Тема: Моральні уроки діда Платона і діда Савки для солдатів в оповіданні Олександра Довженка «Ніч перед боєм» (створення фанфіків)

Тема: Моральні уроки діда Платона і діда Савки для солдатів в оповіданні Олександра Довженка «Ніч перед боєм» (створення фанфіків)

Мета: вчити школярів вдумливо читати художній текст і аналізувати прочитане, на цій основі будувати судження, вчити характеризувати образи героїв твору, коментувати моральні уроки; розвивати уяву учнів через створення діалогів з персонажами, висловлювати власну думку; формувати потребу критично осмислювати власні вчинки; спонукати до виявів благородства, чесності, патріотизму; виховувати почуття поваги до героїв, духовний світ особистості.

Ключові компетентності: комунікативна, креативна, читацька, предметна.

Тип уроку: урок розвитку мовлення.

Обладнання: портрет Олександра Довженка, комп’ютерна презентація, учнівські довіднички, картки з флеймовими структурами.

Методи, прийоми, форми роботи: робота в парах, бесіда, діалог, асоціативний кущ, складання схеми.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотиваційний етап

1. Учитель. Я хочу вам розповісти вам одну східну притчу, яка має назву «Рай і пекло у твоїй душі».

Одного разу до майстра прийшов відомий всім великий воїн.

Майстер спитав у нього:

— Я прийшов до тебе, щоб пізнати мудрість, та дізнатися, що є пекло і що є рай?

— Хто ти такий?

— Невже ти не чув про мене? — спитав воїн. — Я один із найбільш відомих воїнів.

— Ти, з обличчям убогого?

Обурення воїна був настільки сильним, що одним махом він витягнув меч з піхов та замахнувся на нього.

— Як ти посмів! Зараз ти помреш за свої слова!

Мудрець спокійно подивився йому в очі і сказав:

— Ось зараз ти створюєш пекло!

Воїн поклав меч у піхви та подякував йому.

— Дякую! Я все зрозумів!

— А ось зараз ти створюєш рай!

2. Бесіда-діалог

1. Що зрозумів воїн?

2. Чи знайшов він відповіді на свої запитання?

3. Чи є душа у цього воїна?

4. Чому вдалося майстрові відповісти на запитання воїна?

5. Як ця притча пов’язана з душею воїна?

6. Чому так називається притча?

Сам Олександр Довженко був переконаний, що в центрі твору має бути образ сучасника, достойний слави предків. «В нашу, величнішу від усіх великих воєн, в цю от трагедійну пору, невже ж бо нікого поставити на зразок у великі горді лави? Невже, пак, нікому стати поруч? Невже так висохли, позморщувались душі? Чи не звелися лицарі? Чи не змарнів наш рід? Ні, не змарнів наш рід! Не перевелися й лицарі на нашій землі! Жива душа народна. Є кому стати з Богуном і з Байдою, є кому стать!»

 І в оповіданні «Ніч перед боєм» письменник створив героїні образи так, як це робив український народ у своїх думах і піснях.

3. Цілевизначення.  Постановка проблемного питання.

 - Яка  основна фраза змогла змінити Петра Колодуба? (аналіз в парах поданих цитат)

Цитата 1.

«А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль – це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»

• Як ви розумієте ці слова?

Цитата 2.

«Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга – як Десна ось, третя – як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке, неначе, звиняйте, віл покропив».

• Чи погоджуєтесь ви з думкою діда Платона?

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Робота із змістом твору. Складання схеми-характеристики героїв

Слот 1

Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти

• Чому Олександр Довженко обрав героями людей простих, зовсім не героїчної зовнішності?
• Чи можемо ми побачити героїв з боку, очима інших персонажів?
• Який образ викликав у вас особливу симпатію? Чому?
• Який образ, навпаки, викликав у вас антипатію? Чому?

Матеріал для вчителя.

Савка і Платон – звичайні українські селяни, що перевозять через річку Десну бійців, які відступали під натиском нацистських військ. Ось яким змальовує автор одного із старих: «Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна…стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак». Красивим та непохитним змальовує автор діда Платона: «Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас». І хоча зовні вони спокійні, розважливі й стримані, проте відчувається, що всім серцем переживають поразку воїнів: «По сухому темному лицю текли сльози і падали в Десну».

 Образи дідів – «добрих річних духів» - є уособленням краси і величі українського народу. Діди – носії великого життєвого досвіду, мудрості, розважливості. Мова персонажів насичена просторічними елементами. Висміюючи боягузів і панікерів, старі використовують форму удаваного нерозуміння: «Щось ви, хлопці, не той, не як його, не туди наче йдете». Звучать їхні спогади про синів Левка і Демида: «Коли б оце Левко із своїм полком та був тут, той би не одступив, ні. Той би цього човна повернув назад, та по шиям, по шиям!..» , «Отакий і мій Демид. Його огнем печи, на шматки ріж, ну не одступить. Куди твоє діло!»

 Осудливі слова старих рибалок для тих, хто відступав, були образливими. Можливо, не завжди справедливо дорікають воїнам, часом позбавленим сили духу, але скільки гіркої правди й болю в їхніх словах! Своїми розмовами старі запалюють вогонь ненависті до ворогів в серцях молодих воїнів, пробуджують у ниї віру у перемогу: «Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть і буде!»

 Самі діди спокійно ставляться до смерті: «Кому на війні судилося вмерти – так не викрутишся», - говорить старий Савка. Платон і Савка – справжні патріоти, бо ладні віддати за Батьківщину життя. Невипадково для цієї ситуації письменник обрав саме «крайню» вікову категорію – старість. Вона якраз увиразнює кращі народні риси: глибоку мудрість, зневагу до смерті, сміливість, здатність до самопожертви в боротьбі з ворогом.

2. Міні-диспут  «Доля»

Довженківська правда змушує поміркувати про цінність людського життя, про те, що може залити людина після себе. Тож, поміркуємо.

• То яка ж доля у діда Платона та діда Савки?
• Як можна назвати вчинок дідів? Чому вони вибрали саме такий вчинок?
• Чи надіялись вони, що хтось про це дізнається, що такий їхній приклад вплине на людей?
• Спробуйте пофантазувати, для чого автор вводить цей епізод, яке його значення?

3. Складання інформативного грона «Уроки»

Записати , а потім озвучити, чого навчають діди солдат і читачів, ніби розмовляючи між собою і не звертаючи ні на кого увагу. (Любити рідну землю, боротися до останньої хвилини життя, не боятися смерті, бути гордим, мати ціль).

• У чому полягав останній урок дідів, той, про який дізналися солдати з розповіді онука Івана Дробота?

4. Вирішення проблемного питання, сформульованого на початку уроку. 
5. Робота із слотами

• Розгляньте аркуші з накресленими слотами. У процесі подальшої роботи самостійно заповніть слоти відповідним матеріалом.

Слот 2

 Фанфік (фенфік; від англ. fan – прихильник і fiction – художня література) – це різновид творчості шанувальників популярних творів мистецтва, літературний твір, заснований на якому-небудь оригінальному творі, що використовує його ідеї, сюжет або персонажів.

          Слот 3

 Види фанфіків

1. Початок або продовження твору.
2. Діалог з автором чи з персонажем (між персонажами) твору.
3. Лист автору або літературним героям.
4. Пародія.
5. Монолог.
6. Кросовер (переплетіння жанрів).

Слот 4

 Алгоритм створення фанфіку

1. Пригадати тему, ідею, характеристику дійових осіб визначеного твору.
2. Уважно прослухати завдання, з’ясувавши його суть.
3. Виразне читання уривку з оповідання.
4. Написання визначеного висловлення (в залежності від обраного виду фанфіку).

5. Написання фанфіку. Робота в парах (слот 5).

Написати лист літературному герою (на вибір) на тему: «Кріпка ненависть до ворога» і бути гордим – це морально чи ні? Чому?».

6. Презентація творчих робіт.

IV. Підсумок уроку. Рефлексія

 Коментар учителя. Отже, необхідно усвідомити, що голосний герой творів Олександра Довженка – народ. Естетичний ідеал митця заснований на кращих рисах народу з великою і чистою душею: працьовитість, мудрість, невмирущий оптимізм, безпосередність вдачі, гумор. «Перемагають горді, а не жалісливі!» - саме у цих словах діда Платона виражена основна думка твору. У такий спосіб О.Довженко виявив своє бачення ситуації, пропагуючи таку необхідну на той час «науку ненависті». Її своєчасність та актуальність стверджує в оповіданні командир Петро Колодуб, від імені якого ведеться розповідь. Письменник не зосереджується на розкритті характерів персонажів, тому що його завдання – за допомогою цих героїв загострити в читачів почуття ненависті до ворога, закликати до останнього подиху боронити кожен шматочок рідної землі.

V. Домашнє завдання