Тематичні батьківські збори в початковій школі з використанням педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського 2 клас

 

 

                                                       Подоляк Юлія Сергіївна

учитель початкових класів

закладу загальної середньої

освіти І-ІІІ ступенів №3

Тростянецької міської ради

 

Тематичні батьківські збори

в початковій школі

з використанням педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського

2 клас

 

 

 

Передмова

 

У сім’ї та школи єдина мета – виховання гармонійно розвиненої особистості. Найважливішою формою спілкування батьків і вчителів на сьогодні залишаються батьківські збори. Адже родина була, є і завжди буде важливим середовищем формування особистості  та провідним інститутом її виховання.

Тему тих чи інших зборів найчастіше підказує саме життя, інтереси і потреби класного колективу. Але слід планувати роботу так, щоб батьки засвоювали систематичний курс необхідних знань про виховання дітей в умовах сім’ї, а батьківські збори стали для них уроками родинного виховання.

Даний матеріал допоможе в підготовці й проведенні батьківських зборів стосовно таких питань, як допомога учневі у виконанні домашніх завдань, проблеми спілкування батьків і дітей, моральне та трудове виховання в сім’ї.

Запропоновані в посібнику теми батьківських зборів є важливими, зважаючи на сьогоднішні проблеми навчально-виховного процесу.

Посібник призначено для вчителів початкових класів.

З М І С Т

 

 

 

1. Моральне виховання в сім’ї.

2. Виховання почуття материнської любові.

3. Батько як вихователь.

4. Зустріч за круглим столом «Трудове виховання дітей у сім’ї»

5. Учити дитину вчитися. Роль батьків у підготовці домашніх завдань.

6. Спілкування батьків і дітей.

7. Конкурс «Мудрість батьківського виховання».

 

 
Моральне виховання в сім'ї

 

 Кожен, хто вступає в життя, повинен бути не тільки прекрасним умільцем, майстром, творцем матеріальних цінностей, а й душевною, чуйною, чутливою людиною.

 Залежно від того, як дитина навчається доброти, уважності, чуйності, як формується в неї поняття про добре й погане, складається й моральна категорія совісті, яка характеризується тим, що переконання дитини стають у її житті самостійною духовною силою, що спонукає на нові моральні вчинки. В.О.Сухомлинський вважав: « Азбука виховання людяності в тому, щоб дитина, віддаючи тепло своєї душі іншим людям, знаходила в цьому особисту радість».

 Переживання сорому за негідний вчинок надзвичайно добродійне. Знаючи це, багато батьків намагаються в кожному зручному випадку посилити й закріпити в дитини почуття сорому за допомогою довгих докорів і пояснень, чого та чому має бути соромно. Проте совість, сором – почуття потаємні, їх рідко виставляють напоказ, навпаки, намагаються приховати від сторонніх. Дотик до цього потаємного почуття має бути тактовним, обережним і коротким. Коли батьки довго соромлять  дитину, совість замовкає, змінюючись нудьгою і роздратуванням.

 Батькам варто зрозуміти, що не математика і логіка роблять дитину доброю, а виховання почуття чуйності, що є однією з найважливіших сторін становлення моральної культури. Завдання батьків полягає в тому, щоб вихованець уже в дитинстві набув морального досвіду в глибоко особистих відносинах з іншими людьми  і  діяла так, як велить їй громадянський обов’язок. Той, хто живе турботами про інших людей, стає сприйнятливим, чуйним до слова, яке  несе в собі заклик до ідеалу моральності, до утворення  краси  в самому собі.

 Важливим фактором у формуванні моральних якостей дітей є власний приклад батьків. У сім'ї, де переважає грубість, вульгарність, байдужість, безсердечність, цинізм, варто чекати невихованості почуттів дитини. І навпаки, добрі починання родини спонукають дітей до добрих справ, адже той, «…хто живе в світі моральних цінностей, з малих років почуває себе сином Батьківщини…», - вважав В.О.Сухомлинський.

 Є батьки, які переконані: бувають діти самі по собі хороші  й самі по собі погані. «Самих по собі» дітей не буває! Визначальну роль відіграє батьківський вплив. Звичайно, є ще дитячий садок, двір, школа, радіо, література, телебачення, є друзі, сусіди – тобто існує вплив усього широкого світу. Та, незважаючи на його неосяжність, усі зовнішні враження дитини, усі її світовідчуття залежать майже цілком від родини. Тому батьки повинні виховати дитину так, щоб її серце було широко відкритим для радощів і горя інших людей – ось одна з найважливіших передумов того, щоб маленькі люди, які переступають поріг школи, були гуманними. 

 

Анкета для батьків

1. Які моральні якості ви виховали в своєї дитини?
2. Які позитивні якості бажаєте виховати у своєї дитини?
3. Чи відвідує ваша дитина гуртки? Якщо так, то яка ваша участь в цьому?
4. Яка улюблена справа у вашої дитини?
5. Як і за що хвалите вашу дитину?
6. Як і за що караєте вашу дитину?
7. Кого з казкових героїв нагадує вам ваша дитина?
8. Які риси характеру дитини подобаються вам, а які ні?

 

Анкета для дітей

1. Яка твоя улюблена справа?
2.  Як і за що хвалять тебе батьки?
3. Як і за що карають тебе батьки?
4. Які якості твого характеру подобаються батькам?
5. Які риси твого характеру засуджують батьки?
6. Яку допомогу надають твої батьки в гуртковій роботі?

Часто батьки втішають себе: «Коли він там ще доросте до розуміння високих матерій…». Жодна дитина до них по-справжньому й не доросте, якщо не набуде практики моральних мотивів поведінки з самого дитинства. Через ваші руки, шановні батьки, проходить багато дрібниць, які допоможуть вам, починаючи змалку, донести до дитини, загальнолюдські принципи життя. Обговоримо моральну ситуацію:

 

Прийшовши з прогулянки, ваша дитина із захопленням розповідає, як вона провчила сусіда, за те, що він на неї сказав образливе  слово.

Кожен із вас зреагує на це по-різному. Як саме?

Запам’ятайте, треба вселяти в дитину розумну віру в себе, в досяжність заповітних мрій, у те, що доля – справа рук самої людини, а невдача – найчастіше плід її власної слабкості, лінощів, недостатньої наполегливості.

Народна мудрість говорить: «Від теплого слова і лід розмерзає». То ж виховуйте свою дитину словом, а не батогом. Тоді вона виросте пахучою квіткою, а не черствою корою. (В.О.Сухомлинський)

 

Виховання почуття материнської любові

 

 

 Усе найдорожче, наймиліше, найрідніше кожній людині – у понятті «мати». Рідна мати – перший педагог, який зігріває дитину теплом і ласкою, палкою любов’ю. Народ оспівує жінку-матір у фольклорі.

 Про безмежну материнську любов складено легенди. Одну з таких легенд наводить В.О.Сухомлинський у книзі «Батьківська педагогіка». Тут, зокрема, говориться: «Коли в серці синовому загориться іскра, в тисячу разів менша від факела  материнської любові, то й тоді ця іскра буде все життя горіти невгасимим полум’ям».

 В.О.Сухомлинський вважав: «Матерям треба мудро вводити дитину в світ людський, не закриваючи очей на радощі й страждання». Звідси порада матерям: розповідайте дітям народні казки, нехай дитина з ваших вуст чує рідну мову, нехай діти ваші люблять красу, рідну землю, нехай роблять добро. Учіть розуміти і бачити буття – ось перша умова того, щоб ваша дитина розуміла й відчувала красу, щастя, радість буття.

 У чому ж полягає материнська любов? Психолог В.В.Столін стверджує, що любов поєднує в собі симпатію, близькість і повагу, Тому це не дар божий. Із ста матерів дев’яносто дев’ять, впевнено говорячи про свою любов до дітей, не можуть чітко висловитися про способи вираження цієї любові.

 Проаналізувавши відповіді батьків, можна зробити висновок, що любов до дітей виявляється:

• у турботі про них;
• у спільному проведенні часу;
• у вираженні ніжних почуттів, пестощів;
• у прагненні зробити дитині приємне.

Дитина відчуває цю любов за умови, що мати яскраво виражає свої почуття, а дитина розуміє її.

Часто батьки проявляють прояви безглуздої любові, поділяючи її на три різновиди:

• любов замилування;
• любов деспотична;
• любов підкупу.

Любов замилування – інстинктивна, нерозумна, «куряча любов». В.О.Сухомлинський писав: «Мати радіє кожному крокові дитини, не задумуючись над тим, який це крок і до чого він може привести. Така любов розбещує душу дитини». Отже, це любов вседозволеності, яка не має грані між поняттями «можна», «не можна», «треба».

Любов деспотична: влада матері виступає головним інструментом виховання. Огидний деспотизм, самодурство, постійні докори перетворюють життя в пекло. У таких сім’ях відсутня ласка, що є джерелом добра, розумної стриманості і поступливості дітей.

Любов підкупу – це забезпечення матеріальних потреб дітей, аби дитина була взута, одягнена. А про духовну спільність, про розуміння душі дитини в таких сім’ях ніхто не турбується.

 Тож, шановні матері, не користуйтеся проявами безглуздої любові, а виберіть справжню материнську любов, яку підказує вам серце. Адже відчуття серцем є великою школою виховання людяності, могутнім засобом облагороджування почуттів дитини.

В.О.Сухомлинський зазначив: «Якщо ти з дитинства не навчився дивитися в очі матері і бачити в них тривогу чи спокій, - ти упродовж усього життя будеш моральним невігласом».

 

                                                    Крила матері

 

Спекотного літнього дня вивела Гуска своїх маленьких жовтеньких гусенят на прогулянку.

Вона вперше показувала діткам великий світ. Цей світ був яскравим, зеленим, радісним: перед гусенятами розкинувся величезний луг. Гуска навчала діток щипати тонесенькі стеблинки молодої травички. Стеблинки були солодкими, сонеч­ко теплим й лагідним, трава м'якою, світ затишним, добрим і співав безліччю голосів бджіл, жучків, джмелів, метеликів. Гусенята були щасливі.

Вони забули про матір і розійшлися величезним зеленим лугом. Коли життя щасливе, коли на душі мир і спокій, про маму часто забувають. Стривожившись, Гуска стала скликати дітей, але не всі вони послухалися. Раптом насунулися темні хмари, і на землю впали перші великі краплі дощу. Гусенята подумали: світ не такий вже й затишний та добрий. І тільки-но вони про це подумали, кожне згадало про матір. Несподівано кожному з них стала потрібна, ой, як потрібна мама. Вони підняли маленькі голівки і побігли до неї.

 А тим часом з неба посипалися великі градини. Гусенята ледве встигли прибігти до матері, вона підняла крила і накрила ними своїх дітей. Бо крила існують, насамперед, для того, щоб накривати дітей – про це відомо кожній матері, а потім вже для того, щоб літати. Під крилами було тепло і безпечно; гусенята чули гуркіт грому, який долітав ніби здалеку, завивання вітру і стукіт градин. Їм навіть стало весело: за материнськими крилами коїться щось страхітливе, а вони у теплі та затишку. Їм і на думку не спадало, що крило має два боки: всередині було тепло і затишно, а зовні – холодно й небезпечно.

 Потім усе затихло. Гусенятам хотілося скоріше на зелений луг, але мати не піднімала крил. Маленькі діти Гуски вимог­ливо запищали: «Випускай нас, мамо». Так, вони не просили, а вимагали, бо коли дитя відчуває міцну, сильну материнську руку, воно не просить, а вимагає. Мати тихо підняла кри­ла. Гусенята вибігли на траву. Вони побачили, що в матері поранені крила, вирвано багато пір'їнок. Гуска важко дихала. Вона намагалася розправити крила і не могла цього зробити. Гусенята все це бачили, але світ знову став таким радісним і добрим, сонечко сяяло так яскраво та лагідно, бджоли, жуки, джмелі співали так красиво, що гусенятам і на думку не спало запитати: мамо, що з тобою? І тільки одне, найменше і кволе гусеня підійшло до матері й запитало: «Чому в тебе поранені крила?» Вона тихо відповіла, ніби соромлячись свого болю: «Все добре, сину».

 Жовтенькі гусенята розсипалися по траві, і мати була щаслива.

 

 Отже, шановні жінки, ви повинні так виховувати своїх дітей, щоб ніжність і любов до мами збереглися в них упродовж цілого життя. Адже не тільки діти потребують материнської ніжності, а й матері – дитячої любові та уваги.

 На згадку від нашої теплої розмови прийміть, будь ласка, дарунки від своїх дітей – це твори на тему: «Коли я думаю про маму…».

 

 

 

 

 

 

Батько як вихователь

 

Перш ніж почати розмову про авторитет батька і його вплив на становлення особистості дитини, шановні батьки, заповніть, будь-ласка, анкету, яка допоможе знайти шлях вирішення проблем батька і дитини.

1. Прізвище, ім’я дитини.
2. Прізвище, ім'я, по батькові батька.
3. Хто з членів вашої родини безпосередньо займається вихованням дитини?
4. Де Ви найчастіше проводите вільний час із дитиною?
5. Коли востаннє Ви були разом із дитиною на природі, у парку чи зоопарку?
6. Як Ви допомагаєте дитині в навчальній діяльності?
7. Які недоліки у вихованні дитини Ви бачите і як намагаєтеся їх виправити?
8. До кого найчастіше з запитаннями звертається Ваша дитина? Як Ви гадаєте, чому?

 

(Аналіз, підбиття підсумків)

 

Роль батька у вихованні дітей особлива, кожній дитині хочеться, щоб її тато був людиною сильною, справедливою, яскраво виявленою, мав почуття відповідальності. Якби кожен знав і розумів, яку величезну  потребу в ньому відчуває дитина, як вона хоче, щоб поруч був мудрий, мужній чоловік.

Якщо говорити про громадянське обличчя батька, про його здатність стати зразком для дітей, то вимірюється це насамперед відповідальністю за своїх дітей. А міра дитячої слухняності, дисципліни, у свою чергу, визначається мірою батьківської відповідальності.

Проаналізуємо ситуацію.

Андрійко – учень  третього класу – мав  низькі оцінки з математики. За кожну двійку батько бив сина. І ось Андрій, доклавши багато зусиль, отримав 10 балів. Посміхаючись, хлопчик ніс щоденник додому. Йому так хотілося порадувати батька.

Андрій із гордістю показав результат батькові, на що той «кивнув» байдуже: «Неси цю оцінку матері, а мені давай дванадцять».

Похнюпивши голову, із сумними, повними сліз очима Андрій пішов до своєї кімнати. «Більше ніколи не вчитиму математику»,- твердо пообіцяв собі хлопчик.

•       Що, на Вашу думку, батько пропустив у вихованні сина?
•       Чи виникали подібні проблеми у Вашій родині? Як, на Вашу думку, їм можна запобігти?

В.О. Сухомлинський зазначив: «Дитина щаслива тільки тоді, коли вона вірить. Неслухняність, зухвалість, грубість - усе це виникає в дитячій поведінці саме в ті моменти, коли ламається віра в найдорожчу людину - батька.

У сім’ї,  де батько розуміє свої обов’язки лише як забезпечення матеріальних потреб дітей, панує атмосфера духовної порожності, убозтва. Вони живуть серед людей і не знають людей - ось що найнебезпечніше в таких сім’ях. Серцям цих дітей незнайомі й недоступні тонкі людські почуття: ласка, співчуття, жаль, милосердя. Такі діти можуть вирости емоційними невігласами. Щодо цих дітей виховний обов’язок школи особливо великий: вони мають пройти в стінах навчально-виховного закладу спеціальну школу виховання почуттів. Це ціла проблема теоретичної та практичної педагогіки. На жаль, цього розділу в теорії виховання немає: ніхто спеціально не досліджує того, як виховувати почуття, як виховувати дітей, у яких через сімейні обставини спустошений емоційно-моральний світ.

 

Обговорення ситуацій

Як має вчинити батько в таких ситуаціях:

•         дитина почала погано витися;
•         дитина захворіла;
•         дитина вимагає нову іграшку;
•         дитина просить батька пограти з нею в нову гру.

(Вручення подарунків «Лист любові до батька»).

Шановні батьки, знайте і пам’ятайте, що діти переживають ваше падіння як своє особисте горе, сприймають вашу радість як свою. Допомагайте дітям, приділяйте їм увагу. І найголовніше – бережіть дитячу душу і всіляко зміцнюйте віру в людину!

 

Зустріч за круглим столом

«Трудове виховання дітей у сім'ї»

 

 

 «Хто я? Де моє місце в житті? Де мій життєвий шлях? На що я здатна?» Ця думка може прийти до людини лише тоді, коли вона в чомусь досягла значних для свого віку результатів.

 Перші уявлення про роль праці в житті людини, про ставлення до неї дитина дістає в сім'ї. Поняття ці найрізноманітніші, незважаючи на те, що в кожній сім'ї день починається з праці.

 В.О.Сухомлинський вважав: «У тих сім’ях, де батько чи мати не люблять своєї професії, вважають її тягарем, і діти так само починають дивитися на роботу, як на тягар».

 Інколи батьки захоплені своєю працею, ставляться до неї з величезною відповідальністю, про свою працю їм нічого не розповідають, усі домашні справи виконують самостійно.

 Побоюючись, що донька, коли митиме посуд, розіб’є чашку,  мати відсторонює її від цього обов’язку. Ремонтуючи автомобіль, батько турбується про те, що син вимаже руки мастилом – не допускає його до цієї роботи. А потім самі ж батьки і ображаються на своїх дітей. Чому ж це так? Пояснити це явище просто: поважає, береже працю інших тільки  той, хто сам працює.

 Щоб не мати таких проблем у трудовому вихованні дітей, пропоную до вашої уваги пам’ятку «Привчайте дитину до праці».

 

Пам’ятка

 

1. Не карайте дітей працею..
2. Привчайте дітей до щоденної праці. Допомагайте їм.
3. Радійте успіхам сина чи дочки, заохочуйте її трудові починання.
4. Обов’язково розповідайте дітям про свою виробничу діяльність, про працю ваших знайомих .
5. Уважно вислуховуйте розповідь доньки чи сина про шкільні справи.
6. Пам’ятайте! Учитель – вам союзник у трудовому вихованні дитини. Радьтеся з ним, підтримуйте його авторитет.

У своїй книзі «Народження громадянина» В.О.Сухомлинський підкреслив, що праця є могутнім вихователем. «Її виховна сила ще не визначається тільки тим, що руки дітей чимось зайняті. Праця, відірвана від ідейного, інтелектуального, морального, естетичного, емоційного, фізичного виховання, від творчості, від інтересів і потреб, від багатогранних відносин між вихованцями, стає для дітей повинністю, яку їм хочеться швидше «відбути», щоб лишилося більше часу на цікавіші справи». Тому, батьки, не примушуйте робити вашу дитину те, що їй не до душі – позитивного результату не буде.

Можна без кінця говорити про те, за яку працю і як заохочувати школяра, за яких обставин і яким чином карати його за ледачість і безвідповідальне ставлення до дорученої справи. Але виходити треба з того, що заохочення не повинне сприйматися дитиною як плата за працю, не повинне сприяти появі в школяра зарозумілості й зазнайства, а покарання не повинне викликати ненависті й відрази до виконання обов’язків.

Обговорення педагогічних задач та ситуацій.

1. – Оленко, підмети в кімнатах, будь ласка, а я принесу тобі за це улюблені цукерки, - каже мама дочці.

– Погляньте, як Оленка добре підмела в кімнатах, - не нахвалиться бабуся й дає онучці гроші на морозиво.

1. Яких помилок допустилася мама з бабусею в трудовому вихованні Оленки?

2. Що б ви їм порадили?

2. Третьокласниця Карина залишилася вдома з молодшим братиком. Мати затримувалася на роботі. Братик вередував. Карина вирішила сама нагодувати його, пригадуючи, як це робила її мама. «Після цього мама завжди миє посуд – і я так зроблю», - впевнено вирішила Карина. Під час виконання цієї роботи  дівча намочило рукави.

Ось і мама повернулась. Утомлена, роздратована, не розібравшись, у чому справа, вона сердито закричала: «Я так і знала! Ти, як завжди, усе робиш не так!» Карина заплакала.

1. Як потрібно було відреагувати матері на допомогу доньки?
2. Чи у вашій сім'ї не було таких випадків? Якщо так, то як ви їх вирішували?
   3. Тетянка з п’яти років самостійно миє посуд. Бабуся хвалить онучку. А от мама кожного разу перевіряє, як виконана робота, і переробляє все за доньку. Цим вона хоче виховати працьовитість, а виробила постійну невпевненість у Маринки.

1. Як ви оцінюєте вчинки матері?
2. Чи можна виправити допущені помилки?
   4.         - Можна, я сама ґудзик пришию?

• Ти не вмієш.
• А ти навчи мене, будь ласка.
• Мені ніколи.

1. Як виховується працьовитість у цій сім'ї?
2. Яка господиня виросте з цієї дівчинки?

 Отже, ми повинні привчати дітей виконувати будь-яку домашню роботу, незалежно від того, «брудна» вона чи ні. Привчати до думки, що будь-яка праця, яка дає користь, - благородна. Не прищепивши цього нашим дітям, ми виростимо білоручок і чистоплюїв, яким важко доведеться в родині та колективі.

 «Нема  і не може бути дітей, які не хотіли б навчатися з самого початку навчання. Невміння працювати породжує небажання, а небажання – лінощі. Кожна нова ланка в цьому ланцюзі вад стає дедалі міцнішою, і розривати її все важче. Головний засіб запобігання цим вадам – навчати вихованців самостійно працювати в молодшому віці» (В.О.Сухомлинський).

 Отже, любов до праці необхідно починати виховувати дуже рано.

 

Учити дитину

Роль батьків у підготовці домашніх завдань

 

В.О.Сухомлинський підкреслював, що головне завдання початкових класів полягає в тому, щоб навчити дитину вчитися, тобто виробити навички  й уміння, без яких вона стає невстигаючою, нездібною. Цим інструментом, на думку відомого педагога,  є п’ять умінь:

• спостерігати;
• думати;
• висловлювати думку про те, що бачу, роблю,  спостерігаю;
• читати;
• писати.

Часто батько дивувався: «Невже школяр не вміє вчитися? Адже він ходить до школи, готує уроки. Невже цього замало?» Виходить, що так.

«… Якщо ви, батьки, хочете, щоб вашій дитині хотілося добре вчитися і цим вона прагнула приносити радість матері й батькові, бережіть, плекайте, розвивайте в неї почуття гордості трудівника. Це означає, що дитина має бачити, переживати свої успіхи в навчанні. Не допускайте, щоб дитина переживала безвихідну гіркоту відставання, якусь свою неповноцінність. Оптимізм, віра дитини в свої сили – це та міцна нитка, яка пов’язує школу і сім’ю, це магніт, що приваблює матір і батька до школи», - писав В.О.Сухомлинський.

Отже, щоб сформувати в учнів уміння вчитися, раціонально оволодівати знаннями, важливо виробити в них комплекс різноманітних та інтелектуальних умінь, які забезпечують самостійність у навчанні. Яка участь батьків у даному процесі? Сім’я може зробити дуже багато:

• по перше, привчити дитину до виконання режиму дня;
• по-друге, виховувати організованість у навчанні;
• по-третє, озброїти раціональними способами запам’ятовування;
• по-четверте, розвивати мислення, спостережливість;
• по-п’яте, привчати до самостійної праці.

Отже, із вище наведеного зрозуміло: для того, щоб школяр навчався вчитися, залишався активним і встигаючим учнем, необхідно забезпечити раціональне використання кожної хвилини його життя і дотримання певного режиму дня, який пропонують батькам психологи.

 

Орієнтовний режим дня учнів початкових класів

 

7.00 - 7.30 – пробудження, підйом, ранкова гімнастика, водні процедури, прибирання ліжка;

7.30  - 7.50  –  сніданок;

7.50  -  8.15  –  дорога до школи;

8.15 - 12.30  –  заняття в школі;

12.30 - 13.00  –  повернення зі школи;

13.00 - 13.30  –  обід;

13.30 - 14.30  –  післяобідній відпочинок;

14.30 - 16.00  –  перебування на подвір’ї;

16.00 - 17.30  –  виконання домашніх завдань (через кожні 30-35 хв.  –  перерви  на 5-10 хв.); під час першої перерви  –  підвечірок;

17.30 - 19.00  –  перебування на свіжому повітрі;

19.00 - 20.30  –  вечеря, заняття улюбленими справами;

20.30 - підготовка до сну;

21.00 - 7.00 - сон.

 На думку В.О.Сухомлинського, уміння вчитися включає в себе навички користування підручником. Тому батькам важливо знати основні вимоги до роботи з навчальною книгою в початкових класах, для того щоб надати певну допомогу своїй дитині під час виконання домашніх завдань.

 

Вимоги до роботи з підручником

 

1.         Уміти користуватися змістом, тобто знати, що назви всіх оповідань, віршів, байок є в змісті, тому, щоб знайти потрібний твір, не треба гортати сторінки, краще знайти його назву в змісті, а потім, за номером сторінки, – у  книжці.
2.         Користуватися підрядковим словником, у якому пояснюються невідомі або маловживані слова з твору, що читається.
3.         Знаходити «червоний» рядок  (початок абзацу),  абзац (частину твору між двома «червоними» рядками).
4.         На всі запитання, подані до тексту, потрібно дати відповіді. Дуже важливо, щоб батьки знали алгоритм розв’язування домашніх завдань і могли допомагати дитині логічно побудувати процес виконання вправ.

 

Пам’ятка розв’язання математичних завдань

 

1. Прочитай задачу.
2. Уяви, про що в ній ідеться.
3. Перечитай ще раз, вивчи умову, підкресли запитання.
4. Зроби короткий запис задачі.
5. Визнач, що означає кожне число.
6. Повтори запитання задачі.
7. Чи можна відповісти на це запитання відразу?
8. Розв’яжи задачу.
9. Зістав відповідь з умовою й запитанням задачі.
10.  Перевір розв’язок.

Такий алгоритм привчає дитину осмислювати виконану роботу, засвоювати спосіб міркування.

Отже, ми розглянули найважливіші вміння, які складають основу навчання.

Народна мудрість говорить: «Хто думає, той і розум має». Тому частіше ставте своїм дітям запитання: «Чому вважаєш цей спосіб правильним?», «Ти впевнений?», «Доведи свою думку» та ін. «Не скупіться на похвалу, помічайте найменші успіхи в навчанні»,  –  радить  В.О.Сухомлинський. Адже  чесне слово – найтонший і найгостріший інструмент, яким ми повинні вміло доторкнутися до сердець наших дітей.

 

 

Пам’ятка для батьків

 

1. Шановні батьки, пам’ятайте! Тільки разом у співпраці зі школою можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.
2. Щоденно цікавтесь навчанням дитини.
3. Привчайте дитину до самостійності і самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов’язків.
4. Цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього регулярно відвідуйте батьківські збори, заняття, зустрічі з класним керівником і вчителями школи.
5. Сприяйте тому, щоб дитина сформувала  в собі активну життєву позицію.
6. Обов’язково поповнюйте бібліотеку вашої дитини новими дитячими книгами, журналами, газетами.
7. Збагачуйте кругозір дитини.
8. Будьте з нею відвертими, вимогливими та чесними.

 

Анкета для дітей

 

«Моє домашнє завдання»

 

1. Чи є у тебе спеціальне місце, де ти постійно виконуєш домашні завдання?
2. Скільки часу ти приділяєш підготовці домашніх завдань?
3. Які предмети тобі даються найважче? Чому?
4. Які предмети ти виконуєш з легкістю?
5. Чи допомагають тобі батьки під час виконання домашніх завдань? Як саме?
6. Чи завжди ти виконуєш домашні завдання?
7. Як реагують батьки на твої негативні оцінки?

 

 

Спілкування батьків і дітей

 

 Чи завжди батьки справедливо ставляться до власної дитини? Чи завжди вони розуміють її? Чи завжди достатньо приділяли їй уваги?

 Проаналізуймо педагогічну ситуацію.

Другокласниця Наталка сидить і плаче. На запитання вчительки, чого та сумує, дівчинка відповіла:

• Я хочу захворіти.
• Чому? – здивувалася вчителька.
• Бо під час хвороби мама поряд зі мною, розмовляє, пестить. Мені тоді дуже добре.

Зробимо висновок: нашим дітям дуже часто не вистачає уваги батьків, адже в усі періоди дитинства й юності, незважаючи на різноманітні впливи, найголовнішою є роль батьків.

Сім’я – особлива атмосфера, куди дитина несе свої радість і горе, роздуми і смуток. І якщо дитина не ділиться з батьками своїми думками, не розповідає про свої справи, їм варто замислитися над тим, чи все гаразд у родині.

В.О.Сухомлинський  підкреслював, що  від того, яким буде слово матері – лагідним, добрим, уважним, розумним, сердечним чи дратівливим, сварливим,    злим, – залежить  і виховання в дітей почуття відповідальності. Відомий педагог неодноразово вказував на емоційність мовлення. «Як важливо, - підкреслював він, - щоб у кожному слові батька й матері трепетала, хвилювалася, раділа й обурювалася жива людська пристрасть! Бо хоч який високий буде зміст слів, що їх чує дитина, вони залишаться для неї мертвими, поки в неї не займеться вогник почуття, не запульсує кров. Цю душевну повноту і насиченість слова не можна почерпнути ні з яких книжок, посібників, указівок. Вона дається тільки життям…»

Сучасні батьки мало спілкуються зі своїми дітьми. Вони чудово розуміють це і намагаються відшкодувати свою малу увагу так званою любов’ю «підкупу», яка приносить велику шкоду дітям. Тому потрібно застерігати батьків від цієї любові замилування, любові «підкупу». Адже це любов деспотична. Ґрунтом тут є суміш егоїзму й безкультурності деяких батьків. До своїх дітей вони ставляться як до речей: мій стілець – де захочу, там і поставлю; мій син – що захочу, те й скажу, що спаде на думку, те й зажадаю. У своїх педагогічних працях В.О.Сухомлинський описує один видаток: батько купив 15-річній дочці, учениці 9 класу, модні туфлі й гарненьку сукню. Туфлі наказав поставити поряд столу, за яким дівчина виконує уроки, сукню повісити тут же. І попередив: бачиш, як я тебе люблю, ось які речі купив!!! Але якщо не будуть з усіх предметів до кінця семестру оцінки не нижче достатнього рівня, -  не доторкайся до обновок». Дівчина заплакала. Ось так батько поспілкувався з донькою. Чоловік не знав, що слово – могутній засіб виховання, тому і користуватися ним слід дуже обережно, особливо в конфліктних ситуаціях.

Шановні батьки, ви повинні керувати дітьми, доки вони маленькі, повинні вчити їх, але досить часто ви цим і обмежуєтесь, залишаючи осторонь найважливішу педагогічну дію – спілкування. І можна зрозуміти, чому ви схильні до спілкування, - воно не сумісне з керуванням і навчанням.

Спілкування вимагає рівноправ’я і взаємоповаги. Спілкування з іншим – це здатність перейматися почуттями іншого.

Пам’ятайте, що одна мить спілкування для виховання більше, ніж години повчань.

Головна думка при спілкуванні: дитина – рівна нам людина, адже визнання цієї рівності перевертає душу дорослої людини і робить щасливими людей.

Спілкуйтеся з дітьми. Не намагайтеся бути байдужими, не грайтеся в безпорадність і дурість, простягніть руку допомоги дитині і дайте зрозуміти, що ви можете зростати разом і що дитина може на вас розраховувати.

До речі, за середньостатистичними даними, дитина одержує в день тільки 12,5 хвилин на спілкування з батьками. З цього часу 8,5 хвилин батьки відводять на різного роду настанови, зауваження і суперечки зі своїми дітьми. На довірливе дружнє спілкування залишається всього лише 4 хвилини. Звичайно, це вкрай мало, тому ми починаємо поспішати, нервувати, кричати.

Важливим є й те, що в середньому дитина одержує в день 468 негативних зауважень і всього лише 32 позитивних. Є над чим задуматися.

Правильно роблять ті дорослі, які велику увагу приділяють повсякденному спілкуванню з дитиною. Вони розповідають багато цікавого, читають книжки, обговорюють події дня. Саме завдяки цьому вони стають ближче до дитини, стають її другом.

Щоб судити про дитину справедливо й правильно, вам, шановні батьки, потрібно не переносити її з її сфери у вашу, а самим переселятися в її щиросердний світ.

Будьте взаємо ввічливі й частіше спілкуйтеся з власними дітьми, адже виховання словом – найяскравіше і найважче з усього, що є в педагогіці.

 

Творче групове завдання

 

  Батьки і діти поділяються на групи. Групи дітей описують портрет ідеальних батьків; групи батьків – портрет ідеальних батьків; групи батьків – портрет ідеальної дитини за питаннями:

1. Як вони повинні виглядати?
2. Чим повинні займатися?
3. З ким повинні дружити?
4. Чим вони мають цікавитися?
5. Як повинні проводити свій вільний час?
6. Які професії вони повинні мати чи обрати в майбутньому?

Шановні батьки, виберіть якийсь день тижня і намагайтеся упродовж цілого дня бути ідеальними дітьми й ідеальними батьками.

Конкурс 

«Мудрість батьківського виховання»

 

 

Добрий день, дорогі батьки! Раді вас вітати на позакласному заході педагогічної майстерності батьків «Мудрість батьківського виховання».

Школа  ставить перед собою багато завдань: і виховання, і навчальні, і просвітництво.

Школа може допомогти батькам при вирішенні багатьох питань виховання, але вона ніколи не зможе конкурувати з родиною. Саме родина є сильним засобом у формуванні особистості дитини.

Життя та наука довели, що всі проблеми в дітей, а потім у дорослих пояснюються помилками сімейного  виховання, головна з яких – відсутність любові і невміння хвалити й підтримувати своїх дітей. Найголовніше для дитини, щоб її любили такою, яка вона є. На жаль, за браком часу, ви не можете багато спілкуватися зі своїми дітьми, тому вони мало знають про ваші таланти, уподобання,  авторські можливості. 

На нашому святі присутні ваші діти, які залюбки вболіватимуть за вас, а також і дізнаються багато нового про найрідніших, найрозумніших своїх батьків.

Девізом нашого конкурсу стануть слова великого педагога – гуманіста             В.О.Сухомлинського «Там, де нема мудрості батьківського виховання, любов матері та батька до дітей спотворює їх».

А тепер до вашої уваги  наше вельможне журі. Це вчителі – предметними, які  викладають у нашому класі….

 

1.          Конкурс « Моя родина – найкраща»

Намалюйте, будь ласка, предмет, який найкраще продемонструє настрій, що панує у вашій родині.

Музична пауза «Моя сім’я найкраща» (3 хв).

Проаналізуйте своє художнє творіння.

 

2.          Конкурс «Психологічна стежинка»

Цей конкурс дасть можливість виявити знання з психології. Адже ця наука передбачає вирішення проблем навчання, виховання та спілкування.

Запитання

1.               Як стати хорошою людиною?
2.               Як уладнати конфлікти з членами своєї родини?
3.               Чи важко бути мамою і татом?
4.               Як заслужити любов дитини?
5.               Як ставитися до вислову «школа під голубим небом»?

 

 

 

3.          Конкурс «Авторський».

Шановні батьки, не секрет, що ваші діти знають багато оповідань та казок В.О.Сухомлинського. Завдяки їм зростають чутними, добрими, справедливими. Твори цього письменника-педагога спонукають розум і почуття дітей до аналізу вчинків літературних героїв, до відповідних висновків, викликають бажання наслідувати їх або чинити по-іншому. Вашими малятами вже складено багато казок самостійно, із вашою та моєю допомогою. От сьогодні хотілося б, щоб ви полинули у світ дитинства і склали свою казку про взаємовідносини батьків та дітей.

 

Музична пауза «Моя мама найкраща у світі» (4-5 хв.)

 

4.          Конкурс «Загадковий».

Напередодні цього конкурсу ваші діти намалювали портрети своїх батьків. Ваше завдання впізнати себе і пояснити, що саме допомогло вам упізнати своє обличчя на дитячих творіннях.

(На пошуки – 1 хвилина)

 

5.          Конкурс «Світ моїх захоплень»

Кожна людина – це особистість з притаманними тільки їй уподобаннями, звичками, характером. На перший погляд ми начебто схожі,  але надзвичайно різні. А чим саме відрізняються наші батьки, нам допоможе дізнатися конкурс «Світ моїх захоплень», у якому кожен учасник образно і яскраво розповість про свій «коник».

 (На виступ – три хвилини)

 

6.          Підсумок

На цьому ми й завершимо наші конкурсні змагання. Усі учасники полегшено можуть зітхнути, а от журі доведеться ще трішки попрацювати, адже перед ними стоїть нелегка задача: визначити, хто з наших учасників заслуговує на титул «Мудрість батьківського виховання»

   (Нагородження, фінальна пісня у виконанні дітей «Ми бажаємо щастя вам»).

 

Сім’я – це весь світ, світ особистий і неповторний, який ґрунтується на виключній ознаці сім’ї – любові. Тож, дорогі батьки, любіть усім серцем своїх дітей, нехай вони міцно люблять вас. Будьте щасливі!

 

Література

 

 

1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. У 5-ти т. Т. 1. К., «Рад. школа»,           1976. 654 с.
2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т. Т. 2. К., «Рад. школа»,           1976.   670 с.
3. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т. Т. 3. К., «Рад. школа»,           1977.   670 с.
4. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т. Т. 4. К., «Рад. школа»,           1976.   640 с.
5.  Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т. Т. 5. К., «Рад. школа»,         1977.   639 с.
6. Сухомлинський В.О. Народження громадянина. К., «Рад. Школа», 1978.
7. Вислови В.О. Сухомлинський. Сторінками творів мудрого учителя «Рад. школа», 1998
8. Батьківські збори. – Вип.. 2. – Сценарії, методики проведення, практичні додатки. Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 176 с.
9. Початкова школа. Науково-методичний журнал. № 10, 1993 р.
10.  Початкова школа. Науково-методичний журнал. № 9, 2003 р.