Тема. Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем.

Про матеріал
Розробка конспекту уроку біології у 11 класі на тему: "Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем"
Перегляд файлу

Біологія 11 клас

Урок №

Тема. Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем.

Мета: навчальна: дати уявлення про перетворення енергії в біогеоценозах; показати ланцюги і сітки живлення; сформулювати правило екологічної піраміди та уявлення про сукцесію, її причини та види; розвивальна: розвивати вміння спостерігати, порівнювати, робити висновки, логічне мислення, вміння працювати з підручником та додатковою літературою; виховна:виховувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

Основні поняття та терміни:ланцюги живлення, трофічний рівень, екологічна піраміда маси, енергії, чисельності.

Обладнання та матеріали: таблиці екологічних пірамід.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

  1. Організаційний етап.
  2. Перевірка домашнього завдання.

Бесіда.

  1. ( 5 б) Що таке біоценоз?
  2. ( 7 б) З чого складається біоценоз?
  3. ( 6 б) Що таке ярусність?
  4. ( 5 б) Що таке екосистема?
  1. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

  1. Що таке біоритми організмів?
  2. Що таке гомеостаз популяції?
  1. Мотивація навчальної діяльності.

Постановка проблемного питання.

  • Як пов’язані живі організми із середовищем, у якому вони існують?
  1. Вивчення нового матеріалу.

1 . Властивості біогеоценозу.

Самостійна робота учнів з підручником на с.

Складання схеми.

Властивості біогеоценозу

Цілісність – забезпечується взаємодією популяцій організмів всередині угруповання між собою та фізичним середовищем.

Здатність до самовідтворення – зумовлена властивістю організмів відтворювати свою чисельність та умови власного існування.

Саморегуляція біогеоценозів – кількісні та якісні показники біопродуктивності, густоти видових популяцій коливаються навколо певних оптимальних значень.

Стійкість біогеоценозів – проявляється у їхній властивості протистояти несприятливим зовнішнім впливам без руйнування власної структури.

2.Перетворення енергії в біогеоценозах.

Розповідь учителя .

 Функціонування будь – якого біогеоценозу пов’язане з перетворенням енергії та колообігом речовин, тобто хімічними та фізичними процесами, які забезпечують життєдіяльність біологічних систем. Біогеоценози є відкритими системами, тобто потребують постійного надходження речовини та енергії  ззовні. Основним джерелом енергії є сонячне світло, яке фототрофи вловлюють і перетворюють на енергію хімічних зв’язків синтезованої ними органічної речовини.

Ланцюг живлення – це послідовність взаємопов’язаних видів, які послідовно добувають органічну речовину та енергію із початкової поживної речовини, кожна попередня ланка є їжею для наступної.

Автотрофи    Рослини   Продуценти

                        Гетеротрофи Рослиноїдні тварини Консументи І порядку

                                                  Гетеротрофи М’ясоїдні тварини Консументи ІІ порядку

                                                                           Сапротрофи Руйнівники Редуценти

У будь – якому біогеоценозі ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а тісно переплетені завдяки тому, що представники одного і того самого виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Переплітаючись, ланцюги живлення формують трофічну сітку. Її існування забезпечує стійкість біогеоценозів, бо в разі коливання чисельності популяції певних видів  і навіть зникнення певних кормових об’єктів вони змінюються на  інші і сумарна продуктивність біогеоценозу практично не змінюється. Отже, що розгалуженіша  трофічна сітка, то стійкіший біогеоценоз.

Ланцюги живлення

Пасовищного типу – починаються від продуцентів і послідовно включають ланки консументів І, ІІ та інших порядків і завершуються редуцентами

Детритного типу – починаються з мертвої органіки і подовжуються організмами, які її безпосередньо споживають, якими живляться консументи, і закінчуються редуцентами.

  1. Продуктивність біогеоценозів.

Розповідь учителя.

Кожен біогеоценоз характеризується певною продуктивністю, яку виражають в одиницях маси або енергії. Розрізняють продуктивність первинну і вторинну, створену відповідно автотрофними та гетеротрофними організмами. При цьому продуценти значну частину синтезованої продукції споживають для забезпечення власних процесів життєдіяльності, а та що залишилася, становить чисту первинну продукцію – приріст рослин за певну одиницю часу. Це той резерв, який можуть споживати консументи та редуценти. Кожна тварина з’їдає рослину, більша частина енергії, яка міститься в цій їжі, розсіюється у вигляді тепла і тільки незначна частка використовується для синтезу тваринних тканин. Якщо  цю тварину з’їдять інші тварини, відбудеться подальша втрата енергії у вигляді тепла та ін. В екологічних системах у процесі еволюції в ланцюгах живлення визначилася важлива закономірність , що отримала назву екологічної  піраміди: кожний наступний рівень харчування має масу в 10 разів меншу за попередній. Кожна ланка здатна використати лише 5-15 % ( у середньому 10%) енергії, тому типовий ланцюг живлення складається не більш ніж із 4-6 взаємопов’язаних ланок. Кожна ланка ланцюга живлення – трофічний рівень.

Екологічна піраміда – це спосіб графічного відображення співвідношення різних трофічних рівнів екосистемі. Можу бути трьох типів: піраміда чисельності, піраміда біомаси, піраміда енергії.

Екологічна піраміда

Піраміда енергії

Показує, що більша частина енергії при передачі з нижчого трофічного рівня на вищий втрачається у вигляді тепла, а запасається лише 10-20% порівняно з попереднім.

Піраміда біомаси

Відбиває кількісні закономірності передачі маси органічної речовини від одного трофічного рівня ланцюга живлення до іншого.

Піраміда чисел

Відбиває співвідношення кількості особин на кожному з трофічних рівнів ланцюга живлення.

4.Зміни в біогеоценозах.

Розповідь учителя.

Жодна екосистема не існує довічно, рано чи пізно вона замінюється іншою. Здатність до змін – одна з найважливіших властивостей екосистем.

Причини змін в екосистемах

Зміни, викликані життєдіяльністю організмів

Фактори фізичного середовища

Сукцесія – послідовна, необоротна, спрямована заміна однієї екосистеми іншою.

Сукцесії

Первинні

Починаються на позбавлених життя місцях.

Вторинні

Розвиваються на місці сформованих екосистем після їх порушення.

 

  1. Узагальнення, систематизація та контроль знань учнів.

Розв’язування завдань із ЗНО 2008-2017 років (додаток)

  1. Домашнє завдання.
  2. Підсумок уроку.

 

 

 

Додаток

Тестові завдання з теми «Екологія»

  1. Яка закономірність характерна процесам сукцесії?

А утворюються біогеоценози, здатні до самовідтворення

В постійно зростають темпи приростубіомаси

Б  знижується видове різноманіття організмів

Г звужуються трофічні сітки

 

  1. Відновлення рослинності на місці лісової пожежі — це приклад

А первинної сукцесії.

В клімаксу.

Б вторинної сукцесії.

Г еволюції.

  1. Оселення лишайників на схилах вулканів, якими текла лава, - це приклад

А первинної сукцесії.

В  клімаксу.

Б вторичной сукцесії.

Г еволюції.

  1.  Види в екосистемах об’єднані у функціональні групи - продуценти, консументи, редуценти. Організми якого виду належать до продуцентів?

А  Ялина зелена

В Жаба зелена

Б  Коник зелений

Г Мухомор зелений

  1.                 Який організм може займати різні трофічні рівні в ланцюгах живлення?https://zno.osvita.ua/doc/images/znotest/141/14169/35_1.jpg
  2. Наведено деякі компоненти ланцюга виїдання.

https://zno.osvita.ua/doc/images/znotest/98/9865/38.jpgУкажіть правильну послідовність цих компонентів у реальному ланцюзі.

А 1 → 2 → 3 → 4

В 3 → 4 → 2 → 1

Б 4 → 2 → 1 → 3

Г 1 → 2 → 4 → 3

  1.                 У середині ХІХ ст. на одній із ферм в Австралії випустили на волю 12 пар кроликів, завезених із Європи. За 40 років популяція кроликів розрослась до кількох сот мільйонів особин, які знищили кормову базу місцевих травоїдних. Яку властивість біогеоценозу порушено?

А самовідтворення

В стійкість

Б цілісність

Г саморегуляцію

  1.                 Укажіть правильні твердження щодо ланцюгів живлення.
    І. Кожна ланка ланцюга живлення займає окремий трофічний рівень.
    ІІ. Кожна наступна ланка в ланцюзі живлення накопичує біомасу, що дорівнює біомасі попередньої ланки.

А правильне лише І

В обидва правильні

Б правильне лише ІІ

Г обидва неправильні

  1.                 Яка послідовність правильно відображає передавання енергії в ланцюгу живлення?

А сосна → дятел → сокіл → короїд

В сокіл → дятел → короїд → сосна

Б короїд → сосна → дятел → сокіл

Г сосна → короїд → дятел → сокіл

  1. Установіть відповідність між трофічними рівнями та організмами, які знаходяться на них у екосистемах.

1 продуценти

2 консументи І порядку

3 консументи ІІ порядку

4 редуценти

 

А вівця

Б вовк

В малярійний плазмодій

Г бульбочкова бактерія

Д дощовий черв'як

  1. Для агроценозу характерний незбалансований кругообіг речовин, тому що

А людина вилучає більшу частину біомаси

В ланцюги живлення мають надто багато ланок.

Б є значна видова різноманітність

Г використовується тільки сонячна  енергія.

  1. Установіть відповідність між організмом водного біогеоценозу та трофічним рівнем екологічної піраміди, на якому він перебуває.

https://zno.osvita.ua/doc/images/znotest/23/2375/bio-prob-2012_55_2375.jpg

А редуценти

Г консументи ІІ порядку

Б консументи І порядку

Д консументи ІІІ порядку

В продуценти

 

  1. Використовуючи правило екологічної піраміди, визначте площу (м2) відповідного біогеоценозу, на якій може прогодуватися морський леопард масою 300 кг (ланцюг живлення: планктон → риба → пінгвін → морський леопард). Біомаса планктону становить 400 г/м2.

А 40 000

В  750 000

Б 300 000

Г 1 200 000

  1. В екосистемі метелики і синиці спожили 1000 кг первинної продукції. Яка біомаса засвоїлася метеликами та синицями відповідно?

А100 кг і 100 кг

В10 кг і 100 кг

Б100 кг і 10 кг

Г10 кг і 10 кг

 

 

docx
Додано
5 березня 2020
Переглядів
3691
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку