Аудіометрія

A) коливання частинок пружного середовища, які поширюються у виді хвиль і сприймаються органами слуху людини (частота від 16Гц – 20 кГц)

B) коливання частинок пружного середовища, які поширюються у виді хвиль і сприймаються органами слуху людини (частота від 1,6Гц – 2 кГц)

C) коливання частинок пружного середовища, які поширюються у виді хвиль і сприймаються органами слуху людини (частота від 160Гц – 200 кГц)

D) коливання частинок пружного середовища, які поширюються у виді хвиль і сприймаються органами слуху людини (частота від 1,6Гц – 200 кГц)

E) коливання частинок пружного середовища, які поширюються у виді хвиль і сприймаються органами слуху людини (частота від 26 Гц – 26 кГц)

A) графічне зображення залежності порогу больового відчуття від частоти звуку

B) графічне зображення залежності порогу чутності від частоти звуку

C)збільшення порогу чутності при зменшенні частоти

D)зменшення порогу чутності при збільшенні частоти

A) 10^-12 Вт/м2

B) 10^8 Вт/м2 

C) 10 Вт/см2

D) 10 Вт/м2

E) 10^2 Вт/м2 

А) зменшується

В) не змінюється

С) збільшується

D) може збільшуватись, а може зменшуватись

A) від частоти

B) від інтенсивності звуку

C) від потужності джерела звукових коливань

D) від форми звукових коливань

E) від тембру.

A) 10 Гц

B) 100 Гц

C) 1000 Гц

D) 10^4 Гц

E) 10^6 Гц.

A)це лінії, які відображають залежність рівнів інтенсивності від частоти звуків, що сприймаються вухом людини як рівногучні зі звуком при частоті 1 кГц

B) графічні залежності рівнів інтенсивності від частоти; C) це характеристика слухового відчуття

C) це характеристика слухового відчуття

D)це лінії, які відображають залежність звукових коливань від інтенсивності звуку

E) це криві, які характеризують зміну чутності вуха людини при зміні інтенсивності. 

А) в Євстахієвій трубі

В) у вушній раковині

С) в органі Корті

D) у зовнішньому слуховому проході

E) у барабанній порожнині з барабанною перетинкою і слуховими кісточками.

А) децибели шкали рівнів гучності

B) інтенсивності звуку, за яких виникає відчуття болю у вусі людини

C) логарифм відношення модуля інтенсивності до порогу чутності

D) ефективне значення тиску надлишкового над атмосферним

A) 10 дБ

B) 20 дБ

C) 50 дБ

D) 4 дБ

E) 1 дБ

А) звукові низькочастотні

В) ультразвукові

С) інфразвукові

D) звукові високочастотні

Е) всі перераховані вище.

A) короткочасний не може

B) поріг чутності сталий для всіх людей

C) поріг чутності може змінитися при довготривалому шумі;

D)може збільшитися поріг больового відчуття

E) може зменшитися чутність вуха до мінімальних шумів.

A) сукупність звуків з частотою 4-10 Гц

B) механічні коливання, які супроводжуються утворенням звуків однієї частоти

C)звук, який виражається складною часовою залежність

D) кількість звуків високої частоти

E) сукупність звукових коливань високої частоти.

A)інтенсивність

B) гучність, висота

C) тембр

D) частота

E) акустичний спектр.

A) тертям вусиків

B) коливанням крил комах

C) рухом кінцівок

D)положенням тіла у повітрі

A)площа поверхні барабанної перетинки більша від площі поверхні стременця у 22 рази, а слухові кісточки працюють як важіль, довге плече якого у 2,5 рази більше від короткого;

B)за рахунок власної частоти коливань зовнішнього слухового проходу

C)за рахунок коливання ендолімфи

D)за рахунок різної довжини еластичних волокон, розміщених на основній мембрані

E) за рахунок зміни механічної енергії звукової хвилі

A)порогом чутності

B) порогом больового відчуття

C) аудіограмою

D) аускультацією

E) аудіометрією.

А) середнє вухо

В) кісткова порожнина заповнена ендолімфою

С) звукопровідна система

D) барабанна перетинка

Е) коливання стременця. 

A) максимальна інтенсивність звуку при певній частоті, яка сприймається вухом людини

B) мінімальна інтенсивність звуку при різних частотах, яка сприймається вухом людини

C) мінімальна інтенсивність звуку при певній частоті, яка сприймається вухом людини

D)мінімальна інтенсивність звуку при високих частотах, яка сприймається вухом людини

A)Дж

B) Вт

C) дБ

D)фон

E) В. 

А) за допомогою атенюатора

В) реостатом

С) за допомогою конденсатора змінної ємності, який є складовою частиною коливального контура;

D) потенціометром

Е) за допомогою реостата, який змінює силу електричного струму у вихідному блоці.

A) 10 дБ

B) 20 дБ

C) 30 дБ

D) 40 дБ

E) 50 дБ

A) для визначення нижнього порогу чутності вуха людини

B) аудіометром визначають верхній поріг чутності вуха людини

C) для виявлення дефектів слуху

D) для дослідження втрати слуху

E) для визначення чутливості вуха до звукових коливань різних частот.

A)неоднакова

B) найбільша при частоті 200 Гц

C) мінімальна інтенсивність звуку, яку сприймає вухо людини, лежить в інтервалі частот 1000- 3000 Гц

D)найменшу інтенсивність звуку сприймає вухо людини при 16 Гц

E) найбільшу інтенсивність звуку сприймає вухо людини при 20 Гц.

A)залежно від величини шуму чутливість вуха змінюється

B) при великих шумах чутливість вуха зменшується

C) при невеликих інтенсивностях шуму чутливість вуха збільшується

D)може

E) не може

А) ангармонійність хвильового процесу

В) лінійний характер акустичного спектру

С) гармонійність хвильового процесу

D) короткий час звукової дії

Е) складна, неповторна в часі залежність частоти й амплітуди. 

A) кожній частоті відповідає збудження певної групи рецепторів, локалізованих на відповідних ділянках основної мембрани

B) коливанням стременця, який викликає коливання ендолімфи

C) коливанням барабанної перетинки

D) коливанням слухових кісточок

E) за допомогою скорочення м’язів перетинки.

A) 10 Вт/м2

B) 10^-4 Вт/м2

C) 10^-6 Вт/м2

D) 10^-10 Вт/м2

E) 10^-12 Вт/м2 .

A) тон, висота

B) тембр

C) інтенсивність, частота, акустичний спектр, звуковий тиск

D)шум

А) прості синусоїдальні складові коливань, частота яких більша за частоту основного коливання

В) криві коливань однакової амплітуди

С) криві коливань однакової частоти

D) прості синусоїдальні складові коливань, частота яких співпадає з частотою основного коливання

E) прості синусоїдальні складові коливань, частота яких менша за частоту основного коливання

А) ангармонійність хвильового процесу

В) лінійний характер акустичного спектру

С) гармонійність хвильового процесу

D) короткий час звукової дії

Е) складна, неповторна в часі залежність частоти й амплітуди

A) графічна реєстрація тонів та шумів серця

B)залежність звуку від частоти

C) аналіз звуків, які виникають внаслідок постукування молоточком по плесиметру прикладеному до певної ділянки поверхні тіла

D) реєстрація частотно-часових спектрів

A) гармонічні коливання з визначеними інтенсивностями і частотами

B) результат розкладання складного тону на прості гармонічні коливання з визначеними інтенсивностями і частотами

C) результат додавання складного тону та простих гармонічних коливань

D) результат додавання простих тонів

A) коливання з частотами 2ν0, 3ν0

B) коливання з найбільшою частотою у спектрі

C) коливання з найменшою частотою у спектрі (ν0)

D) коливання з частотою 2ν0

A) тільки від частоти звукових сигналів

B) від акустичного спектра

C) тільки від інтенсивності звукових сигналів

D) від амплітуди звукових сигналів

E) від частоти і інтенсивності звукових сигналів

A)інтенсивність звуку за певної його частоти

B) енергія звукової хвилі;

C)залежність від спектрального складу звуку

D) якість звуку, що визначається частотою коливань;

А) реверберація ,висота тону

В) частота, амплітуда, спектральний склад

С) висота тону, акустичний спектр

D) акустичний спектр, амплітуда, реверберація

Е) амплітуда, висота тону, акустичний спектр. 

A) аускультація, перкусія

B) фонокардіографія

C) аудіометрія

D) віскозиметрія

E) поляриметрія

A) вислуховування та аналіз тонів та шумів, що виникають під час функціонування внутрішніх органів

B) аналіз звуків, які виникають внаслідок постукування молоточком по плесиметру

C) реєстрація частотно-часових спектрів

D)залежність звуку від частоти;

A) відчуття тону з частотою 100 кГц

B) відчуття тону з частотою 1 кГц, рівнозвучного з досліджуваним

C) частота звуку вище 20 кГц

D) відношення модуля інтенсивності до порогу чутності; 

А) 16 Гц

В) 20 кГц

С) 1 кГц

D) 1 МГц

Е) 100 Гц

А) амплітудою коливань

В) гучністю

С) потоком енергії

D) частотним складом

Е) рівнем інтенсивності вуха

A) різниця надлишкового і атмосферного тисків

B) атмосферний тиск

C) ефективне значення тиску надлишкового над атмосферним

D)мінімальна інтенсивність звуку за певної частоти

A)Ерг/см2

B) МкВт/см2 с

C) МкВт/см2

E) Вт/м2 .

A) густини середовища

B) швидкості поширення звуку

C)звукового тиску

D) гучності звуку

E) часу

А) ангармонійність хвильового процесу

В) лінійний характер акустичного спектру;

С) гармонійність хвильового процесу

D) короткий час звукової дії

Е) складна, неповторна в часі залежність частоти й амплітуди.

A) різна відстань від джерела звуку до правого і лівого вух

B) різна величина порогу чутності для правого і лівого вух

C) різниця фаз хвиль, які попадають в праву і ліву вушні раковини

D) різна амплітуда звукових коливань, які попадають в праве і ліве вуха

E) різний частотний діапазон звукових коливань, які сприймаються правим і лівим вухом.

A) енергія звукової хвилі, яка переноситься за одиницю часу через одиницю площі, перпендикулярної до напряму поширення хвилі

B) енергія звукової хвилі, яка переноситься за одиницю часу через одиницю площі, паралельної до напряму поширення хвилі

C) енергія звукової хвилі, яка переноситься через одиницю площі, перпендикулярної до напряму поширення хвилі

D) енергія звукової хвилі, яка переноситься за одиницю часу через площу, перпендикулярну до напряму поширення хвилі;

A)інтенсивність звуку за певної частоти, яка спричиняє дискомфорт і біль у вусі

B) мінімальна інтенсивність звуку, яка сприймається вухом людини

C) співвідношення порогу чутності і порогу больового відчуття

D) відношення модуля інтенсивності до порогу чутності

A) метод дослідження гостроти слуху

B) графічна реєстрація тонів та шумів серця

C) реєстрація частотно-часових спектрів

D) залежність звуку від частоти; 

A)ні, вакуум не є провідником звуку

B) так

C) можна почути легкий звук

D)дуже добре можна почути звук

A) графічна реєстрація тонів та шумів серця в процесі його функціонування

B)зв’язок тонів і шумів серця

C)зменшення тонів та шумів серця

D)збільшення тонів та шумів серця

А) від частоти коливань та інтенсивності звуку

В) тільки від частоти коливань

С) тільки від інтенсивності звуку

D) від амплітуди коливань та інтенсивності звуку

Е) тільки від амплітуди коливань.