Мета :•з'ясувати, що таке пагін дати йому характеристику як складному, важливому надземному органу ознайомитися з його розвитком та головними особливостями будови.
•Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: робота з інструктивними картками.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов'язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
Тема: Пагін. Лабораторна робота “Пагін і його будова. Різноманітність пагонів”.
Мета.
Освітня. Сформувати уявлення про пагін як складний, важливий надземний орган рослини, про його розвиток та особливості будови; ознайомити зі складовими частинами пагону.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати органи рослин між собою; удосконалювати вміння і навички роботи з підручником, з мікроскопом, об’єктами природи; розвивати спостережливість.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до природи.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: робота з інструктивними картками.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: пагін, брунька, стебло, листок.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Доповнити речення.
1. Тканина, що захищає корінь від механічних ушкоджень зовнішнього середовища – це ………….
2. Тканина, з якої утворений кореневий чохлик - ……….
3. У стрижневій кореневій системі добре розвинений …
4. Тканина, що утворює зону росту ………..
5. Тканина, що забезпечує надходження води і мінеральних солей з грунту в надземну частину називається ………
6. Верхівка кореня вкрита …………
7. Під кореневим чохликом розміщена зона …………
8. За рахунок зони поділу корінь ………….
9. Над зоною росту знаходиться ……………
10. Всисна зона має ……………..
11. Кореневі волоски – це ……………..
12. Вода з мінеральними речовинами потрапляє до ………
13. Судинами вода з поживними речовинами потрапляє до …
14. Корінь має такі функції …………….
15. Корінь росте ……………
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Зачитування листа, який надійшов по почті.
Ми всі боїмося сильних вітрів, суховіїв, граду, злив, морозів, спеки, травоїдних тварин. Та найбільша загроза для нас – людина. Вона без потреби ламає гілки, обриває листки і квітки. Тоді весь наш організм гине, хіба що інколи корінь допомагає відродитися.
Важко живеться нам і тоді, коли в повітрі з’являються отруйні речовини, які викидаються заводами та фабриками.
Бережіть нас, люди, бо ми – єдині живі організми, що зв’язують планету з космосом. Це довів ще у ХІХ ст.. К.Тімірязєв.
Евристична бесіда з проблемним запитанням:
- про що йдеться у листі?
- Яким чином рослини зв’язують Землю з космосом?
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Пагін – надземний вегетативний орган, що складається з стебла, листків та бруньок. Стебло – це основна частина, листки – бічні органи, а бруньки – зачаткові пагони.
На пагоні виділяють вузли і міжвузля. Вузол – це місце прикріплення одного або декількох листків до стебла. Міжвузля – це частина пагона між сусідніми вузлами. Міжвузля буває довгим і коротким, пагони - видовженими і вкороченими. Кут між листком і стеблом називається листковою пазухою.
- винесення листків до світла;
- виділення продуктів розпаду.
Брунька – зачатковий пагін із дуже вкороченими міжвузлями.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Метою роботи є ознайомитися з будовою і різноманітністю пагонів.
А) Зачатковий пагін; Б) зачатковий листок; В) зачатковий корінь; Г) зачаткове стебло.
2. Галуження стебла забезпечується:
А) розвитком листків; Б) бічними бруньками; В) сплячими бруньками; Г) додатковими бруньками.
3. Місце з’єднання листка зі стеблом:
А) вузол; Б) пазуха; В) камбій; Г) міжвузля.
3. Дати відповіді на запитання.
1. Що таке пагін? Із яких частин він складається?
2. Які функції виконує пагін?
3. Що таке брунька? Які бувають бруньки? Як вони розташовані на стеблі?
4. Чим вегетативна брунька відрізняється від генеративної?
5. Як із бруньки розвивається пагін?
6. Чому пагін має більш складну будову ніж корінь?
V. Узагальнення та систематизація знань.
Отже, пагін-це вегетативний орган рослин, що складається з стебла, листків і бруньок. Брунька – це зачатковий пагін із вкороченим міжвузлям. Розрізняють верхівкові, бічні, пазушні, додаткові, генеративні, вегетативні та вегетативно-генеративні бруньки.
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Прочитати параграф, вивчити конспект, дати відповіді на запитання. Практичне завдання: встановити кількість вегетативних і генеративних пагонів у яблунь, груш, бузку, смородини … . За якими ознаками можна це визначити?
1