Тест «Патріотичні почуття в поетичних творах В. Симоненка, О. Ірванця та Н. Мельниченко»

Про матеріал
Підсумкова робота № 3 з української літератури для учнів 7 класу НУШ " Патріотичні почуття в поетичних творах В.Симоненка, О.Ірванця та Н.Мельниченко" за модельною програмою Т.Яценко до підручника О.Авраменка
Перегляд файлу

Підсумкова робота з теми «Патріотичні почуття в поетичних творах

В. Симоненка, О. Ірванця та  Н. Мельниченко»

Група результатів 1

                                                    (усна взаємодія)

Завдання 1. Прослухайте текст.

Жменька була ще юна, допитлива і дуже необережна. Понад усе Устим боявся, що вона забіжить куди-небудь, куди бігати не можна, і натрапить на міну. Тому брав її на повідець набагато частіше, ніж належало брати таку малу і стрибучу собаку.

Жменька походила з роду тих численних песиків, які залишилися одні, коли почалася війна і їхні господарі поїхали геть. Тож ніхто не знав напевне, хто її батьки. Жменьку, двох її братів та сестру підібрали військові – кілька щенят залишилися з ними на позиціях, а одне дісталася Устимові у подарунок. Спершу її кликали Женькою, але раз один із бійців жартома назвав її Жменькою, бо за часів свого глибокого дитинства вона вміщалася у нього на долоні. І так це ім'я й зосталося.

Окрім мін, Устим боявся, що росіяни раптово почнуть наступати, і їм з мамою, татом і Жменькою доведеться залишити дім, а військовим – їхні бліндажі та окопи. Але вони пообіцяли, що, якщо таке й станеться, щенят заберуть із собою. Бути покинутим вдруге за одну війну – це занадто, особливо як на цуценяче життя.

Щоправда, військові були впевнені, що відступати не доведеться. Або ж так вони казали Устимові. Як і всі дорослі, зрештою. Він, утім, вважав, що дорослі усього передбачити не можуть – ніхто ж не думав, що взагалі почнеться війна. Тому він не зводив очей зі Жменьки. Мама з татом не зводили очей із нього – теж боялися, аби з ним нічого не трапилося. Військові не зводили очей із горизонту, звідки час від часу прилітали кулі, міни та гранати. Коли це траплялося, доводилося ховатися у підвали. Устим ніколи не бачив тих, хто ці гранати кидає, і від цього ставало ще страшніше, вони немовби самі падали з неба. Дорослі також увесь час сперечалися про те, хто їх обстрілює. Хтось казав, що вже приїхали росіяни, хтось – що це місцеві бойовики. Тітка Люба з сусіднього будинку постійно кричала, що стріляють ті ж самі військові, від яких Устим отримав Жменьку.

Сперечалися завжди, щойно обстріли припинялися, і ніколи – у підвалах.

Устим знав, що десь далеко з того боку, звідки стріляли, був Донецьк, куди мама раніше їздила до двоюрідної сестри. Сам він ще ніколи його не бачив, – а тепер і не можна було, бо все з того боку стало окуповане. Туди ніхто не їхав уже так багато днів, що іноді Устимові здавалося, ніби з того окупованого боку вже нічого не існує. Ніби все розчинилося в повітрі. Але хтось же мусив звідти стріляти.

Щоправда, що більше днів поспіль не лунали обстріли, то легше було про них забути.

І в один із таких днів Устим став такий неуважний, що загубив Жменьку.

Найперше він побіг на окраїну містечка, де починалося макове поле. Туди не можна було потикатися – поле було заміноване. Устим стояв і до болю в очах вдивлявся у маки, аж поки вони не почали перетворюватися на розмиті плями. Але там усе було тихо.

Тоді Устим побіг вулицями назад. Він гукав Жменьку і намотував на руку повідець, той на бігу розмотувався і волочився за Устимом по дорозі. Устим стискав той кінець, що кріпився до нашийника на Жменьчиній шиї, і кричав, кричав, кричав.

Ніхто з людей, що траплялися йому по дорозі, не переймався тим, що Устим загубив щеня. Люди тут постійно щось втрачали.

В Устима різало в грудях, коли він вибіг у кінець однієї з вулиць, де починалися гаражі, і впав у траву поміж ними. Він так захекався, що не міг навіть заплакати.

         Сонце стояло в зеніті. Примруживши очі, можна було побачити крізь вії окремі його промені. Весняне повітря напиналося між ними, як свіжовипране після зими простирадло. Воно пахнуло всім тим, що встигаєш забути за час морозів. Устим думав, скільки всього може винюхати у цьому повітрі Жменька. Якби його нюх був хоча б уполовину такий гострий, він би вже, напевно, її знайшов. (Ольга Русіна  «Абрикоси зацвітають уночі»)

 

 

Завдання 2. Прослухайте запитання до тексту й варіанти відповідей. Визначте правильну відповідь і запишіть номер запитання й букву обраного варіанту (кожна правильна відповідь – 1 бал, усього 12 балів)

 

  1. Якою була Жменька на початку оповідання?

а) спокійною, слухняною, старшою            б) юною, допитливою, необережною

в) великою, ледачою, байдужою                  г) полохливою, тихою, дорослою

 

  1. Чому Устим часто брав Жменьку на повідець?

а) щоб вона не загубилася                            б) щоб вона не натрапила на міну

в) щоб вона не заважала дорослим              г) щоб її не вкрали

 

  1. Якої небезпеки, крім мін, боявся Устим?

а) що Жменьку можуть вкрасти                   б) що розпочнеться раптовий наступ

в) що собака захворіє                                     г) що зникнуть продукти

 

 

  1. Чому Устим не вірив дорослим, коли вони казали, що відступати не доведеться?

а)  вважав, що дорослі не можуть передбачити все

б)  чув інші чутки від друзів

в) йому приснився поганий сон

г)  бачив техніку ворога

 

  1. Чому Устимові було страшніше від обстрілів?

а)  бачив, як усе вибухає                            б)  не бачив, хто кидав гранати

в)  боявся залишитися сам                         г)  не міг знайти батьків

 

  1. Хто вважав, що стріляють українські військові?

а) Устим                б) мама               в) тітка Люба               г) військові

 

  1. Що знаходилося з того боку, звідки стріляли?

а) Харків                б) Луганськ        в) Донецьк                г) Запоріжжя

 

  1. Чому Устимові здавалося, що з окупованого боку нічого не існує?

а) туди давно ніхто не їздив                       б) там усе було зруйноване

в) він чув лише вибухи                               г) він боявся того боку

 

  1. Що сталося в один із днів без обстрілів?

а) Жменька загубилася                                б) почався новий обстріл

в) Устим пішов у макове поле                    г) військові відступили

 

  1. Чому макове поле було небезпечним?

а) там могли бути змії                                  б) воно було заміноване

в) там ховалися вороги                                 г) там було важко щось знайти

 

  1. Як люди реагували на те, що Устим загубив щеня?

а)  допомагали йому шукати                       б)  заспокоювали його

в) не звертали уваги                                     г) сварили його

 

  1. Чим пахло весняне повітря, коли Устим лежав у траві?

а) свіжими маками                                       б) морозом і пилом

в) травою та землею                                     г) тим, що забувається за час морозів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Група результатів 2

(працює з текстом)

І варіант

 

  1. Прочитайте вірш, виконайте письмово завдання до нього (усього 12 балів)

Дві різні сторони життя і сьогодення,

В одному все іде своїм шляхом,

А в іншій стороні страшне й сумне будення,

Шахіди, вибухи, страхіття загалом.

Безсонні будні, гучні дні і ночі,

Поранені, загиблі… всі сумні…

У рідних і близьких не висихають очі,

Новин чекає кожен, від рідні.

Таке наше життя учора і сьогодні,

Все менш будують плани майбуття.

Та все одно ми віримо, ми в змозі,

Відстояти та відродить життя.

Завжди було з прадавню і донині,

Йдуть війни, морять, у полон беруть,

А потім зміниться усе якимось чином

І все це пам’ятатиме наш люд.

Відновиться життя, з’являтимуться мрії

І відбудують села та міста.

Відродиться в серцях жива, свята надія

На мир і спокій й Світле майбуття.

                          (Майя Панасюк)

 

  1. Сформуйте літературний паспорт твору за планом
  1. Рід літератури
  2. Жанр
  3. Вид лірики
  4. Провідний мотив
  5. Художні засоби
  6. Враження від поезії, щоб хотілося сказати.

 

 

 

 

 

ІІ варіант

 

  1. Прочитайте вірш, виконайте письмово завдання до нього (усього 12 балів)

 

    Нехай в Україні живе Україна!

Сміється дитина і квітне калина,

Нехай за столом знов збереться родина

І вже не вдягається чорна хустина.

Хай лиш перед Богом схиляє коліна,

Цвіте і квітує незламна країна.

Підніметься з пороху вільна, нетлінна

І більш не повториться «чорна година».

Хай мати живе і породить хай сина

І лише міцніє свята пуповина.

Щоб дзвінко лунала лише солов'їна!

Нехай в Україні живе Україна!

                          (Людмила Соя)

 

 

  1. Сформуйте літературний паспорт твору за планом
  1. Рід літератури
  2. Жанр
  3. Вид лірики
  4. Провідний мотив
  5.     Художні засоби
  6. Враження від поезії, щоб хотілося сказати.

 

 

Група результатів 3

(письмова взаємодія)

І варіант

 

Виконай одне із завдань на вибір (12 балів)

Завдання 1. Напиши вільне есе на тему  " Життя – найвища цінність".

Завдання 2. Напиши допис у соціальній мережі від імені Олександра Ірванця, який звертається до людей ХХІ століття. Почни зі слів: «Друзі, сьогодні…»

Обсяг допису  10-12 речень. Пишіть від І особи однини (Я…)

 

 

 

 

 

 

ІІ варіант

 

Виконай одне із завдань на вибір (12 балів)

  1. Завдання 1. Напиши вільне есе на тему  " Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину.".

Завдання 2. Напиши допис у соціальній мережі від імені Олександра Ірванця, який звертається до людей ХХІ століття. Почни зі слів: «Друзі, сьогодні…»

Обсяг допису  10-12 речень. Пишіть від І особи однини (Я…)

 

 

 

Група результатів 4

(спостереження за літературними явищами, їх аналіз)

І варіант

Завдання 1. Виконай тести (за кожну правильну відповідь 0,5 бала)

 

 

  1. Неправильним є твердження

а) В. Симоненко народився на Полтавщині

б) майбутній поет зростав у неповній сім’ї

в) усі книжки поета було видано посмертно

г) фах журналіста В. Симоненко здобував у Києві

 

  1. У поезії «Лебеді материнства» немає образу

      а) сузір’я       б) калини            в) тополі    г) верби

 

3. Афоризмом стали слова В. Симоненка

     а)«Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії».

    б) «Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з  тобою приспані тривоги».

    в) «Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати».

    г) «Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину».

 

4. У вірші О. Ірванця «З міста, що ракетами розтрощене…» немає мотиву

      а) руйнування міст України внаслідок війни

      б) упевненості в перемозі України над росією

      в) очищення суспільства від засланих ворогів

      г)невідворотної відповідальності за скоєне лихо

 

5. Який художній засіб переважає у вірші О. Ірванця «З міста, що ракетами розтрощене»?

      а) метафора;     б) порівняння;    в) гіпербола;   г) іронія.

 

6. У поезії Наталії  Мельниченко «І прийде час його збирати-  … в мулі до колін

                                                             Під дулом власної гармати,

                                                             Як пролунає судний  … »

      Пропущене слово

      а) голосіння, дзвін                  б) ревіння, каміння    

      в) моління, каміння                г) каміння, дзвін

 

  1.     Установіть відповідність жанру лірики з її тематикою (2 бали)

    1. Громадянська  

    2. Пейзажна

     3. Інтимна 

     4. Філософська                            

а) особисті почуття, переживання

б) сенс життя, добро і зло

в) викриття суспільних або людських вад

г) зображення природи

 

 

  1.   Установіть відповідність між автором та цитатою з його твору: (2 бали)

Автор

  1. Василь Симоненко
  2. Олександр Ірванець
  3. Наталка Мельниченко
  4. Тарас Тополя

 

Цитата

а) «З вами я і вистою, й вцілію...»

б) «Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати»

в)  «Дні плинуть , наче хвилі моря...»

г) «Поверталися додому, розійшлися по одному...»

д) «Наостанок скажу лиш одне - боятись не гріх, Гріх - зрадити своїх»

 

  1. Увідповідніть твір та образи-символи  із поезії (2 бали)

Твір

  1. «Лебеді материнства» 
  2. «Не твоя війна»
  3. «Жито» 

4. «Каміння»                                                                                                               

Образ-символ

а) калина, мати, доньки і сини

б) житнє поле, житній колос, жито

в) мати , лебеді, верби , тополі

г) каміння, гурт гієн

 

Завдання 2. Дайте коротку відповідь на запитання 

 

  1. У вірші В. Симоненка  «Лебеді материнства» мати звертається до сина із застереженням… (1 бал)
  2. Поясніть, що означає вислів «збирати каміння» у вірші Н. Мельниченко "Каміння". (2 бали) 

Усього 12 балів

 

 

ІІ варіант

Завдання 1. Виконай тести (за кожну правильну відповідь 0,5 бала)

 

 

  1. 1. Перша збірка, яка вийшла за життя Василя Симоненка має назву:

     а) «Тиша і грім»                               б)«Вино з троянд»

     в) «Берег чекань»                            г) «Земне тяжіння»

 

2. Вірш «Лебеді материнства» В. Симоненка написаний у формі

    а) легенди           б)казки        в) колискової       г) переказу

 

3. .«Мріють крилами ... лебеді», «сиплють ночі ... зорі», «заглядає ... казка сивими очима» - у цих рядках використано художній засіб

     а)епітети     б)персоніфікацію      в) порівняння       г)алегорія

 

4. Який образ є ключовим у вірші Н. Мельниченко «Каміння»?

    а) образ птаха;    б) образ каміння;    в) образ сонця;    г) образ моря.

 

5. "Ми усе здолаємо і вистоїм!...". Ці слова - провідний мотив поезії

     а) Олександра Ірванця "З міста, що ракетами розтрощене..."

     б) Наталії Мельниченко "Каміння"

     в) Святослава Вакарчука "Місто Марії"

     г) Тараса Тополі "Фортеця Бахмут"

 

           6. До якого виду лірики належить вірш Наталії Мельниченко «Каміння»

      а) філософська      б) пейзажна     в) інтимна    г) громадянська

7. Увідповідніть художній засіб із прикладом ( 2 бали)

Художній засіб   

    1 порівняння  

    2 епітет

    3 гіпербола 

    4 алітерація 

         

Приклад

а)  до усього світу прокричу

б)  дні плинуть, неначе хвилі моря

в) все ж стоїть золотоверхий Київ

г) у пеклі цих страждань-терпінь

д) гарцює гурт гієн галопом

 

 

8.Увідповідніть автора та уривок із вірша (2 бали)

Автор

  1. Наталія Мельниченко  
  2. Олександр Ірванець 
  3. Василь Симоненко
  4. Святослав Вакарчук

Уривок

а) Ці дні, жорстокі і холодні,

   Каміння топлять в глибині.

б) Темряву тривожили криками півні,

     Танцювали лебеді в хаті на стіні.

в) Скільки іще забере вона

    Твоїх дітей не твоя війна?..

 Г  Я ніколи не прощу росію

  …Чом відводиш очі,білорусь?

 

 

9.Установіть відповідність  терміну із визначенням

Термін

  1. Ямб 
  2.  Хорей 
  3. Дистих                     
  4. Катрен 

Визначення

 а) дворядкова строфа

 б) чотирирядкова строфа

 в) повторення груп складів

 г) двоскладова стопа з наголошеним першим складом

 д) двоскладова стопа з наголошеним другим складом

 

 

Завдання 2. Дайте коротку відповідь на запитання 

1. Хто назвав Василя Симоненка «Лицарем на білому коні»? (1 бал)

2. Які почуття викликає у вас вірш О. Ірванця «З міста, що ракетами розтрощене»? Чому? (2 бали)

 

Усього 12 балів

 

 

Використані джерела

  1. Ольга Русіна  Абрикоси зацвітають уночі

         https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=26673

2.   Мирослав Манюк Голоси війни. 100 віршів про війну в Україні Голоси в        https://arkush.net/book/11236.

 3. Авраменко О. Українська література: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти. – К.: Грамота, 2024. – 240 с.

 

docx
Додано
28 вересня 2025
Переглядів
362
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку