Біологія 11 клас
Урок №
Тема. Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем.
Мета: навчальна: дати уявлення про перетворення енергії в біогеоценозах; показати ланцюги і сітки живлення; сформулювати правило екологічної піраміди та уявлення про сукцесію, її причини та види; розвивальна: розвивати вміння спостерігати, порівнювати, робити висновки, логічне мислення, вміння працювати з підручником та додатковою літературою; виховна:виховувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища.
Основні поняття та терміни:ланцюги живлення, трофічний рівень, екологічна піраміда маси, енергії, чисельності.
Обладнання та матеріали: таблиці екологічних пірамід.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку.
Бесіда.
Бесіда.
Постановка проблемного питання.
1 . Властивості біогеоценозу.
Самостійна робота учнів з підручником на с.
Складання схеми.
Властивості біогеоценозу |
|||
Цілісність – забезпечується взаємодією популяцій організмів всередині угруповання між собою та фізичним середовищем. |
Здатність до самовідтворення – зумовлена властивістю організмів відтворювати свою чисельність та умови власного існування. |
Саморегуляція біогеоценозів – кількісні та якісні показники біопродуктивності, густоти видових популяцій коливаються навколо певних оптимальних значень. |
Стійкість біогеоценозів – проявляється у їхній властивості протистояти несприятливим зовнішнім впливам без руйнування власної структури. |
2.Перетворення енергії в біогеоценозах.
Розповідь учителя .
Функціонування будь – якого біогеоценозу пов’язане з перетворенням енергії та колообігом речовин, тобто хімічними та фізичними процесами, які забезпечують життєдіяльність біологічних систем. Біогеоценози є відкритими системами, тобто потребують постійного надходження речовини та енергії ззовні. Основним джерелом енергії є сонячне світло, яке фототрофи вловлюють і перетворюють на енергію хімічних зв’язків синтезованої ними органічної речовини.
Ланцюг живлення – це послідовність взаємопов’язаних видів, які послідовно добувають органічну речовину та енергію із початкової поживної речовини, кожна попередня ланка є їжею для наступної.
Автотрофи Рослини Продуценти |
Гетеротрофи Рослиноїдні тварини Консументи І порядку |
Гетеротрофи М’ясоїдні тварини Консументи ІІ порядку |
Сапротрофи Руйнівники Редуценти |
У будь – якому біогеоценозі ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а тісно переплетені завдяки тому, що представники одного і того самого виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Переплітаючись, ланцюги живлення формують трофічну сітку. Її існування забезпечує стійкість біогеоценозів, бо в разі коливання чисельності популяції певних видів і навіть зникнення певних кормових об’єктів вони змінюються на інші і сумарна продуктивність біогеоценозу практично не змінюється. Отже, що розгалуженіша трофічна сітка, то стійкіший біогеоценоз.
Ланцюги живлення |
|
Пасовищного типу – починаються від продуцентів і послідовно включають ланки консументів І, ІІ та інших порядків і завершуються редуцентами |
Детритного типу – починаються з мертвої органіки і подовжуються організмами, які її безпосередньо споживають, якими живляться консументи, і закінчуються редуцентами. |
Розповідь учителя.
Кожен біогеоценоз характеризується певною продуктивністю, яку виражають в одиницях маси або енергії. Розрізняють продуктивність первинну і вторинну, створену відповідно автотрофними та гетеротрофними організмами. При цьому продуценти значну частину синтезованої продукції споживають для забезпечення власних процесів життєдіяльності, а та що залишилася, становить чисту первинну продукцію – приріст рослин за певну одиницю часу. Це той резерв, який можуть споживати консументи та редуценти. Кожна тварина з’їдає рослину, більша частина енергії, яка міститься в цій їжі, розсіюється у вигляді тепла і тільки незначна частка використовується для синтезу тваринних тканин. Якщо цю тварину з’їдять інші тварини, відбудеться подальша втрата енергії у вигляді тепла та ін. В екологічних системах у процесі еволюції в ланцюгах живлення визначилася важлива закономірність , що отримала назву екологічної піраміди: кожний наступний рівень харчування має масу в 10 разів меншу за попередній. Кожна ланка здатна використати лише 5-15 % ( у середньому 10%) енергії, тому типовий ланцюг живлення складається не більш ніж із 4-6 взаємопов’язаних ланок. Кожна ланка ланцюга живлення – трофічний рівень.
Екологічна піраміда – це спосіб графічного відображення співвідношення різних трофічних рівнів екосистемі. Можу бути трьох типів: піраміда чисельності, піраміда біомаси, піраміда енергії.
Екологічна піраміда |
||
Піраміда енергії Показує, що більша частина енергії при передачі з нижчого трофічного рівня на вищий втрачається у вигляді тепла, а запасається лише 10-20% порівняно з попереднім. |
Піраміда біомаси Відбиває кількісні закономірності передачі маси органічної речовини від одного трофічного рівня ланцюга живлення до іншого. |
Піраміда чисел Відбиває співвідношення кількості особин на кожному з трофічних рівнів ланцюга живлення. |
4.Зміни в біогеоценозах.
Розповідь учителя.
Жодна екосистема не існує довічно, рано чи пізно вона замінюється іншою. Здатність до змін – одна з найважливіших властивостей екосистем.
Причини змін в екосистемах |
|
Зміни, викликані життєдіяльністю організмів |
Фактори фізичного середовища |
Сукцесія – послідовна, необоротна, спрямована заміна однієї екосистеми іншою.
Сукцесії |
|
Первинні Починаються на позбавлених життя місцях. |
Вторинні Розвиваються на місці сформованих екосистем після їх порушення. |
Розв’язування завдань із ЗНО 2008-2017 років (додаток)
Додаток
Тестові завдання з теми «Екологія»
А утворюються біогеоценози, здатні до самовідтворення |
В постійно зростають темпи приростубіомаси |
Б знижується видове різноманіття організмів |
Г звужуються трофічні сітки
|
А первинної сукцесії. |
В клімаксу. |
Б вторинної сукцесії. |
Г еволюції. |
А первинної сукцесії. |
В клімаксу. |
Б вторичной сукцесії. |
Г еволюції. |
А Ялина зелена |
В Жаба зелена |
Б Коник зелений |
Г Мухомор зелений |
Укажіть правильну послідовність цих компонентів у реальному ланцюзі.
А 1 → 2 → 3 → 4 |
В 3 → 4 → 2 → 1 |
Б 4 → 2 → 1 → 3 |
Г 1 → 2 → 4 → 3 |
А самовідтворення |
В стійкість |
Б цілісність |
Г саморегуляцію |
А правильне лише І |
В обидва правильні |
Б правильне лише ІІ |
Г обидва неправильні |
А сосна → дятел → сокіл → короїд |
В сокіл → дятел → короїд → сосна |
Б короїд → сосна → дятел → сокіл |
Г сосна → короїд → дятел → сокіл |
1 продуценти 2 консументи І порядку 3 консументи ІІ порядку 4 редуценти
|
А вівця Б вовк В малярійний плазмодій Г бульбочкова бактерія Д дощовий черв'як |
А людина вилучає більшу частину біомаси |
В ланцюги живлення мають надто багато ланок. |
Б є значна видова різноманітність |
Г використовується тільки сонячна енергія. |
А редуценти |
Г консументи ІІ порядку |
Б консументи І порядку |
Д консументи ІІІ порядку |
В продуценти |
|
А 40 000 |
В 750 000 |
Б 300 000 |
Г 1 200 000 |
А100 кг і 100 кг |
В10 кг і 100 кг |
Б100 кг і 10 кг |
Г10 кг і 10 кг |