Тема: Мохоподібні: будова, різноманітність, значення у природі та житті людини

Тема: Мохоподібні: будова, різноманітність, значення у природі та житті людини

Мета: сформувати знання учнів про вищі спорові рослини на прикладі мохів; розглянути особливості будови і процесів життєдіяльності мохів, ускладнення у будові мохоподібних порівняно з водоростями; продовжувати формувати навички самостійної роботи  з  натуральними об'єктами, підручником; розвивати біологічну мову, увагу, пізнавальний інтерес, уміння здійснювати порівняння, узагальнення,  спостережливість, творчість, уміння порівнювати біологічні об’єкти та вказувати риси подібності й відмінності; здійснювати екологічне виховання.

Тип уроку: комбінований урок.

Наочність та обладнання: підручник,  роздатковий матеріал, презентація,  плакат

План

1. Організаційний момент – 1 хв.

2. Актуалізація опорних знань і умінь – 6 хв.

1. Робота з твердженнями «згоден - не згоден»

3. Мотивація навчальної  та пізнавальної діяльності – 2 хв.

4. Вивчення нового матеріалу – 25 хв.

1. Розповідь про загальну характеристику мохів
2. Розповідь про будову мохоподібних на прикладі зозулиного льону.

4.3. Розмноження моху

5. Закріплення матеріалу – 8 хв.

5.1.  Робота з картками 

5.2.Робота в парах

5.3. Вправа «втрачена інформація»

6.Підсумок уроку – 2 хв.

7. Домашнє завдання – 1 хв.

Хід уроку

1. Організаційний момент – 1 хв.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Актуалізація опорних знань і умінь – 6 хв.
   1. Робота з твердженнями «згоден - не згоден»

Прослухайте уважно твердження і визначте, з якими з них ви згодні, а з якими - ні. Поясніть, чому не згодні.

1. Спільна ознака всіх водоростей - наявність у клітинах хлорофілу. -
2. Водорості мешкають тільки у солоних водоймах. -
3. Усі водорості ведуть прикріплений спосіб життя. -
4. Улотрикс - нитчаста бура водорість. +
5. Розмножується улотрикс статевим і нестатевим способами. +
6. Спірогіра - мешканець солоних водойм. – ( прісних водойм)
7. Хлоропласт спірогіри має вигляд незамкненого кільця. +
8. Ламінарія - представник бурих водоростей. +
9. До поверхонь дна ламінарія кріпиться за допомогою ризоїдів. +
10. Діатомові водорості належать до групи багатоклітинних водоростей.
11. З решток діатомових водоростей утворилися осадові породи діатоміти. +
12. Морська капуста - представник червоних водоростей. -  бурих
13. Червоні водорості ростуть на глибині до 250 м.+

3. Мотивація навчальної  та пізнавальної діяльності – 3 хв.

Ми ознайомилися з водоростями й переконалися в тому, що вони дуже різноманітні, цікаві й надзвичайно важливі для життя на нашій планеті. Зробимо крок на вищу сходинку, де на нас чекають вищі рослини. Пригадаймо, чому їх називають вищими. У вищих рослин є тканини і або всі вегетативні органи, або хоч би один-два. І почнемо дізнаватися з найпростіших представників вищих рослин - мохів. Усі ви їх бачили багато разів у своєму житті. Вони трапляються всюди: особливо примітні мохи в темних і вологих ялинових лісах, де утворюють суцільний м'який покрив. Багато їх у тундрі, на болотах, на низинних луках, навіть є водяні мохи, які утворюють плаваючі зарості. Можна сказати, що мохи, як і водорості, є водолюбами, хоча більшість з них живуть на землі, але обов'язково у вологих місцях. Чому? Дізнаємося про це і ще про дуже цікаві особливості будови й життя цих просто збудованих вищих рослин.

4. Вивчення нового матеріалу – 25 хв.
   1. Розповідь про загальну характеристику мохів

Наука, що вивчає мохи називається бріологією. До мохоподібних належить близько 25 тис видів.

Мохи — невеличкі рослини, що підносяться лише на кілька сантиметрів над землею або стеляться по її поверхні. Основна маса мохоподібних зосереджена у вологих місцях  північної півкулі, у районах із помірним і холодним кліматом, особливо в тундрі, на болотах. А витривалість у них дивовижна. Мохи витримують висушування навіть протягом кількох років, швидко оживаючи при зволоженні. Разом з тим вони спроможні переносити і довготривале затоплення, і значні температурні коливання. Наприклад, мохи знаходили у гарячих джерелах Камчатки, де температура підвищується до +40 °С ...+45 °С. Інші види трапляються в антарктичній пустелі, де морози сягають —50 °С. Мохи невибагливі й до освітлення: вони добре почуваються як при повному сонячному освітленні у піщаних пустелях, так і при світлі у нетрях лісів та в печерах, де у 150-200 разів темніше, ніж на поверхні. Багато мохів, використовуючи розсіяне світло, відновлюють свою життєдіяльність після зимового стану спокою ще під сніговою ковдрою.

4 .2. Розповідь про будову мохоподібних на прикладі зозулиного льону.

- Тіло складається з стеблової частини та листків. Стебло пряме, нерозгалужене, густо вкрите  листками. Дрібні загострені листочки рясно вкривають стебло, вони зелені, бо містять хлорофіл. Але ті з них, які розташовані ближче до ґрунту, - жовто-бурі (тому що в умовах недостатньої освітленості хлорофіл руйнується). Коренів мохи не мають. До ґрунту вони кріпляться за допомогою багатоклітинних волосиноподібних відростів, які галузяться у всі боки. Це ризоїди. Вони здійснюють ті самі функції, що й корені вищих рослин, - закріплення рослини у ґрунті та поглинання поживних речовин. Але поживні речовини у мохів можуть надходити й через інші ділянки рослини.Стебло не має провідної тканини, тому воду та поживні речовини мох вбирає з атмосфери всією поверхнею тіла. У нижній частині стебла

За посушливих умов мохоподібні можуть висихати, а потім у вологому середовищі відновлювати свою життєдіяльність. Вони здатні до фотосинтезу і при незначній кількості світла.

Погляньте на малюнок,  що ви бачте на ньому? Що спільного?

 Роздивившись мох детальніше , ви помітите, що вони різняться за будовою. Це пояснюється тим, що одні з них утворюють жіночі статеві клітини(жіночий гаметофіт),, інші - чоловічі чоловічий гаметофіт).. Отже, зозулин льон належить до дводомних рослин. На верхівках чоловічих особин розташовані статеві органи, в яких утворюються сперматозоїди, а на верхівках жіночих - яйцеклітини   (На верхівці пагонів між листками одних рослин знаходяться антеридії, інших – архегонії  На верхівках коробочки, вкриті кришечкою. Це особини нестатевого покоління, які розвиваються із заплідненої яйцеклітини.

2. Розмноження моху

1. статеве: Для того, щоб чоловіча гамета (сперматозоїд) потрапила до жіночої гамети (яйцеклітини) і відбувся процес запліднення, необхідна наявність вологи (краплі дощу, роси). З дощовими          краплями сперматозоїди потрапляють на жіночі рослини, запливають у жіночі статеві органи і запліднюють яйцеклітини, в результаті цього утворюються зиготи.
2. Спорами: Із зиготи всередині жіночого статевого органа розвивається не­статеве покоління моху — спорогон, який живе і все життя живиться за рахунок жіночих пагонів. Будова спорогону: коробочка (у ній утворюються спори ), ніжка, стопа (присоска) для прикріплення до тіла жіночого гаметофіту). Поки спори не достигли, коробочка зверху вкрита ковпачком – залишком гаме­тофіту.

Згодом коробочка відкривається кришечкою, по краю якої є зубці, причому в суху погоду зубці відгинаються назовні і спори висипаються з коробочки, а в сиру – загинаються всередину, запобігаючи висипанню спор і потраплянню вологи до коробочки.

Потрапивши у сприятливі умови, спори проростають у зелену нитку, яка нагадує нитчасту зелену водорість. Нитка росте, галузиться, і з деяких її клітин унаслідок поділу утворюються чоловічі та жіночі особини статевого покоління. Отже, у життєвому циклі мохів переважає статеве покоління.

- Сфагнові, або “білі”, торфові мохи об’єднують близько 300 видів. Вони зростають на заболочених ділянках лісу з бідними грунтами, на болотах. Сфагнум у перекладі з грецької означає “губка”. І справді, ці мохи – природні губки: вони здатні поглинати вологи в 30-40 разів більше своєї ваги. Це тому, що в листках сфагнуму є, крім живих хлорофілоносних клітин, мертві водоносні, заповнені повітрям. Саме ці клітини можуть утримувати вологу

- Коли рослини сфагнуму живі і знаходяться у вологому середовищі, то зверху вони блідо-зелені, а знизу – білі. Листки сфагнуму утворені клітинами двох типів . Одні із цих клітин живі, зелені, мають хлоропласти. Інші клітини - мертві та безбарвні. В їхній оболонці є отвори, через які до клітини надходить вода. Сфагнум може поглинати води в 20 разів більше, ніж важить сам. Якщо висушений сфагнум занурити у склянку з водою, то він може увібрати в себе майже всю воду.

• Сфагнові мохи мають листкостеблову будову, і, на відміну від зозулиного льону, є однодомними, тобто чоловічі й жіночі статеві органи знаходяться на верхівці однієї рослини Там же після запліднення утворюються три невеликі кулясті коробочки, у яких дозрівають спори. Цикл розвитку сфагнуму подібний до циклу розвитку інших мохоподібних.

- статеве розмноження : Чоловічі статеві органи (антеридії) розміщуються на бокових гілочках, а жіночі статеві органи (архегонії) – на верхівках стебел на розетці  гілок (по 4-5) тієї самої рослини (однодомна рослина)

- Нестатеве розмноження спорами: Спорогон утворю­ється на місці архегонія після запліднення яйцеклітини, на верхівці стебла на розетці  гілок.  Коробочка спорогону (там утворюються спори) має кулясту форму і відкривається кришечкою. Спора, проростаючи в ґрунті, утворює пластинчастий нитковий перед росток, з якого розвивається дорослий гаметофіт.

• Рештки сфагнумів та інших рослин, що зростають на болотах, занурюються у воду. Оскільки в болотяній воді кисню обмаль, а сфагнуми виділяють особливі речовини, що гальмують розвиток мікроорганізмів, то відмерлі їхні частини не перегнивають. Вони осідають на дні боліт протягом десятків, сотень і навіть тисяч років, пресуються й утворюють торф. Шари торфу інколи сягають десятків метрів завтовшки. Торф використовують як добриво або підстилку для худоби; на паливо; як, консервуючий та упаковочний матеріал при транспортуванні фруктів, овочів, м'яса; видобувають карболову і оцтову кислоти, спирт, віск, парафін, нафталін, смолу; виготовляють пластмаси; з пресованого торфу на будівництві роблять ізоляційні   плити для поглинання шуму та зберігання тепла.

Сфагнум застосовується в медицині і відомий бактерицидними і антисептичними властивостями, його застосовують для дезінфекції та інших цілей:

1. Він протистоїть зараженню ран і порізів.
2. Завдяки вмісту фенольних речовин, кумарину, з'єднань цукру і смоли, сфагновий мох є антисептиком.
3. Використовуючи рослина при переломі як перев'язувальний матеріал або пов'язку, можна не вдаватися до додаткової стерилізації.
4. Мох бореться з бактерією, грибком шкіри і нігтів, корисний при псоріазі і шкірних подразненнях, бореться з нагноєнням ран.

5. Закріплення матеріалу – 7 хв.

5.1.  Робота з картками 

-  Визначить, яка рослина зображена на малюнку та підпишіть її органи.

5.2.Робота в парах

- Використовуючи матеріал підручника розташуйте етапи розмноження мохів за порядком їх відбування.

1. Утворення спорофіту(спорогону)
2. Утворення гаметофіту
3. Утворення статевих органів : антеридій архегоній
4. Утворення спор
5. Запліднення
6. Утворення статевих клітин
7. Проростання спори
8. Утворення зиготи

Відповідь: 1,4, 7, 2, 3,6,8

5.3. Вправа «втрачена інформація»

"Мохоподібні є надзвичайно своєрідною групою рослин, що пристосувалися до життя на … . Злиття ……….клітин можливе лише за наявності … .

Статеве покоління мохів називається………., а нестатеве……..

У життєвому циклі мохів переважає……

6.Підсумок уроку – 2 хв.

7. Домашнє завдання – 1 хв.

Скласти казку « Що буде коли зникнуть мохи на планеті?»