«Антон і Харитон» Л. Воронкова

Прочитай уважно текст, не поспішай.

АНТОН І ХАРИТОН 

(Л.Воронкова) 

Жили на світі Антон і Харитон. 

- Давай з тобою дружити, – сказав Харитон. – Усе ділитимемо навпіл – і горе, і радість. 

- Згода, - сказав Антон, - коли поруч друг, жити легше і веселіше. 

Йшли вони якось полем. Сонце палить. А сховатися ніде – ні деревця, ні кущика. 

- Дай мені свого бриля, - сказав Харитон, - а то мені дуже голову припікає. 

Сонце почало і йому пекти в голову, але Антон подумав: «Нічого, потерплю. Зате Харитонові добре!» 

Раптом набігла величезна хмара, линув дощ. 

- Давай мені скоріше свого плаща, - закричав Харитон, - хіба не бачиш, що твій друг мокне? 

Антон віддав йому плаща. Дощик поливав Антона. Але він думав: « Ну, що ж, заради дружби і помокнути можна». Закінчився дощ, засяяло сонечко. Харитон віддав Антонові його плащ і бриль. 

- Візьми, - каже він, - а то мені нести важко. 

Антон узяв мокрий плащ і мокрий капелюх. І замислився. Тим часом друзі дійшли до перехрестя. 

- Тобі куди? – запитав Антон. 

- Мені ліворуч, - відповів Харитон. 

- Ну, а мені праворуч, - сказав Антон. 

- Так ми ж хотіли разом іти! – Закричав Харитон. – Ми ж друзі з тобою! 

Але Антон ішов усе далі й далі. Жодного разу не озирнувся.

ТИ ГОТОВИЙ ВІДПОВІДАТИ?

Хто першим запропонував дружбу?

Де відбулися події?

Що попросив Харитон в Антона, щоб захистити себе від сонця?

Що віддав Антон Харитонові, коли почався дощ?

Що сказав Харитон, коли повертав Антонові речі?

Хто куди пішов на перехресті?

Якого речення не було в тексті?