Тематичний день у 2 класі. Свято "Осінній калейдоскоп"

Свято «Осінній калейдоскоп»

 

Учениця. Літечко тепле, куди ти поділось?
Сонечко ясненьке, куди ти закотилось?

Травиця шовкова, чом не зеленієш?

Квіточко шовкова, чом не запашнієш?

 

Вчитель. Коли з дерев усі листочки злітають,
Коли вже на південь пташки відлітають,
Коли небо сіре, холодний дощ ллється,
Оця пора року як, діти, зветься?

 

Вчитель. Вже осінь. Падають каштани,

І листя з дерева летить.

Над лугом стеляться тумани,

І ліс зажурено шумить.

А струни бабиного літа

Блищать на сонці і дзвенять,

Пташки останні сумовито

У вирій, в дальній край летять.

Ще сонце ніжно пригріває,

Але стає коротшим день.

І хоч метелик ще літає,

Та вже поменшало пісень.

Осінні вечори погожі

Та у природі щем і сум.

Вони на дивну казку схожі –

Наводять скільки різних дум…

 

Учень. Тихо-тихо. Сонце гріє,
Шле тоненькі промінці.

Різне листя пломеніє,

Наче сонечко в руці.

Де-не-де зоріють квіти –

Он ромашка зацвіла.

Пізні квіти, наче діти,

Повернулись до тепла.

А тепла й не так багато,

Скоро-скоро задощить…
А сьогодні ніби свято –

Все у золоті стоїть.

 

Пісня «Нарядилась осінь» (Сл.М. Хоросницької. Муз. В. Карасьова)

Учениця. Ой! Як гарно навкруги!

В золоті сади, луги.

Хто їх так розмалював?

Одяг хто подарував?

 

 

Учитель. Уночі, як нам ще спиться,

Чула, ходить чарівниця.

А сама вся в золотому

У намисті дорогому.

Як лише чого торкнеться,

Так те золотом заллється.

 

Учениця. Хто ж красуня тая дивна?

 

Діти. Та то ж осінь чародійна!

- Осінь! Осінь!  В гості тебе просим!

 

Учитель. Справді, Осінь, заходь до нас.

Тут хлопчики й дівчатка зібралися стрічать тебе давно.

Про себе розкажи спочатку,
Порозважайся з нами заодно.

 

Осінь. Добрий день! В добрий час!
Рада, любі, бачить вас.

Не сама до вас прийшла,
А й синочків привела.

 

По землі простую швидко,
Кольори міняю.

І тепер на поле рідко

Сонце посилаю.

Щоб земля могла спочити

І набратись сили,
Бо ж вона пшеницю й жито

Для людей зростила.

Фруктів, овочів багато –

Усього доволі!
А тепер спочинок-свято

Буде в лісі й в полі.

А ось мої місяці. Кожен сумлінно виконував свою роботу, щоб підготувати землю до зими. У кожного свої обов’язки. Про це вони вам і розкажуть.

Вересень. Я – Вересень!

До школи діток завжди закликаю,
А роботи в мене – непочатий край!

Я ворота в осінь першим відкриваю,
Ввечері тумани посилаю в край.

Звожу я картоплю, кавуни і дині,

Тож робота в полі і в саду кипить.

Все зібрати люди встигнути повинні,
Восени не можна змарнувати й мить!

 

Жовтень. Я – Жовтень!

Ну, а  в мене також є робіт багато:
Все зібрати в полі,  у садках , в гаю.

Щоб було що їсти в будень і у свято,

Ще одну задачу маю я свою:
Все зачарувати – ось моя робота!
Фарбувати листя хочеться мені,
Щоб горіла всюди щира позолота

І падало листя в жовтому вогні.

 

Листопад. Я – Листопад! Дружу з вітрами

І золото з дерев трушу.

Іду з холодними дощами

Та землю листям вкрить спішу.

І звірів спати повкладаю

Тих, що для них харчів нема.

Я добрий, я про все подбаю –

Не за горами вже зима.

Вчитель. От, які чарівні місяці до нас завітали. Ми дуже раді, що ви прийшли до нас у гості .Це дивовижно! Осінь і три її сини! Тому давайте їх порозважаємо, адже таке не щодня побачиш. Чи не так, діти?!

Діти. Осінь люба! Осінь мила!

Ліс і гай позолотила.

 

Все повносила в комору,
Наскладала цілу  гору!

 

Яблук, гуш, картоплі, кропу…

І багато, не потроху.

 

Щоб узимку, в лютий холод

Та не дошкуляв нам голод.

 

Щоб були ми дружні й ситі,
Радістю й теплом зігріті.

 

Ой, спасибі, осінь мила,
Ти – чудова та вродлива.

 

Ми тобі співати будем,

Бо тебе ми справді любим!

Пісня «Осінь» (Сл. і муз. Є. Громонової)

 

Гра «Музичний город»

Учень. Чудова осінь! І така чарівна!

У золоті дерева всі стоять.

І трішки сумно, якось ніби дивно,

Що всі листочки з дерева злетять.

  Хоровод «Танець з осінніми листочками» (Сл і муз. Є. Гомонової)

 Учень. Осінь гратись захотіла,

Землю листям застелила.

Тільки вітер налетів,
Гратись з листям захотів.

 

Гра «Хто більше збере листочків» (з зав’язаними очима)

Учениця. Листя в останньому вальсі кружля,
З тихим зітханням під ноги ляга;

Сумно нашіптує казку мені –

Дивно навкруг, немов уві сні.

 

Танець «Вальс осінніх листочків»

Вчитель. Спасибі осені за всі її щедроти!

Спасибі діти вам, за свято, за роботу,

А вам, батьки за допомогу і турботу!

Ось і настала хвилина прощання. Скажемо разом:

До побачення осінь! Дякуємо за твої дари для всієї дітвори!

 

Ось і закінчилось наше свято,

Яке приготували для вас малята.

Хочемо звернутись до вас, гості:

Мами й тата, друзі-школярята,

У цей нелегкий, затуманений час

Всім серцем ми зичимо щастя для вас.

Ви відверніться від бід усіх,

Зверніть увагу на діток своїх,

Краса та радість в створіннях оцих.

Забудьте всі біди, усі перешкоди,

Частіше бувайте у нашій  школі.

А йдучи дорогою разом з дітьми,

Помітьте оте, що не бачать вони,

Послухайте шелест листків золотих,

Побачте красу дерев чарівних.

Нехай хмаринки сиві насувають, —

Вони поетів на вірші надихають,

Нехай дощі частіше випадають, —

Вони земельку напувають.

А люди хай красу її частіше помічають.

Отож ми просимо: погляньте навкруги!

Красу природи побачте назавжди!

Нам хочеться, щоб ці слова ви

Не лише почули,

А серцем глибоко вдихнули.