11-А

«Уривок з поеми»

«Маруся Чурай»

«Contra spem spero!»

«Задивляюсь у твої зіниці...»

«Херсонські прерії – мов Січ, / А кобзарем - херсонський вітер, / І рідним був одразу клич: / – Вставайте! Кайдани порвіте!»

«Любіть Україну, як сонце, любіть, / як вітер, і трави, і води... / В годину щасливу і в радості мить, / любіть у годину негоди»

«кожне слово / нашої мови записане у Літописі / тож хай знають вороги якими словами / на самоті мовчимо»

«Господи, гніву пречистого / благаю – не май за зле. / Де не стоятиму – вистою»

«Гетьте, думи, ви хмари осінні! / То ж тепера весна золота! / Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа?»

запорозька кров; гармати революцій; дикий вихор гопака; козацький Буг

росяниста доріжка; ласкава усмішка; тихий шелест трав; щебетання дібров

засмагле сонце; золоті переливи кучерів; червона сорочка; хмари на небі

червоні блискавиці революцій, бунтів і повстань, Америки й росії

«Господи, гніву пречистого...»

«Два кольори»

«De libertate»

«Уривок з поеми»

«І мертвим, і живим…», «Кайдашева сім`я»

«Кавказ», «Уривок з поеми»

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Тигролови»

«Задивляюсь у твої зіниці», «Лісова пісня»

Євген Маланюк, Микола Хвильовий, Микола Вінграновський

Олена Теліга, Олег Ольжич, Юрій Дараган

Іван Багряний, Євген Маланюк, Олександр Довженко

Павло Тичина, Валер'ян Підмогильний, Іван Багряний

«Лебеді материнства»

«Уривок з поеми»

«Пісня про рушник»

«Два кольори»

Мазайлів

Ґудзів

Кайдашів

Запорожців

Сірків

«Тіні забутих предків»

«Зачарована Десна»

«Модри Камень»

«Тигролови»

"Уривок з поеми"

«Бог не без милості, козак не без щастя...»

«Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи»

«Хто тремтить – той і біжить»

«Або добути, або дома не бути»

«У романі автор змалював досить актуальний для своєї доби процес, який більшовицька ідеологія всіляко підтримувала, – народження нової інтелігенції з робітників і селян, "стирання меж між містом і селом". Навіть "у письменники" могли направити за комсомольською путівкою».

«Втеча на волю, сповнене небезпеки життя ловців і ловлених, незнайомі звичаї, а також і ніжна історія зворушливого кохання творять напружений інтерес і чар цієї книжки».

«Це – щемний, тужний спогад, адже за допомогу нашим воїнам Тереза поплатилася життям, а безіменний боєць, який силою уяви вертає її до зустрічей і розмов, переживає біль втраченого, нерозквітлого кохання»

«У цій коротюсінькій новелі наче вміщено три новели, і всі вони обрамлені сприйняттям юнака-студента, який приїжджає відвідати матір і дізнається про тонкі й складні взаємини трьох простих людей з глибоким душевним світом»

Пригодницький роман

Автобіографічна повість

Соціально-психологічний роман

Трагедія

доктор Тагабат і комунар Андрюша

Григорій Многогрішний і Наталка Сірко

Степан Радченко й Зоська

Софія Дорошенко й Марта

змалювання поїзда-дракона, у якому везуть в’язнів

утеча Григорія Многогрішного з поїзда

зустріч Многогрішного й Медвина в тайзі

знайомство Григорія з родиною Сірків

"Україна в огні"

"Подвійне коло"

"Уривок з поеми"

"Тигролови"

Іван Багряний

Василь Стус

Євген Маланюк

Микола Хвильовий

«Я (Романтика)»

«Подвійне коло»

«Маруся Чурай»

«Тигролови»

Івана Багряного

Олександра Довженка

Ліни Костенко

Євгена Маланюка

МУР

Празька школа

МАРС

ВАПЛІТЕ

Кандиба

Фітільов

Лозов'ягін

Багряний

Медвин

Наталка

Григорій Сірко

Григорій Многогрішний

Шістдесят суглобів у дракона — то шістдесят рудих домовин, і в кожній з них повно проглинених жертв, повно живих мертвяків. Крізь загратовані діри дивилися тоскно грона мерехтливих очей, — дивились крізь темряву десь на утрачений світ, десь туди, де лишилась країна, осяяна сонцем, де лишилась Вітчизна, озвучена сміхом дитинства і юності рано одтятої, де лишилася мати… родина… дружина… 

О час! Великий, мудрий художник! Ти несеш на своїй палітрі не тільки сивизну нашу, чи задерті кирпи, чи короткозорість нашу, чи випадкові часом ознаки наших геройств, а щось незмірно більше, глибше і велике, що складає в блакиті майбутнього блискучої краси трагедійний портрет безсмертного нашого народу.

— Якщо ти людина, а не диявол, то мусиш знати, що часом в’язні й судді повинні битись поруч, коли Батьківщина гине!

– …Нічого з вашої українізації не вийде, це вам факт, а якщо і вийде, то пшик з бульбочкою — це вам другий факт, бо так каже моє серце…..

Наші селяни не українці? Га?.. Та тому вже тисяча літ, як вони українці, а їх все не визнають за українців. Та після цього й ідійот не видержить, не тільки я.

Я дам одному брату зброю, другому ні, от вони й вороги до смерті!

Я тебе переслідуватиму все твоє життя. І всі ми, що тут пройшли… Ми тебе переслідуватимемо все життя і проводжатимемо тебе до могили, — тисячі нас замучених, закатованих… 

Мама ще й тепер по-українському як коли закидають. Крім того, у мене очі українські, ноги українські, все, все

Іван Багряний

Євген Маланюк

Олена Теліга

Олександр Довженко