Тема виховної години:«А ми тую козацькую славу збережемо!»

               Тема виховної години:«А ми тую козацькую славу збережемо!»

 

Мета: ознайомити дітей з періодом козаччини; виховувати у дітей шанобливе ставлення до власної історії і спонукати до наслідування кращих козацьких рис  гетьманів та кошових отаманів(відваги, мужності, безмежного патріотизму, добродушності, безкорисності, товариськості).

Обладнання. У центрі зали напис: «14 жовтня — свято Покрови і День українського козацтва», нижче другий напис: «Козацькому роду нема переводу», а також портрети українських гетьманів, фотографії козацьких клейнодів (булава, бунчук),мультимедійна дошка, проектор, уривок із кінофільму «Тарас Бульба».
                                              

                                                 Хід виховного заходу

 

Учитель:

 Сьогодні великої ваги набуває відродження українського козацтва, бо це і відродження України. Указом Президента України 14 жовтня оголошено Днем українського козацтва. Таким чином, Покрова святкуватиметься в нас не тільки як народнорелігійне, а й національне свято. На Запоріжжі була церква святої Покрови, і запорозькі козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою.

 

Ведучий:

Як відомо людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією, і сьогодні ми перегорнемо одну із сторінок нашого славного минулого.

 

Ведуча:

З кожним днем зростає інтерес багатьох людей до нашої історії. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному нашому житті:

 

Учитель:

 Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а вміло захищала себе від ворогів. Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно було жити українському народу в неволі. І почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ.

 

Отож, запрошуємо наших славних козаків!

 (Звучить музика – марш)

(під марш хлопці шикуються, проходять коло і стають в центрі класу))

 

 

1 козак

Що говорить вам козак,

це крилате горде слово.

Чом завжди буває так,

що світлішає від нього?

 

 

Разом:

Козаки - це вільні люди.

Козаки безстрашні всюди.

Козаки - борці за волю,

За народну щастя й долю. 

 

 

2 козак

Козак – це людина чесна і смілива

Найдорожче йому – Батьківщина!

 

 

3 козак

Козак – слабому захисник.

Цінити побратимство звик!

 

 

4 козак

Козак – усім народам друг.

Міцний, лицарський в нього дух!

 

 

 

5 козак

Козак – це той, хто за освіту,

Хто любить пісню і молитву!

 

 

 

 

6 козак

Козак вкраїнську любить мову,

Додержить завжди свого слова!

 

Учитель: . З давніх давен усьому людству відоме зображення "дерева життя" – гілочки, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного, а третій – майбутнього, що наводить на думку, про те, що все навколишнє–це наслідки минулиїх подій.                
 

     Запорізька Січ…Мабуть, немає жодної людини на нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про славну Січ, про січове козацтво, їхнє лицарство.

   До вашої уваги пропоную цікаву вікторину.

 

Вікторина

“Чи знаєш ти добу козацтва?”

 

1. На якому острові зародилась перша Січ?

(на Хортиці)

 

2. Яке прізвисько дали січовики Григорію Потьомкіну?

(Грицько Нечеса)

 

3. Козаки називали Січ матір’ю, а Великий Луг...

(батьком)

 

4. Як називається трагічний період в історії України в третій чверті 17 століття?

(Руїна)

 

5. Як називалась січова церква?

(Покрови Богородиці)

 

6. Чиї образи вишивались на прапорах Січі?

(Спасителя й архістратига Михаїла)

 

7. До якого лицарського ордену належали козаки Війська Низового Запорозького?

(мальтійського)

 

8. Яку річ цінували на Січі нарівні з гострою шаблею і добрим конем?

(бандуру)

 

9. На чиї кошти велось навчання в січових школах?

(Війська Запорозького)

10. Юний січовик-зброєносець у козацької старшини в Україні в XVI-XVIII століттях називався:

(джура) 

11. З якою твариною або птахом козаки відправлялись у морські походи?

(півнем)

12. Як називалась бортова гармата на козацькій чайці?

(фальконета)

 13. Яку зброю козаки називали “ясною”?    (шаблю)

14. Як називались у козаків розвідники?       (пластуни)

 15. Голова козацького уряду. (Гетьман.)
      

Учитель: Наші предки надихають нас завершити розпочату ними справу по відродженню національної держави. Тому згадаємо імена тих, хто не жалів своєї сили, досвіду і навіть життя для визволення Укаїни.           
 

       Учень:  Першим кошовим Запорізької Січі був Дмитро Вишневецький – Байда. Він походив із роду давніх українських князів з Волині з м. Вишнівці. У 1550 р. укріплену Січ на острові Хортиці серед Дніпра.
                       
                        Славне військо запорізьке
                        Ти, наш лицарю зібрав
                        На острові, на Хортиці
                        Січ преславну збудував
                                       
                                       Даром славне товариство
                                       Облягав татарський хан,
                                       Лютий мусив завертати –
                                       Не страшний нам бусурман !

                        Перший ти вказав козацтву,
                        Як топтать до слави шлях:
                        Йти за море, ріки, гори,
                        Не сидіти на спинах...
 
                                       Та Молдавію звільнити,
                                       Байдо, не щастить тобі,
                                       Нищить вчасно підла зрада
                                       Славні наміри твої
 
                        І сконав ти в Царгороді
                        Під руками ворогів,
                        Але віри, ні народу
                        Відректися не хотів

                                       То за це тебе, наш князю,
                                       Ввесь народ славить в піснях: 
                                       Хто за рідний нарід гине,
                                       Той живе й по сто віках !
Учень2.                        

                        Гетьман Сагайдачний –
                        Слава Батьківщини,
                        Кожен в братстві вдячний
                        Лицарю Вкраїни!  

           Петро Сагайдачний закінчив Остроградську академію, знав декілька мов. Служив у Київського магната. Згодом подався на Запоріжжя і там виявив себе як  дуже здібний ватажок.
           Козаки вибрали його гетьманом.

                        Гей, широко залунала
                        Запорізька честь і слава –
                        Сагайдачному дісталась
                        Та гетьманськая булава !
                        Бо такого ще не було
                        В товаристві отамана,
                        Ще ніхто не бив так славно
                        Яничара й бусурмана.  

           В 1606 р. здійснив похід на Кафу. Сагайдачний взяв це місто, спалив турецькі кораблі і визволив багато невільників. Його слава залунала по всій Україні. Бажаячі визволити Україну з-під влади Польщі, згоджується повести козаків під Хотин, де одержує одну перемогу за іншою. Тут був тяжко поранений і помер.

                        Про гетьмана слава лине –
                        Чорне море він скорив,
                        Для козацтва України
                        Все, що міг, те і зробив

                                       Як шлязта скрізь запанувала –
                                       Невільницею Україна стала,
                                       Горя зазнала, слізьми обливались,
                                       На вольную воленьку сподівались !
 

Учень3.   Хто не знає Богдана  Хмельницького. Син українського шляхтича. Закінчив Київську братську польську єзуїтську школи. Побував у турецькій неволі. Врятувавшись пішов на Запорізьку Січ. Зажив новим серед козаків. Його обрали гетьманом і він, заручившись підтримкою кримського хана, почав готуватись до війни з Польщею. В нелегкій боротьбі зумів звільнити Україну з-під влади Польщі.

                        Нашу землю ти прославив
                        Перемогами гучними...
                        Для Вкраїнської держави
                        Гуртував козацькі сили.
                        Щоб не втратить булави,
                        Розум мав у голові.
                        Помилки складного часу
                        Не візьмем в державу нашу !
                        Ми Богдана не забудем,
                        Його слава з нами буде.
Проводиться гра: «Доскажи прислів’я»

   Учень4. Зберегла історія і ім’я славного сина українського народу Івана Мазепи.
                        Сьогодні наше слово про Мазепу –
                        Людину мужньої великої мети,
                        Орла, героя золотого степу
                        Якому волю прагнув принести.

           Його гетьманування було найтривалішим – 22 роки. Замолоду отримав гарну освіту. Жив у Франції, Голандії, був у Німеччині, Італії. На Запорізькій Січі його обрали гетьманом, Мазепа вирішив звільнитися з-під влади Російського царя. Він домовився з шведським королем Карлом ХІІ, щоб разом ударити по царському війську. Але план Мазепи не вдався і він змушений був тікати в турецькі володіння, де й помер.
                                            

                        Чого Мазепі не хватало ?
                        Мав золото, срібло, діаманти...
                        Був гатьманом і генералом
                        А скільки мав ясних талантів !
                        Але все, те – несправжнє і бліде,
                        Бо найдорожче – воля України.
                        Заради цього проти самодержця йде,
                        Любов його безмежна до країни.  
 

Учень 5.   У 1772 р. іменовано наказним гетьманом Чернігівського полковника Павла Полуботка.

                        Ой не скоро перестанеш
                        Нарікать на долю.
                        Впала рідна Україна
                        В московську неволю.

                                       Дарма проти в Петербурзі
                                       У царя – тирана.
                                       Не дозволив цар козацтву
                                       Обирать гетьмана.

                        Бо задумав Україну
                        З Москвою зрівняти.
                        Робить москалям комірне
                        Із нашої хати.
 
                                       Їдуть посли і від козацтва,
                                       І від пана Данила.
                                       Тої смілості царстві
                                       Вже знести несила

                        І Полуботка, гетьмана,
                        Каже закувати.
                        Як же смів він москалеві
                        Про волю казати !

                                       І Павло вмира за волю
                                       В Петровій в’язниці,
                                       Запанував князь Голіцин
                                       В гетьманській столиці.
                       
                        Незалежність українського народу,
                        Нм потрібно, друзі, завжди берегти.
                        Недаремно кров лилась за свободу –
                        Нашу волю здобували козаки.
Перегляд уривка із кінофільму «Тарас Бульба»

Учитель:             Діти, давайте зараз згадаємо всіх гетьманів України    (П. Сагайдачний, М. Дорошенко, Б. Хмельницький, П. Тетеря, П. Дорошенко, Дем’ян Многогрішний, Михайло Ханенко, І. Самойлович, І. Мазепа, І. Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський ).
           Багато чорних хмар ламали віття і гнули стовбур українського дерева, але коріння його у глибині рідної землі виживало, підтримане народом.  Ми пережили тяжку трагічну історію, але Україна для нас ніколи не була мачухою, а ненькою, котра нас, мов пташенят, брала під своє тепле крило і вчила людської мудрості і вічно вела до світла знань.
           Нам неодмінно потрібно зрозуміти, що наша ненька Україна без знань, як без землі, як без господарства, не може стати країною добробуту і щастя.
           У наші дні буйно квітне національне відродження, пробуджується від сну людська свідомість і розуміння необхідності для України державної незалежності, суверенітету.

            На завершення я хочу побажати усім вам справжньої любові до краю, де живете, до України. Хочу, щоб усі ви вірили в щастливе майбутнє нашої держави, щоб уміли боротися за її оновлення. А для цього варто вчитися, багато працювати і надіятися на краще.                                               

                        Сила духу майдану
                        Заворожує світ
                        Прославляє Україну
                        Назавжди, на ввесь вік
                        Мій  народ великий
                        Підіймайся з колін
                        Ти ж бо вільний навіки
                        Гордий, сильний, єдиний
                        Щастя, радості зичу
                        Усім і для кожного
                        Вірю в сильну державу
                        Україну заможну
                        В боротьбі за волю
                        Вам ми допоможемо!
                        Будем краще жити
                        Вірю! Знаю! Зможемо!