Тема. Т. ШЕВЧЕНКО. Картини довколишнього світу природи в поезіях Т.Шевченка . «Садок вишневий коло хати».

Конспект уроку української літератури в 5 класі

Тема. Т. ШЕВЧЕНКО. Картини довколишнього світу природи в поезіях Т.Шевченка . «Садок вишневий коло хати».

Мета: пригадати з учнями відомості про Україну часів Шевченка, про життя великого Кобзаря; вчити учнів відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом, виразно читати поезію, знаходити в ній епітети, порівняння, метафори; виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва; розвивати уміння висловити власні відчуття, емоції.

Обладнання: твори поета, кросворд, учнівські ілюстрації, запис вірша «Садок вишневий коло хати», відеокліп «Україно, ми твоя надія», музика, таблиця.

ХІД УРОКУ

І. Музична хвилинка

Прослуховування пісні «За сонцем хмаронька пливе» на слова Т.Шевченка.

      ІІ.  Актуалізація знань учнів

1. Бесіда з учнями.

- Чи знайомі вам слова пісні? Хто її автор?

- Що ви дізналися на попередньому уроці про долю Т.Шевченка?

- Пригадайте прізвище українського художника, з яким Т.Шевченко познайомився в Петербурзі в Літньому саду? (Сошенко)

- Назвіть прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки. (Енгельгардт)

- У яке місто було перевезено і поховано прах Шевченка? (Канів)

- Як називається гора, де знаходиться могила Шевченка? (Чернеча, а нині Тарасова)

- Як звали матір і старшу сестру Тараса? (Катерина)

- Як називається перша збірка поезій Шевченка? («Кобзар»)

- Як український народ називає Т.Шевченка? (Кобзар)

2. Конкурс на кращого читця вірша Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе…»

3. Бесіда за змістом поезії.

- Який настрій вірша?

- Чи відчувається у вірші присутність людини? Як саме?

- Скільки логічних частин має вірш?

- Що передає кожна частина вірша?

- Які кольори використав поет у вірші? Що вони передають?

- Які відчуття викликала у вас ця поезія?

4. Пошукова (самостійна) робота. Заповнення таблиці «Художні засоби образності»

5.Фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія»(Відеокліп)

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя, яке супроводжується показом слайдів презентації до уроку на фоні спокійної музики.

Батьківщина... Що ми вкладаємо у це поняття? Це знайома стежина до школи, левада біля річки, берізка під вікном, птахи в небі, вірний пес. Тобто це все те, що ми не можемо не любити, як маму, тата, без чого ми не можемо жити, як без води, повітря, сонця. Це те, що ми повинні берегти, плекати, бо це і є наша рідна земля, наша Україна.

Коли людина далеко від Батьківщини, то надзвичайно близькими і милими її серцю є спогади про рідний край, батьківську хату, мальовничу природу. 5 квітня 1847 р. Т. Г. Шевченка було заарештовано як члена Кирило-Мефодіївського братства, 17 квітня поета привезли

до Петербурга й ув'язнили у казематі Петропавлівської фортеці (каземат — це приміщення у фортецях, де тримали в'язнів).

Крім допитів, були ще довгі дні й ночі в одиночній камері, майже півтора місяця. Що переживав, передумав поет у тій похмурій самотині, ми б так ніколи й не довідалися, якби не поезія.

Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш паперу. Склавши аркуш учетверо, написав на ньому 13 віршів. Справжнім шедевром серед цих поезій справедливо вважається вірш «Садок вишневий коло хати...». Ця поезія — одна з найсонячніших струн Шевченкової пейзажної лірики. Як у жахливих казематних умовах міг бути створений такий сонячний твір? У оповіданні Володимира Дарди «Сильніший за долю», так уявляється психологічний стан Шевченка: «Коли виводили його з камери, глибоко вдихав пропахле весною повітря. Одного разу йому навіть вловились добре знані ще з далекого дитинства пахощі набубнявілого навесні вишняку. Ті запахи не облишили його і в камері, вперто витали довкола, аж поки не зринула перед очима до щему в серці мила картина. Пливла, розмірено погойдуючись, безкрая ніч, а в камері буяла розкішна весна, і пошерхлі вуста натхненно шепотіли...»

2. Прослуховування аудіозапису поезії. (Кліп «Садок вишневий коло хати»)

3. Виразне читання поезії учнями.

3. Бесіда з учнями.

- Чи є у цьому вірші художні засоби мови (метафори, епітети, порівняння)? (У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв, а вечір в Україні постає перед нами в усій красі. Про такі твори говорять, що вони написані так майстерно, що майстерності не видно зовсім.)

- Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім'ї? (За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.)

- То що ж ми бачимо, читаючи поезію? (Садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім’ю, що вечеряє коло хати, вечірню зіроньку...)

- А чуємо? (Хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкування соловейка, тишу...)

Де ще людина почуватиметься спокійнішою і щасливішою, як не серед такої природи. Шевченко змальовує ідеальну, досконалу для людини модель життєвого устрою — це дружна сім’я, де панує гармонія людини і природи, людини і мистецтва, людини і Бога. Цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покладений на музику Я.Степовим.

III. Підсумок уроку

На дошці намальоване «дерево пізнання». Учні на липких аркушах записують, про що вони дізналися на двох уроках, коли вивчали творчість Т. Г. Шевченка, зачитують написане і приклеюють аркуш на гілках намальованого дерева.

IV. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять вірш «Садок вишневий коло хати»