теоретичний аспект фізичного виховання учнів з відхиленням у стані здоров'я

Міністерство освіти і  науки України

 

Полтавський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

Доповідь на тему:

«Теоретичний аспект фізичного виховання учнів з відхиленням у стані здоров’я»

 

 

 

«

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала викладач Кошмай Т.В.

Розглянуто на засіданні методичної комісії

викладачів математично-природничого циклу.

Протокол від _____ №  _______

Голова методичної комісії ___Л. В. Гайтан

 

 

 

 

 

 

Полтава

2022

 Зміст.

Вступ.

1. Вплив фізичних вправ на серцево – судинні систему.
2.    Оздоровчий ефект від систематичний занять фізичними
3. Механізми лікувальної дії фізичних вправ
4.   Розподіл  учнів на групи, відповідно до критеріїв оцінки здоров’я
5. Критерії оцінки здоров’я учнів.
6.  

 

 

 Факт тісного взаємозв’язку стану здоров’я й фізичної працездатності зі способом життя, обсягом і характером щоденної рухової активності є загальновизнаним. Відповідно до досліджень людський організм запрограмований споконвіків на інтенсивну і систематичну рухову активність. Але сьогодні величезний руйнівний вплив на організм людини має різке зменшення рухової активності,викликане комфортністю умов життя й інших наслідків науково – технічного прогресу. Завадити цьому можна тільки завдяки інтенсивному та цілеспрямованому використанню засобів фізичної культури для задоволення природних потреби людського організму в русі. На ефективність фізичних вправ та їх винятково сприятливий вплив на людину вказував ще французький лікар ХУІІ століття Симон Андре Тиссо. Це йому належить дивовижне за глибиною і далекоглядністю висловлювання про те, що рух може за своєю дією замінити будь-які засоби, але всі лікувальні засоби світи не можуть замінити дію рухів. Зараз, в умовах збільшення гіподинамії та поширення раніше невідомих хвороб і епідемій ці слова звучать найвищою мірою переконливо.

   Найбільш загальна реакція організму на фізичні вправи – підвищення загального тонусу функціонального стану організму, тобто поліпшення життєдіяльності організму, яка безпосередньо визначає ступінь його опору всіляким захворюванням або станам, що передують захворюванням.

   Головну роль у цьому процесі відіграє нервова система, на яку насамперед і поширюється тонізуючий вплив фізичних вправ6 урівноважуються процеси збудження і гальмування в центральній нервовій системі, нормалізуються вегетативні функції, підвищується розумова працездатність, знімаються гальму вальні стани у мозку, які порушують роботу різних органів, поліпшується його керівна та координуюча діяльність. Відповідно нормалізуються функції  окремих органів і систем. Наприклад, основною причиною порушень постави є не анатомічні дефекти та патологічні переохолодження тканин, а відсутність нервового стереотипу -  навички підтримування правильної постави. Під впливом відповідних фізичних вправ  складається значний, постійно діючий зв'язок : мозок – нервові провідники – м’язи . Цей зв'язок зумовлює необхідне напруження м’язів, що забезпечують правильну поставу. Одночасно фізичні вправи підвищують силу та витривалість м’язів, які підтримують правильне взаєморозташування кісток скелету, без чого також неможливо постійно підтримувати правильну поставу.

   Вплив фізичних вправ на серцево – судинні систему зумовлений, з одного боку, тренуванням та зміцненням серцевого м’язу, а з іншого  - нормалізацією складного механізму регуляції діяльності цього органу та всієї системи кровообігу:

-         Поліпшується корональний кровообіг і обмінні процеси у серці;

-         Впливає на венозну гемодинаміку, сприяє посуненню крові до серця;

-         Підвищується ефективність систоли;

-         Поліпшується кровозабезпечення серцевого м’яза, нормалізується артеріальний тиск та інтенсивність загального кровоточу;

-         Знижується зміст холестерину в крові. Під впливом тренувань жири на відкладаються в судинах або підшкірній клітковині, а витрачаються організмом.

У тісному зв’язку з діяльністю серцево - судинної системи перебуває дихальна система. Її реакція на регулярні фізичні вправи полягає у:

-         Підвищенні еластичності міжреберних хрящів, завдяки чому збільшується рухливість діафрагми;

-         Зміцнення дихальних м’язів;

-         Підвищення життєвої ємності легень;

-         Формуванні правильного дихання;

-         Поліпшення легеневої вентиляції;

-         Економізації зовнішнього дихання;

-         Поліпшені процеси газообміну в легенях ( поліпшення насичення артеріальної крові киснем і видалення вуглекислоти).

Спеціально дібраними вправами можна поліпшити роботу шлунково – кишкового тракту, зокрема його рухову функцію та впливати на шлункову секрецію.

   Отже, інтенсифікація нервових процесів, нормалізація травлення, підвищення функцій легень та серцево – судинної систем поліпшує постачання всіх тканин організму речовинами, що регулюють, активізують рівень процесів обміну, що стимулює захисні сили організму, загартовує організм, збільшує опір засобами цивілізації, зміцнює здоров’я та підвищує якість життя. Тобто, фізичні вправи здійснюють значний оздоровчо  – профілактичний вплив на організм людини.

   Оздоровчий ефект від систематичний занять фізичними вправами полягає у такому:

-         Фізична активність затримує розвиток коронарного атеросклерозу й тим самим попереджує виникнення багатьох хвороб серця;

-         Під впливом тренувань поліпшується функція підшлункової залози, що виробляє інсулін – гормон, який розщеплює глюкозу. Завдяки цьому поліпшуються умови накопичення й раціональної витрати енергії організму;

-         Поліпшується робота печінки – головної лабораторії організму. Активізується вироблення ферментів та інших важливих біологічно активних речовин, прискорюється очищення організму від шлаків, що утворюються в процесі життєдіяльності;

-         Зміцнюються різні групи м’язів ( у тому числі тулуба), що поліпшує поставу та підвищує фізичну підготовленість та працездатність;

-         Систематичні заняття фізичними вправами здатні виправити багато фізичних дефектів організму людини, як вроджених, так і набутих.

За кольором шкіри долоні людини можна визначити схильність її до певних захворювань:

-         Жовтий відтінок свідчить про застій крові;

-         Молочна білість – показник анемії або захворювань бронхів;

-         Синявий відтінок – сигналізує про проблеми із серцем;

-         Мармурова шкіра – ознака ламкості судин та схильність до утворення підшкірних гематом.

Механізми лікувальної дії фізичних вправ

   Фізичні вправи – рухові дії, які виконуються з метою набуття або удосконалення фізичних якостей, умінь та навичок.

  Взагалі, рух необхідна умова нормального перебігу життєвих процесів. Рух є природним регулятором усіх функцій організму людини, а також важливим чинником у лі кунні хворих.

  Рухова діяльність людини має різний прояв, але у будь-якій руховій діяльності розрізняють два компонента : руховий та вегетативний ( зміни у внутрішніх органах).

  Систематичне заняття вправами сприяє розвитку визначеного стану організму людини – стану тренованості, який характеризується підвищенням можливостей різних систем та функцій організму і поліпшенням координації діяльності різних систем організму між собою ( узгодженості у роботі).

  Саме тому під впливом правильного і систематичного використання фізичних вправ в організмі хворої людини відбуваються зміни, які сприяють швидкому одужанню.

 В основі лікувальної дії вправ лежать різні механізми, серед яких розрізняють 4 групи механізмів фізичних вправ  тонізуючої, трофічної, компенсаторної і нормалізуючої.

      Розподіл  учнів на групи, відповідно до критеріїв оцінки здоров’я.

З метою зміцнення здоров’я, сприяння гармонічному розвитку та загартування організму студента треба забезпечити кожному повноцінний руховий режим. Вирішення цього завдання значною мірою залежить від правильного вибору медичної групи для кожного студента, а також активного використання всього арсеналу засобів фізичного виховання щодо оздоровлення молоді.

  Поділ на групи за станом здоров’я зумовлений тим, досягнення максимального оздоровчого ефекту в процесі занять фізичним вихованням залежить від ступеня відповідності засобів, форм, методів занять індивідуальним особливостям людини.  При цьому слід мати на увазі, організм студентів з відхиленням у стані здоров’я потребує рухової активності не менше, а найчастіше більше, ніж організм здорових студентів, але це повинна бути якісно інша рухова активність.

  Чинниками, які впливають на рівень здоров’я  людини, є : здоров’я батьків, особливості перебігу матері вагітності та пологів,особливості розвитку малюка, домашні умови та мікроклімат у сім’ї, умови фізичного виховання дитини,характер і умови відпочинку, санітарно – гігієнічні умови побуту та навчальної діяльності тощо. Якщо генетичні порушення під час народження дитини були відсутні, то саме особливості розвитку малюка впливають на подальший рівень його здоров’я.

   З метою врахування індивідуальних особливостей під час занять фізичним вихованням загальноприйнятим є поділ на групи здоров’я за такими критеріями.

   Критерії оцінки здоров’я учнів:

-         Наявність або відсутність хронічних захворювань;

-         Рівень функціонування основних систем організму;

-         Ступінь опору несприятливим впливам;

-         Рівень фізичного розвитку;

-         Ступінь гармонійності фізичного розвитку.

   Відповідно до критерій оцінки здоров’я розрізняють 5 груп здоров’я:

1.     здорові, які не мають хронічних захворювань, з відповідним віку фізичним розвитком;
2.     без відхилень у стані здоров’я або з незначними відхиленнями, але з достатнім фізичним розвитком;
3.     хворі на хронічні захворювання у стадії компенсації, які добре себе почувають і мають достатню працездатність, або студенти, які мають відхилення у стані здоров’я тимчасового характеру, що потребують обмежених фізичних навантажень;
4.     хворі на хронічні захворювання у стадії субкомпенсації, які часто хворіють і мають знижену працездатність;
5.     хворі на хронічні захворювання у стадії декомпенсації.

Відповідно до стану здоров’я, фізичного розвитку, рівня фізичної підготовленості всі студенти поділяються на 3 групи: основну, підготовчу, спеціальну.

    До основної медичної групи належать студенти, які здорові й не мають хронічні захворювання з відповідним віку розвитку.

   До підготовчої групи належать студенти без відхилень у стані здоров’я( або з незначними відхиленнями), але з достатнім фізичним розвитком.

  До спеціальної медичної групи належать студенти, які мають відхилення у стані здоров’я і мають обмеження у фізичному навантаженні.

 Заняття з кожною групою мають свої особливості як організаційні, так і методичні. Дотриманні цих рекомендацій під час занять фізичним вихованням учнів, дасть змогу підвищити ефективність занять і сприятине підвищенню фізичного розвитку студентів.

 

 

Використана література.

1. Баранов В.М. В мире оздоровительной физкультурі, - К.: Здоровье, 1987.
2. Залесова Е.Н. Єнциклопедия лечебного массажа и гимнастика,- М.: Траст Пресс, 1999.
3. Ильин В.И. физическая культура студента,- М.: Гардарики, 2000.
4. Курхан Ю.И., Таламбум Е.А., Силин Л.Л. Движение против остеохондроза позвоночника, - М.: Физкультура и спорт, 1987.
5. Куценко Г.И. Книга о здоровом образе жизни,- М.: Профиздат, 1987.
6. Лебедева В.С. Лечебная физкультура при инфаркте миокарда,- М.:Медицина,- 1974.
7. Лещинский Л.А. Берегите здоровье, М.: Физкультура и спорт, 1995.
8. Мильнер Е.Г. Формула жизни, М.: Физкультура и спорт, 1991.
9. Мурза В.П. Фізичні вправи і здоровя ,- К.: Здоров я, 1992.
10. Отращенко П.Г., Мовчанюк В.О. Хочу бить здоровим,- К.: 1991.
11. Петровский Б.В. Популярная медицинская єнциклопедия, - М.,1981.