Тема: " Вторинний , третинний сектори економіки ".

План – конспект уроку з предмету географія:

«Регіони та країни»

 

Дата проведення__________ Група_________

Тема уроку: Розділ І. Європа. Тема І. Загальна характеристика Європи. Вторинний сектор економіки. Переробна промисловість. Основні регіони промисловості. Реіндустріалізація.Третинний сектор економіки. Сфера послуг. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Зв’язки України з країнами Європи.

Мета уроку - формувати компетентності предметні: розглянути  особливості  вторинного і третинного секторів економіки країн Європи, навчити характеризувати, обгрунтовувати особливості розміщення  основних осередків переробної промисловості в Європі, пояснювати причини вузької спеціалізації промислового виробництва економічно розвинених невеликих країн Європи; ключові:  математична: уміння оперувати текстовою та числовою інформацією, встановлювати відношення між реальними обєктами навколишньої дійсності, розвязувати задачі, зокрема практичного змісту, прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; інформаційно – цифрова: читати тематичні карти, аналізувати таблиці, користуватися інтернет-джерелами для пошуку необхідної інформації, критично осмислювати інформацію та джерела її отримання; ініціативність і підприємливість: генерувати свої ідеї, аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати, аналізувати, прогнозувати оптимальні рішення; соціально – громадянська: висловлювати власну думку та  аргументувати, слухати і чути інших; уміння організовувати свою навчально – пізнавальну діяльність; обізнаність і самовираження: грамотно і логічно висловлювати власну думку, дотримуючись етики спілкування та взаємодії; формувати пізнавальний інтерес; виховувати інтерес до предмета, самостійність, свідоме й відповідальне ставлення до навчання, уміння долати труднощі, зацікавленість до сучасного світу, бажання розуміти соціально – економічні процеси, які в ньому відбуваються.   

Тип уроку:формування компетентностей.

Методи навчання, прийоми: розповідь з елементами діалогу, самостійна робота  з підручником, картою атласа, прийом «Картографічна розминка», прийом «Пригадайте»,  прийом «Віртуальна мандрівка», прийом «Географічна задача».

Основні терміни та поняття: хаби, ТНК, зручний прапор, реіндустріалізація, стартап.

Між предметні зв’язки: всесвітня історія, громадянська освіта, галузева 

економіка,  математика, зарубіжна література, інформатика.

Наочність: політична карта світу,   підручники «Географія» 10 клас, за ред. Бойко В.М.,  Брайчевського Ю.С., Яценко Б.П.,  електроні атласи «Географія: регіони та країни», 10 клас, економічна карта Європи.

Технічні засоби навчання: Інтернет-ресурс, комп’ютер, гаджети.

Хід уроку

І. Організаційний момент

• Привітання з учнями, створення психологічної атмосфери уроку.
• Налаштування учнів на плідну співпрацю.

ІІ.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

• Прийом «Картографічна розминка»

1. Назвіть характерні ознаки економіки високорозвинених країн європи та країн

   з перехідною економікою?

2. Які виробництва добувної промисловості набули розвитку в регіоні?

3. Як та чому відрізняється спеціалізація сільського господарства в субрегіонах

    Європи?

4. Які виробництва належать до вторинного сектору ?

5. Якими мінеральними ресурсами забезпечено країни Європи?

6. Які розрізняють види транспорту?

 ( Учні дають власні відповіді )

Слово викладача. Дякую за відповіді.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Європа була і залишається одним з провідних центрів світової економіки Саме туту відбулася промислова революція у XVIII-XIX ст., яка стала поштовхом для швидкого економічного розвитку окремих европейських країн.

• Прийом Пригадайте»

1.Яку продукцію виробляли на мануфактурах та фабриках Європи у XVIII-XIX ст.?

( Учні дають власні відповіді )

Слово викладача.Дякую за відповіді.

Сьогодні ви дізнаєтеся, які виробництва збезпечують країнам Європи лідерські позиції.

Отже запишемо у зошитах число, тему, план уроку.

( Учні роблять записи у зошитах з географії)

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

( На дошці записано план)

ПЛАН

1. Вторинний сектор економіки. Переробна промисловість. Основні регіони промисловості. Реіндустріалізація.

2.Третинний сектор економіки. Сфера послуг. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Фінансові та ділові послуги. Реакреація і туризм.Зв’язки України з країнами Європи.

Пояснення викладача.

• Прийом «Робота з картою атласу «Промисловість Європи»

      Електроенергетика забезпечує виробництво електричної енергії, її передавання, розподіл і збут споживачам, задовольняючи потреби матеріального виробництва та побутові населення. Серед європейських країн до десятки світових лідерів з виробництва електроенергії входять Росія, Німеччина, Франція. Енергогенеруючий потенціал України співмірний з такими країнами, як Польща та Швеція.

 Теплова електроенергетика є провідною як у світі, так і в Європі – 55% виробництва. Її частка у загальному виробництві електроенергії найбільша. Майже всю електроенергію виробляють на ТЕС у Польщі (використовують власне вугілля) і Нідерландах, більшість – у Росії, Великій Британії.

   Розвиток атомної електроенергетики в Європі є суперечливим. Але саме в Європі розташовані держави з найвищою в світі часткою АЕС у структурі енергозабезпечення. У Франції, Словаччині, Україні, Бельгії та Угорщині вона перевищує 50 %. Пріоритетним завданням, що його ставлять уряди більшості країн Європи, є скорочення використання викопних видів палива та збільшення частки відновлюваних джерел енергії.

Так, окремі країни Європи мають великі запаси гідроенергії, тому в них домінує гідроенергетика. Зокрема, у Норвегії ГЕС забезпечують понад 95 % потреб країни в електриці, Ісландії – 73 %, Австрії та Швейцарії – близько 60 %.

   Сучасним трендом є розвиток вітрової електроенергетики. Поля вітрових електрогенераторів стали звичними в заміських ландшафтах європейських країн. ВЕС забезпечують виробництво електроенергії в Іспанії до 21%, Великій Британії та Німеччині – близько 9 %.

     Низка країн Європи мають у промислових масштабах сонячну енергетику, попри обмеження, пов’язані з добовими циклами та мінливим станом атмосфери. Наприклад, Італія за рахунок СЕС покриває 7,5 % власних потреб у електроенергії, Німеччина – 6,7 %.

    Країни-лідери з виробництва електроенергії в Європі:Росія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Іспанія, Польща, Україна, Швеція, Норвегія.  

        Біоенергетика охоплює низку виробництв - від спалювання твердих побутових відходів до виготовлення біопалива рослинного походження (етанолу, дизельного палива). Найбільших успіхів у цій сфері досягли Німеччина і Франція.

Металургія.

Чорна металургія. Переважно на імпортній сировині – Італія, Франція, Німеччина, В.Британія, переміщення виробництв до морських портів. На місцевій сировині працюють підприємства в Росії, Україні, Польщі, Чехії. До числа світових лідерів з виробництва та експорту сталі входять Росія, Німеччина, Україна, Італія, Франція.

Кольорова металургія використовує як привізні руди та концентрати, так і власну сировину. Головні виробники алюмінію  Росія, Норвегія, Франція, Німеччина, Греція, Румунія. Виробництво міді – Росія, В.Британія, Франція, Німеччина, бельгія, Польща, Сербія, Болгарія, свинцю та цинку – Росія, Німеччина, Бельгія, Польща, Франція, Сербія, Болгарія, Італія.

Машинобудування – розвинені всі основні виробництва, 30% промислового виробництва регіону, 60% експорту.

Загальне машинобудування: верстатобудування, обладнання для енергетики, металургії, текстильної, целюлозо – паперової, годинникової, легкої промисловості.

Транспортне: автомобілебудування, залізничне, суднобудування, авіакосмічне.

Провідне місце посідає автомобілебудування: «Фольксваген» (Німеччина), «ФІАТ» (Італія), «СЕАТ» (Іспанія), «Брітіш лейленд» ( В.Британія), «Пежо-Сітроєн» (Франція).

Точне машинобудування: електротехніка, електроніка,медичне та військове обладнання. Великі масштаби і широкий профіль машинобудування: Німеччина, В. Британія, Франція, Італія, Росія.

Країни з високим рівнем розвитку окремих виробництв, орієнтованих на експорт: Швейцарія, Австрія, Швеція,Нідерланди, Іспанія, Бельгія, Норвегія, Чехія, Данія,Польща, Фінляндія.

Àерокосмічна промисловість - виробництво спеціалізації європейського машинобудування. ЄС є світовим лідером з випуску цивільних літаків і гелікоптерів, авіаційних двигунів і комплектування. Провідні країни-виробники – Франція, Велика Британія, Німеччина, найбільша корпорація у Європі належить Airbus (Ейрбас, Аеробус) – виробництво цивільних та військових літаків, гелікоптерів, космічних літальних апаратів, штаб-квартира у Франції, виробничі потужності розосереджені у низці міст Франції, Німеччини, Іспанії, Великої Британії, Китаю та США. Європейські заводи кінцевого збирання літаків розташовані в Тулузі, Гамбурзі та Севільї. Аерокосмічне виробництво розвинене також у Росії (Ракетно-космічна корпорація «Енергія», космічні центри ім. М. В. Хруничева і «Прогрес») та Україні (підприємства «Південмаш» у м. Дніпро та «Антонов» у Києві й Харкові).

Хімічна промисловість: зростає значення промисловості органічного сінтезу, фармацевтики, парфюмерії, хімії побутового значення. Лідери: Німеччина,Швейцарія, В. Британія, Франція,Бельгія. У країнах перехідної економіки – підприємства основної хімії (випуск мін.добрив): Росія, Україна, Польща,Білорусь, Румунія,Сербія, Болгарія.

Легка і харчова промисловість.

Країни Європи спеціалізуються на виробництві нових високотехнологічних тканин зі штучних матеріалів, які використовують як у промисловості (автомобілебудуванні, аерокосмічній ), так і для споживчих товарів (спеціальний та туристичний одяг, засоби гігієни). Це виробництво більше тяжіє до районів, в яких поєднуються підприємства хімії органічного синтезу та науково-дослідні центри. У Європі лідерами з виготовлення тканин є Італія, Німеччина, Велика Британія; одягу - Італія, Німеччина, Франція; взуття - Італія, Іспанія, Німеччина.

    З виробництва та за експортом м’ясних виробів лідирують Німеччина, Нідерланди, Італія, Франція, Бельгія, Польща; риби – Норвегія і Велика Британія; перероблення овочів і фруктів – Велика Британія і Німеччина, молока – Німеччина, Росія, Франція, Велика Британія, Іспанія, Данія, Нідерланди, Швейцарія.

   Промисловість у Європі розміщено нерівномірно. Від Північної через Західну й аж до Південної Європи, від Великої Британії до півночі Італії простягається смуга індустріального розвитку, що спадається з агломерацією «Блакитний банан». Там розташовані найбільши промислові регіони: Великий Лондон у Великій Британії; Рейнсько-Рурський у Німеччині; Іль-де-Франс у Франції.

    Реіндустріалізація - це  зміна спеціалізації та оновлення застарілих видів виробництв у старих промислових регіонах. У Європі вона спрямована на технологізацію старих виробництв і поширення новітніх видів промисловості, зокрема точного машинобудування, біотехнології, фармацевтики.

       У розвинених країнах Європи третинний сектор став головним джерелом валового продукту і зайнятості: у Франції, Греції, Великій Британії, Бельгії та Данії його частка становить більш як 75 % ВВП. Багато видів послуг не потребують великих капіталовкладень, тому саме у цій сфері створено найбільшу кількість приватних, зокрема середніх і дрібних, підприємств (магазинів, кафе, майстерень, перукарень, дизайнерських студій), що дає змогу долати безробіття, викликане деіндустріалізацією і переміщенням промислових виробництв у «дешеві» країни.

Міжнародна торгівля.

   Європа зосереджує найбільші обсяги міжнародної торгівлі. У світовому товарообігу її частка в експорті товарів становить 38 %, а в торгівлі послугами – близько 45 % обсягу. Європейський Союз як регіональний ринок, що є частиною світового ринку товарів і послуг, запровадив на своїй території зону вільної торгівлі. Це дало змогу країнам ЄС збільшити обмін товарами та послугами. Міждержавні товаропотоки Німеччина - Франція, Німеччина - Італія, Німеччина - Нідерланди, Франція - Нідерланди, Франція – Бельгія. У ХХ ст. світовими лідерами у зовнішній торгівлі були економічно розвинені країни Європи – Німеччина, Франція, Нідерланди, Велика Британія, Італія. Проте нині їх випередили Китай і США.

     Найбільшими зовнішньоторговельними партнерами України в ЄС є Німеччина, Польща, Італія, Угорщина, Франція, Іспанія, а також сусідня Білорусь. Основним партнером в експортно-імпортних операціях у сфері послуг залишається Росія, а також Німеччина, Велика Британія, Швейцарія, Кіпр, Бельгія, Естонія, Австрія, Франція, Польща, Нідерланди.

• Прийом «Робота з підручником»

( мал 28. Країни – лідери Європи за протяжністю залізниць, тис.км.,  мал. 29. Найбільші контейнерні порти Європи, мал. 30. Країни європи з найбільшою кількістю аеропортів, мал.31. Мережа транспортних коридорів у Європі ).

Пояснення викладача.

    Залізничний транспорт в Європі відіграє провідну роль у перевезеннях великотоннажних вантажів суходолом на великі відстані. За сумарною протяжністю залізниць країни Європи (окрім Росії) суттєво поступаються великим за розміром території державам світу (США, Китаю, Індії). До десятки світових лідерів за цим показником належать Росія (друге місце у світі) і Німеччина.

У низці країн сучасні потяги розвивають швидкість понад 270км/год. Компактний розмір багатьох країн Європи і висока мобільність населення, а також відсутність прикордонного контролю у межах Шенгенської зони обумовлюють популярність залізниць для транскордонних пасажирських сполучень.

   Головною перевагою автомобільного транспорту є його маневреність та зручність для приватного використання. Високий рівень життя у розвинених країнах Європи обумовлює один із найвищих у світі рівень автомобілізації населення – його середній показник у країнах ЄС становить 573 авто/1000 У Європі дедалі популярнішим стає використання у містах електромобілів, а також добровільна відмова від автомобілів для переміщень на короткі відстані. Альтернативою часто стає велосипед.

  Морський транспорт є основним засобом перевезення великої кількості вантажів, особливо між віддаленими регіонами. Технологічні досягнення у сфері суднобудування та навігації дали змогу звести до мінімуму ризики, пов’язані з доланням морської стихії, а великий тоннаж суден і можливість використовувати так звані зручні прапори робить морські перевезення найдешевшими. Європейські порти мають високий рівень технологічного оснащення та обладнані для приймання найрізноманітніших вантажів, купно з терміналами для розвантаження нафти і нафтопродуктів, скрапленого газу, сипучих вантажів. Але особливо стрімко розвиваються контейнерні порти, оснащені для розвантаження, сортування і перевантаження контейнерів на залізниці й вантажні автомобілі. Найбільшими портовими воротами Європи є Роттердам (Нідерланди), Антверпен (Бельгія) і Гамбург (Німеччина).

   Повітряний транспорт має більше значення для пасажирських перевезень. Він є найшвидшим і найбільш маневреним для перевезення як великої, так і малої кількості людей на середні, великі та надвеликі відстані. Європа має доволі густу мережу аеропортів. Найбільше аеропортів мають Росія (п’яте місце у світі), Німеччина, Франція та Велика Британія. Сучасну просторову організацію повітряних перевезень побудовано довкола хабів – вузлових аеропортів, що сполучені між собою, об’єднуючи усі регіони світу. Кожний хаб сполучається з меншими за розмірами аеропортами регіонального та місцевого значення. Через хаби проходять основні глобальні пасажиропотоки. Найбільшими європейськими аеропортами світового значення є Хітроу (Лондон, Велика Британія) — 76 млн осіб/рік, Руассі - Шарль-де-Голль (Париж, Франція), Схіпгол (Амстердам, Нідерланди), Франкфурт (Німеччина).

  Один із головних транспортних центрів Європи – Роттердам (Нідерланди), що розташований у гирлі Рейну і сполучає глибинні райони Європи з портами по всій планеті.

   У ЄС створюють єдину транспортну мережу TEN-T. Водночас триває створення транспортних коридорів, що мають забезпечувати безперебійне сполучення між заходом, сходом, північчю та півднем Європи. Окремі з них проходять через територію України. Наша країна бере активну участь у формуванні цілісної транспортної системи Європи, зокрема зі створення євразійського транспортного коридору ТРАСЕКА (Європа– Кавказ – Азія). Успіх інтеграції української транспортної системи до європейської мережі значною мірою залежить від модернізації внутрішньої транспортної інфраструктури.

   Фінансові  та ділові послуги мають найбільший вплив на формування міжнародної спеціалізації країн Європи. У Європі розташовані штаб-квартири 8 із 20 найбільших банків світу, активи яких перевищують 1 трлн дол. США (HSBC, Barclays, Велика Британія; BNP Paribas, Credit Agricole, Франція; Deutsche Bank, Німеччина та ін.). У регіоні сформувалася мережа великих фінансових центрів світового значення, що відіграють вагому роль у перерозподілі глобальних потоків капіталу - Лондон (перше місце у світі), Цюрих і Женева (Швейцарія), Франкфурт-на-Майні (Німеччина), Люксембург. Європа також спеціалізується на різноманітних видах ділових послуг. Міста із високою концентрацією компаній, що надають такі послуги, є «мозковими центрами». Світовими містами Європи найвищого рівня є Лондон, Париж, Мілан, Москва, Франкфурт-на-Майні, Мадрид, Варшава, Амстердам, Брюссель, Дублін, Цюрих.

      У Європі серед десятків наукових парків відомими є Кембриджський (Велика Британія), Софія-Антиполіс (Франція), Цюрихський (Швейцарія), Мюнхенський (Німеччина), Копенгагенський (Данія), Турку (Фінляндія). Європейські інноваційні осередки спеціалізуються здебільшого на розвитку біотехнологій, ІТ-сфери та комп’ютерних технологій, а також фармацевтики.

    У Європі сформувалися яскраво виражені рекреаційні зони. Так, унікальні ландшафтно-кліматичні умови узбережжя Середземного та Чорного морів сприяють розвитку приморських кліматичних курортних зон в Іспанії, Франції, Італії, Хорватії, Чорногорії, Греції, Болгарії, Україні.

Їх доповнюють археологічні пам’ятки античності та середньовіччя. Окремо розрізняють курортні зони узбереж Атлантичного океану (Португалія, Іспанія, Франція), Північного й Балтійського морів. Всесвітньою популярністю користуються гірські кліматичні та лижні курорти Альп, Карпат, Балканських, Скандинавських гір та Кавказу. У країнах Західної та Східної Європи сформувалася зона поширення бальнеологічних ресурсів, пов’язаних із родовищами мінеральних вод (Чехія, Угорщина, Румунія, Німеччина, Швейцарія, Австрія, Україна). Головні туристичні міста регіону – Лондон і Париж, що посідають друге і третє місця у світі, а також Барселона, Амстердам, Мілан, Рим - одночасно є й провідними світовими центрами ділового туризму.

V. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

• Самостійна робота з підручником.

(мал.25.Автомобілебудівні підприємсва Европи)

Час на виконання роботи – 5 хв.

Завдання:

1. Яку країну можна назвати ядром автомобілебудування Європи? Чому?

2. В яких країнах розміщено підприємства найбільшого автомобільного концерну Європи?

3. Автомобілі яких брендів випускають в Україні та країнах-сусідах?

( Учні  дають власні відповіді )

 

VІ. ПЕРВИННЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

• Прийом «Віртуальна мандрівка»

1. У якій з країн Європи ви хотіли б побувати? Чому?

( Учні  дають власні відповіді )

 

VІІ. КОНТРОЛЬ ТА САМОПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ.

• Прийом «Географічна задача»

Умови задачі: У  Росії працюють 1218 аеропортів, а в Чехії – лише 128. Обчисліть, скільки аеропортів припадає на один мільйон мешканців в обох країнах. Ó якій країні покриття аеропортами більше? Ó скільки разів? VIІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Слово викладача.

  Отже підведемо підсумок нашого уроку а саме:

• Як ви  вважаєте ми виконали мету нашого уроку?
• Чи отримали ви задоволення?

Наша співпраця здійснилася.

• Аналіз роботи учнів на уроці, виставлення оцінок.

ІХ. ІНФОРМАЦІЯ  ТА ІНСТРУКТАЖ  ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати  матеріал уроку за підручником під редакцією Бойко В.М.,

 Брайчевського Ю.С.,  Яценко Б.П.,§ 7-9.

Шукайте в інтернеті

3.Користуючись інтернет-джерелами (https://uk.wikipedia. org/wiki/стартап), дізнайтеся більше про стартапи: чому залучення коштів на розвиток проекту на першому етапі називають 3F (від англ. friends, family and fools – друзі, родина й дурні), а на другому – ангельськими інвестиціями. Наведіть приклади стартапів, що стали всесвітньовідомими, а також успішних стартап-проектів в Україні.