булаві першої космічної швидкості (8 км/с), аби вона стала штучним супутником Землі й не повернулася на Землю.)

 

12. Німецька народна казка
«Хоробрий кравець»

 

Кинув ти камінь добре, але він знову впав на землю, — сказав кравець. — А от я кину так, що він не повернеться.

(Див. коментар до уривка 11.)

 

13. Німецька народна казка
«Добродійка хурделиця»

 

Незабаром ледарка побачила яблуню, яка просила:

— Ох, важко мені! Обтруси мене, мої яблука давно вже дозріли.

«О ні! Яблуко може впасти мені на голову!» — подумала ледарка й пройшла повз дерево, не зупиняючись.

(Ледарка знала закон всесвітнього тяжіння: яблука під дією сили тяжіння Землі падатимуть донизу.)

 

14. Російська наредна казка
«Небачена краса»

 

Чи довго їхав царевич, чи ні—невідомо. Під'їхав до лісу й бачить — с тоїть хатинка на курячих ніжках. Чи варто йому входити до хатини?

(Ні, оскільки рівновага хатинки нестійка.)

 

15. Боснійська народна казка
«Яйце-ватажок»

 

Вовк став над струмком і розкрив пащу. А баран вийшов на пагорб, добре розігнався та як лусне вовка рогами в лоба — той і дихати перестав. Про яке фізичне явище тут ідеться?

(Приклад непружного удару з фатальними наслідками.)

 

16.  Казка «Десятник»

 

Десятник і рукою не встиг махнути, як відлетів до другої стіни. Знову наблизився до пана — і знову відлетів. Вже ледве дихає. А пан рветься до нього, аж ланцюги тріщать. Демонстрацію якого закону фізики тут описано?

(Це ілюстрація закону збереження імпульсу — сума імпульсів тіл, які утворюють замкнену систему,   є   величиною   сталою: р - соті.)

 

17. Евенкійська народна казка
«Чого карась плескатий»

 

Розлютився ведмідь, розмахнувся — і як уперіщить карася лапою! Був карась круглий і товстий, а тут одразу зробився тонким і пласким. Чому?

(Форма тіла риби залежить від того, на якій глибині вона живе, тобто від тиску рідини на цій глибині.)

 

18. Нганасанська народна казка  
«У кого більші роги»

 

Олень — хитрий. Буває, нападуть на нього ґедзі, кусають, жалять. Олень біжить швидко-швидко, потім раптово звертає вбік, ховається за перший стрічний камінь. А хмара ґедзів несеться далі. Так і пролітає повз нього. Яке фізичне явище використав олень?

(Олень використовує явище інерції: ґедзі внаслідок власної, хоча й невеликої, інертності не можуть раптово змінити напрямок швидкості й пролітають повз оленя.)

 

19. Казки Карпат:
«Собака, кішка і змія»

 

Сказали йому, що казав цісар: хто те болото перейде, за того він свою дочку віддасть. Тоді він узяв собі дві дошки, одну поклав наперед себе, а другу поніс. Як уже ту одну дошку перейшов, то клав на-перед себе другу, а першу брав і ніс. І так на тих двох дошках перейшов ціле болото, аж до цісаря. Як пояснити цей спосіб пересування?

(Хлопець хоча і не вивчав фізику, але не знав, що чим більша площа, тим менший буде тиск на поверхню за тієї самої сили тиску.)

 

20. Закарпатська народна казка

«Як Довбуш набирає хлопців»

 

-Се може бути, — каже Довбуш, — не лише в плечах сила. Та подивлюсь, як ти перейдеш прірву по облупленій смереці.

-Не майте жури — перейду, — каже хлопець.

Узяв від ватри попелу, посипав на смереку, аби не було сковзко, і пішов.

— Маєш розум! — засміявся Довбуш. — Візьму тебе з собою...

В чому проявилася кмітливість хлопця?

(Мудрість хлопця полягає в тому, що він збільшив силу тертя (у цьому випадку — корисну), посипавши оголену смереку нековзким матеріалом — попелом, що й дало йому можливість перейти через прірву.)

 

21. Українська народна казка

«Як Закомарик упіймав страховище»

 

Усі йшли дуже весело, лише Усезагуба стогнала.

— Чого ти стогнеш? — запитав Завждишукай.

—Я загубила...

—Що ти загубила?

—Свою силу... Завждишукай зітхнув і сказав:

— Зараз я її пошукаю. Може, десь і знайдемо.

Що таке сила?

(Сила — міра взаємодії двох або більше тіл. Характеризується величиною, напрямком і точкою прикладання.)

 

22. Евенкійська народна казка

«Як богатир силу шукав»

 

Тоді слухай мене. Рушай цією дорогою. Побачиш два чуми. В одному з них сліпий дід сидить. Він у людей силу забрав, у себе тримає, в турсуках. Потрібно ту силу назад забрати і людям віддати.

(Див. коментар до уривші 21.)

 

23. Арабська народна казка

«Четверта подорож Синдбада»

 

Сідло дуже сподобалося цареві, й він подякував мені, сів на коня, і пройняла його велика радість, і він заплатив мені великі гроші за роботу. А коли сідло побачив царський візир, він зажадав, щоб я зробив сідло і йому, і я зробив таке самісіньке сідло. Тоді всі вельможі почали прохати, щоб я зробив і їм сідла, і я їх робив. Чому сідло виявилося зручним?

(Сідло, зручне тому, що воно підпасавше під форму тіла і площа, на яку розподіляється вага тіла (сила тиску), досить велика. Адже  чим більша площа, тим менший тиск за тієї самої сили тиску. А за III законом Ньютона сідло діє на людину з такою ж силою, як і людина на сідло. Внаслідок цього на такому сідлі зручно сидіти.)

 

24. Італійська народна казка

«Петрушечка»

 

• Не сумуй, Петрушечко, я допоможу тобі, — сказала Меме.
• Ось два горбочки свинячого сала. Візьми їх. Перед замком Моргани величезна брама, вона зачиняє всіх, хто туди хоче зайти. Змаж її петлі — й вона тебе впустить.

Чому Меме порадила змазати петлі салом?

(Тертя буває корисним та шкідливим, якщо корисне — його збільшують, шкідливе — зменшують, наприклад, розділяючи тертьові поверхні мастилами, як порадила Меме в цьому випадку.)

 

25. Азербайджанська народна казка
«Бджолиний гнів»

Бджоли повернулися у вулик, порадилися й вирішили ще раз просити слона, щоб він не руйнував їхній дім, а якщо слон їх не послухає, то закусати його на смерть. Довго вмовляли бджоли слона, але він і вухом не повів. Тоді вони налетіли на нього, обліпили голову, очі, хобот, тіло та почали жалити його. В одну мить слон став мов гора. Заревів він яа увесь ліс, побіг чимдуж, а бджоли все жалять його. Знепритомнів слон, упав на землю. Як це їм вдалося (адже слони мають тверду шкіру)?

(Площа вістря жала бджоли дуже мала, тому навіть невеликої сили достатньо для створення дуже великого тиску)

 

26. Грузинська народна Казка
«Сонцева дочка»

 

Довго йшов бідняк, пройшов усі поля земні, дістався до небесних. Постукав у дім, де Сонце з Місяцем жили. Про що йдеться в казці?

(Йдеться про те, що Місяць — природний супутник Землі.)

 

27. Німецька народна казка
«Золота гуска»

 

— Я за тебе їв і пив, я тобі дам і корабля. Я все для тебе зроблю, бо
ти був до мене добрий.

І дав йому корабля, що міг рухатися по воді й по суходолу.

Чи може існувати такий корабель?

(Казка частково реалізована в наші дні: сучасні десантні кораблі на повітряній подушці здатні рухатись як по воді, так і по суходолу.)

 

28. Українська народна казка
«Казка про Женчика»

Чого на світі найбільше?

—Неба, — скаже птах.

—Води, — скаже риба.

—Квітів, — скаже бджола.

— Таємниць! — скаже дитина.

А насправді?

(Звісно, неба, тобто Всесвіту, який є безкінечним, постійно роз¬ширюється)

 

Коливання та хвилі

 

1.Казка «Червона Шапочка»

 —Чому в тебе такі великі вуха? — спитала Червона Шапочка.

 —Щоб краще тебе чути, — промовив Вовк.

Чи дійсно площа вуха впливає на здатність чути?

(Чим більша площа зовнішнього вуха, тим більше енергії звукових хвиль вухо вловлює (роль локатора)

 

2. З.Топеліус:

«Кнут-музика»

 

Море було неспокійне, і хвилі, як великі кришталеві скелі, набігали на берег, а торкнувшись піску, знову тікали назад. Яке явище тут описано?

(Маємо справу з явищем відбивання механічних хвиль, утворенням стоячої хвилі, яка не переносить енергію.)

 

3.Українська народна казка

«Шовкова держава»

 

Володимир побіг до пивниці. Коло дверей знайшов старий мідний батіг. Узяв його й серед двору луснув, аж вікна задрижали. Чому задрижали вікна?

(Маємо, очевидно, справу з явищем механічного резонансу — частота власних коливань шибок співпала з частотою вимушених коливань, спричинених ударом.)

 

4. Киргизька народна казка
«Золота рибина»

.

..Ізмаїл почув пронизливий свист дракона. Коли дракон засвистів удруге — задвигтіла земля, гори зрушили з місць, а кам'яні лавини змітали все на своєму шляху. Що зрушило гори?

(Йдеться про велику енергію звукової хвилі.)

 

5. Казка «Іван-Побиван»

 

Змій як свиснув, то аж дерева пригнулись. Чому дерева пригнулися?

(Див. коментар до уривка 4.)

 

6. В. Шевчук:

«Друга Бігунцева казка»

 

З Котилового рота вирвалося сильне хропіння, і це хропіння почули Бігунець із Вороною, яка аж затремтіла від жаху. Чому затремтіла ворона?

(Див. коментар до уривка 4.)

 

7. Італійська народна казка
«Флорентієць»

 

Велетень заревів так, що задрижали стіни. Чому задрижали стіни? (Див. коментар до уривка 4.)

 

8. Казка «Молодильна вода»

От сів царевич у свій корабель і поплив. Пропливає під гору, заграв у сопілку — гора зсунулась,

він вийшов і забрав панночку. Чому зсунулася гора?

(Див. коментар до уривка 4.)

9. Казка «Про Іллю Муромця і Солов'я-розбійника»

От як помітив Соловей-розбійник, що Ілля Муромець іде, як засвистить по-солов'їному — листя посипалось; як заревів по-звіриному — його кінь на коліна впав. Як це пояснити?

(Див. коментар до уривка 4.)

 

10. Казка «Про богатиря Буха Копитовича»

Вистрибують із шафи дванадцять молодців-музикантів — і ну грати Буху Копитовичу. Як заграли, то здалося, що кімната надвоє розділяється. А Бух Копитович по кімнаті ходить, та як ударить ногою — камінь, як дрібен мак, сиплеться. Поясніть явища.

(Див. коментар до уривка 4.)

 

11. Казка «Червона Шапочка»

Вовк спокійнісінько заснув, укрившись бабусиною ковдрою, та хропів так голосно, що шибки брязкотіли у вікнах, а вся хатина здригалася до самих своїх підвалин. Як це пояснити?

(Див, коментар до уривка 4.)

 

12. Казка «Про Опришка і драговського пана»

 

Заколисав Штефан його так, що Німець випорскнув із колиски й серед хижі впав. Чому впав Німець?

(Ідеться про явище механічного резонансу — частота власних коливань колиски збіглася з частотою вимушених, амплітуда коливаннь колиски різко зросла, Німець випав із неї)

 

13. Казка «Червона Шапочка»

 

Неймовірно здивувався лісничий, коли почув плач, що долинав із вовчого черева. Та й потім не міг він очам своїм повірити, коли видобув з того черева бабусю і Червону Шапочку. Чому лісничий міг почути цей плач?

(Випадок підтверджує, що звук поширюється в усіх середовищах (звісно, зрізною швидкістю).)

 

14. Евенкійська народна казка

«Як бідняк багача відучив пісень слухати»

А бідняк ліг на землю, вухо до землі приклав і слухає.

— Що чути? — питає багач.

— Гість до тебе знатний їде.
Стукіт оленячих ніг і розмову чув...

Чому багач нічого не чув?

(Швидкість поширення звуку у твердих тілах більша, ніж у повітрі.)

 

15. Українська народна казка
«Як Олеся заснула у квітці»

Олеся сидить у квітці, сміється, а тоді чує — до квітки щось летить. Так гуде, як літак, ще й дзижчить,

а саме волохате, страшне. Що могло летіти до квітки?

(Частота коливань, які виникають під час польоту бджіл та джмелів, становить 350—500Гц. Такі коливання сприймаються вухом людини як гудіння та дзижчання. Досвідчені бджолярі за звуком польоту бджіл визначають, несуть вони мед чи ні: у навантажених бджіл частота коливання крил менша, тому звук, який супроводжує політ, нижчий.)

16. В'єтнамська народна казка

«Як жаба дощу домоглася»

Ведмідь видерся на вежу, вхопив палички й заходився так бити в барабан, що задвигтіли мури навколо палацу і гук пішов у тихі внутрішні покої. Володар неба саме грав у шахи з богом грому, який був на небі за генерала. Барабанний дріб був такий гучний, що годі було й думати про шахи. Що можна сказати про цей звук?

(Барабанний звук був низької частоти, а отже, довжина хвиль була великою, хвилі огинали перешкоди, тому звук поширювався скрізь, до того ж, амплітуда коливань була великою, тому звук був гучним.)

17. О. Іваненко: «Що трапилося в саду»

Білі метелики літали мовчки, а яка ж пташка може втриматися від пісні, особливо коли такий погожий сонячний день!

Чому метелики літають мовчки?

(Частота коливання крил метелика — до 5 Гц. А звуки з частотами до 16—20 Гц — це інфразвуки, людина їх не сприймає на слух, звуковими є механічні коливання з частотою від 16—20 Гц до 16—20 тис. Гц.)

18. Китайська народна казка
«Довговолоса Сестричка»

Раптом подув вітер. Листя на дереві зашелестіло, і крізь той тихий шелест вона почула дідусів голос:

— Довговолоса Сестричко! Дух гір ні про що не здогадався. Іди спокійно додому.

Що можна сказати про частоту вітру?

(Частота коливань вітру була більшою за 17—20 Гц, бо тільки коливання з частотою від 17—20 Гц до 17—20 тис. Гц сприймаються людським вухом як звук.)

19. Долганська народна казка
«Куначжі — син грому»

Грім зіскочив з коня. Куначжі вихопив гострого меча і вдарив ним Грома. Блиснула блискавка, прокотився луною грім. Що було потім, хлопець не пам'ятає. Що таке грім і блискавка?

(Грім — це звук, який супроводжує виникнення велетенської електричної іскри — блискавки, під час якої повітря різко нагрівається, раптово розширюється і виникає потужна звукова хвиля.)

20. Російська народна казка

«Царівна-жаба»

Раптом почувся стукіт та трім — весь палац ходуном заходив. Гості перелякались... Як це пояснити?

(Див. коментар до уривка 19.)

 

 

 

 

 

Теплові явища

 

1. Долганська народна казка
«Олень-щука»

 

Озирнувся навкруги — бачить: стадо тундрою розбрелося. Сестра замерзла, і передній їздовий олень її упряжки замерзлий лежить. Чи може змерзнути олень?

(Олень не має змерзнути: кожна ворсинка його шерсті — тоненька трубочка з повітрям, яке, як відомо, є поганим провідником тепла. Це рятує організм оленя від переохолодження.)

 

2. Евенкійська Народна казка
«Зозуля»

 

Зозуля так само спритно викинула одне яйце з воронячого гнізда, а своє поклала. Ворона прилетіла, сіла на яйця. Зозуля полетіла. Чому зозуля підкидає свої яйця в чужі гнізда?

(Температура тіла зозулі занизька для того, аби вона могла висидіти потомство, тому птаха змушена підкидати свої яйця в чужі гнізда. Отже, вона дуже турботлива мати.)

 

3. Російська народна казка
«Зимівля звірів»

— От що, друзі, — каже бик,  —літо, мабуть, ми не скоро знайдемо,
треба якось зиму перебути, хату збудувати.

Баран йому відповідає:

— В мене шуба тепла, я й так перезимую.

А свиня каже:

— Мені морози не страшні, за риюсь у землю й перезимую.

Чи потрібна хата героям казки?

(У проміжках вовни і грунту є повітря — поганий провідник тепла, який не дасть героям казки замерзнути.)

4. Латиська народна казка
«Спрідітіс»

Сказав це пан, узяв шматок заліза, розпік його до білого жару й кинув у воду, воно й зашипіло. Як пояснити шипіння?

(Кількість теплоти, що виділилася під час занурення розпеченого заліза у воду, виявилася достатньою для того, щоб верхній шар води миттю нагрівся до температури кипіння й випарувався, — саме цей процес супроводжувався шипінням.)

5. Молдавська народна казка
«Фет Фрумос і Сонце»

 

Світло і тепло Сонця одразу змінили все навколо. Там, де чорніла земля, —> зазеленіли поля, там, де лише тіні були, — рясно сади зацвіли. Грали краплинки роси, буйно , шуміли ліси, скрізь виростали гаї, співали в гаях солов'ї.

Як виникає сонячне світло?

(Сонце — зоря, жовтий карлик. У його надрах постійно відбуваються реакції термоядерного синтезу за температури близько 13 000 000 К. Частина цієї енергії з сонячними променями потрапляє на Землю. Без неї на Землі не було б життя.)

 

6. Російська народна казка
«Морозенко»

 

Шкода стало Діду Морозу дівчини, одягнув він на неї теплі шуби, вкрив пуховими ковдрами й подарував велику скриню золота та срібла. Чому шуби і ковдри «гріють»?

(Секрет «теплих» шуб і пухових ковдру тому, що між: ворсинками і пушинками багато повітря, яке погано проводить тепло, за рахунок такої теплоізоляції дівчинка зігрілася своїм теплом.)

 

7. Румунська народна казка

«Фет Фрумос із золотим волоссям»

 

В одній кімнаті, де живуть феї, є ванна. У тій ванні певного дня замість води тече золото. Хто скупається в ньому, в того волосся стане золотим, а сам він стане красивим. Чи можемо ми скупатися в такій ванні?

(Температура плавлення металу, з якого виготовлено ванну, має бути не нижчою за температуру плавлення золота (1338 °С), купання живої істоти в такій рідині можливе тільки у казці.)

 

8. Німецька народна казка «Горщик каші»

 

Вже каша полізла з горщика, вже й кімната повна каші, вже й у передпокої каша, і на ґанку каша, вже й по вулиці тече каша рікою, з горщик усе варить і варить. Про яке явище тут ідеться?  

(Казкова інтерпретація розширення тіл під час нагрівання.)

 

 

 

 

Оптика

 

1. Казки Покуття: «Розбійник Іван»

 

Та й пустила йому туману... Про яке фізичне явише йдеться?

(Туман — атмосферне явище, що знижує видимість. Полягає в накопиченні продуктів конденсації, завислих у повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні чи випаровування

теплої води. Тумани з водяних крапель спостерігаються переважно за температури повітря вище -20 °С, але можливі навіть і за температур, нижчих —40 °С. За температури нижче -20 °С переважають крижані тумани.)

2. Бурятська народна казка
«Золота чаша»

 

Веселий і задоволений, з чашею в руках, спустився він з гори, прийшов до хана Санада й поставив перед ним чашу. Хан запитав його:

— Як ти дістав цю чашу з дна моря?

— Я дістав її не з дна моря, — відповів Цирея, — я приніс її з вершини тієї гори. В морі було тільки відображення цієї чаші.

Яких законів фізики не знав хан?

(Хан не знав законів відбивання світла, таму сприйняв зображення чаші, яка була на горі, за предмет.)

3. Даиська народна казка

«Тінь»

— Що це? — запитав він, коли  опинився під палючим сонцем. —
Куди зникла моя тінь? Отже, вона справді пішла вчора й не повернулась? Як це неприємно!

Чи може зникнути тінь?

(Описані події, очевидно, розгорталися у екваторіальній країні, де в полудень сонячні промені падають прямовисно (перпендикулярно), тому в цей час тінь від непрозорих предметів не утворюються.)

4. Долганська народна казка
«Покинутий чум»

Сяє білим сліпучим снігом неозора тундра.

Чому сніг білого кольору?

(Поверхня білого кольору відбиває всі промені спектра.)

5. Українська народна казка
«Біла шубка»

Білочка визирнула зі свого дупла на високому дубі й відповідає:

— Нічого я не бачу! Хіба розбереш, де твоя біла шубка, а де — білий сніг?

І справді, зайчика нелегко було побачити серед снігу. Чому? (Див. коментар до уривка 4.)

 

6. В. Шевчук: «Дівчинка, котра шукала маму»

 

—Ні, це не я, — мовила, сумно усміхаючись, жінка, — це тобі привиділося.

—А що таке «привиділося»? — спитала мала.

 —Коли бачиш щось, а його нема.

Як це пояснити з погляду фізики?

(Йдеться про міраж: — зображення предметів, утворене внаслідок багаторазового заломлення променів у шарах повітря з різним показником заломлення.)

7. В. Шевчук: «Чотири сестри»

Заридала Зеленокоса і рушила назад, до Блакитного палацу, де вже співала й чепурилася гарна-прегарна сестра їхня Синьокоса.

Як пояснити колір тіл?

(Колір тіл зумовлений кольором променя із суцільного спектра, який це тіло не поглинає.)

8. Уральська народна казка
«Ключ Землі»

Як і минулого разу, камінці полетіли на всі боки, наче хмарка жучків здійнялася. Але тільки блищать по-іншому. Одні — червонясті, інші — зеленкуваті, блакитні, жовтенькі, різні. Чому вони різного кольору?

(Див. коментар до уривка 7.)

9. Українська народна казка
«Як заєць ошукав ведмедя»

Попровадив заєць розлюченого ведмедя до криниці та й каже: .

—Ти дуже сильний! Бачиш, як тільки твій ворог побачив, що ти наближаєшся, одразу драпнув і сховався до свого замку.

—Де він? Де він? — кричав ведмідь, оглядаючись навкруги й не бачачи нікого.

—Ходи сюди і глянь! — мовив заєць і підвів ведмедя до криниці.

Став ведмідь над цямриною, глянув униз — аж там справді ведмідь.

— Ти мені ще погрожуєш? Зажди ж!

Та за цим словом ведмідь — бабах до криниці — та й потонув там.

Чому зайцеві вдалося обдурити ведмедя?

(Ведмідь не знав законів геометричної оптики, законів відбивання

світла. У воді, як у плоскому дзеркалі, він бачив своє відображення: уявне, пряме, симетричне і на тій відстані у воді, на якій він був перед водою.)

10. Українська народна казка
«Рак-неборак та його вірна жінка»

А дід відповів:

— Це може сказати лише Місяць. Він уночі дивиться на Землю
і знає, де що діється.

Як може Місяць щось побачити, коли на Землі темна ніч?

(Місяць «світить» відбитим від своєї поверхні сонячним світлом.)

 

 

11. Литовська народна казка
«Чому Сонце світить удень, а Місяць — у ночі»

 

Так вони й донині виконують Громову волю: з ранку до вечора доглядає свою доньку Землю Сонце, а з вечора до ранку— Місяць. А коли у Місяця немає часу, тоді Землі світять його сестри — Зорі. Чи Місяць світиться?

(Див. коментар до уривка 10.)

 

12. Китайська народна казка
«Як мавпи діставали з криниці місяць»

 

— Біда! Біда! — гукало мавпеня, — місяць упав у криницю!

Велика мавпа підбігла до криниці і зазирнула всередину. Ясне коло місяця справді виблискувало на дні. Чому мавпи подумали, що місяць у криниці?

(Мавпи не знали, що то було зображення місяця, як у плоскому дзеркалі: уявне, пряме, симетричне.)

 

13. Казка «Білосніжна»

 

Принц побачив під деревом кришталеву труну, що виблискувала на сонці, а в ній — Білосніжку. Що є причиною відблисків?

(Потрапивши на кришталь, сонячні промені на його гранях багаторазово заломлюються і відбиваються. Це і є причиною відблисків, які побачив принц.)

 

14. Казка «Гидке каченя»

 

«Я — лебідь. Я — королівський птах», — подумало Гидке Каченя і схилило голову, щоби побачити своє віддзеркалення у воді. Яке зображення утворюється у плоскій дзеркальній поверхні?

(Характеристика зображення, яке утворюється у плоскій дзеркальній поверхні: уявне, симетричне, пряме, розміщене на тій самій відстані від води, що й предмет.)

 

15. Казка «Коли кінь позаздрив верблюдові»

 

Пішов кінь до річки, нахилився до води, побачив там своє відображення — і сам злякався: з води на нього дивилося велике двогорбе страховисько. Про яке явище тут ідеться?

(Див. коментар до уривка 14.)

 

Взаємодія молекул

 

1. Українська народна казка

«Батьків заповіт»

 

— Йди, небоже, додому, збирай з поду всі чоботи, почисть їх і пе-реходжуй наново. Це тато казав, аби ти завжди чистив чоботи від болота, змащував — і вони блищатимуть, як нові, не боятимуться води. Чому змащені чоботи не промокають?

(Змащені чоботи вода не змочуватиме, тому що молекули рідини взаємодіють між собою сильніше, ніж молекули твердого тіла з молекулами рідини.)

 

2. Узбецька народна казка
«Лихий бай і наймит Алдар»

Дав він Ярматові велике решето, що в ньому борошно просіюють, і наказав:

— Іди, наноси води з річки.

Побіг Ярмат до річки, зачерпнув води решетом, а вона, звісно, там не тримається. Черпав-черпав, нічого не набрав, так і назад повернувся.

—Де вода? — загорлав бай.

  —Та хіба тим, що ви мені дали, можна води набрати? — відказав Ярмат.

Чи можна носити воду решетом?

(Якщо отвори решета дуже маленькі, то можна: поверхневий натяг утримає таку кількість води, вага якої буде не більшою від сили поверхневого натягу.)

 

 

Електричні і магнітні явища

 

1. Казка «Десятник»

 

Рушив десятник із двома вояками, йдуть вони світами. Прийшли до моря, а біля іншого берега корабель стоїть. Витяг десятник магнітну шаблю й наказав:

— Шабле, притягни корабель до цього берега.

Корабель приплив. Дісталися подорожні іншого берега.

Чи могло таке бути насправді?

(Беручи до уваги, що на той час кораблі були дерев'яними, такого бути не могло, оскільки дерево — діамагнетик.)

 

2.  Брати Грімм «Король дроздобород»

 

Принцеса сіла прясти, але з цього нічого путнього не виходило.

Що могло ій заважати?

(Можлива причина невдачі — статична електрика. На ткацьких фабриках, наприклад, вологість повітря у цехах підтримують такою, щоб запобігти електризації.)

 

3. Угорська народна казка
«Скнара-ненажера»

 

Одна особливо сильна сліпуча блискавка вдарила в дерево, в дуплі якого сидів Скнара-ненажера. Блискавка вдарила саме в це дерево, бо воно було найвище від усіх і стояло далеко від інших. Дерево затріщало, засичало й зайнялося. Які дерева блискавка вражає найчастіше?

(Найчастіше блискавка вражає одинокі дерева (не можна під ними ховатися під час грози). Рідше блискавка вражає дерева, вміст смоли в деревині яких високий (така деревина—поганий провідник електрики).)

 

4. В. Шевчук: «Панна квітів»

 

Саме в цей момент зійшлися над полем хмари, і від того, що вони зіштовхнулися, спалахнув величезний круглий вогонь. Що це за вогонь?

(Це блискавка — велетенська електрична іскра, під час виникнення якої повітря різко нагрівається, раптово розширюється і виникає потужна звукова хвиля — грім.)

 

Умови плавання тіл

 

1. Казка «Пінокіо»

 

Побачивши біля себе велетенську пашу кита, Пінокіо закричав від страху та спробував пірнути. Однак його крику ніхто не почув, та й пірнути не вдалося. Кит тільки клацнув пащею — і хлопчик зник. Чому Пінокіо не зміг пірнути?

(Пінокіо не вдалося пірнути, тому що, згідно з умовою плавання тіл, тіла плавають у тих рідинах, густина яких більша за ас власну: густина дерева в середньому 300 кг/м³, води —1000 кг/м³.)

 

2. Казахська народна казка
«Лисиця і тюлень»

Чайки махнули крилами та злетіли. А лисиця вчепилася пазурами в колоду й більше нічого зробити не може. Пливе колода далі й далі від берега у відкрите море — і лисиця на ній. Чому лисиця попливла на колоді?

(Виштовхувальна сила (сила Архімеда), що діє на колоду з лисицею, більша, ніж вага зануреної в рідину частини колоди, тому лисиці і вдалося пливти на колоді.)

 

3. Азербайджанська народна казка

«Як Джиртдан урятував дітей від страшного Дива»

Стоїть Див на березі й кричить:

— Як ви, діти, через річку перейшли?

А Джиртдан відповів йому з того берега:

— Знайди жорно й почепи собі на шию, тоді перейдеш.

Див знайшов жорно, почепив собі на шию і кинувся у воду. Потягло важке жорно Дива на дно, захлинувся він і потонув. Чому потонув Див?

(Умова плавання тіл не виконана.)

4. Пакистанська народна казка «Дурненький крокодил»

А крокодил лежав на дні біля самого берега. Він дослухався до слів шакала і, щоби переконати його, що небезпеки немає, став видихати повітря з легень, від чого на поверхні води з'явилися бульбашки. Яким чином крокодили занурюються й спливають?

(Крокодилу зануритись у воду не просто. Щоб вага його тіла стала більшою за архімедову силу, він набирає за щоки камінці й занурюється, а щоб спливти, випльовує їх.)

5. Українська народна казка
«Скік-поскік»

Тут кулька заколивалася ще дужче й так спересердя смикнула нитку, що нитка враз обірвалася! Кулька зблиснула на сонці й швидко попливла вгору, аж поки зовсім не зникла десь у височині. Чому кулька попливла вгору?

(Густина газу, яким була наповнена кулька, очевидно, менша, ніж: густина повітря.)

6. Карельська народна казка
«Жорно Хейсі»

Корабель під вагою по саму корму осів у воду, а багатий, наче йому розум відібрало, одне мовить: — Мели, мели! А вода вже через край переливається — от-от потопить корабель... На яку глибину може занурюватись корабель, щоб не потонути?

(На корпусі кожного корабля нанесено так звану ватерлінію. Якщо •корабель перевантажити, так, що ватерлінія опиниться під водою, то це означатиме, що вага корабля стане більшою за виштовхувальну (архімедову) силу і корабель потоне.)