Тема: ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА СТАН БІОСФЕРИ. ОХОРОНА ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ ОРГАНІЗМІВ

Тема: ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА СТАН БІОСФЕРИ. ОХОРОНА ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ ОРГАНІЗМІВ

Мета: роз­крити суть сучасних екологічних проблем; ознайомити з геоеколо- гічною ситуацією в Україні; довес­ти необхідність екологічних знань для створення екологічно стабіль­ного суспільства; встановити основні шляхи охорони видового різнома­ніття організмів, категорії видів, форми природоохоронних тери­торій; формувати екологічне мислення, вміння використовувати набуті знання; формувати життєвий принцип безконфліктного співіс­нування людини і природи; здійснювати моральне, естетичне, патріотичне виховання.

Тип уроку: Урок — прес-конференція

Методи, форми та прийоми: розповідь, бесіда, пояснення, робота з підручником та додат­ковою літературою, презентація, рольова гра.

Міжпредметні зв’язки: історія, екологія,географія.

Учні повинні:

знати: який вплив здійсню­ють на довкілля,природоохоронні території, деградація грунтів, вплив діяльності людини на стан водойм, зміна клімату.

уміти: пояснювати наслідки впливу за­брудненого довкілля на стан організму,  користуватися до­датковою літературою, готувати повідомлення.

Хід уроку

І. Організаційний етап (2 хв.)

ІІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду(3 хв.)

1) Вправа «Логічний брифінг» Учні об’єднуються в 3 групи.

Запитання для груп

1.          Основоположник учення про біосферу.
2.         Зовнішня тверда оболонка Землі.
3.        Що створює сукупність усіх водойм?
4.         Газова оболонка Землі.
5.       Сукупність живих організмів на Землі.
6.        Яка маса сухої живої речо­вини на планеті?
7.          Речовина біосфери, що є продуктом життєдіяльності живих організмів.
8.         Речовина біосфери, в утво­ренні якої живі організми участі не брали.
9.        Речовина біосфери, сформо­вана за рахунок взаємодії живої та косної    речовини.
10.       Наука про біосферу.
11.         Фактор, який визначає нижню межу біосфери.
12.      Фактор, який визначає верх­ню межу біосфери.
13.       Приблизна маса біосфери.
14.        Яка загальна протяжність біосфери за радіусом Землі?

15. Функція біосфери, що по­лягає у вибірковому накопиченні живими організмами певних хімічних елементів.

Відповіді. 1. В.І.Вернадський.

2. Літосфера. 3. Гідросфера. 4. Ат­мосфера. 5. Жива речовина.

6. 2—3 трильйони іон. 7. Біогенна.

8. Нежива (косна). 9. Біокосна. 10. Біосферологія. 11. Температура.  12.Сонячне короткохвильове про­міння. 13.0,05% Землі. 14.40 млн км.

15. Концентраційна.

(Визначається команда, яка дала найбільше правильних відпо­відей.)

ІІІ. Мотивація навчальної дія­льності (2хв.)

      Учитель. Усі ми, люди, своєю працею, своїми руками і мозком беремо участь у перетворенні не­великої, але неспокійної планети Сонячної системи. їй ми належи­мо своїм життям, діяльністю і смертю. Ми — дрібні частинки біосфери, а вона — частинка Зем­лі. В.І.Вернадський писав: «У гео­логічній історії біосфери перед людиною відкривається велике майбутнє, якщо вона це зрозуміє і не буде використовувати свій розум і свою працю на само­знищення».(слайд №1).

Наше сьогоднішнє заняття ми проведемо у формі прес-конфе­ренції, на яку запросили нау­ковців: географів, біологів, еко­логів. Вони будуть відповідати на запитання кореспондентів газет та журналів.( випереджальне зав­дання)

              ІV. Оголошення теми, мети уроку (1 хв.). (слайд №1)

IV. Прес-конференція

Ведучий. Шановні пані та па­нове! Ми зібралися сьогодні тут для того, щоб обговорити такі важливі проблеми, як вплив та наслідки діяльності людини на біосферу, охорона навколишньо­го середовища та видового різно­маніття організмів планети.

Ці проблеми особливо акту­ально звучать сьогодні, хоча втру­чання людини в природу розпо­чалося ще в глибоку давнину. Спочатку це були доволі мирні спроби ведення господарства — мисливство і рибальство, незнач­не вирубування дерев, розорювання земель. Пізніше розпочав­ся етап більш серйозного насту­пу: будувалися міста, заводи, фабрики, почалися меліоративні роботи на великих площах, ви­рубувалися ділі ліси. Унаслідок — площа лісів скоротилась удвічі, міліють річки, забруднюються грунт та повітря, зникають види рослин і тварин. Озброєне техні­кою людське суспільство, аж за­надто впевнене у своїх силах і розумі, не зупинило наступ на природу.

Гості нашої прес-конференції:

•            гідролог, доктор географіч­них наук АН України;
•            грунтознавець, доцент Хар­ківською НДУ-;
•          метеоролог, науковий співро­бітник Одеського НДІ;
•          біолог, кандидат біологічних наук АН України;
•           доктор медичних наук нау­кового центру радіаційної меди­цини АМН України;
•            експерт з охорони природи Львівського університету; (3 хв.)

Кореспондент журналу «Еколо­гічний вісник». Шановні науковці, які екологічні проблеми, постали перед людством? Чи можливо уникнути екологічної кризи?

Експерт з охорони природи. На­гальними екологічними проблема­ми сучасності, які необхідно роз­в’язати людству є: (слайд №3).

Умова уникнення екологічної кризи — це побудова екологічно стабільного суспільства.

З розвитком науки екології, а зокрема виявленням законо­мірностей, які керують функціо­нуванням біосфери, стало зрозу­мілим, що навіть незначний вплив людини на довкілля може призвести до «ланцюгових ре­акцій», здатних спричинити не- передбачувані наслідки в глобаль­ному масштабі. Щоб уникнути всеосяжної екологічної кризи, необхідно об’єднати зусилля всіх країн, виробити єдину стратегію збереження і поліпшення стану довкілля. Людина має. відповіда­ти за те, у якому стані залишить після себе природні ресурси.(3 хв.).

Кореспондент газети «Во­линські і губернські відомості». Що Ви можете сказати про процеси деградації грунтів на Україні? Яки­ми шляхами можна розв’язати ці проблеми?

Ґрунтознавець. Непродумана меліорація в Україні призвела до водної та вітрової ерозії фунтів. Різними формами ерозії в країні охоплено 20 млн. га ріллі (59%). Чорноземи України за останні 100 років втратили 50% родючості. Внесення надмірної кількості пе­стицидів низької якості призво­дить до забруднення грунту. Із 170 пестицидів, які використову­ються в Україні, 49 — особливо небезпечні. Забруднення фунтів спричиняє накопичення шкідли­вих речовин рослинами і переда­чу їх по ланцюгах живлення.(слайд№4).

Особливо гострою є проблема відчуження земель, особливо ріллі, під забудову. За останні 60 років під різні види несільськогос- подарського використання вилу­чено родючі землі, площа яких перевищує територію Одеської області.             

Шляхи розв’язання цих проблем (слайд № 5).(4 хв.).

              Кореспондент газети «Волинь».

Ви вже зазначали, що урбанізація, нестача харчових ресурсів призво­дять до скорочення площ лісів, які замінюються ріллею і пасовища­ми. Що ви можете сказати про цю проблему? Яким чином можна примножити і зберегти лісовий фонд планети?

Біолог. Загальна світова пло­ща лісів — 4 млрд га. Ліси дають 60% біологічно активного кисню, підтримують життя на планеті. Ліси захищають поверхню Землі від водної ерозії і суховіїв, да­ють притулок багатьом видам рослин і тварин, а також мають велике економічне значення. Але площа лісів постійно скорочуєть­ся. Спеціалісти ООН підрахували, що у світі площа лісів і щорічно скорочується на 200 ' км², а це, головним чином, і тропічні ліси, які відіграють провідну роль у підтриманні екологічної рівноваги на планеті. Як  результат — накопичення в атмосфері СО₂,, масове зникне рослин і тварин. Тому необхідно негайно припинити знищення  первинних лісів і перейти до промислового використання вторинних і штучних насаджень, використання вторинних ресурсів (макулатури), застосування синтетичних матеріалів.(3хв.).

Кореспондент газети «Здоровя України». Як діяльність людини, впливає на стан атмосфери та зміну клімату планети? Які негативні наслідки цих процесів?

Метеоролог. Ученими встановлено, що понад 500 млн автомобілів щороку викидають  в атмосферу Землі майже 400млн.т. оксидів вуглецю, 100 млн т вугле водів, сотні тисяч тонн свинцю.Промислові підприємства, теплові електростанції, авто- й авіатранспорт щорічно спалюють біл 5 млрд т нафти і вугілля й приблизно трильйон кубометрів газів. Особливо небезпечні для довкіля кислотні дощі, спричинені брудненням атмосфери сірчистим газом. Вони призводять до загибелі лісів, прісні водойми стають мертвими, спостерігаються значні втрати врожаю, збільшується захворюваність людей. Критичний рівень забруднення сірчаною  та азотною кислотами, принесеними кислотними дощами і  снігом, мають 20 тис. озер півдня  Швеції, сотні озер у Південній Канаді, пошкоджені ліси Полісся і Карпат. Небезпечним для здоров’я  людини може стати послаблення  озонового екрану внаслідок надхо- дження в атмосферу хлорфторвуглецевих сполук, які використовуються в охолоджувальних агрегатних  і аерозольних балончиках.  Саме озоновий щит Землі захищає нас і всю біосферу від згубної дії «жорсткого ультрафіолету».

За підрахунками вчених, уже зруй­новано 5% озонового шару, що може зумовити появу озонових дірок (одну з них виявлено над Антарктидою у 90-х рр. XX ст.).(слайд № 6).

          Кореспондент журналу «Еколо­гічний вісник».

          Які шляхи розв’я­зання цих проблем?

Метеоролог. Насамперед, це: (слайд №7). (5хв.)

Кореспондент газети «Віче». Як діяльність людини впливає на стан водойм? Які заходи проводяться для охорони і раціонального ви­користання водних ресурсів?

Гідролог. Зрозуміло, що люди­на забруднює не тільки повітря, а й воду. Погіршення стану во­дойм і виснаження водних ре­сурсів загострює проблему пит­ної води. Незважаючи на високотехнологічні методи очистки вод, до 10% найстійкіших забруд­нювачів залишаються. Потрап­ляння у водойми сполук фосфо­ру та азоту сприяє масовому роз­множенню ціанобактерій, що призводить до «цвітіння води» і спричиняє масову загибель інших живих організмів (через нестачу кисню).(слайд № 8).

Основні забруднювачі води в Україні — органічні речовини, сполуки азоту, важкі метали, фе­ноли і нафтопродукти. Найзабрудненішими є річки басейнів Захід­ного Бугу, Приазов’я і Сіверського Дінця. Середньорічний уміст забруднюючих речовин у водах окремих річок цих басейнів пере­вищує ГДК у 10 разів. До змін гідрологічного режиму водойм призводить створення водосховищ (наприклад, горезвісний Дніп­ровський каскад «штучних мо­рів»), що згубно впливає на біо­ценози.

До найнебезпечніших забруд­нювачів Світового океану належать нафта і нафтопродукти. Щорічно їх потрапляє сюди 5—10 млн т, здебільшого в результаті втрат під час добування нафти з морських родовищ, аварій танкерів, бере­гового стоку тощо. Це призво­дить до вимирання цілих еко­систем.

У Світовий океан потрапило дуже багато радіоактивних речо­вин унаслідок випробування атом­ної зброї, роботи атомних реак­торів підводних човнів і криго­ламів, скидання контейнерів із відходами атомних електро­станцій.

Щоб розв’язати ці проблеми необхідно (слайд № 9).(6 хв.).

Кореспондент журналу «Еко­логічний вісник». Як було сказа­но, людина, впливаючи на при­родні біогеоценози, спричиняє вимирання окремих видів рос­лин і тварин. Як вирішувати цю проблему?

Експерт з охорони природи. За підрахунками вчених, з лиця Землі в минулому тисячолітті зникло понад 40 видів ссавців, близько 100 видів птахів, а кількість зниклих безхребетних тварин, рослин і грибів взагалі важко підрахувати.

Нині майже 25 000 видів рос­лин, понад 200 видів ссавців і 250 видів птахів, десятки тися^і видів безхребетних тварин пере­бувають на межі зникнення.

Зникнення будь-якого виду організмів означає збідніння гено­фонду Землі, бо кожний вид має унікальний набір генів. Усі види в природі поєднані різноманітни­ми зв’язками і зникнення деяких з них неодмінно знизить стійкість біогеоценозі в. У природі не існує «шкідливих» чи «корисних» організмів — усі види є необхід­ними складовими компонентами біогеоценозу.

Екологічні знання необхідно застосовувати, зокрема у веденні мисливського господарства: конт­ролювати норми добування тва­рин, встановлювати терміни по­лювання, у деяких випадках слід забороняти добування певних видів до відновлення їх оптималь­ної кількості.

Раціональному рибному про­мислу сприяють технології, шо запобігають вилову личинок, мальків і молоді риб, заборона рибальства під час нересту. Ме­тоди штучного розведення госпо­дарсько цінних мешканців водойм мають назву аквакультура. Під час акліматизації видів необхідно вра­хувати взаємозв’язки з корінними мешканцями екосистем. У деяких випадках акліматизовані види ви­являються більш конкурентно спроможними, ніж близькі ко­рінні, що може призвести до зник­нення останніх.(4хв.)

Ведучий підбиває підсумки конференції, дякує науковцям за цікаву інформацію, кореспонден­там — за змістовні запитання.(1хв.)

VІ. Узагальнення і системати­зація знань

Гра «Яблуко — модель Землі»

Яблуко — модель Землі

Мета: показати обмеженість природних ресурсів на Землі.

Тривалість: 6 хв.

Матеріали: велике яблуко, гост­рий ніж, тарілка.

Вказівки:

1.            Уявіть, що яблуко — це Земля. Поділіть яблуко на чоти­ри частини. Три чверті яблука — це води Світового океану відкладіть їх.
2.           Одна чверть — це суходіл Розріжте її навпіл. Одна полови на — території, малопридатні дл життя людей: полярні област пустелі, болота, високі та скеляс гори. Відкладіть і цю половину.

3.         1/8 частина — територія, на якій живуть люди (вони не обо­в’язково вирощують продукти хар­чування).
4.        Розріжте 1/8 частину яблука ще на 4 частини. З частини — ске­лясті, або вологі, холодні, не при­датні для сільського господарства землі, де розташувалися міста, села, заводи, автостоянки тощо, тому там не вирощують продукти харчування.

Що ж залишилося? 1/32. Обережно зніміть шкіру з час­тини яблука. Вона символізує тоненький шар на поверхні зем­ної кори, котрий дає усьому людству їжу. Його середня гли­бина менше 2 м. Він забезпечує обмежену кількість продуктів харчування.

VІІ. Підсумки уроку, оцінюван­ня, аналіз виступів (2хв.) (слайд №10)

VІІІ. Домашнє завдання. П. 35,36. (1хв.)