Тема. Країни Європи. Польща. Білорусь. Росія

Польща

Білорусь

Росія

1. "Візитна картка" країн

Офіційна назва – Республіка Польща

Площа — 312,7 тис. км2 (9 місце в Європі, 70- місце серед держав світу)

 · Населення — 38,5 млн осіб (8 місце в Європі, 36- місце серед держав світу)

   Столиця - Варшава

 · ВВП  — 510,0 млрд дол. (10 місце в Європі, 24- місце серед держав світу)

 · ВВП на душу населення — 13,5 тис. дол. (28 місце в Європі, 55- місце серед держав світу)

 · Державний лад: парламентська республіка, унітарна держава

Склад території – 16 воєводств

Член міжнародних організацій – ООН, НАТО, Європейський Союз та ін.

Офіційна мова – польська

Релігія – християнство (католицтво)

Місце країни у світі та регіоні. Польщу вважають справжнім європейським феноменом. Її називають «Китаєм Європи», який не припиняє свого динамічного розвитку. Нині Польщу відносять до країн середнього рівня розвитку. Вона посідає 23-тє місце у світі та 10-те в Європі за ВВП. Серед країн Східної Європи Польща поступається за ВВП лише Росії. Польща посідає 21-ше місці в світі та 8-ме в Європі за золотовалютними резервами.

Економіко-географічне положення. Польща – держава Східної Європи. На заході країна межує з Німеччиною. Інші кордони проходять з країнами середнього рівня розвитку: Чехією, Словаччиною, Литвою, а також з країнами з перехідною економікою: Україною, Білоруссю та Росією. Партнерами Польщі в ЄС та у військово-політичному блоці НАТО є Німеччина, Чехія, Словаччина та Литва.

· Площа — 207,6 тис. км2 (13 місце в Європі, 84-тє місце серед держав світу)

· Населення — 9,5 млн осіб (17 місце в Європі, 93-тє місце серед держав світу)

  Столиця - Мінськ

 · ВВП— 52,8 млрд дол. (27 місце в Європі, 83-тє місце серед держав світу)

· ВВП на душу населення — 5600 дол. (35 місце в Європі, 91-тє місце серед держав світу)

 · Державний лад: президентська республіка, унітарна держава

Склад території – 6 областей і столичний округ

Член міжнародних організацій – ООН, СНД, ЄврАзЕС та ін.

Офіційні мови – білоруська, російська

Релігія – християнство (православ’я)

Місце країни у світі та регіоні. Білорусь, як і Україна здобула незалежність у 1991 р. Вона зберегла найтісніші політичні та економічні стосунки з Росією. Це єдина з країн у регіоні, що не є членом Ради Європи. Білорусь належить до країн з перехідною економікою. Вона посідає 81-ше місце у світі та 27-ме в Європі за ВВП. Разом з Україною Білорусь добровільно відмовилася від ядерної зброї та проголосила без’ядерний статус країни.

Економіко-географічне положення. Білорусь  розташована в Східній Європі. Вона межує на сході з Росією, на півдні – з Україною, на заході – з Польщею, на півночі – з Литвою та Латвією. Україна є нейтральною позаблоковою країною. Польща, Литва та Латвія – члени НАТО. Росія – ядерна держава. Вона нав’язала Білорусі угоду про створення «союзної держави», а також втягла разом з Казахстаном й Вірменією до Євразійського Економічного Союзу (ЄврАзЕС).

· Площа — 17,1 млн. км2 (1 місце в Європі, 1-ше місце серед держав світу)

 · Населення — 145,0 млн осіб (1 місце в Європі, 9- місце серед держав світу)

 · ВВП— 1,5 трлн. дол. (5 місце в Європі, 12 місце серед держав світу)

 · ВВП на душу населення — 10,3 тис. дол. (31 місце в Європі, 64 місце серед держав світу)

 · Державний лад: президентська республіка, федеративна держава

Склад території  – 83 суб’єкти: 21 республіка, 46 областей, 9 країв, 4 автономні округи, 1  автономна область, 2 міста федерального значення: Москва, Санкт-Петербург

Член міжнародних організацій – ООН, СНД, ЄврАзЕС та ін.

Офіційна мова – російська

 Релігії – християнство (православ’я), мусульманство, буддизм (ламаїзм)

Місце країни у світі та регіоні. Росія – найбільша за площею держава світу. Вона має найдовший державний кордон – майже 61 тис. кілометрів. Росія донині є великим геополітичним центром впливу. Вона належить до країн з перехідною економікою. Країна посідає 13-те місце у світі за ВВП, 5-те місце в світі за золотовалютними резервами.

Економіко-географічне положення. Росія має особливе географічне положення: 1/3 її території географічно розташована в Східній Європі, 2/3  – у Північній Азії. Межує по суходолу з 14-ма країнами, що мають різний рівень економічного розвитку. Найдовший кордон  – з Казахстаном (7 598,6 км), найкоротший – з КНДР (39,4 км). Більшість країн-сусідів є нейтральними позаблоковими державами.

2. Природно-ресурсний потенціал

Природно-ресурсний потенціал. Більшу частину Польщі займає добре освоєна людиною Польська низовина. 20% території країни припадає на гори: на південному-заході підіймаються давні низькі Судети, на півдні – молоді середньовисотні Карпати з найвищою частиною Татрами.

 Клімат країни помірний, з надмірним зволоженням і невеликим сезонним коливанням температур.

Мінеральні ресурси. З паливних корисних копалин вирізняються великі поклади кам’яного та бурого вугілля (Верхньосілезький кам’яновугільний басейн, з рудної сировини – родовище мідних руд біля м. Легниця. Значними також є поклади поліметалічних руд у Верхній Сілезії. З нерудних корисних копалин видобувають самородну сірку на південному сході, а також бурштин, калійну та кухонну солі – на півночі.

Водні ресурси країни є значними. Найбільшими річками є Вісла та Одра. Вони судноплавні лише на окремих ділянках. На півночі країни є багато дрібних озер. Цей район називають Мазурським Поозер’ям.

Земельні ресурси Польщі досить різноманітні. На півночі переважають кислі підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти, на півдні  – родючі бурі лісові.

 Лісові ресурси недостатні.

Своїми рекреаційними ресурсами вирізняються Балтійське узбережжя та північне Поозер’я. Польські міста (Краків, Варшава) приваблюють туристів своїми історичними пам’ятками. Гірськолижні курорти створено в горах.

Природно-ресурсний потенціал. Природні умови Білорусі мало сприяють розвитку господарства. Через надмірне зволоження та невисокі температури повітря понад третину площ країни заболочено.

 Рельєф рівнинний, представлений Поліської низовиною.

Мінеральні ресурси. З паливних корисних копалин є лише достатні поклади торфу, з нерудної сировини – поклади кухонної солі (Мозир) та калійної солі (Солігорськ). Розробляється багато родовищ будівельної сировини, є джерела прісної та мінеральної води.

Водні ресурси країни багаті. Найбільшими річками є Дніпро, Західна Двіна, Німан. Річки судноплавні, але бідні на гідроенергоресурси.

Земельні ресурси бідні: переважають кислі дерново-підзолисті та болотні ґрунти, що потребують значних заходів меліорації. Лісові ресурси значні: ліси займають майже 40% площі країни.

Природно-ресурсний потенціал. Природні умови Росії дуже різноманітні. У рельєфі переважають рівнини, що займають 70% площі. Є гори різного віку: від давніх зруйнованих до молодих сейсмічно активних.

Клімат. Росія розміщена у чотирьох кліматичних поясах. З півночі на південь клімат змінюється: від арктичного та субарктичного до помірного та субтропічного.

Мінеральні ресурси. Росія має поклади усіх видів паливної сировини. Світового значення поклади нафти та природного газу сконцентровано в Західносибірському та Волго-Уральському басейнах. Кам’яне вугілля зосереджено у Кузнецькому басейні та кількох басейнах у Східному Сибіру та на Далекому Сході. Значними є родовища бурого вугілля та торфу. Серед рудної сировини є значні запаси залізної руди (Кольсько-Карельська група родовищ, Курська магнітна аномалія – КМА, гори Південного Сибіру, виснажені поклади Уралу), міднонікелевих, хромових, олов’яних, поліметалічних руд, бокситів, золота. Істотними є поклади нерудних корисних копалин: апатитів, калійної та кухонної солей, графіту, алмазів, піриту, азбесту, бурштину.

Водні ресурси. В країні зосереджено найбільші в світі запаси прісних вод. Більшість річок є повноводними протягом року. Величезний гідроенергопотенціал мають сибірські річки, особливо Єнісей та Ангара.

 Найбільш родючі чорноземні ґрунти розміщені на півдні Східноєвропейської та Західносибірської рівнин. Більшу частину Центральної Росії займають кислі підзолисті ґрунти, Сибіру та Далекого Сходу – мерзлотно-тайгові. Країна має колосальні запаси лісових ресурсів, що є найбільшими у світі. Основну частину дерев становлять цінні хвойні породи: сосна, ялина, модрина, кедр. Однак їх освоєння стримує розташування лісонадлишкових районів (Сибіру, Далекого Сходу) у важкодоступних щодо транспорту умовах.

3. Населення

Для демографічної ситуації Польщі характерний І тип відтворення населення. Народжуваність у країні є низькою й становить 9,6 осіб/тис. Смертність перевищує народжуваність й становить 10,3  осіб/тис. Через те спостерігається депопуляція: від’ємний природний приріст -0,7  осіб/тис. Середня тривалість життя – 77,4 року. Статево-вікова піраміда має ознаки скорочувального типу. Чисельність працездатного населення удвічі є більшою, ніж дітей та літніх людей разом. Таке співвідношення створює відносно низьке соціальне навантаження для суспільства.

Рівень урбанізації високий  – 65%. Історично в країні склалася поліцентрична система міського розселення. Найбільшими містами країни є Варшава (1,7 млн осіб), Краків (756 тис. осіб), Лодзь (740 тис. осіб), Вроцлав (633 тис. осіб) і Познань (553  тис. осіб). Навколо міст утворилися міські агломерації. Найбільшими серед них є Верхньосілезька (охоплює близько 20 міст), Гдансько-Гдинська, Варшавська, Лодзинська, Краківська.

Для демографічної ситуації Білорусі характерний І тип відтворення населення. Рівень народжуваності невисокий: 10,5 осіб/тис. Рівень смертності становить 13,3 осіб/тис. Природний приріст від’ємний: -2,8  осіб/тис. Середній вік населення становить 38,6 року, середня тривалість життя  – 72,5  року. Проте в останні роки спостерігається тенденція до зростання народжуваності та скорочення смертності. Для країни в цілому характерне невисоке позитивне сальдо міграцій.Білорусь – однонаціональна країна: майже 84% її населення становлять білоруси. Певну частку становлять росіяни (8,3%), поляки (3,1%) та українці (1,7%).

Система розселення. Середня густота населення Білорусі невисока  – 45,8  осіб/км2 . Рівень урбанізації значний  – 77%. В країні існує 112 міст, у т. ч. 12 великих (понад 100  тис. осіб). Найбільшими містами країни є Мінськ (1,9  млн  осіб), Гомель (483  тис. осіб), Могильов (358  тис. осіб), Вітебськ (348  тис.  осіб), Гродно (328  тис. осіб), Брест (310  тис. осіб).

Для Росії характерний І тип відтворення населення. Там майже однакові рівні народжуваності (12,87  осіб/тис.) та смертності (12,88 осіб/тис.) . Природний приріст від’ємний: -0,01 осіб/тис. Середній вік населення становить 39,3 року. Показник середньої тривалості життя  – 70,47 року.

російська економіка потерпає від санкцій з боку високорозвинутих країн. Національний склад населення. Росія  – багатонаціональна країна, в якій налічується понад 160 націй та народностей. Більшість населення становлять росіяни (77,7%). Головними районами проживання національних меншин є Урал (татари, башкири, чуваші, мордва, марійці, удмурти), Кавказ (чеченці, аварці, інгуші, осетини, черкеси), Європейська Північ (карели, комі, саамі), Сибір та Далекий Схід (якути, евенки, ненці, ханти, мансі, чукчі, буряти). Дані останніх переписів населення Росії засвідчують, що в країні спостерігається зменшення частки «європейських» народів.

4. Домінуючі складники економіки Польщі, Білорусі та Росії

Прискорений розвиток третинного сектору. Сучасна транспортна система країни.

Польща має сучасну транспортну мережу. В країні сформувалася інтегрована транспортна система наземного транспорту, що складається з автомобільних, залізничних й річкових шляхів. 85% усіх вантажів перевозять вантажні автомобілі. Територією країни проходять транзитні автомагістралі, що з’єднують європейські країни з азійськими. Першочергового значення для зв’язків Польщі зі світом набули морські порти: Гданськ, Щецин, Гдиня, Свіноуйсьце. Польща має великі морські торговий та рибальський флоти. Авіаційний транспорт важливий лише у зовнішніх пасажироперевезеннях. Найбільшим польським аеропортом є варшавський аеропорт «Окенце».

Вторинний сектор економіки

Машинобудування зазнало суттєвих змін. У ньому зберігається велика частка старих металомістких видів виробництва, продукцією яких є дорожньо-будівельна техніка, турбіни та котли для електростанцій. У Варшаві, Познані, Любліні працюють дочірні підприємства автомобільних транснаціональних корпорацій «Форд», «Фольксваген», «Опель», «Деу», Fiat Chrysler Automobiles. У польське електротехнічне машинобудування та електроніку проникли транснаціональні корпорації «Філіпс», «Сіменс». Польська фірма Brilux виробляє освітлювальні прилади, компанія Zelmer – побутову техніку. Польща також випускає пасажирські й товарні вагони, локомотиви (Вроцлав, Познань, Зелена Гура).

Чорна металургія працює на власному коксівному вугіллі та переважно імпортних рудах. Найбільші металургійні комбінати зосереджено у Верхній Сілезії. За виплавкою сталі Польща посідає 18-те місце в світі та 7-ме в Європі. Старі металургійні підприємства зазнали реконструкції й переведення на сучасні технології.

Кольорова металургія представлена виплавкою з власної сировини міді та срібла (Легниця), за обсягом яких Польща посідає 1-ше місце в Європі. У Верхній Сілезії плавлять з місцевих руд свинець і цинк.

Хімічна: Польща входить до топ-10 європейських країн за кількістю продукції хімічної промисловості. Країна відома виробництвом парфумів, синтетичного каучуку, автомобільних покришок, синтетичних волокон, пластмас. Польська компанія Polpharma SA входить до двадцятки найкращих фармацевтичних виробників світу.

Первинний сектор економіки

Важливим у польській промисловості залишається видобування мінеральних ресурсів, особливо кам’яного вугілля та мідних руд. Польське виробництво харчових продуктів відоме на ринках Європи. Особливо вирізняються молочне, м’ясопереробне, плодоовочеве, цукрове, кондитерське, борошномельне виробництва.

Спеціалізація аграрного сектору. Аграрний сектор є одним з найважливіших виробництв Польщі, на нього припадає 4,5% ВВП.

Рослинництво є основним аграрним виробництвом у Польщі. Країна – один з найбільших у Європі виробників жита, цукрового буряку, картоплі. Освоєно виробництво заморожених овочів, свіжих яблук та яблучних консервів, свіжої полуниці. У рільництві найбільші площі зайнято під зерновими культурами. На північному сході поширено посіви картоплі, жита, вівсу та льону, у центрі та на півдні – пшениці, цукрового буряку, хмелю. Навколо Варшави та у Прикарпатті поширене садівництво. У тваринництві переважає свинарство. Крім того, розводять молочно-м’ясне поголів’я великої рогатої худоби, домашню птицю, вівців, бджіл, ставкову рибу.

Машинобудування є найважливішим промисловим виробництвом у країні. Для виробництва машин використовують переважно імпортні чорні та кольорові метали. Особливе значення мають виробництво машин й устаткування для сільського та лісового господарства, а також виробництво транспортерних засобів. Національними брендами у машинобудуванні є кар’єрні самоскиди «БєлАЗ» (Жодіно), вантажні автомобілі «МАЗ» (Мінськ), трактори «Бєларус» (Мінськ), сільгосптехніка «Гомсельмаш», спецтехніка «Амкодора», холодильники та морозильне обладнання «Атлант», газові та електроплити «Гефест». Понад 60% білоруського машинобудування реалізується за кордоном, переважно в Росії та Казахстані. Роль хімічної промисловості в економіці Білорусі неухильно зростає. Її спеціалізацією є виробництво мінеральних добрив: калійних (Солігорськ), азотних (Гродно), фосфатних (Гомель); а також деяких полімерів, зокрема хімічного волокна, скловолокна (Могильов, Світлогорськ, Гродно), понад 300 типорозмірів шин (Бобруйськ). Основні виробничі потужності хімічної промисловості Білорусі було зведено в 70-х рр. ХХ ст., тому вони суттєво застаріли та є екологічно небезпечними.

Хімічна промисловість. Світлогорське ВО «Хімволокно» є найбільш високотехнологічними. Його інвестор  – російський капітал. 83 підприємства з виробництва калійних добрив, хімічних волокон, синтетичних смол, пластмас, лаків, фарб входять до державного концерну «Бєлнєфтєхім», що виробляє й експортує понад 90% загального обсягу хімічної промисловості країни. Понад 80  країн світу імпортують білоруські хімікати. Останнім часом зріс попит на білоруську косметику (компанії «Вітекс» та «Бєліта»), в якій використовують лише натуральні компоненти.

Лісова промисловість представлена лісозаготівлею, деревообробним, целюлозо-паперовим та лісохімічним виробництвами. Для внутрішнього споживчого ринку найбільш динамічно розвиваються виробництва харчових продуктів і будівельних матеріалів. Щодо задоволення потреб внутрішнього ринку пріоритетом є вітчизняний виробник. Нині білоруська харчова промисловість одержала статус експортної. Країна відома молочними, м’ясними, кондитерськими виробами, що вирізняються високими смаковими якостями та конкурентною ціною. Останнім часом модернізується виробництво будівельних матеріалів. Це сприяє зниженню собівартості, поліпшенню теплоізоляційних та естетичних властивостей продукції.

Спеціалізація сільського господарства. Сільське господарство є найбільш дотованим з боку держави виробництвом. У сільськогосподарському обробітку перебуває 55% площі держави. Вирощують: картоплю, льон-довгунець, горох, ріпак, жито, овочі. За вирощуванням картоплі країна входить до топ-10 країнвиробників, а за збиранням картоплі на одну людину посідає 1-ше місце в світі. У тваринництві розводять м’ясо-молочне поголів’я великої рогатої худоби, свиней, домашню птицю. Також відоме клітинне звірівництво: розводять норку, лисицю, песця. Основу сільського господарства країни становлять старі форми підприємств – колгоспи та радгоспи, що прилаштовуються до ринкових відносин і діють за активної державної підтримки.

Особливості розвитку третинного сектору. Міжнародні транспортні коридори у Білорусі завантажено менш ніж на половину від їх пропускної здатності. Основними видами транспорту є залізничний, автомобільний та річковий. Енергоносії з Росії надходять трубопровідним транспортом, на який припадає понад половину вантажообігу в країні. Магістральні нафтопроводи є власністю російської акціонерної компанії «Транснєфть». Повітряний транспорт розвинутий слабо.

Гірничодобувна промисловість забезпечує близько чверті ВВП та 70% експорту Росії. У разі збереження сучасних обсягів видобутку майже всі нині відомі родовища виснажаться до 2025 р. Близько 80% гірничошахтного обладнання відпрацювало свій термін експлуатації і потребує заміни. У гірничодобувній промисловості Росії найважливішим є видобуток усіх видів паливних ресурсів (паливна промисловість). Країна є лідером у світі за видобутком природного газу, разом з Саудівською Аравією посідає перші позиції за видобутком нафти і 6-те місце за видобутком кам’яного вугілля. Серед російських нафтодобувних компаній відомі «ЛУКОЙЛ», «ЮКОС», «Сібнєфть», «Сургутнєфтєгаз» та газодобувна «Газпром».

Лісопромисловий комплекс Росії представлений усіма стадіями переробки деревини. Новим напрямом є виробництво пелет – екологічно чистого палива на експорт до країн Європи.

Чорна металургія використовує як власну, так і імпортну сировину (залізні руди з Казахстану). За виробництвом сталі Росія посідає 5-те місце в світі, близько 40% якої йде на експорт. В Росії склалися три металургійні бази: Уральська, Центральна та Сибірська.

Кольорова металургія є дуже потужною. Країна посідає провідні позиції у світі з виробництва нікелю, алюмінію, титанового прокату. Основними районами потужної хімічної промисловості стали Поволжя, Урал, Центральна Росія та Західний Сибір. Там випускають різні види мінеральних добрив, пластмаси, синтетичні волокна, гуму, шини тощо.

Машинобудування Росії в останні роки вступило на шлях формування великих холдингів та фінансово-промислових груп (ФПГ). Найбільшого значення в російському машинобудуванні набуло виробництво транспортних засобів: автомобілів, суден, літальних апаратів, залізничних локомотивів і рухомого складу, військово-промисловий комплекс (ВПК). Росія складає близько 1,6% автомобілів світу (2017  р.) й посідає 15-те місце за цим показником. В останні роки виробництво скоротилося на 60%. Провідним регіоном автомобілебудування залишається Поволжя. Там розміщуюся «АвтоВАЗ» (Тольятті: легкові автомобілі), «КамАЗ» (Набережні Човни: важкі автомобілі), група «ГАЗ» (Нижній Новгород). У Центральній Росії у Калузькій області та Москві діє цілий кущ автопідприємств зарубіжних виробників: автомобільного альянсу Peugeot  – Citroen  – Mitsubishi, компаній Volkswagen, Skoda, BMW, Ford, Renault, Toyota, Chevrolet, Nissan, Opel, Kia, Volvo. Виробництво суден у Росії найбільш технологічно розвинуто.

Росія має потужний військово-промисловий комплекс. Укладено угоди на постачання зброї у понад 60 країн світу, переважно Азії, Південної Америки, Африки. Росія – один з лідерів сільськогосподарського машинобудування. Найбільшим є підприємство «Ростсельмаш» (Ростов-на-Дону), на яке припадає 65% російського ринку сільгосптехніки та 17% – світового.

Спеціалізація сільського господарстваПереважає рослинництво, на яке припадає 56% обсягу сільгоспвиробництва. На чорноземних ґрунтах Північного Кавказу, Поволжя, півдня Західного Сибіру вирощують пшеницю, соняшник, цукровий буряк, сою. На підзолистих ґрунтах Центральної Росії – льон-довгунець, картоплю, жито, гречку. У передмістях розвивають овочівництво, садівництво та ягідництво. Розвиток тваринництва залежить від кормової бази. Молочно-м’ясне скотарство та свинарство набули розвитку в Нечорноземній смузі й зоні чорноземів, вівчарство – на півдні Західного Сибіру та на Кавказі на природних пасовищах.