Аудіювання

Прочитай текст.

Настала довгоочікувана весна. З-під землі з'явилася зелена стрілочка. Вона швидко розділилася на два листочки. Листочки стали широкими. А між ними з'явився маленький, тоненький паро­сток.

Він піднявся, нахилився до одно­го листочка й одного чудового ранку розцвів білими Дзвіночками. Це були Дзвіночки Конвалій.

Білі Дзвіночки Конвалій побачив маленький хлопчик. Його вразила кра­са квітів.

Він не міг відірвати око од них. Хлопчик простягнув руку, щоб зірвати квіти, на що ті прошепотіли:

— Хлопчику, для чого ти хочеш нас зірвати?

— Ви мені подобаєтеся. Ви дуже красиві. — відповів хлопчик.

— Добре, — сказали Дзвіночки Конвалій, тихо зітхнувши. — Зривай, але перед тим, як зірвати, скажи, які ми красиві.

Хлопчик подивився на Дзвіночки Конвалій. Вони були прекрасні. Вони були схожі й на біту хмаринку, і на крило голуба, і ще на щось дивно красиве.

Хлопчик усе це відчував, але сказати не зміг. Він стояв біля Дзвіночків Конвалій, зачарований їх красою. Стояв і мовчав. — Ростіть, Дзвіночки, — тихо ви­мовив хлопчик. 

Чим розцвів маленький пагін?

Хто побачив дивну квітку?

Яке враження справила краса квітки на хлопчика?

Що можна сказати про хлопчика?

На що була схожа квітка?

Хто автор оповідання?