Тема: " Природні умови і ресурси регіону. "

План – конспект уроку з предмету географія:

«Регіони та країни»

 

Дата проведення__________ Група_________

Тема уроку: Розділ І. Європа. Тема І. Загальна характеристика Європи.

                    Природні умови і ресурси  регіону.

Мета уроку - формувати компетентності предметні: розглянути  природні умови та природні ресурси Європи; ключові:  математична: уміння оперувати текстовою та числовою інформацією, встановлювати відношення між реальними обєктами навколишньої дійсності, розвязувати задачі,зокрема практичного змісту, прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; інформаційно – цифрова: читати тематичні карти, таблиці, користуватися інтернет-джерелами для пошуку необхідної інформації, критично осмислювати інформацію та джерела її отримання; ініціативність і підприємливість: генерувати свої ідеї, аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати, аналізувати, прогнозувати оптимальні рішення; соціально – громадянська: висловлювати власну думку та  аргументувати, слухати і чути інших, співпрацювати в команді; уміння організовувати свою навчально – пізнавальну діяльність; обізнаність і самовираження: грамотно і логічно висловлювати власну думку, дотримуючись етики спілкування та взаємодії;  виховувати інтерес до предмета, свідоме й відповідальне ставлення до навчання.   

Тип уроку:комбінований.

Методи навчання, прийоми: розповідь з елементами діалогу, прийом «Кубик Блума», прийом «Пригадаймо», прийом «Проблемне питання»,  прийом «Творча лабораторія», прийом «Картографічна розминка», прийом «Інтелектуальна розминка», самостійна робота з підручником, атласом, Інтернет – джерелами.

Між предметні зв’язки: всесвітня історія, громадянська освіта, галузева 

економіка,  математика, зарубіжна література, інформатика.

Наочність: фізична та політична карти світу,   підручники «Географія» 10 клас, за ред. Бойко В.М.,  Брайчевського Ю.С., Яценко Б.П.,  електроні атласи «Географія: регіони та країни», 10 клас.

 Технічні засоби навчання: Інтернет-ресурс, комп’ютер, гаджети.

Хід уроку

І. Організаційний момент

• Привітання з учнями, створення психологічної атмосфери уроку.
• Налаштування учнів на плідну співпрацю.

ІІ.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

• Прийом «Пригадаймо»

1. Які великі рівнини простягаються в межах Європи та які гори здіймаються на її теренах.

2. У яких географічних поясах лежить Європа? Які там сформувалися типи клімату?

3. Які розрізняють групи мінеральних ресурсів за використанням??

 ( Учні дають власні відповіді )

Слово викладача.Дякую за відповіді.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

•  Прийом «Картографічна  розминка»

      ( перевірка домашнього завдання)

1. Наведіть приклади регіональних економічних об`єднань Європи.

2. Які завдання вирішують органи ЄС?

3. Поясніть, що необхідно для вступу країни до ЄС?

4.Назвіть завдання Ради Європи. Яка головна мета існування НАТО?

( Учні  дають власні відповіді )

Слово викладача. Дякую за відповіді.

• Прийом «Інтелектуальна розминка»

1.Що входить до складу природних умов?

2.Що відноситься до природних ресурсів?

( Учні  дають власні відповіді )

Слово викладача. Дякую за відповіді. Отже сьогодні на уроці ми розглянемо  природні умови  та природні ресурси Європи, які є дуже різноманітними. На її теренах є активні вулкани та гейзери, холодна тундра й велична тайга, засніжені гірські вершини та теплі середземноморські субтропіки. Загалом для життя і господарського освоєння фізико-географічні умови досить сприятливі.

 Запишемо у зошитах число, тему, план уроку.

( Учні роблять записи у зошитах з географії)

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

( На дошці записано план)

ПЛАН

1.Природні умови і ресурси.

Пояснення викладача.

     Рельєф. Середня висота поверхні Європи становить приблизно 300 м над рівнем моря. Водночас майже 70 % території має висоти менші ніж 200м і лише 6 % перевищує 1000 м. Такий розподіл висот сприяє вільному розселенню і свідчить про відсутність серйозних перешкод для прокладання наземних транспортних сполучень. Як бачимо, в Європі переважають рівнини. Найбільша простягається в Східній Європі й так і називається - Східноєвропейська рівнина, у її межах розташована низка країн (Білорусь, Україна, Молдова, частина Польщі та Росії)

( див. мал 9. Східноєвропейська рівнина – Україна). Рівнини поширені і в північній частині Західної Європи. Далі на південь лежать низовини Середньодунайська (Австрія, Румунія, Сербія, Óгорщина, Хорватія) і Нижньодунайська (Румунія, північ Болгарії).

     Низовинний рельєф характерний і для Фінляндії, Швеції. Ви вже знаєте, що в минулі геологічні епохи внаслідок похолодання клімату Північну Європу вкривав льодовик. Рухаючись, гігантські маси льоду принесли на рівнини величезні валуни, виорали заглибини, утворили льодовикові наноси – морени та відшліфували скелі. Наслідком давнього зледеніння є і фйорди – вузькі, звивисті, глибокі морські затоки з високими крутими берегами, якими порізано західні береги Скандинавського півострова. Вони утворилися внаслідок затоплення морем поглиблених льодовиком річкових долин і западин, ( див. мал.10 Фйорд (Норвегія)).

     Найвища точка Європи – г. Ельбрус (5642 м) у Кавказьких горах– розташована на півдні європейської частини Росії. Якщо не брати до уваги Кавказу як межової з Азією території, то найвищою точкою Європи можна вважати г. Монблан у Альпах (4809 м),  ( див. мал. 11. Альпи (Швейцарія)),  на кордоні Франції та Італії. Пояс альпійської складчастості (гірські системи Піренеї, Альпи, Апеннінські гори, Динари, Стара Планина, Родопи, Карпати, Кримські і Кавказькі гори) є найбільшим висотним бар’єром Європи. Ці райони є сейсмічно активними зонами.

    Найбільша частота землетрусів спостерігається на Апеннінському й Балканському півостровах та на Êавказі. Активна вулканічна область – острів Ісландія, що є молодою ділянкою земної кори, де діють численні гейзери і вулкани ( див. мал. 12. Вулкан в Ісландії). На території Франції, Німеччини, Чехії простягається низка середньо- та низьковисотних гірських масивів, переважно герцинського віку (Вогези, Шварцвальд, Рейнські Сланцеві гори, Тюрингський ліс та ін.). На Скандинавському півострові здіймаються Скандинавські гори. Пасмо старих герцинських Уральських гір є східною межею Європи.

     Клімат. Кліматичні умови Європи сприятливі для господарювання. Більша її частина розташована в межах помірного кліматичного поясу. Європа перебуває під дією західних вітрів. Насичуючись вологою над Атлантичним океаном, вони обумовлюють досить вологий клімат з прохолодним літом і відносно теплою зимою на заході регіону. Погода там часто буває хмарною з туманом і мрякою. З просуванням на схід і на південь рівень зволоженості поступово зменшується. Суттєво пом’якшує клімат тепла Північноатлантична течія, тому зима, зокрема у Великій Британії та скандинавських країнах, є відносно теплою. Це дає змогу вести господарство значно північніше за інші регіони світу.

   У Північній Європі крайні північні райони Норвегії, Фінляндії, Росії заходять у межі субарктичного, а острови – арктичного кліматичних поясів. Клімат там холодний суворий.

    Водночас півострови Південної Європи (Піренейський, Апеннінський, Балканський) лежать у субтропічному поясі. Там сформувався середземноморський тип клімату, що вважається найбільш комфортним для життя. Несприятливими кліматичними явищами для Європи є періодичні повені та паводки внаслідок надмірного випадання опадів. Водночас південні райони України та Росії у літній період часто страждають від посух. До фізико-географічних загроз відносять наслідки глобального потепління, що, з одного боку, може призвести до затоплення великих площ (наприклад, половина території Нідерландів лежить нижче рівня моря).

     Внутрішні води. Найбільш багатою на внутрішні води є Західна і Північна Європа, тому що там випадає велика кількість опадів (понад 1 000 мм/рік). Річки Європи належать до басейнів двох океанів – Атлантичного (Дунай, Дніпро, Рейн та ін.) і Північного Льодовитого (Північна Двіна, Мезень, Печора та ін.), а також внутрішнього безстічного Арало-Каспійського басейну (Волга та ін.). Живляться вони здебільшого дощовими, талими і  сніговими водами.     

        Дунай (2857 км) - друга за довжиною річка Європи після Волги, що перетинає територію десяти держав. Щороку ним транспортують понад 50 млн тонн вантажів. Важливою транспортною артерією регіону є і Рейн. Порт Роттердам у його гирлі тривалий час виконував роль «транспортних воріт» Європи. Річки Північної Європи хоча й завжди повноводні, проте дуже короткі. У їхніх руслах багато порогів і водоспадів, а течія дуже бурхлива. Такі річки неможливо використовувати для судноплавства, натомість вони є джерелом дешевої електроенергії. У Південній Європі річок порівняно мало, вони не замерзають взимку і мають здебільшого дощовий тип живлення. У  господарстві мають велике значення для зрошення земель у літній сухий період.

    Найдовша річка Європи – Волга (3531 км), яка бере початок на Валдайській височині і впадає в Каспійське море. На всьому протязі тече територією Росії.

    Найбільша кількість озер розташована у Північній Європі, яка перебувала під впливом четвертинного зледеніння. Численні малі й великі озера там займають виорані льодовиком улоговини. Великі площі там займають і болота. Мальовничі озера розташовані в Альпах.

    Найбільше за площею озеро Європи – Ладозьке (Росія). Воно утворилося внаслідок поглиблення льодовиком тектонічної улоговини. Максимальна глибина – 230 м.

Ландшафтне багатоманіття Європи обумовлює її багатий туристично-рекреаційний потенціал.

• Самостійна робота в групах з підручником, картами атласу, ресурсами Інтернету

Час на виконання роботи – 15 хв.

Завдання:

1 – група:

1.Проаналізуйте забезпеченість Європи паливно – енергетичними ресурсами. Які країни Європи (2-3) краще забезпечені?

2. Обчисліть їх ресурсозабезпеченість одним з двох способів.

3. Зробіть висновки про пердумови розвитку певних видів господарської діяльності в країнах Європи, виходяті з їхньої забезпеченості природною сировиною. 

2 – група:

1. Проаналізуйте забезпеченість Європи рудними (металічними) ресурсами. Які країни Європи (2-3) краще забезпечені?

2. Обчисліть їх ресурсозабезпеченість одним з двох способів.

3.Зробіть висновки про пердумови розвитку певних видів господарської діяльності в країнах Європи, виходяті з їхньої забезпеченості природною сировиною. 

3 – група:

1. Проаналізуйте забезпеченість Європи земеьними, лісовими ресурсами. Які країни Європи (2-3) краще забезпечені?

2. Обчисліть їх ресурсозабезпеченість одним з двох способів.

3.Зробіть висновки про пердумови розвитку певних видів господарської діяльності в країнах Європи, виходяті з їхньої забезпеченості природною сировиною. 

V. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

Виступ груп. Обговорення результатів роботи.

• Прийом « Проблемне питання»

1.Чи існує пряма залежність між наявними природними ресурсами і рівнем розвитку окремих країн Європи? Оведіть свою відповідь, використовуючі конкретні приклади.

( Учні  дають власні відповіді )

VІ. ПЕРВИННЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

• Прийом «Творча лабораторія»

1. Жителі країн Північної Європи жартома кажуть: «У нас води - хоч залийся, каміння - хоч убийся, а лісу - хоч греблю гати».  Які природні чинники обумовили такий набір «багатств» Північної Європи.

( Учні  дають власні відповіді )

 

VІІ. КОНТРОЛЬ ТА САМОПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ.

• Прийом «Кубик Блума»

Коли учитель кидає кубик, грань, що випала, вказує якого типу запитання слід поставити. Учні орієнтуються на основу питального слова на грані кубика і ставлять запитання, яке з нього і повинно починатися.

1- Назви (найбільші рівнини та гірські масиви Європи);

2- Поясни (чи сприятливий клімат для життя та господарської діяльності в Європі);

3 –Застосуй ( матеріал уроку для планування туристичної подорожі  у Щвейцарію);

4 - Проаналізуй  (де зосереджено лісові ресурси Європи);

5 – Запропонуй (як можна бережливо використовувати водні ресурси);

6 – Оціни (ступінь забезпеченості Європи мінеральними ресурсами).

VIІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Слово викладача.

      Отже підведемо підсумок нашого уроку а саме: ми з вами з`ясували, країни Європи мають різноманітні природні умови та забезпечена мінеральними ресурсами.

Наша співпраця здійснилася.

- Як ви  вважаєте ми виконали мету нашого уроку?

- Чи отримали ви задоволення?

- Аналіз роботи учнів на уроці, виставлення оцінок.

ІХ. ІНФОРМАЦІЯ  ТА ІНСТРУКТАЖ  ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати  матеріал уроку за підручником під редакцією Бойко В.М.,

 Брайчевського Ю.С.,  Яценко Б.П.,§ 5.

2. Розгляньте на мал. 15 структуру земельного фонду Європи. Порівняйте її зі структурою земельного фонду світу.