Тематична лінійка до Дня Гідності і Свободи

Мета: виховувати патріотизм та гідність, формувати розуміння єдності та цілісності України, усвідомлення себе українцями, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею, розвивати бажання стати гідними громадянами України; вшанувати пам'ять Героїв Небесної Сотні.

Диктор:  Обирай Свободу рідному народу!

Обирай Свободу і добро ідей!

Обирай Свободу Заходу і Сходу,

Обирай Свободу для усіх людей!

Учениця 1 (бажано та, що буде співати Гімн України)

Звучить мелодія «Плине кача» (мінус)

Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не сіндром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають найцінніше -життя,
України найкращі сини! (УЧЕНИЦЯ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА СЦЕНІ)

Ведуча: Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Головний символ Революції Гідності – прапор України. Єдиний духовний помічник – національний гімн.

Ведучий: Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Адже, Україна – це територія гідності і свободи.

Ведуча: Лінійку-реквієм з нагоди відзначення Дня Гідності і Свободи оголошується відкритою.

Звучить Гімн України. (Розпочинає співати учениця, а всі інші підспівують Гімн)

Перегляд презентації (ведучий озвучує текст)

Учень

Голодомору i вiйни,

Розправили величнi крила

Твої знедоленi сини.

Здобудем волю i свободу

Ми для онукiв та дiтей,

Здобудем славу i майбутнє

Для України та людей!..

Ведуча. 13 листопада 2014 року  Президент Україні Петро Олексійович Порошенко підписав указ про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи.

Ведучий. За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь за незалежність.

Ведуча. 1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності.

Ведучий. 2004 рік – прояв громадянської активності під час Помаранчевої революції.

Ведуча. 2013 рік – Революція гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні.

Ведучий. Літо 2014 – подвиг українських військових та добровольців за єдніть і незалежність України.

Ведуча. Саме сьогодні, в цей час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної України. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. Наші земляки, яких сьогодні мобілізовано до лав українського війська, з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність.

Ведучий. Кожна свідома людина зараз допомагає країні – хто мудрим словом, хто добрим ділом, хто молитвою, хто піснею.

Пісня «В чистім полі» https://www.youtube.com/watch?v=ACK_LZcJ8hU

Диктор: Українці, прошу вас,не дайте зламати

Свою гідність і честь, не дайте топтати

Своє прагнення жити достойно в державі

В пам'ять тих, хто загинув... Вічна їм слава!

Учениця. Гори свіча за тих кого немає

Гори за тих хто жертвував життям

Хто незважаючи на холод вперед ішов

Країну захищати

Хто кинув рідний дім, родину, пішов у бій

Щоб ми були живі

Хто дух віддав за щастя країни,

Яка ще досі у безжаліснім вогні.

Танець із свічками під пісню «Журавлі» https://www.youtube.com/watch?v=bBgdXGQAHQM

Ведучий.  Вшануємо хвилиною мовчання пам’ять тих, хто звеличив землю, тих, хто спить вічним  сном, чиї імена викарбувані на обелісках і пам’ятниках, чиї імена записані у Небесній сотні

Хвилина мовчання

Ведучий. Що таке гідність? Чи бачили ми її? Чи маємо ми її? Революція 2013-2014 років – це не протистояння Заходу й Сходу – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.

Ведуча. Ми бачили гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан.

Ведучий. Ми бачимо гідність у волонтерів, які, завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було. Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ. Ми теж своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робимо усе можливе для збереження, відвойовування миру.

Ведуча. Та не бачили ми гідності у тих, хто роздягав людину на морозі, викрадали людей з лікарень, вивозили у ліс і катували. Немає гідності у тих, хто вбиває людей тільки тому, що вони спілкуються державною мовою і носять на собі символіку країни, в якій проживають. Негідно – зневажати народ, частиною якого є ти.

Ведучий. Україна заплатила і продовжує платити  надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців, нашої політичної еліти.

Учениця

Світає важко літня днина.

Ридає гірко велика родина:

Селом бредуть тривожні вісті –

На колінах усі стрічають вантаж той 200.

 

Наш славний воїне АТО,

Яке ж тебе спіткало зло?

Липневі квіти дарує рідна місцина

Тому, хто вмер за Україну.

 

Над могилою синьо-жовте знамено.

Тут кожен знав його достеменно.

І чола схилились у журбі.

За народ свій судилось загинуть тобі.

 

Його рідні і друзі звали Сергієм.

І серце у матері кожної мліє.

Йому б життям на білому коні промчати,

А він став на вічні українські чати.

Пісня «В нашому серці» https://www.youtube.com/watch?v=NRgXxQI0zCw

Ведуча. Запрошуємо до слова___________________

Учениця. Я - Україна. Простори безмежні

 Правого берегу, лівобережні.

 Гордих синів я з любов’ю зростила -

 Лиш вберегти не змогла. Відпустила

 В небо морозне, як гідності чин,

 Крізь чорну прірву палаючих шин.

 В попільну сутінь, свинцем нашпиговану

 Живими з убитими вщент пошматовану...

 Йшли, ледь прикрившись фанерним щитом,

 Найкращі , найвірні, найсвітлі чолом,

 Серце чиє запалало відвагою,

 Між побратимів під скорбними стягами...

 В небе січневе зграями сканули

 Душі героїв. Злетіли... Й - розтанули.

 Я – Україна. Свята я i грiшна.

 Влітку спекотна, зимою - заснiжена.

 Хлібні лани і дивнії гори,

 Синєє небо, синєє море…

 Ніким не покорена, і незбагненна -

 Жовта я сонцем, блакитна я небом.

 Синами своїми й доньками прекрасна

 Я чорно-багряна стаю, як нещасна.

 Багряна від крові і чорна від горя -

 Чорно-червоний колір в героя...

Пісня «Сини» https://www.youtube.com/watch?v=h_VZm21o6uM

Учениця

Він пішов… Не сказавши ні слова,

Не побачивши рідний свій дім.

Недоречні палкі тут промови.

Прийми, Боже, у царстві твоїм.

 

Добрий хлопець. Спокійний і щирий,

Душу людям віддав до кінця.

І заради спокою й миру

Він обрав собі свого вінця.

 

Він пішов… Залишивши свою копію – сина.

І за нього не встиг порадіти.

Всю залишивши велику родину.

Він пішов… Щоб вони могли жити.

 

Він пішов… І уже не вернеться.

Він пішов… Ще такий молодий.

Він пішов… Мав велике він серце

І віддав його в час цей складний.

 

Лиш залишиться смуток і пам'ять.

І залишиться розпал і біль

І лиш спогади, що душу ранять:

Він веселий і тихий такий.

 

Він пішов… І життя стихла пісня.

Обірвалася долі струна.

Розділилося все «до»і «після».

В рідну землю вернулась труна.

 

І ніхто свою долю не знає,

Як повернеться далі вона.

Скільки хлопців на Сході втрачаєм!..

Це страшна і проклята війна…

 

Помолімося ж ми за них, браття,

За їх душі, що на небесах,

Щоб війни уже згасло багаття,

Щоб був мир у наших селах й містах.

Ведуча. Майдан повстав, Майдан гудів…

На подвиг і відвагу

І з міст, і з сіл, і звідусіль

Ішов народ під стягом.

І революції ступні

На чорнозем ступали.

У церкві кожен дзвін дзвенів,

Щоб чули всі і знали.

Ведучий. Iшов народ за майбуття,

Долав стежки і траси,

Не за жебрацтво, за життя

Повстали Львів, Черкаси.

Гримить Житомир, кличе Київ,

Від заходу до сходу,

Від Сумщини і до Волині

Лунає гімн свободи.

Ведуча. До подиху останнього щомиті любімо всім серцем Україну

І доки будемо на світі жити любов нехай живе невпинно.

Ведучий. Нехай проллється чистою сльозою,

очистить душу та омиє рани.

І протече по венах кров його.

Любімо Україну до нестями.

Слава Україні!!!!!

Усі. Героям слава!

Ведуча. Дуже боляче, що так склалося, але ми свято віримо, що все це закінчиться і після пережитого ми станемо міцнішими і побудуємо справді сильну Українську державу.

Ведучий. І в пам'ять про всенародних героїв ми не маємо морального права здаватися, не маємо морального права не боротися, адже нам сам Бог велів захищати свою Батьківщину.

Ведуча. Лінійку-реквієм з нагоди відзначення Дня Гідності і Свободи оголошується закритою.

Ведучий. На знак пам’яті про героїв, які поклали свої життя за Свободу та Гідність нашої держави просимо покласти квіти до пам’ятного знаку «Небесній Сотні».

Ведуча. Дякуємо, що були сьогодні з нами. Вічна пам’ять героям!