Тема зборів: «Взаєморозуміння. Взаємоповага. Шляхи виходу з конфлікту»

Дорогі присутні! (слайд 1)

Ми розпочинаємо нашу зустріч на досить незвичних батьківських зборах. Наші зустрічі – це нерідкісне явище, ми зустрічаємося часто, та в переважній більшості, всі батьківські збори - це перегляд оцінок, зустріч з учителями, а потім «розбір польотів», але сьогодні я проситиму вашої допомоги у роботі, у спілкуванні. Для того, щоб розпочати нам потрібно обрати голову і секретаря та затвердити регламент. Які ваші пропозиції?

Прошу проголосувати.

Тема зборів: «Взаєморозуміння. Взаємоповага. Шляхи виходу з конфлікту» (слайд 2)

Метою наших зборів є:

допомогти батькам та учням знайти правильне вирішення конфліктних ситуацій;

сприяти oсмисленню конфліктної ситуації та шляхів виходу з неї;

виховувати любов та повагу до батьків та один до одного. ( слайд 3)

Я познайомлю вас з планом роботи:

На порядку денному у нас такі питання: (слайд 4)

1 Виступ класного керівника про стосунки батьків і дітей

2. Обговорення, тренінг.

3. Виступ психолога

4. Пропозиції, побажання на наступні батьківські збори.

Хто за такий порядок денний – прошу проголосувати.

Епіграфи: (слайди 5 – 6)

1.Конфлікти часто не мають причини, але завжди мають наслідки. І. Карлов

2. «Не робіть нічого через суперечку або ради марної слави, але в покорі шануйте один одного» Повчання апостола Павла.

З вашого дозволу я розпочну…

Класний керівник: проблема батьків і дітей завжди хвилювала людство. Цей камінь спотикання двох світів стояв і стоїть на життєвій дорозі кожної людини. Ця проблема хвилювала філософів, мислителів, поетів та прозаїків. Саме зараз вона являється однією з найголовніших. Чому ж у дітей виникають протиріччя з батьками?

Батьки і діти – це любов і сльози.

Це вічне щастя і одвічний біль.

Це – сонце і тепло. Сніги й морози.

Мед на вуста й на рани вічна сіль.

Як на троянді – пелюстки і квіти,

Так і в житті є радість і печаль.

Високі мрії й дуже різні діти…

Чомусь таке трапляється на жаль.

Всім хочеться все мати в ідеалі,

Причому водночас і без зусиль.

Щоб щастя без труда й печалі

Пливло саме у руки звідусіль.

Та у житті такого не буває

Життя нам свої правила складає.

Юнаки і дівчата прагнуть бути незалежними, їм не подобаються ті рамки, в які їх вкладають батьки, вони всіляко хочуть утвердити свою думку, довести своє бачення світу. Звичайно, їм властиві певні труднощі, проблеми, але ж і вони можуть приносити задоволення та радість, адже юність – один з найпрекрасніших періодів у житті людини. Правда, дуже часто це ще і час великого хвилювання та випробування не тільки для самих дітей, але і для їх батьків.

Батьки здебільшого – консерватори, вони не прагнуть кардинальних змін, тому дуже часто силою свого слова, авторитету чи просто силою фізичною намагаються стримати бурхливий потік енергії, ідей, який несеться на них, змітаючи все на своєму шляху, адже діти – рушії прогресу, а вони ж навпаки хочуть знищити все старе і установити лише їм зрозумілі речі.

Батьки і діти дивляться на світ по – різному. Батьки стверджують, що діти ведуть світ до загибелі, катастрофи культурної, екологічної наприклад. Але вже скільки років ми це чуємо, то бачимо, що нічого поганого не відбулося: чим більше небезпек з’явилося, тим більше виникло засобів протистояти ним, цим же прогресом і створених. Мабуть, є в цьому протистоянні свій смисл: в чомусь наші батьки нас, дітей, стримують, і перехід від старого до чогось нового проходить набагато легше.

Сьогодні ми всі зустрілися на цій годині спілкування для того, щоб зануритися кожному в свій світ і побачити самих себе, поміркувати над своїм життям, заглибитись у наші стосунки з іншими людьми. На цю зустріч я запросила нашого шкільного психолога – Шевчук Н. Р., яка пізніше дасть вам свої рекомендації.

Чого ви очікуєте від цієї зустрічі, і чи справдяться ваші сподівання в кінці уроку покаже нам ось це озеро. Зараз воно темне, непривітне, навіть квіти на ньому не ростуть, у ньому відбилися темні хмари, що нависли над нами, чи можемо ми щось змінити? У вас у кожного квітка лотоса, яку ви, за бажанням, зможете використати в кінці уроку, і ми побачимо розквітне воно чи залишиться темним і непривітниим (слайд 7)

Що ж нехай горить свіча! Вона символізуватиме наше живе слово, живу думку.

•                  (слайд 8-9) Діти, що таке конфлікт і чому він виникає? Діти записують складові конфлікту на великому ватмані паперу.

(нема згоди, не співпадають інтереси, нерозуміння, недовір’я, надмірна опіка, невміння слухати один одного,неповага до особистості, брехня, нещирість погані звички, поведінка)

•                  Чи були ви учасниками конфліктних ситуацій і яких саме.? До кого ви зверталися за порадою?
•                  А чому люди конфліктують?
•                  Конфлікт - це міф чи реальність? ( метод «Мікрофон»)

•                  Шановні батьки! Які із написаних конфліктних складових вам знайомі, бо ви зіткнулися з ними у вихованні ваших дітей. Чи може хтось із вас сказати, що у вашої дитини складний характер. Хто з вас поступається частіше ви чи ваша дитина?
•                  Чи були у вас ситуації, коли після розмови з дитиною вам ставало погано?

«Конфлікт» у перекладі з латини означає «зіткнення». Конфліктологи стверджують, що безконфлік­тних взаємовідносин не буває. А це означає, що ми повинні не боротися з конфліктами, а на­вчитися використовувати їх задля досягнення визначених цілей. Але спочатку слід розібратися, де, коли, чому та в яких ситуаціях вони виникають. Адже, щоб розв’язати проблему, необхідно спочатку сформулювати її, чи не так?

Виступ психолога.

Вчитель: конфлікт і справді нерідкісне явище у нашому житті наша психолог у своєму виступі звернулася до батьків і дала свої рекомендації щодо конфліктних ситуацій, а я хочу звернутися до вас, діти, бо інколи ми і справді не задумуємося над тим, що тягне за собою суперечка. Давайте поглянемо на екран.

Презентація ( слайди 10 – 22)

Ця презентація створена за оповіданням Бруно Ферреро. Я б хотіла, щоб кожен із вас замислився над тим, що дуже часто конфліктні ситуації виходять з – під нашого контролю. Самі того не розуміючи, ми завдаємо болю.

•                  Може, хтось хоче висловитися з приводу побаченого?

Скажіть, будь ласка, чому ми творимо сльози, чому заставляємо плакати і переживати найрідніших на світі. Дуже часто ми забуваємо заповідь Ісуса Христа: «Шануй батька і матір свою», та треба пам’ятати, що слово «шануй» має дуже багато відтінків.

Тому давайте ще раз задумаємось над словами нашого епіграфів ( слайди 23 – 24). В цих словах глибокий зміст, адже всі ми і справді повинні шанувати і любити один одного.

Та все ж іноді трапляються ситуації, коли нам важко себе опанувати, коли пізніше стає соромно від різких слів, кинутих необережно, від несподіваних жестів. Мабуть, варто замислитись над тим, що ми творимо своє життя, і від нас залежить яким воно буде, як будуть відноситись до нас інші люди

Правда, тоді, коли, здається, що вже назад повернути нічого не можна, коли образи та біль заполонили ваше серце. Тоді на допомогу приходить компроміс.

( слайди 25 – 26) Що таке компроміс? ( рівновага, вміння поступитися, знайти добрі і щирі слова в скрутну хвилину)

Та він приходить до тих, хто розуміє і поважає один одного. В родинах панує злагода. Давайте попрацюємо в групах і перевіримо наскільки точно ви знаєте один одного.

Пісня «Батьки і діти» Назарія Яремчука

Робота в групах. Батьки і діти отримують одинакові ситуації, пояснюють їх.

•                  Донька повертається додому далеко за північ… ( я повернулася…
•                  Син потребує придбати дуже дорогу річ, а у батьків нема змоги…хочу… ( Я дуже
•                  Дочка збирається на перше побачення… (я збираюся на
•                  Син іде на день народження до своєї дівчини, хоча ще зарано ходити на побачення… ( я іду
•                  У кишені у сина знайшов сигарети… ( у мене знайшли…

Після обговорення. Слово батькам.

( слайди 27 – 30) Класний керівник. Я хочу розказати вам одне оповідання.

Жив – був садівник. Він доглядав сад, який був найкращий у селі. Одного разу він посадив яблуньку: маленьку, кволу, але дуже гарну. Прийшла зима, люта і холодна. Садівник укутав її. Палив вогнище, щоб гілочки її не замерзли, дбав і піклувався за неї. Так минуло дві зими.

Якось садівник підійшов до яблуньки. Це було ранньою весною. Вона невтішно зустріла його. Садівник розхвилювався: - Що ж сталося з його улюбленицею? А яблунька поспішила сказати, що вона так заздрить іншим, які так пишно одягли білі шати, і не хоче більше чекати.

Садівник не міг її умовити, і через кілька днів гілля яблуньки теж покрив ніжно - білий цвіт, та дмухнув вітерець і сніг із пелюсток закружляв у повітрі та легко опустився на землю. Ще через якийсь час на гілочках яблуньки висіли гарненькі плоди.

Прийшла осінь всі яблуні обдарували садівника смачними, cоковитими плодами.

Господар підійшов до своєї знайомої, під деревом було багатенько плодів, та тільки були вони несмачними, непривабливими, а гілля неслухняної яблуньки виглядало знищеним та нещасним..та назад вороття вже не було.

Дорогі діти! Не спішіть жити. Нехай все у житті йде своєю чергою. А розповіла я цю історію для того, щоб ви задумалися, адже інколи таки корисно буває послухати старших, бо той хто вас щиро і до нестями любить, хто прощає вам витівки і пустощі, хто не пам’ятає, сказаних вами образливих слів не може бажати вам нічого поганого. Просто інколи обдумуйте почуте, а вихід із ситуації знайдеться сам. Поважайте і любіть тих, хто любить і поважає вас.

Дорогі батьки! Вам звичайно дуже важко приймати своїх дітей уже дорослими, так не хочеться їх відпускати з – під батьківського крила, але ж як вони отримають свій життєвий досвід, якщо завжди триматимуться біля вас. Будьте тонкими тактиками і стратегами, станьте друзями, станьте тими, якими вас хочуть бачити ваші діти. Хай у ваших родинах завжди панують взаєморозуміння та взаємоповага, і

Нехай ніколи і ніхто з вас не шукає виходу із конфлікту. І з розумінням ставтеся до викрутасів ваших вже майже дорослих дітей.

Сьогоднішнє наше спілкування я навмисне націлила на поняття «взаєморозуміння» та «взаємоповага», можливо саме тому, що наше сьогодення переповнене різного типу проблемами, а інколи так хочеться, щоб хоч трохи щось змінилося і люди відчували себе трошки щасливішими.

Але все ж таки, якщо вам у житті прийдеться вирішувати конфліктні ситуації, то пригадайте ось цю пам’ятку про шляхи виходу із конфліктних ситуації.

Пам’ятки для батьків

Шляхи виходу з конфлікту ( слайд 31)

А що ж наше озеро? Батьки і діти, якщо хочуть, то прикріплюють квітку.

Виступ голови батьківського комітету.

Рішення.

1.              Намагатися будувати свої стосунки в родинах на взаєморозумінні та взаємоповазі. Уникати конфліктних ситуацій.
2.              При виникненні конфлікту спробувати мирно вирішити проблему.
3.              Членам батьківського комітету активно співпрацювати з класним керівником і при наявності проблем у школі у спілкуванні учень – вчитель, учень – учень допомагати у їх вирішенні.
4.              Частіше проводити батьківські збори разом із дітьми.
5.              У ІІ семестрі теж провести тематичні батьківські збори.

Голосування.