Звернення до вчителів "Компаратив? О, це цікаво дуже!"

     Компаратив ? О, це цікаво дуже!

Ми вчителю сьогодні гімн складаєм,

Бо з практики своєї добре знаєм,

Що він – аматор, зодчий і творець,

Чарівний ключик до усіх сердець.

Бо він – чомучка із солідним стажем,

Він вічно молодий, коротше скажем.

Він – Геній, мільйонер дитячих «я»,

Хоча у нього є своя сім’я

І клопоти: в господі і у полі,

І громадські доручення у школі…

Він скрізь встигає, мусить устигать,

На свій урок проблему підшукать;

На свою голову подать якусь ідею

І перед ранком лиш заснуть над нею.

З колегами творить компаратив

І ще багато різних-різних див…

Компаратив? О, це цікаво дуже!

Почнем із цього слова,  милий друже.

Сьогодні, коли на часі питання про зміцнення і поглиблення зв’язків України зі світовою спільнотою, надзвичайно актуальним є порівняння  творів української та світової літератур. Це дає можливість показати учням те, що об’єднує різні народи, й те, що свідчить про самобутність нації.

Клопітка пошукова робота вчителя завершується тим, що загоряються іскорки цікавості у дитячих очах, піднімається багато дитячих рук із проханням про дозвіл висловити свою думку, клас оживає ілюстраціями, звучить музика й обов’язково майже у всіх присутніх з’являється бажання творчості.

Шановні колеги!

Творіть компаратив!

І будьте щасливими,

І, як пісню, життя проживіть.

І під буднів сірою зливою

Барви серця свого збережіть.

Бо тоді починається старості мить,

Коли стаємо ми байдужими,

Коли боїмося дерзать і творить,

А просто – служимо.

                                               Людмила Котяш –

                                               заступник директора з НВР

                                               Залузького НВК