Тема: Скульптура . Ліплення домашньої тваринки

ІІ.Організація навчальної діяльності учнів:

Скільки років люди займаються мистецтвом? Мабуть стільки, скільки років існує сама людина. А найдавніші зразки, які збереглися до наших часів, були створені в період пізнього палеоліту – близько 40 тисяч років тому. В ті часи наші предки жили в печерах, одягались в шкури звірів, а їжу добували збиранням та полюванням. Але вже й тоді вони хотіли прикрашати своє життя: хай хоч якось і грубо і невміло... Це мабуть тому, що їх цьому ніхто не вчив..!

Первісні художники породили всі види образотворчого мистецтва:

архітектуру – коли будували житло, гробниці і святилища;

скульптуру – коли висікали із каменю і ліпили із каменю фігури;

живопис – коли прикрашали скали розписами;

графіку – коли на стінах печер малювали  сажею і вугіллям;

декорітивне мистецтво – колт виріали узор на камені костях, виготовляли  і рописували глиняний посуд, зтворювали намисто  різнокольрових камінців, оздоблювали одяг.

А вже через багато тисяч років поруч з художниками зявились мистецтвознавці, тобто люди, які знаються на мистецтві. Ось вони, щоб зручніше було вивчати всі види і дали їм назви, знайшли в кожному із них свої виразні ознаки, про що і говорили ми на уроках образотворчого мистецтва.

На попередньому уроці ми з вами розпочали нову тему, новий розділ обраотворчого мистецтва, який називається ....(скульптура).

Сьогодні тема нашого уроку така:

Скульптура. Скульптура киці.

 Давайте запишемо в зошитах дану тему уроку.

(Представлення теми і даних очікуваних результатів).

Як ви бачите, сьогоднішній наш урок присвячений такій обширній темі,  як «скульптура».

ІІІ.Технологія колективно-групового навчання.

(Технологічні картки  для учнів)

17. Які матеріали найбільш міцні, хоча праця біля них більш трудоємкіша? (Мармур, граніт, бронза, срібло, золото)

18. Які матеріали більш слухняні в руках майстра, проте вони не такі міцні і псуються щвидше? (Кераміка, дерево, віск).

19.Бажаючи на довго зберегти своє ліплення, скульптори придумали лиття та сплави. При їх допомозі задум спочатку переводиться в рідкий стан, потім виливається у форму – твердіє, і при цьому риси витвору залишаються задуманими. Назвіть такі матеріали. (сатенгіпс, залізо, олово, свинець, мідь).

20. Яку статую «вважають добре зробленою», на думку італійського майстра ХV століття Мікеланджело Буонарротті? (епіграф уроку).

ІV.Робота над темою уроку.

«Мистецтвом відсікання лишнього» називав скульптуру великий італійський майстер ХV століття Мікеланджело Буонарротті. Лише майстер, талант, митець може вбачити в камені застиглу скульптуру і визволити її для загального огляду. Це нелегка праця. Спробуйте, попрацюйте поруч з майстром – сто потів вийде!

Під умілими руками майстра мертва, суцільна брила чарівним способом оживає. Одними з перших таке диво здійснили давньогрецькі скульптори. Вони придавали каменю вигляд бархатистої шкіри, завивали хвилями волосся, робили одяг з тканини, навіть складки на ній!

(Перегляд ілюстрацій із зображенням скульптур).

Скульптури висікають з каменю, відливають з бронзи та металу, вирізають з дерева, ліплять з глини. Хочу повторитись, що геніальний митець епохи Відродження- Мікеланджело – визнавав лише різблення. Форму статуї, її позу, пропорції він заздалегідь зазначав на малюнку і маленькій восковій моделі, а потім власноруч різьбив своїх могутніх гігантів – Давида, Мойсея, «повязаних рабів» - з суцільної брили мармуру, відбиваючи від неї великі шматки і обробляючи те, що лишилося.

Мікеланджело говорив, що «добре зробленою вважається та статуя, у якої не відколеться жодна частина, якщо її скотити з гори».

Недарма народилась легенда про скульптора Пігмаліона, який створив настільки прекрасну статую дівчини, що й сам же в неї закохався без памяті. Цілими днями він просиджував біля ніг своєї Галатеї, молячи Бога, оживити камяну красуню. Нарешті, Богиня любові Афродіта змилостивилась над скульптором: Галатея ожила і посміхнулась Пігмаліону...

V.Основна частина.

Скульптуру поділяють на площинну та круглу.

Круглу скульптуру можна роздивитись з усіх боків, обійшовши навколо неї. Так щомиті ти будеш бачити щось нове, помічати те, що лише хвилиночку назад було недоступне очам...

Є три основні види круглої скульптури: монументальна, станкова, мініатюрна.

Давайте розглянемо подану таблицю:

Проте, є скульптура, яку можна розглядати лише спереду. Називається вона площинною. Тому що роміщена на площині, а вірніше на плиті. Саме тому рельєфами прикрашають стіни будівель, парадні входи, постаменти памятників.

Площинна скульптура розподіляється на:

Ось такі форми скульптор може взяти з природних матеріалів. А допомагають йому в цьому різноманітні інструменти:

-         молотки і зубила – для каменю;

-         різці та стамески -  для мармуру;

-         киянки, ножі – для дерева;

-         стеки та руки художника – для глини та пластиліну.

VІ. Практична діяльність учнів.

Настав час для самостійної образотворчої діяльності учнів. ми зараз спробуємо себе в творенні скульптури.Для цього нам треба обєднатися у 2 групи.

1 група має завдання – ліплення.

2 група – ваяння, висікання, вирізання.

Тема практичної роботи: «Моя улюблена домащня тварина». (Демонстрування готових зразків робіт).

Настановча бесіда вчителя:

 Коли нам до рук потрапляє глина, пластилін, тісто чи сатенгіпс, мимоволі зявляється бажання виліпити з цих чудових пластичних матеріалів фігурки пташок, звірів чи людей.

Створюючи якийсь образ з глини чи пластиліну, ми вдихаємо у свій виріб життя, вкладаємо в нього часточку себе і водночас змінюємось самі: стаємо чуйнішими, уважнішими, добрішими. Здавалося б, звичайна кицька, яка щодня грається з вами, милує слух гучним муркотанням, вимиває свою оксамитову шубку, - може у ваших рукахстати незвичайним, чарівним, казковим звіром.

( Перегляд готових зразків робіт).

Послідовність виконання роботи:

Поради обом творчим групам:

1.Під час роботи намагайтеся контролювати розміри окремих частин зображувальної постаті;

2. Не допускайте значних порушень у пропорціях.

3. Лише тоді статуетка вийде дійсно привабливою та виразною.

4.Успіхів вам у цій творчій праці!

(В процесі самостійної образотворчої діяльності вчитель стимулює творчу активність дітей, індивідуально консультує та емоційно підтримує їх.)

VІІ. Завершення уроку:

1.Підведення підсумків уроку (загальна оцінка уроку, організація демонстрування дитячих робіт, що були виготовлені на цьому уроці).

2.Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроці, виставлення оцінок до журналу та в щоденники.

3.Визначення завдання по підготовці до наступного уроку.

4.На слідуючий урок нам будуть необхідні...

5.Проголошення уроку завершеним.