Гаряча квітка
Того року була рання весна. В середині квітня зацвіли сади. Настав травень.
Маленька дівчинка Оля пішла одного ясного весняного ранку в сад і побачила велику
червону квітку троянди. Вона побігла до мами й радісно сказала:
- Мамо, червона троянда зацвіла.
Мама прийшла в сад, поглянулана червону квітку,
усміхнулася. Потім глянулана небо, і лице її стало
тривожним.
З півночі сунула чорна хмара. Повіяв вітер, хмара
закрила сонце. Стало холодно.
Мама з Олею сиділи в кімнаті й з тривогою дивилися в вікно.
Мов білі метелики, полетів сніг. Все довкола побіліло. Вітер затих. Сніжинки м’яко падали на
землю, а потім перестали падати.
Мама з Олею пішли в сад. На зеленому листі біліли снігові шапки. Земля вкрилася сніжно – білим килимом. Тільки троянда червоніла, мов
велика жарина. На ній блищали крапельки роси.
- Вона гаряча, їй не страшно, - промовила Оля й радісно усміхнулася.
В.Сухомлинський
В яку пору відбуваються події в тексті?
Як звали дівчинку?
Куди пішла дівчинка одного весняного ранку?
Яку квітку побачила дівчинка?
Якими словами можна охарактеризувати Олю? Обери декілька варіантів.
Мов білі метелики,полетів _
Чому лице мами стало тривожним?
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома