Тема. Утворення Галицько-Волинської держави.

Тема. Утворення Галицько-Волинської держави.

Мета: з'ясувати, чому Галицьке і Волинське князівства об'єдналися в єдину державу; визначити роль Романа Мстиславича в історії України; пояснити, чому синам Романа Мстиславича довелося вести тривалу і запеклу боротьбу за батьківську спадщину; формувати в учнів історичні знання; виховувати почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого України.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні терміни і поняття: Галицько-Волинське князівство.

Основні дати і події: 1199 р. — похід Романа Мстиславича на Галич; об'єднання Волинського і Галицького князівств у єдину державу; 1205 р. — загибель Романа Мстиславича; 1206—1238 рр. — боротьба нащадків Романа Мстиславича за відновлення Галицько-Волинської держави; 1213 р. — проголошення боярина Володислава Кормильчича галицьким князем; 1214 р.— угода в Спіші між правителями Угорщини та Польщі про поділ Галицько-Волинського князівства між собою; 1238 р. — утвердження Данила в Галичі; 1239 р. — установлення зверхності Данила над Києвом; завершення відновлення спадщини батька.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Об'єднання Волинського і Галицького князівств.

2. Галицько-Волинське князівство за Романа Мстиславича.

3. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинського князівства.

IV. Закріплення нових знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання

1. Що таке політична роздробленість?

2. Коли постали Галицьке і Волинське князівства?

3. Які відмінності були між двома князівствами?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Об'єднання Волинського і Галицького князівств

Розповідь учителя

У середині XII ст. в Галицькому князівстві черговий раз розгорілася боротьба між боярами і князем. Боярству, що збагатилося і зміцніло в попередні роки, здавалася обтяжливою сильна влада князя, тому вони намагалися в будь-який спосіб її ослабити. Бояри не відмовлялися від допомоги чужинців. Ця боротьба призвела до послаблення галицької династії Ростиславичів. За її останнього представника Володимира (1187—1198 рр.), сина Ярослава Осмомисла, конфлікт із боярами набув ще більшого розмаху, оскільки Володимир посів престол завдяки боярам, що порушили свою присягу визнати князем Олега. Володимир виявився не тим, що їх улаштовував, він, як пише літопис, «думи не любив з мужами своїми», тобто не радився з ними у своїх справах. До того ж князь був схильним до пияцтва і розпуст. Бояри організували проти нього повстання і змусили князя шукати рятунок в Угорщині. Але угорський король ув’язнив Володимира і, захопивши Галич, посадив там княжити свого сина. Проте влада іноземців не влаштувала галичан, і вони підняли проти них повстання, запрошуючи на галицький трон то волинського князя Романа Мстиславича, то сина Івана Берладника Ростислава. Тим часом Володимир зміг утекти з полону до імператора Священної Римської імперії Фрідріха І Барбаросси, який допоміг відновити його владу в Галичі в обмін на 2000 гривень сріблом щороку. Подальше правління Володимира мало чим відрізнялося від попереднього, проте йому вже довелося налагодити стосунки з боярами.

Зі смертю Володимира припинилася династія галицьких князів, оскільки сини князя були в заручниках в угорського короля, до того ж їхня мати не належала до княжого роду.

Скориставшись смертю Володимира, у 1199 р. до Галича негайно вступило військо волинського князя Романа Мстиславича (1173—1205), який був одним із претендентів на галицький престол.

Захопивши Галич, Роман приєднав нові володіння до своїх Волинських. Таким чином відбулося об’єднання Галицького і Волинського князівств у єдину Галицько-Волинську державу. Це об’єднання було подією великої історичної ваги, оскільки постало князівство, яке стало претендувати на центр об’єднання земель Південно-Західної Русі, тобто українських земель.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

2. Галицько-Волинське князівство за Романа Мстиславича

Прочитати текст підручника (С. 148-149) і заповнити таблицю

«Внутрішня і зовнішня політика Романа Мстиславича».

3. Боротьба Данила і Василька за відродження держави

Розповідь учителя

Повернення законних прав для Романовичів почалося з формального закріплення Василька в Бересті. Не бажаючи коритися белзькому князеві, берестяни звернулися до польського короля, під покровительством якого перебувала Анна з молодшим сином, щоб він дозволив княжичу повернутися на Волинь. Невдовзі повернувся на Батьківщину й Данило, щоправда, не з власної волі, а згідно з підступними планами угорського короля. Володар Угорщини захопив Галич, а щоб надати тому насильству законності, заявив, що в князівстві правитиме Данило. Княжичеві тоді виповнилося десять років, тож до нього приїхала матір. Вона виконувала роль регента при малолітніх синах, поки Данило не став правити самостійно.

Союзником Данила були, крім брата Василька, волинські бояри та найвпливовіші міщани. Вдалося порозумітися молодому князеві і з новгородським князем Мстиславом Удатним, якого запросили на князювання повсталі проти угорського поневолення галичани.

Данило підтримував Мстислава військами в походах проти угорців. Та невдовзі перед смертю Мстислав, не почуваючись особливо впевнено в Галичі, віддав місто угорцям. Утім, на той час Данило разом із Васильком зібрали під своєю владою всю Волинь, відвоювавши загарбані польським королем землі, мали союзницькі угоди з Литвою, польськими князями.

Лише в 1238 р. старший Романович нарешті оволодів Галичем. Із-поміж подій тих років привертає увагу битва під Дорогичином, що сталася того самого року. Тоді своєю перемогою Данило поклав край зазіханням німецьких рицарів-хрестоносців на західноукраїнські землі.

Прагнучи заволодіти всією батьковою спадщиною, Данило утвердився й у Києві. Однак столицю свою в Київ не переніс, залишив там намісником хороброго воїна, боярина Дмитра.

Таким чином, наприкінці 30-х рр. ХІІІ ст. Романові сини Данило й Василько відновили батькову державу. Василько як молодший залишився на Волині, в усіх важливих справах підтримуючи Данила. Старший Романович столицю Галицько-Волинського князівства переніс до тільки-но закладеного міста Холма.

Творче завдання

Ознайомившись із матеріалом підручника та спираючись на розповідь учителя, напишіть історичний твір за темою «Боротьба братів Романовичів за відродження Галицько-Волинської держави». (Можна дати як домашнє завдання.)

IV.Закріплення вивченого матеріалу

Запитання на закріплення

Тестові завдання

Укажіть заходи правління Романа Мстиславича. (Виберіть чотири правильні відповіді.)

1 об’єднання Галичини і Волині в єдину державу

2 боротьба з боярами

3 розгром рицарів-хрестоносців у Дорогичинській битві

4 завоювання в 1202 р. Києва

5 розроблення проекту «доброго порядку»

6 боротьба з монголо-татарами

7 укладення «Руської правди»

Відповідь: 1, 2, 4, 5.

Які риси характеризують становище в Галицько-Волинському князівстві після смерті Романа? (Виберіть три правильні відповіді.)

1 передача влади нащадкам Романа — його синам

2 початок боярської сваволі в князівстві

3 посилення центральної влади

4 розпад території на кілька удільних князівств

5 посилення чужоземного втручання

6 посилення та розквіт князівства

Відповідь: 2, 4, 5.

Установіть відповідність між іменами історичних осіб та їхніми характеристиками.

 Відповідь: 1В 2А 3Г 4Д.

V. Домашнє завдання